Тігіпко вплутався в бій з "тінню" — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Тігіпко вплутався в бій з "тінню"

Казна та Політика
1716
Поки запуск пенсійної реформи супроводжують труднощі, влада вирішила зайнятися і "суміжними" напрямками. Один з шляхів порятунку ПФ, на думку керівництва країни, - детінізація зарплат. За неї і взявся профільний віце-прем'єр, обіцяючи контроль, штрафи і "гарантовані" виплати.
...та не скоро діло робилося
Доля соціальних реформ по-українськи являє собою цікаве видовище. Незважаючи на всі запевнення влади з приводу їх потрібності та терміновості, Кабміну з місяця в місяць не вдається впритул підійти не тільки до їх реалізації, але і до презентації більш-менш оформленої версії. Найяскравішим прикладом перманентних проблем служить пенсійна реформа. Після бурхливого обговорення самого концепту в 2010-му в 2011 рік керівництво країни увійшло з переконанням "Реформі бути!", зміцненню в якому чимало сприяла наполегливість Міжнародного валютного фонду.
Згідно з домовленостями з кредитором, законопроекти, що запускають першу чергу реформи, повинні були бути готові до кінця березня. До середини цього місяця глава держави дійшов висновку, що люди про проект знають дуже мало, а, значить, його положення мають "широко роз'яснюватися". Березень минув, і тепер вже в парламенті не виключають, що законопроект буде і зовсім відкликаний. "Ми визначилися щодо іншого - він (проект закону, -"Подробиці") потребує серйозного доопрацювання. Я навіть не виключаю того варіанту, що в процесі доопрацювання ми можемо прийти до формули, коли той законопроект, який є, може бути відкликаний, а на його заміну може бути поданий інший законопроект", - пояснив глава фракції ПР Олександр Єфремов.
Зволікання на пенсійному фронті, хоча й можуть на деякий час заспокоїти ту частину українців, які, за словами соціологів, готові збунтуватися, але одночасно ставлять під питання пенсійне благополуччя. І поки з головним напрямком виникли проблеми, ініціатори реформи щільніше взялися за розробку "сусідньої" теми. Боротися з недофінансуванням ПФ в уряді хочуть давно розрекламованим способом - оголосити бій "конвертам". Логіка в реформаторів нехитра: більша зарплата - більше і відрахування. "Приблизно 145 мільярдів гривень фонду заробітної плати... перебувають в тіні", - ділиться даними досліджень глава Міністерства соціальної політики. Довго терпіти таке влада не має наміру.
Артпідготовку до нової реформи в Мінсоцполітики почали заздалегідь. Про те, що: "Потрібно виходити на індикативну заробітну плату. На це йдуть і Польща, і Чехія... Потрібно посилити відповідальності роботодавців за нелегальні робочі місця та зменшити податкове навантаження", - "соціальний" віце-прем'єр говорить вже не перший місяць. Нарешті, після етапу нагнітання обстановки в стилі "Ініціатива буде ось-ось оприлюднена" Сергій Тігіпко провів прес-конференцію і презентував обіцяні законопроекти. Можливі нововведення і справді заслуговують на увагу.
Закон-"прожектор"
За давню українську проблему намагалися взятися представники не однієї влади. Тим не менш, досі досягти переконливих детінізаційних успіхів керманичем країни так і не вдалося. На думку політиків щороку ситуація погіршується. "Ми маємо 2,5 мільйона осіб в Україні, які отримують мінімальну зарплату... Я вірю в те, що мільйон може отримувати мінімальну зарплату, але в 2,5 мільйона - не вірю", - така точка зору Сергія Тігіпка на ситуацію в 2010-11-му. Але як саме влада планує боротися з "оптимізаторами", що йдуть від податків?
Виходячи з оприлюднених на сайті Мінсоціполітікі попередніх версій законопроектів (за словами віце-прем'єра допрацьовувати комплект пропозицій в міністерстві планують ще близько місяця), воювати з "тінню" збираються кількома методами. З одного боку, встановивши для роботодавців більш жорсткі рамки допустимих виплат. З іншого - шляхом збільшення відповідальності за порушення трудового законодавства.
Ілюстрацією роботи в першому напрямку служать наміри відкоригувати норми, що стосуються мінімальної зарплати. Наприклад, уточнити, як часто вона має підвищуватися і з якою поправкою на інфляцію та/або зростання ВВП. З урахуванням того, що глава держави виступив з ініціативою відмовитися від практики використання поняття "прожитковий мінімум", - не виключено, що саме "мінімалка", що розраховується за новими правилами, ляже в основу основ соціальних виплат у країні. Але, ймовірно, найбільший інтерес спостерігачів з перших заяв ініціаторів "висвітлення" реформи викликає ідея про введення індикативних зарплат, які повинні грати роль "маячків", на які й будуть зорієнтовані "соціальні" відрахування. На сьогодні мрія про індикацію отримала в проекті закону форму "гарантованої заробітної плати". Автори документа пропонують виділити вісім професійно-кваліцікаціонних груп-"сходинок" для нарахування таких гарантованих зарплат. Нижній рівень повинен збігатися з розміром "мінімалки", а з кожним кар'єрним "стрибком" - мінімальна зарплата буде множитися на певний, поки невідомий, коефіцієнт залежно від "рангу" працівника "- від низькокваліфікованого співробітника до топ-менеджера."Для кожної з них встановлять спеціальний коефіцієнт, який буде множитися на мінімальну зарплату. Нараховувати зарплату нижчу за цей поріг буде заборонено", - пояснив віце-прем'єр-реформатор.
Ідея розписати, хто і скільки повинен платити (а щедра "пропозиція" поширюється в першу чергу на приватний сектор, неохоплений галузевими угодами), - в комплекті пропозиції ініціаторів не єдина. Велика частина передбачуваних нововведень повинна торкнутися відповідальності за порушення приписів законодавства. "На сьогодні Україна має найнижчі штрафні санкції серед країн Європи за порушення законодавства про працю, в тому числі й за несвоєчасну та не в повному обсязі виплату заробітної плати, дотримання мінімальних державних гарантій", - нарікають творці комплекту законопроектів у пояснювальній записці до одного з них. Боротися з недбайливими роботодавцями пропонують не тільки гривнею, але в першу чергу - саме нею. Неоформлення працівника хочуть оцінити в 200-500 неоподатковуваних мінімумів (до 8500 тисяч гривень за сьогоднішніми мірками) або відправити порушників 2 роки виправних робіт. Те ж саме - але вчинене повторно або по відношенню до соціально вразливих співробітників - може коштувати до тисячі "мінімумів", а то й призвести до шестимісячного арешту. Майже так само суворо може "відгукнутися" виплата "чорних" або "сірих" зарплат, дещо м'якше - зарплати, виплачені із затримками... Норми штрафів, до речі, попередні - віце-прем'єру хотілося б і масштабніше.
Для успішного наповнення бюджету, Пенсійного фонду та Соцстраху (у тому числі - і за рахунок нових штрафів) ініціатори закону пропонують розширити повноваження контрольних органів - причому цікавитися дотриманням норм трудового законодавства можуть не тільки профільні інспектори, але і цілий сонм контролерів, аж до представників органів ліцензування. Можливості держінспекторів праці на папері виглядають вражаюче - навідатися до потенційних порушників вони можуть у будь-який момент (попереджати необов'язково) - причому, схоже, не тільки за місцем діяльності структури, але до надомників, якщо такі є; давати їм відповіді та надавати документи "підслідні" зобов'язані, як зобов'язані і надавати посвідчення особи всі люди, що перебувають на території господарюючого суб'єкта, у відношенні яких "є підстави вважати, що вони виконують трудові обов'язки", причому все це - під фото-аудіо-відеозапис.
Анонсування таких правил гри сходу стурбувало фахівців. "Це не той метод, яким можна насправді щось змусити зробити. Ну, плюс це буде для податкової просто додатковий привід, щоб влаштовувати якісь перевірки, це те, що вони найбільше люблять робити, тому що перевірки - це корупція", - вважає експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Володимир Дубровський. Закручування гайок і розширення можливостей контрольних органів може створити ще один механізм тиску на платників податків. Тоді коли повною мірою розраховувати на дієвість запропонованих заходів складно... Також проблеми може забезпечити і нововведення з гарантованими зарплатними рівнями. Влада пропонує їх з оглядкою на практику виплати мінімальних зарплат всім, включаючи топ-менеджерів. "Залишати 120 тисяч директорів на мінімальній заробітній платі - не буде такого. Контроль повинен бути жорсткий, всі повинні платити соціальні внески. Не заплатив - за це пенсіонер не отримав склянку молока", - заздалегідь підготував аргументи Сергій Тігіпко. На думку віце-прем'єра, нижній поріг найвищого рівня офіційних зарплат має складати, як мінімум, п'ять "мінімалок". Але експерти до нововведення ставляться не без скепсису. З одного боку, "гарантії" можуть обернутися "зрівнялівкою", не завжди адекватної за межами бюджетного сектора. "...Така норма може зашкодити в тому сенсі, що все-таки на різних підприємствах один і той же фахівець, тобто однакова людина з точки зору нових індикативних зарплат, може отримувати різну зарплату просто через те, що якість фахівців теж відрізняється", - уточнює експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. З іншого боку, прагнення держави до справедливості за чужий рахунок, може призвести до тих самих наслідків, що й нині. І тоді гонитва за індикацією обернеться ситуацією, коли висококласних фахівців роботодавці будуть, в найкращому випадку, оформляти як "рангом" нижче з тим, щоб і платити офіційно поменше. В гіршому випадку - багато тих, хто працюють, сьогодні ризикують опинитися на біржі праці. Причому такого погляду дотримуються не тільки опоненти владного табору, а й деякі його представники. "Новий закон вдарить, насамперед, по малому бізнесу. І люди, які там задіяні, втратять роботу", - допускає нардеп-"регіонал" Володимир Ландик.
З теоретичної точки зору, прагнення керівництва країни посприяти детінізації зарплат виглядає цілком виправдано. Більш того, правильно рекламуючи свої зусилля в цьому напрямку, влада може знайти повне розуміння в тих, в інтересах кого ця ініціатива затіяна - в першу чергу, в одержувачів соціальної допомоги. Не виключено і те, що в кінцевому підсумку пропоновані нововведення обернуться меншими (в кількісному відношенні) протестами, ніж найбільш спірні "пенсійні" ідеї. І все ж не можна не відзначити, що чинні "верхи", намагаючись зберегти стабільність системи, пішли своєрідним шляхом. Адже, як нагадують і економісти, і політики, з "конвертами" найчастіше борються зниженням податкового тягаря, а не збільшенням державного тиску. Хоча, якщо врахувати який довгий і звивистий шлях проходять українські реформи, - виразно говорити про майбутнє ідеї захисників ПФ ще рано.
Ксенія Сокульська
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас