0 800 307 555
0 800 307 555

Глава ФРС у середу вперше в історії проведе прес-конференцію


Глава ФРС у середу вперше в історії проведе прес-конференцію

Глава Федеральної резервної системи (ФРС) Бен Бернанке в наступну середу, 27 квітня, вперше в історії американського центрального банку не тільки виступить зі зверненням, що містить коментарі щодо рішення Комітету з відкритих ринків (Federal Open Market Committee, FOMC), а й проведе прес-конференцію, в ході якої відповість на питання журналістів.

Початок прес-конференції заплановано на 14:15 по Вашингтону, раніше в цей час оголошувалося рішення про рівень базової відсоткової ставки. Тепер оголошення про ставку буде перенесено на 12:30 за місцевим часом.

Очікується, що відтепер подібні прес-конференції будуть проводитися на щоквартальній основі, час оголошення рішень щодо ставок після всіх інших засідань залишиться тим самим - 14:15 за Вашингтону.

Будь простіше, і люди до тебе потягнуться

Як пише газета The Wall Street Journal, з моменту вступу на посаду в 2006 році Б. Бернанке цілеспрямовано прагнув підвищити прозорість усіх дій, які робить його відомство, сподіваючись заручитися підтримкою і довірою суспільства.

ФРС, створена в 1913 році як незалежна від уряду структура, на відміну від багатьох державних відомств не була зобов'язана відповідно до закону розкривати інформацію про свою діяльність, і, як пише газета The New York Times, майже сто років не бачила необхідності робити що-небудь подібне.

Фінансова криза ясно продемонструвала, що Федрезерв все-таки є інститутом політичним, і як такий, зобов'язаний заручитися широкою громадською підтримкою.

При цьому, як показують результати опитування Gallup, наразі кількість американців, які висловлюють схвалення Бернанке, і тих, хто не задоволений главою ЦБ, практично зрівнялася, хоча всього п'ять років тому прихильно налаштованих громадян було, принаймні, вдвічі більше, ніж тих, кому керівник центробанку був не до душі.

Примітно, що всього 20 років тому ФРС взагалі не публікувала своїх рішень щодо ставки, і аналітикам доводилося в буквальному сенсі слова здогадуватися про здійснені у кредитно-грошовій політиці зміни.

До Бернанке глави ФРС виступали на публіці тільки в екстраординарних випадках, як, наприклад, Пол Волкер, який в 1979 році одного разу оголосив спеціально зібраним журналістам про те, що ЦБ підвищує облікову ставку відразу на 1 відсотковий пункт.

Попередник Бернанке на посту керівника американського ЦБ Алан Грінспен за майже 19 років, що він провів на чолі ФРС, лише одного разу виступив у телевізійному інтерв'ю (яке при цьому транслювалося в записі), і сталося це незадовго до біржового краху 1987 року.

Втім, саме при Грінспені ФРС почала публікувати дані про зміну ставок і коментарі щодо ситуації в економіці після кожного засідання, хоча і відбулося це тільки в 1994 році.

Раніше в керівництві ФРС до публічних виступів ставилися обережно, якщо не сказати вороже.

"Завжди існує ризик того, що ти скажеш щось, про що пошкодуєш, - сказав колишній заступник голови ФРС Дональд Кон, що працював і з Грінспеном, і з Бернанке. - Довгий час я вважав, що ризики публічного виступу можуть виявитися більшими за вигоди від нього".

"ФРС дуже неохоче відступала від традиції світових ЦБ, яка стверджувала: "Що ми робимо - не ваша справа!", - відзначає професор економіки в університеті Carnegie Mellon Алан Мельтцера. - Це, зрозуміло, несумісне з сучасною політичною ситуацією, тому поступово їм доводитися пояснювати, що ж все-таки вони роблять".

Саме тому Бернанке наполягав, що тільки публічне обговорення та дискусії допоможуть як простим громадянам, так і експертам і представникам бізнесу краще розуміти, які кроки ФРС робить і чому.

До моменту свого відходу у відставку минулого року Д. Кон цілком перейнявся цією ідеєю.

"Було очевидно, що нам потрібно зробити більше, щоб порозумітися", - сказав він, маючи на увазі, зокрема, безліч антикризових інструментів, які в ході кризи застосовувалися Центробанком вперше.

Життєво важлива довіра

Незважаючи на всі старання ФРС, складна ситуація в економіці природним чином негативно відбилася на рейтингу її керівника. За даними Gallup, у квітні 2011 року індекс довіри суспільства до постаті глави американського ЦБ опинився на історичному мінімумі. З 1077 респондентів, які брали участь в опитуванні, 42% сказали, що відчувають мінімум довіри до Б. Бернанке або ж зовсім її втратили. Минулого року скептиків було всього 39%, а в 2009 році - 35%. Економісти, опитані The Wall Street Journal в січні, поставили Бернанке, колишньому професору економіки, оцінку "задовільно".

"Можна, звичайно, говорити, що голова ФРС - людина важливіша за президента Сполучених Штатів, але дуже мало хто з американців розуміють, чим взагалі займається ФРС", - заявив сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс, який раніше сприяв проходженню через Сенат закону, що зобов'язав ФРС розкрити інформацію про допомогу банкам, надану під час кризи. Оцінюючи рішення Бернанке проводити щоквартальні прес-конференції, Сандерс зазначив, що це, безсумнівно, "крок вперед".

Як відзначає WSJ, для аж ніяк не марнославного Б. Бернанке популярність являє дуже умовну цінність, а от довіра громадян та експертів до політики ФРС, навпаки, дуже важлива. Центральний банк контролює рівень інфляції, керуючи обсягом ліквідності в економіці. Якщо ЦБ накачає занадто багато грошей у фінансову систему, при цьому утримуючи ставки на занадто низькому рівні занадто тривалий час, це може призвести до стрибка споживчих цін. Однак на рівень інфляції можуть сильно впливати і настрої самих споживачів.

Якщо споживачі та бізнес втратять віру в здатність або бажання ФРС контролювати інфляцію, їх інфляційні очікування можуть зрости. Намагаючись уникнути втрат при знеціненні грошей, вони почнуть активніше витрачати, що тільки ще більше розжене інфляцію. Такий сценарій розвитку подій особливо сильно лякає ФРС, оскільки набір наявних у ЦП інструментів для протидії його реалізації досить обмежений.

Головною заслугою Волкера, попередника Грінспена на посаді глави ФРС, вважають перемогу над високими інфляційними очікуваннями в населення США, які стали однією з характерних рис кризи 1981-1982 років. Тоді П. Волкер зробив ставку на необхідність будь-що запевнити населення, що ФРС здатна контролювати інфляцію і зробить заради цього все. Відсоткові ставки були напружені до двозначних рівнів, що, хоча і призвело до рецесії, дуже явно продемонстрував рішучість і міць центробанку. Багато експертів вважають, що нинішнє керівництво ФРС здатне діяти відносно вільно тільки завдяки кредиту довіри, створеному ще в ті роки.

"Ми живемо за рахунок репутації, створеної Волкером в 80-ті. Він затвердив суспільство у вірі, що ФРС не дозволить інфляції вийти з-під контролю", - зазначив глава ФРБ Далласа Річард Фішер.

Відкритість ціною розколу, гласність ціною зрозумілості

Деякі експерти побоюються, що бажання Б. Бернанке будь-що відновити довіру суспільства до ЦБ може призвести до внутрішнього розколу в рядах керівників ФРС.

Питання про необхідність проводити прес-конференції керівника ФРС обговорювалося багато років, проте останньою краплею стала запекла внутрішня дискусія всередині ЦБ щодо програми викупу активів обсягом $600 млрд (так званий другий раунд "кількісного пом'якшення", QE2), схваленої в листопаді минулого року. Тоді суперечки про те, наскільки ця міра виправдана і необхідна, майже стали надбанням громадськості, що могло значною мірою дестабілізувати обстановку в економіці і підірвати довіру до ЦП і уряду.

За часів Грінспена такої проблеми не існувало. Останнє слово завжди залишалося за головою ФРС, а надто запекло відстоювали свою особисту думку члени FOMC "справляли враження тих, які чавкають на великосвітському прийомі", відзначає Алан Бліндер, заступник голови американського ЦБ у 1994-1996 роках.

Варто зазначити, що результати досліджень Бліндера стали важливою частиною вибраного Бернанке методу керівництва ФРС.

Зокрема, проведені в 2005 році Бліндером дослідження переконливо довели, що рішення стосовно кредитно-грошової політики, схвалені групами, які досягли консенсусу, є більш ефективними, ніж рішення, схвалені керівником поодинці.

Зміни, які відбуваються в цьому напрямку в процесі ухвалення рішень FOMC вже стали об'єктом критики з боку Грінспена, який, зокрема, заявив: "Погано, що у ФРС існує упередження, що всі ці незалежні інтелектуали можуть самостійно дійти до єдиної думки. Це не зовсім так".

На думку колишнього голови ФРС, спроби Бернанке обов'язково досягти консенсусу, заради чого він дозволяє кожному члену вищого керівництва ЦБ неодмінно мати свою власну думку з будь-якого питання, не тільки не допомагають правильно ухвалювати рішення, а й сприяють більшому роз'єднанню всередині FOMC.

Втім, відзначає The New York Times, справа може бути просто в тому, що Грінспен ніколи не був великим шанувальником відкритості: "Відтоді, як я став головою Центробанку, я навчився дуже акуратно мимрити. Якщо мої заяви здалися вам невиправдано чіткими, ви, ймовірно, помилилися".

З іншого боку, скепсис Грінспена, як відзначає The Wall Street Journal, не можна вважати абсолютно необґрунтованим: тільки за останній місяць 16 членів вищого керівництва ФРС виступили з 40 офіційними зверненнями, крім того, в проміжках вони давали інтерв'ю, публікували замітки та статті в газетах, брали участь у круглих столах і конференціях, де також спілкувалися з публікою, пресою та експертами. Глава ФРБ Сент-Луїса Джеймс Баллард є одним з ведучих передачі "Репродуктор" ("Squawk box") на телеканалі CNBC, трансляції якої проходять з приміщень ФРБ.

В результаті з вуст глав ФРБ і керівників ФРС все частіше звучать не тільки суперечливі, а й досить різкі заяви.

Нещодавно глава ФРБ Далласа Річард Фішер сказав, що, якщо ФРС продовжить фінансувати зростання держборгу США, то країну накриє хвиля гіперінфляції за прикладом тієї, що згубила Веймарську Німеччину, а глава ФРБ Канзаса Томас Хоєніг охарактеризував QE2 як "угоду з дияволом".

Крім того, "гласність", як іронічно назвали журналісти управлінську політику Бернанке, схоже, тільки додає ФРС проблем. Мало того, що тепер глави ФРБ публічно міркують не просто про те, коли починати жорсткість політики, але і як це робити, вони часто висловлюють від імені ФРС судження, які FOMC ще навіть не встиг обговорити.

Зокрема, глава ФРБ Сент-Луїса Джеймс Баллард виступає за передчасне згортання QE-2, глава ФРБ Філадельфії Чарльз Плоссер закликає якомога швидше розпродати активи, які скупчилися на балансі ФРС, а глава ФРБ Канзаса Хоєніг вже багато місяців пропонує підвищити ставки, щоб запобігти прискоренню інфляції.

В результаті інвестори, які ухвалюють рішення, вважаючи, ніби глави ФРБ узгоджують тексти виступів і коментарів з своїми колегами, потім виявляють, що заяви різних представників ЦБ посилають ринку зовсім різні сигнали.

"Цикл жорсткості кредитно-грошової політики - найскладніше, що доводиться робити центробанкам, - заявив Дж.Баллард. - Це неспокійні часи, ось чому все більше голосів доноситься від ФРС".

Повинен залишитися тільки один

Тоді коли деякі експерти слідом за Дж.Баллардом вважають, що краще надлишок інформації, ніж її недостатність, багато економістів вважають, що зараз настав час, коли у ФРС повинен з'явитися один єдиний рупор, і буде цілком логічно, якщо цю роль виконуватиме Бернанке.

Прийдешня прес-конференція, пише The Washington Post, саме і ввижається шансом для Бернанке утвердитися в цьому.

Керівник ФРС може, зокрема, наслідувати приклад глави Європейського центрального банку (ЄЦБ) Жана-Клода Тріше: у 2006 році той заявив, що член виконавчої ради ЄЦБ Лоренцо Біні Смаги, який раніше публічно виступив за підвищення ставок, "не є виразником думки" Центробанку, а в серпні минулого року, відповідаючи на питання про прогнози щодо базової відсоткової ставки, висловлені головою словацького ЦБ Йозефом Макушом, зазначив, що його колеги "не говорять від імені керівної ради ЄЦБ". "Єдиний офіційний виразник думки ЄЦБ - це я", заявив Ж.-К.Тріше.

Втім, протидії з боку колег Б. Бернанке, ймовірно, відчуватиме не буде. Він користується авторитетом у ФРС, і навіть ті його працівники, які не згодні з його політикою, не проти того, щоб глава ФРС висловлювався частіше, пише The Wall Street Journal.

Бернанке має цілком достатній досвід публічних виступів. Зокрема, він двічі виступав у аналітичному ток-шоу "60 хвилин" на каналі CBS, двічі відповідав на питання журналістів з Національного прес-клубу. У 2009 році він спілкувався з публікою в міській ратуші Канзас-сіті, зустріч транслювалася по телебаченню. Крім того, глава ФРС регулярно звітує перед Конгресом США.

За даними інформованих джерел The Wall Street Journal, минулими вихідними Бернанке уважно вивчав записи виступів Ж.-К.Тріше і голови Банку Англії Мервіна Кінга, щоб підготуватися до власної прес-конференції в середу.

Колеги Бернанке з ЄЦБ, Банку Англії, Банку Канади і Банку Японії проводять прес-конференції вже багато років. При цьому керівники ЦБ Великобританії і Канади проводять прес-конференції на щоквартальній основі, а глави ЄЦБ і Банку Японії - щомісяця.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Інтерфакс-Україна", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua