440
У 2011 р. українські емітенти продовжать виходити на майданчики WSE
— Фондовий ринок
Станом на кінець 2010 р. на основному майданчику Варшавської фондової біржі торгувалися 400 акцій, серед яких папери 29 іноземних компаній, а сумарна ринкова капіталізація всіх компаній становила близько $295 млрд. Загальний обсяг торгів за минулий рік досяг $82 млрд. У кінці першого кварталу поточного року в лістингу Варшавської фондової біржі була вже 621 компанія (402 на головному майданчику і 219 на NewConnect), загальна капіталізація яких склала EUR212 млрд. і EUR1, 4 млрд. відповідно.
На Варшавській фондовій біржі в 2010 р. минуло три первинних публічних розміщення акцій українських компаній: молочного виробника Milkiland, агрохолдингу Agroton, а також вугледобувної компанії Sadovaya Group. В результаті IPO у листопаді-грудні 2010 р. ці компанії залучили сумарно $165 млн., які були спрямовані на розвиток бізнесу. Крім того, на альтернативному майданчику New Connect минулого року дебютував перший український емітент - холдинг "Агроліга". Враховуючи також акції найбільшого цукровиробників України Astarta і найбільшого виробника соняшникової олії Kernel, які вийшли на WSE у 2006 і 2007 рр.., загальна кількість українських компаній з лістингом у Варшаві досягла шести.
Як писали "ЭИ", оскільки кількість українських компаній, що заявили про наміри провести лістинг на WSE, продовжує збільшуватися, польська біржа ухвалила рішення вже в 2011 р. запустити індекс українських акцій. "Ми бачимо великий інтерес українських компаній в залученні капіталу та отриманні лістингу, - підтвердив президент Варшавської фондової біржі Людвіг Соболевський.- Думаю, в поточному році ми побачимо кілька дебютів українських компаній на ринках нашої біржі". При цьому Соболевський відмовився надати більш конкретну інформацію, посилаючись на вимоги до процесу підготовки IPO.
За оцінками аналітиків, кількість українських емітентів, націлених на Варшаву, наближається до десяти. Нагадаємо, що про наміри вийти на WSE у поточному році заявляли група "Агрополіс", Індустріальна молочна компанія, KSG Agro, Valars Group і фармацевтична компанія "Артеріум". При цьому експерти запевняють, що "сільськогосподарська тема" в українських IPO скоро перестане домінувати. "Дійсно, компанії сільськогосподарської та переробної галузей складають переважну більшість українських емітентів на біржі, - відзначає Людвіг Соболевський.- Але вже є один емітент із сировинного сектора - шахта "Садова", і я впевнений, що інтерес інвесторів, які шукають зростаючі компанії в регіоні Центральної та Східної Європи, викликатимуть і компанії з інших секторів".
За словами голови правління авторизованого радника Варшавської біржі - ІК "Авантаж Капітал" - Юрія Костоглодова, наступну хвилю емітентів становитимуть компанії легкої промисловості, виробники товарів споживчого попиту, фармацевти і телекомунікаційні компанії. "Потенційний попит на інші активи ми зараз і намагаємося відчути. Але вже зараз бачимо чітку тенденцію до розширення горизонту інтересів інвесторів за рамки агропродуктових активів", - відзначає він.
На думку пана Соболевського, перешкодити впевненому руху українських емітентів на Захід не завадить навіть прийдешнє об'єднання російських бірж РТС і ММВБ. "Варшавська фондова біржа - найбільший майданчик між Франкфуртом і Москвою. Консолідація великих бірж за східними чи західними кордонами Польщі нам не заважає. Це створить нові можливості для концентрації уваги глобальних інвесторів на компаніях нашого регіону, що охоплює економіки від Балтійського до Чорного морів", - впевнений президент WSE.
"На розміщеннях в Європі це ніяк не позначиться, хоча буде сприяти активізації внутрішніх операцій і, можливо, з'явиться більше охочих зробити IPO в Росії, - погоджується пан Костоглодов.- Але є один момент: Росія - не Європа. А в тих, хто готується виходити на біржу в Європу, мотивом є не просто отримання грошей, а й перспектива стати європейською компанією з усіма наслідками".
Водночас, останнє повноцінне розміщення акцій на українській локальній біржі відбулося в 2007 р., і вочевидь, в найближчому майбутньому конкурувати нам не вдасться не те що з Польщею, а навіть з Ірландією. "Справа в тому, що успіх польського ринку цінних паперів багато в чому ґрунтується на національній пенсійній системі країни: населення регулярно відраховує 7% зі свого доходу на користь відкритих приватних пенсійних фондів, званих другим рівнем пенсійної системи", - говорить Данило Спольський, менеджер департаменту продажів і трейдингу інвестиційної компанії BG Capital. В свою чергу, фонди зобов'язані інвестувати у вітчизняні цінні папери певний відсоток своїх надходжень, таким чином формуючи джерельну базу польських інституційних інвесторів. Щомісячний приплив грошових коштів у такі фонди в середньому становить $600 млн., що забезпечує стійкий попит на інвестиційно привабливі цінні папери.
Згідно з інформацією фінансового регулятора країни, за станом на листопад 2010 р. 14 польських пенсійних фондів мали під управлінням більше ніж $70 млрд. активів, більше третини яких було інвестовано в цінні папери. Пенсійні фонди також досить активні на первинному ринку, акумулюючи приблизно 30-50% акцій, розміщених в результаті нових IPO, а також вторинних розміщень.
"Створення другого рівня недержавних пенсійних фондів, за прикладом Польщі, є ще віддаленною і туманною метою для української влади. Ситуацію посилює і те, що українські ринки акцій і облігацій стали мимовільними жертвами посиленого валютного контролю, який робить транзакції з іноземною валютою в Україні складним, а часом непосильним завданням", - констатує експерт.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
