1027
Нацбанк закликав до кредиту
— Кредит&Депозит
Радник голови правління "Банку Національний кредит" Юрій Деревко, ключовою причиною стриманого відновлення кредитування вважає психологічний бар'єр, що виник у банкірів у період кризи. Його досі подолано далеко не всіма і не до кінця. Сьогодні банки охоче кредитують тільки великих позичальників, які успішно подолали кризу і демонстрували в цей період хорошу платіжну дисципліну. "На жаль, таких компаній в Україні дуже обмежена кількість, і за них зараз між банками ведеться серйозна боротьба, причому, в основному серед найбільших", - відзначає банкір.
Між тим ліквідність банківської системи дуже велика, і лише згаданий вище психологічний бар'єр не дозволяє багатьом банкам активно кредитувати економіку. Багато з них вважають за краще вкладення в такі безризикові операції, як ОВДП, що приносять невеликий, але стабільний дохід. "Сьогодні вже можна говорити, що вартість ресурсів у великих українських банках наблизилася до докризової. При цьому корпоративний сектор має доступ до більш дешевих кредитів, які іноді значно дешевше 15% річних в національній валюті", - розповідає фінансист. Але поки говорити про системну активізацію кредитування передчасно.
На думку голови правління Першого українського міжнародного банку Костянтина Вайсмана, основні чинники, що стримують відновлення повномасштабного кредитування, - це недосконалість банківського законодавства в частині нерівних умов для кредиторів і споживачів фінансових послуг, заборона валютного кредитування, а також недостатня прозорість судової системи.
Серед економічних бар'єрів зростання фінансист зазначає посткризовий "багаж" простроченої заборгованості, а також недостатню кількість якісних позичальників.
Частина проблем збереглася ще з докризових часів, нагадує начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банку (Україна)" Олександр Печерицин. Зокрема, це невідповідність термінів видачі кредитів (в основному, середньо- і довгострокові) і пасивна база банків (в основному, коротко- і середньострокові). При цьому частина проблем додалася після кризи, як, наприклад, зростання ризиків потенційних позичальників і значні обмеження в кредитуванні в іноземній валюті.
"Не варто забувати, що на сьогоднішній день не всі галузі "ожили" після кризового періоду, деякі підприємства тільки-но починають відновлюватися, банки теж не поспішають нарощувати свої кредитні портфелі, проявляючи скрупульозність у вивченні фінансового стану потенційних позичальників", - нагадує заступник голови правління АКБ "Індустріалбанк" Віра Величко. На темпи кредитування впливає і загальна економічна ситуація, брак спеціальних державних програм підтримки та відсутність податкових пільг.
Юрій Блащук, член наглядової ради Platinum Bank, серед численні проблеми кредитування виділяє три головні. По-перше, це відсутність "якісного" позичальника. Друга - проблема застави. Це питання стало особливо гострим в кризу, коли банківські установи в багатьох випадках не змогли реалізувати своє право на заставу, розповідає банкір. Тут і проблема нотаріального напису в іпотеці, коли піддаються сумніву нотаріальні написи на іпотечних угодах, і спроби "крутих" позичальників взагалі не платити (часто з залученням до цього процесу силових структур, які в деяких випадках діють проти банків), і проблеми непрозорості судів, затягування виконавчих процедур і т.д.
Крім того, залишається актуальною проблема ліквідності застави (земля, підприємства з державною формою власності, підприємства, пов'язані з офшорним бізнесом). Зміна законодавства в частині застави, відзначає експерт, - дуже інерційне питання, що вимагає часу і зміни культури. "Але все ж таки необхідно проводити політику виховання з метою безумовного виконання зобов'язань перед банківськими установами", - вважає Блащук.
Також необхідний подальший розвиток Бюро кредитних історій як для фізичних, так і юридичних осіб.
Серед факторів, що стримують кредитування, фінансист називає також відсутність у банків довгострокових гривневих ресурсів і заборону на видачу валютних позик. Втім, НБУ вже розробив програму створення ринку форвардів, що частково забезпечить хеджування валютних ризиків при кредитуванні.
Серед інших стимулюючих факторів банкір називає впровадження пенсійної реформи, яка створить інституційну основу для довгої гривні.
У будь-якому випадку, вважає Юрій Деревко, для повноцінного відновлення кредитування має пройти час. "Цілком ймовірно, в нинішньому році стрімкого збільшення кредитних портфелів відзначено не буде", - прогнозує він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
