566
Київрада: Пост зданий - пост прийнятий
— Казна та Політика
Березнева спроба голови КМДА обезголовити Київраду обернулася фальстартом. Але другий захід у ту ж річку пройшов успішніше. Менш ніж через місяць Олесь Довгий позбувся посади. Причому - ніби як за власною ініціативою. А на зміну йому прийшла власниця "Епіцентру".
Недовго музика грала
До середини квітня 2011 року кампанія з витіснення з київської влади команди "молодих професіоналів" встигла пройти кілька етапів. За неповний рік у столиці зникли районні ради, повноваження градоначальника розділили на двох, а кадрові перестановки і кримінальні справи дещо змінили чиновницьку картину столиці. При цьому головним оплотом опору новим віянням до нещодавно залишалася Київрада. Серйозну атаку проти автономії депутатів, які до того в міру необхідності підтримували починання "відкоригованої" влади, голова КМДА зробив 31 березня. Тоді, звітуючи за попередній рік, Олександр Попов підсумував: за багато проблем столиці (і в першу чергу - земельні) відповідальність несуть сильні міста цього - мер і секретар міської ради. Тоді ж ставленик центральної влади запропонував змістити Олеся Довгого. Після деяких непорозумінь смілива ідея була поставлена на голосування самим "підозрюваним". Але спроба провести бліцкриг провалилася - 28 "за" для епохального рішення було замало.
Як виявилося незабаром - разовий успіх довгого спокою не гарантував. У день не повалення Олеся Довгого співголова фракції Блоку Леоніда Черновецького (БЛЧ) намагався парирувати аргументи Олександра Попова в стилі "Це неправильно - все повернути". Як відомо, 8 квітня Дениса Комарницького затримали правоохоронні органи. Потім був оголошений у розшук зять Леоніда Черновецького В'ячеслав Супруненко. А секретарю міськради тим часом радили серйозніше подумати про відставку.
Навіть з урахуванням численних заяв політичних противників, а також їх готовністю підстрахуватися і зібрати голоси для проведення позачергового засідання Київради, Олесь Довгий до останнього показував стійкість в бою. Чутки про те, що він сам уже готовий подати у відставку наполегливо заперечувалися, а ще 18 квітня прес-служба політика цитувала шефа: "На сьогодні голосів для ухвалення такого рішення немає. Вся Київрада об'єднався навколо Довгого не як навколо особистості, а для захисту місцевого самоврядування. Адже якщо депутати "здадуть" Київраду, то вона перестане бути майданчиком, на якому можна висловити свою думку і автоматично стане придатком Київської міськадміністрації". До кінця того ж дня оптимізм потроху зійшов нанівець - Олесь Довгий визнав, що добровільну заяву він все-таки написав, і назавтра депутатський корпус буде ухвалювати рішення.
Друга за неповний місяць спроба позбавити секретаря Київради його крісла пройшла не в приклад більш вдало. На підтримку такого варіанту розвитку подій проголосували 112 із 113 зареєстрованих у залі обранців киян. Надалі депутат, який втратив посаду і покинув фракційні ряди, планує і далі працювати на благо виборців на загальних підставах. З приводу долі, яка очікує на Олеся Довгого, і в політиків, і в політологів загальної думки немає. Одні не виключають, що на екс-секретаря чекає незавидне майбутнє - аж до кримінального переслідування, правда, необов'язково, що прямо зараз. Інші припускають, що найближчі місяці Довгий проведе тихіше води - нижче трави. "Я не виключаю, що за прикладом Супруненко він може піти за кордон і спробувати пересидіти складні часи, щоб мінімізувати ризик арешту і правових претензій, пов'язаних з земельними махінаціями", - розглядає варіанти голова Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко. Треті припускають, що безпеці колишнього голови Київради після добровільної відставки вже мало що загрожує, а попереду на нього можуть чекати політичні перспективи - аж до створення власного депутатського об'єднання, що зібрало "вершки" з фракції БЛЧ, якій все голосніше віщують розпад.
Зміна караулу
Інтерес до політичного майбутнього Олеся Довгого на перших порах очікувано померкнув у світлі перспектив, які відкрилися раптом. Питанням питань відразу стало з'ясування: хто ж прийде на місце опального секретаря?
Довго тримати інтригу київська влада не стала. Доленосне кадрове голосування було призначено на наступний же день. Не стали зберігати в секреті і перелік можливих учасників перегонів. Як найбільш імовірна зміна Олесю Довгому вже певний час звалася член фракції ГАК ("Громадський актив Києва") Галина Герега. Співвласниця мережі будівельних супермаркетів "Епіцентр" і учасниця рейтингів вітчизняних багатіїв (за версією журналу "Фокус" в 2011 році депутат і її чоловік разом посідали 27 сходинку з 200 з 890 мільйонами доларів передбачуваного статку) спочатку була "призначена" в нейтральні кандидатури. Але тут слід було враховувати, що ДАК (спонсорований, за чутками, нардепом-"регіоналом" Василем Хмельницьким, якого часто вважають не чужим для Блока Литвина) на справі протягом декількох років виступав достатньо послідовним сателітом Блоку Черновецького. І на місце секретаря міськради Галина Герега офіційно запропонував саме Леонід Михайлович, хоч і говорять, що лише після "співбесіди" в Олександра Павловича.
На то випадок, якщо депутатський корпус ідея градоначальника не влаштувала б, погоджувальна рада допускала, що за ініціативою обранців народу міг бути розглянутий ще один варіант. Альтернативою підкреслювального "нейтралітету" служила партійна солідарність. Другим вірогідним кандидатом на пост глави міськради вважався Володимир Дейнега - голова комісії з питань власності і заступник глави фракції ПР.
Втілити 20 квітня в життя виважений у партійному відношенні варіант можливим прихильникам такого сценарію не вдалося. Численні консультації, виходячи з результату, пройшли успішно. Незважаючи на те, що ухвалили рішення проігнорувати голосування "бютівці" прогнозували затягування процедури, представниця ДАК витримала випробування без видимих зусиль - за Галину Герегу було віддано 89 голосів з 90 можливих того дня.
Зібрати достатню кількість "за" на користь кандидатури Дейнеги не надто численним "регіоналам" міськради було б непросто навіть з підтримкою Олександра Попова, а також тієї частини перманентно опозиційних депутатів, які могли б проголосувати за схемою "Хто завгодно, лише б зв'язку з БЛЧ менше". в такому разі проходження київської влади шляхом найменшого опору виглядає цілком очікувано. Головне - у що ж саме виллються результати квітневої рокіровки. Варіанти можливі. З одного боку, чим нейтральніша кандидатура секретаря міськради, тим зручніше буде КМДА з часом "ліпити" якщо не постійну, то хоча б ситуативну більшість, яка буде легалізувати рішення. З іншого боку, можна допустити і те, що успіх кандидатури від ГАК, так гаряче підтримуваної Блоком Черновецького, може виявитися демонстрацією того, що у влади, яку витісняють, є ще порох у порохівницях, сиріч бажання й можливість і далі торгуватися з владними "новачками" з тим, щоб забезпечити собі максимально комфортні шляху до відступу.
Яка б точка зору не виявилася ближчою до реальності, на думку опозиції, проблему було б правильніше вирішити більш радикально - "простим" переобранням всіх і вся. "Будь-який новопризначений секретар буде мати проблеми з більшістю Черновецького, яка продовжує "заправляти" у Київраді, тому столиці потрібні нові вибори", - переконаний Віталій Кличко. Але в такий варіант мало хто вірить. "Виходячи з того, як розвиваються події, влада готова піти на будь-які поступки команді Черновецького, тільки б не допустити виборів", - вважає традиційно небайдужий до київської політситуації віце-спікер Микола Томенко.
Видимість стабілізації стану справ і справді, як мінімум, на якийсь час знімає з порядку денного питання необхідності нових виборів у столиці. І все ж успіх операції зі зміни секретаря Київради деякі експерти вважають тривожним знаком. За всіх недоліків правління "молодої команди" завжди слід пам'ятати, що вибирали їх кияни, тоді коли подальше розширення впливу Олександра Попова може говорити про зменшення значимості столичної виборної влади. "...Це не просто перемога. Це формування нового способу управління владою у великих містах. Скоро доберуться до Одеси, Харкова, Дніпропетровська. Це те, що зараз твориться по всій країні. Партія регіонів підгрібає під себе все місцеве самоврядування по країні", - припускає директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. Схожі тенденції дійсно останніми місяцями стають все помітнішими. Втім, чинна влада не раз вже демонструвала навички в досягненні своїх цілей з найменшими витратами. На демократію - в тому числі.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
