0 800 307 555
0 800 307 555

Легко сказав


Легко сказав

Президент Віктор Янукович вчора виступив в парламенті зі щорічним посланням. Глава держави заявив, що незадоволений темпами проведення реформ, але пообіцяв продовжувати їх, незважаючи на неготовність суспільства їх прийняти.

Головною ж новиною, яку пан Янукович доніс через послання, стала заява про готовність підписати "пакетну угоду" з Митним союзом (ТЗ) Росії, Білорусі та Казахстану. Новий формат, який отримав назву "3+1", вже запропоновано Москві, та його обговорення намічено на 12 квітня. Співрозмовники запевняють, що Україна не погодиться на умови, здатні перешкодити її подальшій інтеграції до Євросоюзу.

Вчорашнє засідання Верховної ради почалося з виступу президента Віктора Януковича перед народними депутатами, членами уряду, головами обласних адміністрацій, суддями Конституційного і Верховного судів та представниками закордонного дипкорпусу. Промова глави держави, що продовжилася 40 хвилин, за структурою багато в чому повторювала роздану депутатам експертну доповідь. Янукович говорив про розпочаті реформи і про те, що країна виявилася не готова до масштабних перетворень.

"Чи задоволений я першими підсумками (проведення реформ)? Випереджаючи критиків і опонентів, відразу скажу - ні. З задумів і планів на 2010 рік ми змогли реалізувати максимум третину. 2010 рік показав, що далеко не в усьому влада і суспільство готові до запропонованих змін", - з жалем відзначив глава держави. Однією з головних перешкод на шляху реформ, на його думку, стала інертність "бюрократичної державної машини... яка намагається зберегти корупційні схеми тіньового заробітку".

Про ситуацію в економіці Президент згадав коротко, визнавши, що Україна "стикається з новими важкими випробуваннями", і виділивши серед них "різке зростання цін на базові сировинні ресурси", яке призводить до інфляції. В розділі, присвяченому змінам у суспільно-політичній сфері і майбутній конституційній реформи, також обійшлося без деталізації.

Набагато більше уваги в посланні було надано сфері гуманітарної політики, хоча нічого нового з цього приводу не прозвучало. Президент визнав необхідність змінити ситуацію в освіті, охороні здоров'я та стабілізувати наповнення Пенсійного фонду, але так і не сказав, чи здійснить уряд непопулярну пенсійну реформу і коли це станеться. Варто відзначити, що в розданій депутатам доповіді про її проведення говориться як про неминучий факт. "Передбачено поступове, на 6 місяців щороку, підвищення пенсійного віку для жінок, з 55 до 60 років, і для чоловіків, що працюють на держслужбі, - до 62 років", - йдеться в документі.

Найбільший резонанс у парламенті викликали заяви глави держави, що стосуються зовнішньої політики. Цей блок виступу Віктор Янукович почав з нагадування про те, що стратегічною метою України є інтеграція до Євросоюзу. "Вже в поточному році ми прагнемо подолати розбіжності з Європейським союзом щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі", - зазначив він. Раніше президент заявляв про намір виконати План дій безвізового режиму в першому півріччі, вчора ж він вперше визнав неможливість укластися в ці терміни і запевнив, що робота буде завершена "до кінця року".

Головною ж новиною стало те, що одночасно з європейською інтеграцією Віктор Янукович має намір проводити зближення України з Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану. "Подальший розвиток взаємин з Митним союзом буде ґрунтуватися на новій договірній базі - угоді про вільну торгівлю та можливій пакетній угоді про співпрацю за формулою '3+1'", - повідомив глава держави. Необхідність дотримуватися економічної багатовекторності президент пояснив географічним положенням України: "В нас ідеальні умови для розміщення виробництв, орієнтованих як на ринки Євросоюзу, так і на країни Євразійського регіону".

Заява про новий формат співпраці з ТЗ збентежила депутатів від опозиції. "Президент добре все прочитав, але про що він прочитав - ніхто до кінця не зрозумів, - дивувався пізніше заступник голови фракції 'БЮТ-Батьківщина" Андрій Шкіль.- У чому полягає цей формат (співпраці з ТЗ)? Як це узгоджується із зоною вільної торгівлі з ЄС? " "Будь-яка формула - "3+1" або "3+2" - де-факто означає участь України в МС. Це перекреслює задекларований курс на інтеграцію з Євросоюзом. За будь-якого формату участі в ТЗ можна буде забути про створення зони вільної торгівлі з ЄС", - упевнений депутат В'ячеслав Кириленко ("Наша Україна-Народна самооборона").

Прихильники президента, втім, не бачать проблеми в реалізації його ініціатив. "Формула "3+1" означає співробітництво з ТЗ без вступу до нього", - запевнив заступник голови фракції Партії регіонів (ПР) Анатолій Кінах. "Президент не сказав жодного зайвого слова, яке завдало б шкоди розвитку держави. Євроінтеграція залишається першим пріоритетом, але це не заважає розвивати співробітництво з іншими державами-сусідами, в тому числі в чотиристоронньому форматі", - підтримав його голова фракції ПР Олександр Єфремов. Втім, "регіонали" не відповіли на питання про деталі формату "3+1", заявленого главою держави.

За словами першого віце-прем'єра Андрія Клюєва, наповнення нового формату поки не визначено. "Зараз "3+1" - те ж саме, що й "флуктуація зональної дезінтеграції", тобто цей термін нічого не означає. У всякому разі, поки", - віджартувався в розмові з Клюєв. Міністр юстиції Олександр Лавринович, втім, повідомив, що основні рамки нового формату вже погоджені на рівні керівництва країни. "Про синхронізацію митних ставок і тим більше про членство України в МС взагалі не йдеться. Абсолютно!" - заявив міністр.

Лавринович стверджує, що ступінь участі України в роботі ТЗ буде встановлена ​​на такому рівні, щоб це не створювало проблем в переговорах з Євросоюзом: "Україні сьогодні потрібно одночасно розвивати співпрацю з систем "27+1" і "3+1", тобто працюючи одночасно і з ЄС, і з ТЗ. Але це не означає, що ми інтегруємося одночасно і в одне, і в інше об'єднання. Пріоритетом для нас залишається європейська інтеграція".

Від джерел у дипкорпусі та уряді стали відомі деякі подробиці переговорів. Ініціатором заявленого президентом формату стала Україна. "Пару днів тому ми передали російській стороні нашу пропозицію про співпрацю за схемою "3+1". Реакція Росії нам не до кінця зрозуміла - там ще вивчають наші пропозиції. Предметна дискусія швидше за все відбудеться під час візиту до Києва прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна", - розповів співрозмовник. Слід зазначити, що 7 квітня відбулася зустріч посла РФ в Україні Михайла Зурабова і Андрія Клюєва.

Пропозиції української сторони передбачають створення "розширеної зони вільної торгівлі" між Україною та ТЗ, при цьому Києву не доведеться приєднуватися до документів, що регламентують створення союзу. "Але ми усвідомлюємо, що Путін може не схвалити наш пакет. Росія хоче інших умов, більш повної інтеграції Києва в ТЗ і пропонує вагомі компенсації. Ми з цим не згодні, тому 12 квітня на нас чекає непроста дискусія", - зазначив співрозмовник.

Як альтернативний варіант Україна запропонувала РФ свою схему компенсацій - коротко про неї розповів уповноважений уряду зі співпраці з Росією, країнами СНД і Євразійського економічного співтовариства Валерій Мунтіян (див. номер від 5 квітня). Публічні виступи пана Мунтіяна на цю тему, за словами двох незалежних один від одного джерел, були санкціоновані саме Андрієм Клюєвим. У Києві вважали, що запитані компенсатори будуть відкинуті Москвою як суттєво завищені. Проте вчора стало відомо, що Росія готова на дуже значні компенсації.

Вчора, виступаючи на форумі "ПЕК Росії в XXI столітті", заступник голови правління ВАТ "Газпром" Валерій Голубєв заявив, що Росія згодна на найбільший компенсатор, що цікавить Київ, - зниження вартості газу. "За річного рівня споживання 40 млрд кубометрів газу Україна могла б виграти $8 млрд на рік", - зазначив представник російської монополії. Відмова Росії від експортного мита на нафту для України також практично погоджена, відзначають співрозмовники.

Джерела по-різному відреагували на пропозицію пана Голубєва. "Вартість газу знизиться всього на пару років, адже Росія приводить внутрішні ціни на нього до ринкового рівня. Не думаю, що керівництво країни на це погодиться", - пояснив один зі співрозмовників. "Багато чого залежить від ситуації в економіці, від світового ринку, від переговорів з МВФ. Категорично сказати "ні" не можна. Єдине, в чому можна бути впевненим, - що в ході візиту Путіна остаточне рішення ще не буде ухвалене", - сказав чиновник, інформований про хід переговорів.

Як президенти України зверталися до парламенту

Традицію президентських звернень до парламенту заклав другий президент України Леонід Кучма. 11 жовтня 1994 він вперше виступив у Верховній Раді з доповіддю "Шляхом радикальних економічних реформ".

За свій президентський термін - з 1994 по 2005 рік - Леонід Кучма оприлюднив 12 звернень до парламенту (з них п'ять позачергових): у жовтні 1994 року, у квітні 1995 року, у жовтні 1996 року, в березні 1997 року, в листопаді 1998 року, в липні 1999 року (це послання за дорученням пана Кучми готував Кабінет міністрів), в лютому 2000 року, в березні 2001 року, в березні 2002 року, в квітні 2003 року, в листопаді 2003 року і в березні 2004 року.

Третій президент України Віктор Ющенко виступав зі зверненням до парламенту двічі: 9 лютого 2006 року та 31 березня 2009 року. У 2005-му щорічного послання не було, оскільки пан Ющенко вступив на посаду тільки 23 січня, а в 2007 році через гостру політичну кризу, що призвела до дострокових парламентських виборів, звернення неодноразово відкладалося, проте так і не відбулося. У 2008 році виступ президента в Раді також переносився через блокування роботи парламенту. В результаті послання було опубліковано 16 травня 2008 року в газеті "Урядовий кур'єр".

Сергій Сидоренко, Ольга Васильцова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua