Депутатська недоторканність як привид хорошого тону

Про депутатську недоторканність прийнято розмірковувати, але впроваджувати її в життя депутатам не пристало. Навряд чи знайдеться в Україні депутат, який добровільно себе "уріже".

Ліквідувати касту "недоторканних" пересічні українці бажають давно: переважна більшість (89%) громадян, які голосували на Всеукраїнському референдумі 16 квітня 2000 р., висловилися за те, щоб виключити з ст.80 Конституції України частину 3, яка говорить: "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".

Однак результатів всенародного волевиявлення для скасування цієї норми виявилося недостатньо, причому на шляху впровадження рішення народу в життя постала сама Верховна Рада. Вона так і не імплементувала рішення референдуму, що не дивно: навряд чи знайдеться в Україні депутат, який добровільно себе "уріже". Хоча після цього референдуму ідея скасувати депутатську недоторканність витала під куполом Верховної Ради, жодного разу, втім, не матеріалізувавшись у вигляді заповітної цифри на табло системи "Рада" у рядку "за".

Тільки протягом VI скликання депутати подали 14 законопроектів, які стосуються обмежень або скасування пільг народним депутатам України, але пункт про виключення норми про недоторканність вдалося знайти лише в законопроекті №4136 від 3 березня 2009 р. авторства Арсенія Яценюка. Єдиний законопроект №1294 від 27 грудня 2007 р., який безпосередньо стосується скасування депутатської недоторканності, був внесений Іваном Кириленком (БЮТ) і В'ячеславом Кириленком (НУ-НС) і менш ніж через три місяці знято з розгляду.

Цікаво, що, на противагу законопроекту БЮТ і НУ-НС, 21 січня 2008 р. з'явився альтернативний - №1294-1 авторства Віктора Януковича, Сергія Льовочкіна і Олександра Лавриновича, під назвою "Про статус народного депутата України" (щодо гарантій посадовим особам від незаконного втручання в їхню діяльність), який був повернутий ініціаторам відразу після зняття з розгляду основного законопроекту.

Однак, всупереч заявам регіонала Вадима Колесніченка про те, що фракція Партії регіонів ніколи не говорила про недоторканність, такий законопроект у неї все ж таки був - №4057 від 4 вересня 2007 р., авторства Василя Кисельова, "Про внесення змін до Закону про статус народного депутата щодо скасування пільг і привілеїв". У ньому пропонувалося вилучити пункт про недоторканність. Вже 8 вересня того ж року він був підписаний головою Верховної Ради. Проте втілення його в життя не сталося досі.

У 2007 році переважна більшість українців (76%, дані групи "Рейтинг") все ще хотіли скасування недоторканності депутатів. Однак народні обранці вважають цей захід небезпечним, причому при будь-якому президенті. У 2007 р. той же Кисельов заявляв, що, поки при владі перебуває Віктор Ющенко, це призведе до диктатури, а в 2010 р. нардеп-комуніст Леонід Грач застерігав усіх, що після скасування недоторканності "почнеться не просто авторитаризм, а 37 рік буде стукати у вікна та двері".

Побоювання депутатів щодо надмірної уваги до них правоохоронних органів небезпідставні, особливо в країні, де значна частина попереднього уряду перебуває або в міжнародному розшуку, або під слідством. Небажання парламентаріїв втратити статус "недоторканних" свідчить про дві речі: по-перше, їм є що приховувати, по-друге - система правосуддя в країні часто використовується не за прямим призначенням, а як страшилка для опонентів або конкурентів.

Однак, як показує практика, позбавити депутата недоторканності можна і зараз - голосуванням у Верховній Раді, якщо правоохоронні органи нададуть для цього вагомі підстави. А виходом із ситуації може стати не продовження традиції існування "касти недоторканих", а реформування системи правосуддя з тим, щоб суди стали справді незалежними.

До речі, нинішній глава держави дотримується тієї ж думки. Принаймні, він так вважав, перебуваючи в опозиції. "Позбавлення недоторканності всіх, і суддів у тому числі, - це був би суттєвий крок у напрямку необхідних Україні реформ, у тому числі й реформи судочинства. Адже саме реформа судочинства є наріжним каменем у цілому комплексі боротьби з корупцією", - заявив Янукович 3 липня 2009 р. Тепер, коли він при владі, а у Верховній Раді його партія становить основу коаліції, у нього для цього є всі можливості.

13 червня 2007 р.

Віктор Ющенко, президент України:

"Необхідно скасувати депутатську недоторканність. У парламент повинні прийти чесні політики".

4 вересня 2007 р.

Василь Кисельов, депутат від Партії регіонів:

"Якщо щиро бажаєте скасувати недоторканність і скасувати пільги, то зробіть так, як ви (Віктор Ющенко - прим. "ВД ") зробили, коли приймалися зміни до закону про вибори".

19 січня 2011 р.

Вадим Колесніченко, депутат від Партії регіонів:

"Партія регіонів не заявляла про прихильність до зняття депутатської недоторканності. Я за те, щоб народні депутати мали недоторканність в рамках європейської практики".

*Посади вказані на момент висловлювання

Ніна Кур'ята