508
Держава стане учасником агрострахування
— Аграрний ринок
Міністерство аграрної політики і продовольства хоче створити Державну аграрну страхову компанію (ДАБК). Про це йдеться в проекті урядового розпорядження про затвердження "Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні".
Документом страховому держагенту пропонується виконувати функції страховика, перестраховика та адміністратора системи страхування сільгосппродукції. Розробники концепції вважають, що аграрії повинні платити страховим компаніям 50% вартості страхового поліса, а решту - держава. При цьому, після підписання договору з аграрієм страхувальник, говориться в тексті проекту концепції, може відразу звернутися в ДАБК за отриманням решти 50%.
Після такого звернення державна компанія передає пакет документів (від страхувальника) у Мінагрополітики. Протягом місяця міністерство має виплатити ДАБК цю суму, а вже потім остання - страховику. І тільки після отримання страховими компаніями повної вартості поліса договір про агрострахування гарантує аграрію, у разі настання страхового випадку, повну компенсацію. У міністерстві сподіваються, що таким чином вдасться поліпшити роботу між сільгоспвиробниками, страховиками і державою.
На створення ДАБК (до статутного його фонду) з держбюджету потрібно виділити мільйон євро. Концепцію планують втілювати в життя поетапно. На першому етапі - створити законодавчі умови. Наступний етап - розробка страхових продуктів, їх випробування і побудова баз даних про страхування сільськогосподарської продукції.
Про перспективи і наслідки для ринку появи такого державного агрострахового агента "День" запитав експертів.
Коментарі
Роман Шинкаренко, консультант з питань агрострахування IFC "Проекту розвитку агрострахування в Україні":
- Запропонована модель непогана, тому що цього разу міністерство прислухалося до думки страховиків і консультантів. Єдине, що мені не подобається, що після сплати аграріями першого платежу (50% поліса) договір набуває чинності тільки на половину. І якщо держава через 30 днів не дасть свою порцію грошей, то застрахованою буде тільки фактично половина запланованих фермером посівних площ. Наша організація пропонувала уряду створити агробюро зі страховиків. Але якщо від цієї ідеї відмовляться - не страшно. У світі існують дві моделі: у першому випадку державна установа адмініструє такі страхові програми, а в другому - страховики.
Вартість страхування сільськогосподарської продукції різна для регіонів та періоду страхування. Наприклад, застрахувати озимі на зиму коштує від 50 до 90 гривень за гектар (пшениця, ячмінь, рапс). Страховка ж на весну-літо для соняшнику та кукурудзи буде коливатися в межах 50 - 170 гривень за гектар. Тепер щодо регіонів. У Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Луганській областях вартість агрострахового полісів буде на 20% - 30% вищою, тому що в цих регіонах більше ризику в плані встановлення тривалої спеки. На мою думку, страхувати потрібно хоча б 40% - 50% посівних площ в країні. Звичайно, було б добре, якби страхували всі площі.
В першу чергу, страхувати потрібно стратегічно важливі для продовольчої безпеки держави культури: озиму пшеницю та ячмінь, ріпак, соняшник, кукурудзу, цукровий буряк. Але все більш перспективним стає і садівництво, яке останнім часом активно розвивається в Україні.
Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України:
- Практику агрострахування використовували ще в радянський час і знову повертаються до неї, усвідомивши її ефективність. Проте сьогодні вона не так успішно розвивається, тому що аграрії не вірять, що в разі настання страхового випадку страхові компанії їм відшкодують збитки. Для розвитку аграрного страхування сьогодні недостатньо довіри між учасниками ринку. Два роки тому держава компенсувала 50% страхових платежів сільгоспвиробникам, але практика не спрацювала, тому що держава не гарантувала виконання страховиками зобов'язань. Тому ми вважаємо правильним, щоб держава ставала третім учасником договору страхування за допомогою внесення певної суми. Коли держава стане гарантом виконання страхових обов'язків компаніями, то це відразу ж підвищить рівень співпраці між страховиками і сільгоспвиробниками. Думаю, було б непогано, якби аграрії застрахували 40% - 50% посівних площ.
Проте сьогодні не так багато страхових компаній, які зможуть виступати дійсно реальним страхувальником на аграрному ринку. Для цього вони мають перестраховувати свої ризики на європейському ринку.
Поява реального агрострахування також допоможе знизити відсоткові ставки банківських кредитів для аграріїв. Крім того, це спростить роботу між банком і аграрієм, наприклад, з форвардними контрактами.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
