637
Кептиви змусять розкритися
— Казна та Політика
Справжню бурю емоцій і низку дискусій спровокувало серед учасників банківського ринку ухвалення Верховною Радою закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" (законопроект №0884). Документ набуде чинності вже 16 червня поточного року.
Цим законом серед іншого внесені доповнення до статті 68 закону "Про Національний банк України", згідно з яким "для забезпечення гласності щодо банківської діяльності" НБУ зобов'язаний розміщувати на своєму офіційному сайті дані про власників істотної частки в банках.
Документ також "оновив" закон "Про банки і банківську діяльність". У новій редакції статті 17 тепер наголошується, що для погодження статуту створюваного банку уповноважені особи засновника повинні подати в НБУ копії документів (за списком Нацбанку), необхідні для ідентифікації самого засновника і всіх осіб, через яких буде здійснюватися опосередковане володіння фінустановою.
Також написали і норму, згідно з якою регулятору необхідно подати документи, що свідчать про ділову репутацію засновників. Крім того, потрібно буде подавати документи про фінансовий стан засновника - юридичної особи, а також про майновий стан засновника-фізособи. Обов'язковим стане вказівка інформації про наявність в того достатньої кількості власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу.
Відповідно до нових вимог, засновники нового банку повинні повідомити Нацбанк про структуру власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, і його засновника. Без уваги регулятора також не залишаться асоційовані особи засновника-фізособи і підприємства, в яких він є керівником або контролером.
Згідно з внесеними змінами до статті 34 закону "Про банки і банківську діяльність", фізична або юридична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано володіти 10, 25, 50 або 75 і більше відсотками статутного капіталу банку чи правом голосу акцій (паїв) в УФ і/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив на управління або діяльність банку, зобов'язана повідомити про свої наміри цей банк і НБУ за три місяці до придбання істотної участі або її збільшення.
Ще 14 березня (за два дні до публікації закону в офіційній пресі) Нацбанк розіслав банкам листа, яким зобов'язав фінустанови надати інформацію про 20 своїх найбільших акціонерів. Регулятор зобов'язав банки надати актуальну інформацію щодо повного найменування, адреси, платіжних реквізитів та паспортних даних акціонера. До списку власників попросили внести дані з урахуванням опосередкованого володіння акціями. В іншому випадку банк обіцяв застосувати жорсткі санкції до тих, хто не виконає його приписи.
Втім, учасники ринку дуже сумніваються в тому, що центробанк проявить строгість у цьому питанні. На їхню думку, одного лише закону недостатньо для реалізації закладених в ньому норм - необхідно ще ухвалити низку відповідних підзаконних актів. Так, екс-заступник голови НБУ Олександр Шлапак відзначає, що в документі немає визначення поняття "ділова репутація", не прописані вимоги до фінансового стану засновника банку. Умовою ефективності ухваленого закону він також називає необхідність виконання норм закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".
За словами колишнього глави правління Ощадбанку Анатолія Гулея, створюється враження, що автори закону запозичили окремі норми міжнародних угод "Базель ІІ" і "Базель ІІІ" на свій розсуд, не враховуючи інтересів ринку, чим створили широке поле для потенційних зловживань. Таким чином, оцінюючи ухвалення закону в цілому як позитивну для ринку подію, експерт відзначає ризики виборчого застосування норм документа, що потенційно зменшує його ефективність.
Серед норм закону, що розширюють повноваження регулятора і здатні зашкодити учасникам ринку, банкіри відзначили вимогу до потенційних учасників статутного капіталу фінустанови за три місяці до здійснення угоди попереджати про це регулятора. З оприлюдненням та поширенням цієї інформації пов'язана проблема коливання ціни акцій, які мають бути продані. А це може негативно вплинути на хід операції купівлі-продажу, аж до її припинення.
Боротися ж з можливими зловживаннями з боку Нацбанку, за словами Олександра Шлапака, покликані профільні асоціації. Їх реальний вплив обмежений форматом професійних дискусій і рекомендацій регулятору. При цьому експерт впевнений, що ухвалений закон все ж буде сприяти більшій прозорості ринку, а чиновникам Нацбанку дедалі складніше буде порушувати закон. "Одна справа, коли діяльність регулятора не врегульована законом, і зовсім інша - порушувати конкретно прописані норми закону. Ухвалений документ - це і шанс і виклик для Нацбанку", - констатує Олександр Шлапак.
При цьому експерти сходяться на думці, що вітчизняний банківський ринок повільно, але впевнено еволюціонує в бік європейських стандартів. І ухвалення закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" - черговий етап на цьому шляху. У цілому по ринку, кажуть експерти, наразі залишаються "непрозорими" або "напівпрозорими" близько 30% його учасників. Це, в основному, невеликі, кептивні банки, вивести "на чисту воду" яких і має намір регулятор.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
