0 800 307 555
0 800 307 555

Банкам прописали пігулки


Банкам прописали пігулки

За інформацією НБУ, на території України в 2010 р. від шахрайських операцій із платіжними картами зазнали збитків 43 банки. Кількість шахрайських операцій з використанням платіжних карток склала 2,91 тис., що порівняно з минулим роком на 7,22 тис. випадків менше.

У загальній сумі від непорядних дій аферистів з платіжними картами в Україні банківська система втратила 6,304 млн. грн., що, втім, в 2,1 рази менше в порівнянні з цифрами 2009 р. (на 6,6 млн. грн.).

За даними регулятора, 99,7% випадків крадіжок грошей були здійснені з використанням карток міжнародних платіжних систем Visa (55,27%) та MasterCard (44,45%).

У зв'язку з цим НБУ "порекомендував" банкам посилити захист спеціальних платіжних засобів. Зокрема, використовувати міжбанківську систему обміну інформацією про шахрайство Exchange-online, оснастити всі банкомати відеоспостереженням і встановити необхідне антивірусне програмне забезпечення. Нагадав регулятор і про необхідність якомога швидше перейти до застосування чіпових карт і поступово обмежити обслуговування карток із магнітною смугою.

Втім, як запевнили учасники ринку, у порівнянні з іншими країнами ситуація з шахрайством у сфері платіжних карт в Україні не є критичною. І це навіть незважаючи на те, що останнім часом спостерігається підвищена увага зловмисників до банкоматів і платіжних карт, а також тренд до віртуалізації шахрайства.

"З точки зору оснащеності платіжних карт українських банків чіпами, їх захищеність нижча, ніж у тих країнах, де чіпові карти переважають над картками з магнітною смугою. Але з точки зору еквайрингового обладнання, захищеність банкоматів, ПОС-терміналів і кіосків навіть вища", - запевняє голова правління Українського процесингового центру Антон Романчук.

Згідно з даними UPC, під час кризи частка чіпових карт в портфелі емісії українських банків знизилася і поки не поспішає рости. А вся справа в тому, що чіпові карти обходяться банкам приблизно в три-чотири рази дорожче, ніж випуск карт із магнітною смугою, а значить, на виході виходить більш дорогий продукт для клієнта.

"В Україні перехід на чіпові карти був запланований, починаючи з 2009 р. Всі пристрої приймання карт українських банків перейшли на обслуговування чіпових карт", - говорить директор департаменту роздрібного бізнесу банку "Хрещатик" Марина Нестеровська. До питання випуску (емісії) таких карток банки, на її думку, також ставляться свідомо. У більшості випадків карти випускають системні банки.

"Єдиний спосіб змусити банки повністю перейти на чіпові технології - це прямий мандат платіжних систем. Як тільки платіжні системи зобов'яжуть банки випускати виключно чіпові карти, магнітна смуга зникне з ринку", - пояснює Антон Романчук.

Для того щоб перейти на них, банкам просто потрібно почати їх випускати. Наприклад, замінюючи чіповими картами карти з магнітною смугою, термін яких закінчився, і видавати новим клієнтам лише більш захищені аналоги.

Крім того, у більшості українських банків використовуються сучасні системи виявлення шахрайських операцій, які працюють як у режимі онлайн, так і оффлайн. В основному це системи відстеження атак на карти, випущені самим банком. Однак є й системи, які моніторять транзакції як за своїми, так і за чужими картками у банкоматах та ПОС-терміналах фінустанов.

Що стосується системи Exchange-online, то переваги концепції колективної безпеки, за словами заступника голови правління ПУМБ з роздрібного бізнесу Дмитра Крепака, підтверджені в усьому світі. "Система Exchange-online в Україні функціонує досить давно, під егідою асоціації українських банків EMA. Вона корисна при затриманні шахраїв, чому є безліч позитивних прикладів", - стверджує він.

Втім, як каже Антон Романчук, система не є панацеєю від шахрайства. "Це лише одна з багатьох систем, які використовуються в Україні. Проте оперативне поширення інформації про шахрайство, безумовно, корисне, бо співробітники банків можуть бачити, які карти, чиїх банків і де піддавалися атакам шахраїв", - говорить він. А це, у свою чергу, дозволяє більш ефективно проводити моніторинг за своїми картками і еквайрингового обладнання.

Відеоспостереження уже сьогодні стоїть на більшості банкоматів багатьох українських банків. "При вартості банкомату близько $10 тис., вартість системи відеоспостереження у ньому не є критичною. Однак відеоспостереження не гарантує абсолютного захисту від шахрайства, тому що злочинець часто приховує зовнішність (наприклад, за допомогою маски)", - констатує факт Антон Романчук. Насамперед, за його словами, відеоспостереження в банкоматах корисно банкам при розборі спірних ситуацій з держателями карток, а не для боротьби з шахрайством. Крім того, встановлюючи відеоспостереження, банк повинен вирішити питання моніторингу відеоматеріалів, їх складування і т.д.

"Вартість системи відеоспостереження, яка зараз активно використовується банками, невисока, наприклад, до $400. Це ефективне рішення для забезпечення заходів безпеки", - дотримується своєї точки зору Марина Нестеровська. Як зазначає банкір, на сьогоднішній день практично всі фінустанови в країні облаштовують точки самообслуговування засобами для забезпечення нагляду та зберігання таких матеріалів.

"Антивірусна система в еквайринговому обладнанні, безумовно, корисне починання, проте її впровадження і підтримка - технологічно складний проект", - попереджає Романчук. Адже такі системи, як каже експерт, потрібно не тільки встановити, але і постійно оновлювати, тому що нові віруси з'являються щохвилини. Крім того, антивірусні системи в банкоматах захищають далеко не від усіх видів шахрайства.

Втім, за запевненнями Дмитро Крепак, оснащення банкоматів антивірусним програмним забезпеченням застосовується банком близько п'яти років і вже довело свою ефективність.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua