Капітальні втрати


Капітальні втрати

Націоналізація як спосіб вирішення проблем банківської системи показала свою неспроможність. Після вливання 17 млрд грн в капітали трьох проблемних банків цим кредитним установам потрібні нові інвестиції. У зв'язку з цим уряд, зі схвалення МВФ і Світового банку, готовий приєднати банк "Київ" до Укргазбанку, а Родовід Банк трансформувати в банк поганих активів. Якщо Кабмін і надалі має намір залучати фінансування від міжнародних організацій, то об'єднана установа повинна бути виставлена на продаж вже через рік.

Отримання Україною чергового траншу кредиту МВФ за програмою stand-by у квітні на $1,5 млрд залежить, зокрема, від вирішення проблем з рекапіталізованими кредитними установами - Родовід Банком, "Києвом" і Укргазбанком. "Обсяг капіталу деяких банків ще не досяг прийнятного рівня. Програму рекапіталізації потрібно завершити найближчими місяцями. Думаю, саме на це розраховує влада",-заявила на початку березня фінансовий директор департаменту зовнішніх відносин Міжнародного валютного фонду Керолайн Аткінсон.

Світовий банк також вимагає прискорити процес оздоровлення фінансового сектора і домовився з Кабміном і Нацбанком про необхідність виконання ряду умов подальшої співпраці. Тільки після реалізації поставлених завдань Кабмін зможе отримати від Світового банку кредит на $350 млн. Як пояснив координатор проектів Світового банку у фінансовому секторі в Україні, Білорусі і Молдові Маріус Вісмантас, цими умовами є: рекапіталізація банків, визначення майбутнього трьох рекапіталізованих установ, проведення реформи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) і системи роботи з проблемними банками, а також ухвалення кількох законів, які сприятимуть зміцненню нагляду за фінансовим ринком і підвищенню його прозорості. Перший із законопроектів, на яких наполягав МФВ (про реальних власників банків), вже ухвалений парламентом, другий (про консолідоване нагляді) - пройшов перше читання, а третій (про реформу ФГВФО) - чекає на свою чергу.

Вирішити фінансові проблеми націоналізованих банків, в які в 2009-2010 роках було влито 17 млрд грн, державі непросто. Майже всі кошти пішли на покриття збитків останніх двох років: у Родовід Банку-на суму 8480 млн грн, у банку "Київ" - на 3,21 млрд грн. Укргазбанк був рекордно збитковим у 2009 році (4,42 млрд грн), тоді коли минулого року показав у звітності 10 млн грн прибутку. При цьому 8 млрд грн коштів було вимито з Родовід Банку під фіктивні договори, 2 млрд грн - з банку "Київ" і Укргазбанку, заявляв восени глава КРУ Петро Андрєєв.

Вже через рік після рекапіталізації проблемних кредитних установ стало відомо, що для виконання нормативу адекватності капіталу банків потрібно ще 12,5 млрд грн. А з урахуванням підтримки банку "Надра" загальна сума інвестицій в поточному році повинна була скласти 20 млрд грн. Однак у проекті меморандуму з МВФ цю суму запропоновано скоротити до 13 млрд грн - Кабмін пообіцяв ухвалювати рішення за принципом "найменшої вартості". "Нам незрозуміло, виходячи з яких міркувань, використовуючи які критерії ці банки взагалі були включені в програму ре капіталізації. Тому всі подальші міркування про їхню долю будуються на досить хиткому ґрунті,-говорить провідний радник ЄБРР в Україні Антон Усов. - Існує думка, що банки було простіше збанкрутувати на самому початку".

Дорогу тому, хто вимагає

За розрахунками НБУ, Укргазбанку ще восени потрібно 3,7 млрд грн додаткового капіталу. Однак у проекті меморандуму з МВФ сума докапіталізації банку виросла до 4,3 млрд грн. Чим викликане таке збільшення і як надалі має намір розвиватися кредитна установа, в прес-службі Укргазбанку повідомити не змогли. Відмову від офіційних коментарів можна пояснити жорсткою позицією держави: "Якщо в будь-який момент Нацбанк за погодженням з Кабміном вирішить, що ці два банки (включаючи "Київ", - ред) не є життєздатними, ми будемо готові застосувати заходи, в тому числі провести їх об'єднання з життєздатним банком або ліквідувати їх".

При цьому джерело, яке брало участь в переговорах з МВФ, стверджує, що Укргазбанк поглине банк "Київ" - тому в проекті меморандуму не передбачені інвестиції безпосередньо для "Києва". Доцільним такий сценарій називають і у Світовому банку. "Здається, що найбільш оптимальний варіант на сьогодні - злити "Київ" і Укргазбанк і управляти не двома окремими структурами, а створити один банк, розвивати його, щоб надалі продати",-вважає пан Вісмантас.

Нинішнє керівництво банку "Київ" насторожено поставилося до цієї ідеї. "Відомо, що позитивний ефект від об'єднання досягається при злитті непроблемних здорових структур, причому в умовах ринку, який динамічно розвивається, зростає, - говорить голова правління банку "Київ" Андрій Гриців. - У нашому випадку відбудеться злиття різнорідних фінансових проблем двох структур і, що не менш важливо, управлінська та технологічна дезорганізація. Виникнуть проблеми з вибору і переходу на єдину IT-технологію, операційні системи, бухоблік, комунікації. В умовах згортання діяльності структур успішно здійснити такі процедури неможливо".

На думку пана Гриціва, об'єднання може погіршити роботу з клієнтами-боржниками: "Обома банками проведена величезна робота з класифікації "проблемки", розроблені різні механізми з повернення проблемних активів. При злитті робота з проблемними боргами знову загальмується, а напрацьовані нами механізми втратять свою актуальність". На початок 2011 року під кредитну заборгованість клієнтів на 4,95 млрд грн банк "Київ" сформував резерви обсягом 84% від портфеля, тоді коли в Укргазбанку резервування склало 47% від заборгованості клієнтів, становить 10,54 млрд грн.

Поки уряд остаточно не визначив долю "Києва", банк має намір виконувати затверджені на 2011 рік плани: приріст депозитів на 250 млн грн, кредитів-на 800 млн грн. Це могло б подвоїти реальний кредитний портфель банку, оскільки "живих" активів у нього небагато, а зниження рівня "проблемки" вирішило б питання виконання нормативів НБУ. Колишній тимчасовий адміністратор банку Юрій Маслов повідомляв Фінанси, що понад 70% кредитного портфеля видано під так і не завершене будівництво житлових будинків.

Повернути хоча б 30% цих грошей можна лише вклавшись в добудову нерухомості, тому частину цих об'єктів банк уже продав. "Істотних змін потреби банку в капіталі останнім часом не відбулося (у 2010 році він просив 3 млрд грн.-Фінанси), - стверджує Андрій Гриців. - Банк бачить збільшення капіталу за рахунок повернення проблемних активів і реалізації основних засобів, які не використовуються в його операційної діяльності". Нематеріальних активів та основних засобів у банку до 2011 року було на суму 480 млн грн.

Ідея злиття двох кредитних установ не подобається і міноритаріям Укргазбанку. "Я завжди вважав, що період об'єднання значно уповільнює процес розвитку банку", - заявляє почесний президент Укргазбанку Василь Горбаль. На його думку, двом банкам слід розвиватися окремо. "Враховуючи, що свого часу банк "Київ" був перерекапіталізований, і в ЗМІ було оприлюднено не так багато порушень, я думаю, що він може знайти свою нішу, і не треба йти шляхом об'єднання,-зазначає мінорітарій. - Мені здається, що в банку "Київ" більше перспектив бути проданим, перебуваючи в поточному стані з точки зору вироблення портфеля та розвитку як окремої фінансової установи".

Продажне справа

І Укргазбанк, і "Київ" як підконтрольні державі банки приділяють пріоритетну увагу кредитуванню державних проектів, беруть участь у тендерах держпідприємств. "З галузевої точки зору банк надає перевагу кредитуванню підприємств-виробників харчової та сільськогосподарської галузей, а також сфери переробки",-говорить пан Гриців. Але у Світовому банку скептично ставляться до різних висунутих в уряді та Нацбанку ідей створення на основі проблемних установ іпотечних, нафтогазових, аграрних чи поштових банків.

Теза про обов'язковий продаж націоналізованих банків приватному сектору є ключовою в риториці міжнародних фінансових організацій. "В уряду вже є два великих держбанки, лізингові компанії та Державна іпотечна установа. Навіщо державі входити в капітал нового банку, якщо її політичні цілі у фінансовій сфері можуть бути досягнуті за участю навіть в меншій кількості установ, ніж зараз",-безапеляційно Маріус Вісмантас. Саме тому в контексті очікуваного виділення державою 4,4 млрд грн банку "Надра" експерт говорить про відсутність сенсу для держави входити в нові установи.

"Якщо у приватного інвестора (Group DF Дмитра Фірташа, - ред.) є інтерес увійти в банк, то, напевно, можна знайти більше інтересу, щоб уряду не треба було брати участь грошима, в тому числі забезпеченням боргу, -каже він. - Якщо немає системної кризи, навіщо заходити в нові банки. Логічно, щоб інвестор повністю взяв банк". Адже платники податків вже взяли велике навантаження на себе, надавши капітал збанкрутілим банкам, вважає пан Вісмантас.

Тому найближчим часом очікується рішення уряду про вихід з рекапіталізованих банків, які були підтримані бюджетними коштами для тимчасової підтримки фінансової системи в кризовий момент. "Вхід у ці банки не був стратегічним рішенням довгострокової участі в банківському бізнесі, - пояснює пан Вісмантас.- Ми підтримаємо політичне рішення вийти з банків найбільш вдалим з можливих способів. Після цього має бути найнятий радник для технічної допомоги: як максимізувати вартість при продажу банку або мінімізувати збитки при його закритті". МВФ завжди стверджував, що рекапіталізація - це тимчасова норма, оскільки держава є неефективним власником, підтримує таку позицію пан Горбаль.

Продати кредитні установи буде непросто, оскільки досі не проведено їх незалежний аудит, який може показати реальну ситуацію. "Нам важко міркувати про долю фінансових установ, коли ми не зовсім розуміємо, що в них відбувається. Ми не бачили їх звітності, не знаємо їхніх планів, тому не можемо давати рекомендації та поради, - говорить Антон Усов. - До нас ніхто не звертався щодо покупки цих банків - ніхто не виявляв до них інтерес". Великого інтересу в потенційних інвесторів не виникне, поки вони не будуть точно знати, що продається і за яких умов, тому й потрібен вибір радника-інвестбанку. "Уряд повинен підготувати банки до продажу - найняти радника, провести аудит. Весь процес може зайняти від 12 до 18 місяців. Можливо до кінця цього року підготувати один або кілька банків до продажу, сам продаж може ще зайняти час, реалістичний термін - перша половина 2012 року",-розповідає Маріус Вісмантас.

Безумовно, найбільш цікавим з усіх є Укргазбанк - він менше за інших поніс збиток репутації. "І інфраструктура, і кредитний портфель Укргазбанку можуть представляти цінність для покупця. Родовід Банк і "Київ" швидше за все будуть сприйматися лише як майданчик для будівництва нової банківської установи - з новим брендом і стратегією розвитку, - вважає керівний директор ICON Private Equity Максим Нефьодов. - Підготовка рекапіталізованих банків до продажу може зайняти від півроку до року, які підуть на проведення аудиту, роботу з поганими боргами і підвищення якості управління. Чим краще банки будуть готові, тим більша ймовірність, що вони зможуть зацікавити профільного інвестора, який хотів би купити працюючий бізнес з мінімумом успадкованих проблем". Хорошим сигналом для інвесторів буде залучення до аудиту компаній великої четвірки, а також скорочення витрат - відмова від збиткових відділень та оптимізація структури персоналу.

Одними з претендентів на покупку Укргазбанку експерти вважають його колишніх власників - Василя Горбаля та Олексія Омельяненка. Сам пан Горбаль ухиляється від прямої відповіді на питання про перспективи зворотного викупу: "З початку рекапіталізації багато що змінилося. Мені складно прогнозувати події через рік".

Джерела Фінансів в Укргазбанку стверджують, що працездатність установи методично погіршується з моменту націоналізації. "З банку вимиваються активи, - заявив один із співробітників банка. - В кредитної установи потужний портфель ОВДП. Протягом дня він викуповує облігації в іншого банку за завищеною ціною, потім продає назад за ринковою. Собі записує збиток, мовляв, не вийшло!" Не бажаючи продовжувати брати участь у цій схемі з казначейства банку звільняються співробітники.

Втім, на інші установи претендентів немає, тому уряд і схиляється до реорганізації банку "Київ" і Родовід Банку. "Зараз складно говорити про конкретну ціну кожної з установ - активного попиту на українські банківські активи поки не спостерігається. Тому, якщо уряд ставить перед собою мету повернути витрачені кошти, доцільно виходити на ринок через 1-2 року, коли кон'юнктура покращиться",-вважає пан Нефьодов. Якщо ж уряд хоче домогтися певних політичних цілей - дати позитивний сигнал сектору про інтерес до банківської системи, - розумно продати хоча б один рекапіталізований банк в кінці 2011 або в першому півріччі 2012 року, радить експерт.

Заробіток на збиток

Найбільш малоймовірний продаж Родовід Банку. "Установа не є життєздатною, це вже зрозуміло всім - витрат багато, депозити не повертаються", - говорить пан Вісмантас. Тому уряд у середині березня почав процедуру переведення вкладників Родовід Банку з обсягом депозитів в 3 млрд грн в Укрексімбанк, виконуючи дану МВФ обіцянку. "Щодо "Родоводу" ми вирішили перевести всі депозити разом з порівнянними за обсягами активами, які надійшли у вигляді державних рекапіталізованих облігацій, в інший державний банк, - йдеться в проекті меморандуму МВФ. - Установа, яка залишиться на місці "Родоводу", буде трансформована в банк безнадійних активів з ліцензією, яка буде передбачати обмеження за видами діяльності, з метою збору ним залишків таких активів і після припинення його діяльності або продажу".

Пан Вісмантас вважає, що альтернативою реорганізації Родоводу в банк безнадійних активів є стандартна процедура ліквідації. "Законодавство дозволяє створити нову структуру з обмеженою банківською ліцензією та обмеженим операційним часом існування -3 роки - для роботи з безнадійними активами "Родоводу" і, можливо, інших рекапіталізованих банків. Кожна повернута гривня скоротить суспільну вартість фінансової кризи", - говорить Маріус Вісмантас. Іншими варіантами роботи з проблемними активами Родовід Банку є створення для цього завдання спеціалізованого департаменту, тоді коли самі активи залишаться на балансі банку; переклад поганих кредитів на дочірню структуру; продаж боргів факторинговим компаніям.

Банк безнадійних активів можна створити і на основі Укрпромбанку, який вже більше року перебуває на стадії ліквідації. "Можна об'єднати Укрпромбанк з "Родоводом" і використовувати спільні ресурси для подібного проекту. Адже треба розуміти, що найбільш великим кредитором Укрпромбанку є саме "Родовід", - каже радник ліквідатора Укрпромбанку Ігор Власюк.-Термін, на який створюють такий банк, не повинен бути занадто великим -1-3 року. Якщо брати землю, то цей ринок швидко відновлюється, можна дочекатися зростання цін і продати актив. З заморожених будівельних проектів необхідно дофінансування, адже тільки після добудови можна продати будівлю і виручити за неї кошти. Але про кредитування добудови проекту в умовах роботи тимчасової адміністрації й не може йтися. Тому ці активи можуть бути продані банку з дисконтом або передані керівній компанії, які можуть завершити такий проект".

Великий обсяг проблемних активів у банківській системі пан Власюк пояснює тим, що в банків у заставі є багато нерухомості і землі як за будівельними проектами, так і за кредитами, взятими підприємствами для розвитку бізнесу під заставу нерухомого майна. Проблемних кредитів в Родовід Банку накопичилося на 3,1 млрд грн. "Ми також розглядаємо можливість переведення до цієї установи безнадійних активів "Києва" та Укргазбанку", - зазначено у меморандумі МВФ. Обсяг цих активів - 9100 млн грн.

За словами Андрія Гриціва, банк "Київ" міг би перевести на баланс іншого закладу ряд будівельних проектів. "Питання врегулювання проблем щодо цих проектів залежить від їх економічної ефективності та наявності дійсної на поточний момент дозвільної документації, - каже він. - Якщо проекти і на сьогодні є перспективними, економічно вигідними, банк розглядає можливість реструктуризації вже виданих кредитів і додаткового фінансування, що дозволить завершити будівництво об'єктів до кінця року. Але частина проектів мають або прострочені дозвільні документи, або підприємства, які їх реалізують, перебувають на різних стадіях процедури банкрутства, що робить неможливим врегулювання питання закінчення будівництва. Тому "Київ" готує процедуру, що дозволяє вирішити питання токсичних активів, бо подальша їх консервація заводить банк у безвихідь".

У перспективи очищення балансу проблемних банків за рахунок виведення токсичних активів не вірить пан Горбаль. "Банк поганих активів намагаються створити вже два роки. Зараз ми перебуваємо в середині чергового витка обговорення цієї ідеї",-пояснює банкір. А поки в історії рекапіталізації не поставлено крапку, пан Вісмантас пропонує пильніше стежити за операціями усередині кредитних установ: "Незалежні директори в наглядових радах державних банків повинні бути незалежними не тільки від менеджменту, а й політично - від уряду. Сенс у тому, щоб прийшли професіонали з досвідом в банківській сфері, які могли б запропонувати уряду як власнику, як керівнику цими активами свої знання і досвід, створювати правильну стратегію розвитку банку, політику кредитування, управління ризиками, людськими ресурсами".

В'ячеслав Садовничий

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua