959
Банкам прописали пігулки
— Казна та Політика
За інформацією НБУ, на території України в 2010 р. від шахрайських операцій із платіжними картами зазнали збитків 43 банки. Кількість шахрайських операцій з використанням платіжних карток склала 2,91 тис., що порівняно з минулим роком на 7,22 тис. випадків менше.
У загальній сумі від непорядних дій аферистів з платіжними картами в Україні банківська система втратила 6,304 млн. грн., що, втім, в 2,1 рази менше в порівнянні з цифрами 2009 р. (на 6,6 млн. грн.).
За даними регулятора, 99,7% випадків крадіжок грошей були здійснені з використанням карток міжнародних платіжних систем Visa (55,27%) та MasterCard (44,45%).
У зв'язку з цим НБУ "порекомендував" банкам посилити захист спеціальних платіжних засобів. Зокрема, використовувати міжбанківську систему обміну інформацією про шахрайство Exchange-online, оснастити всі банкомати відеоспостереженням і встановити необхідне антивірусне програмне забезпечення. Нагадав регулятор і про необхідність якомога швидше перейти до застосування чіпових карт і поступово обмежити обслуговування карток із магнітною смугою.
Втім, як запевнили учасники ринку, у порівнянні з іншими країнами ситуація з шахрайством у сфері платіжних карт в Україні не є критичною. І це навіть незважаючи на те, що останнім часом спостерігається підвищена увага зловмисників до банкоматів і платіжних карт, а також тренд до віртуалізації шахрайства.
"З точки зору оснащеності платіжних карт українських банків чіпами, їх захищеність нижча, ніж у тих країнах, де чіпові карти переважають над картками з магнітною смугою. Але з точки зору еквайрингового обладнання, захищеність банкоматів, ПОС-терміналів і кіосків навіть вища", - запевняє голова правління Українського процесингового центру Антон Романчук.
Згідно з даними UPC, під час кризи частка чіпових карт в портфелі емісії українських банків знизилася і поки не поспішає рости. А вся справа в тому, що чіпові карти обходяться банкам приблизно в три-чотири рази дорожче, ніж випуск карт із магнітною смугою, а значить, на виході виходить більш дорогий продукт для клієнта.
"В Україні перехід на чіпові карти був запланований, починаючи з 2009 р. Всі пристрої приймання карт українських банків перейшли на обслуговування чіпових карт", - говорить директор департаменту роздрібного бізнесу банку "Хрещатик" Марина Нестеровська. До питання випуску (емісії) таких карток банки, на її думку, також ставляться свідомо. У більшості випадків карти випускають системні банки.
"Єдиний спосіб змусити банки повністю перейти на чіпові технології - це прямий мандат платіжних систем. Як тільки платіжні системи зобов'яжуть банки випускати виключно чіпові карти, магнітна смуга зникне з ринку", - пояснює Антон Романчук.
Для того щоб перейти на них, банкам просто потрібно почати їх випускати. Наприклад, замінюючи чіповими картами карти з магнітною смугою, термін яких закінчився, і видавати новим клієнтам лише більш захищені аналоги.
Крім того, у більшості українських банків використовуються сучасні системи виявлення шахрайських операцій, які працюють як у режимі онлайн, так і оффлайн. В основному це системи відстеження атак на карти, випущені самим банком. Однак є й системи, які моніторять транзакції як за своїми, так і за чужими картками у банкоматах та ПОС-терміналах фінустанов.
Що стосується системи Exchange-online, то переваги концепції колективної безпеки, за словами заступника голови правління ПУМБ з роздрібного бізнесу Дмитра Крепака, підтверджені в усьому світі. "Система Exchange-online в Україні функціонує досить давно, під егідою асоціації українських банків EMA. Вона корисна при затриманні шахраїв, чому є безліч позитивних прикладів", - стверджує він.
Втім, як каже Антон Романчук, система не є панацеєю від шахрайства. "Це лише одна з багатьох систем, які використовуються в Україні. Проте оперативне поширення інформації про шахрайство, безумовно, корисне, бо співробітники банків можуть бачити, які карти, чиїх банків і де піддавалися атакам шахраїв", - говорить він. А це, у свою чергу, дозволяє більш ефективно проводити моніторинг за своїми картками і еквайрингового обладнання.
Відеоспостереження уже сьогодні стоїть на більшості банкоматів багатьох українських банків. "При вартості банкомату близько $10 тис., вартість системи відеоспостереження у ньому не є критичною. Однак відеоспостереження не гарантує абсолютного захисту від шахрайства, тому що злочинець часто приховує зовнішність (наприклад, за допомогою маски)", - констатує факт Антон Романчук. Насамперед, за його словами, відеоспостереження в банкоматах корисно банкам при розборі спірних ситуацій з держателями карток, а не для боротьби з шахрайством. Крім того, встановлюючи відеоспостереження, банк повинен вирішити питання моніторингу відеоматеріалів, їх складування і т.д.
"Вартість системи відеоспостереження, яка зараз активно використовується банками, невисока, наприклад, до $400. Це ефективне рішення для забезпечення заходів безпеки", - дотримується своєї точки зору Марина Нестеровська. Як зазначає банкір, на сьогоднішній день практично всі фінустанови в країні облаштовують точки самообслуговування засобами для забезпечення нагляду та зберігання таких матеріалів.
"Антивірусна система в еквайринговому обладнанні, безумовно, корисне починання, проте її впровадження і підтримка - технологічно складний проект", - попереджає Романчук. Адже такі системи, як каже експерт, потрібно не тільки встановити, але і постійно оновлювати, тому що нові віруси з'являються щохвилини. Крім того, антивірусні системи в банкоматах захищають далеко не від усіх видів шахрайства.
Втім, за запевненнями Дмитро Крепак, оснащення банкоматів антивірусним програмним забезпеченням застосовується банком близько п'яти років і вже довело свою ефективність.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
