581
З суддів потрібно брати плату за вхід
— Казна та Політика
У п'ятницю відбулося чергове засідання Ради суддів України (РСУ), одним з центральних питань якого знову був бюджет системи правосуддя і його численні фінансові діри. Нагадаємо, що в поточному році всі суди першої та другої інстанції отримали в цілому приблизно 2,5 млрд. грн. і - як наслідок - фінансуються практично на тому ж рівні, що і в 2010 р.
Однак з урахуванням збільшення кількості суддів, створення нових судів, рівня інфляції, необхідності запровадження в усіх судах системи автоматизованого діловодства і тих проблем, які залишаються невирішеними у судах ще з попередніх років, цих коштів органам правосуддя категорично не вистачає.
Тому з самого початку 2011 р. лідери всіх, без винятку, судових вертикалей зробили низку гучних заяв з приводу фінансування органів правосуддя. У тому числі - з приводу того, що зарплата суддів і працівників судів виплачується не в повному обсязі. Зокрема, на останньому засіданні Ради суддів адмінсудів озвучувалася інформація, що з початку року судді в цій судовій вертикалі отримують близько 60% від належної їм зарплати. Примітно, що судді, які з року в рік регулярно вказують на недостатній рівень фінансування судової системи, в 2011 р. вперше заговорили про те, що держава не в повному обсязі виплачує навіть зарплату як їм, так і співробітникам суду.
На п'ятничному засіданні РСУ голова Державної судової адміністрації (ДСА) Руслан Кирилюк традиційно вже нагадав, що бюджетний запит його відомства на 2011 р. становив 10 млрд. грн., а реально було виділено тільки 25% від цієї суми, які ще й виплачуються неритмічно. Із слів Кирилюка випливало, що на поточний момент для задоволення базових потреб судів не вистачає понад 1 млрд. грн. (див. таблицю), близько 40% з яких - зарплата суддів і працівників судів. І це - без урахування того, що з 2006 р. держава за рішеннями судів винна українським суддям близько 6 млрд. грн. недоплаченої зарплати. "Раніше зарплати прокурора району, начальника міліції та судді райсуду були більш-менш порівнянні. Сьогодні ж ми спостерігаємо більш ніж серйозні перепади: прокуратура і міліція - 7-8 тис. грн., суддя - 2,5-2,7 тис. грн.", - підкреслив глава РСУ Ярослав Романюк.
І в подібній ситуації стає вже непринциповим детальний розбір проблеми - де ДСА завищує свої потреби і де нинішня влада несправедливо занижує фінансування судів. На перший план виходять два глобальні питання.
По-перше, чому судова система реально недофінансується, хоча її забезпечення навіть на задовільному рівні не тільки цілком під силу для української держави, але ще і є його прямим конституційним обов'язком? Про те, що грошей судам дійсно не вистачає, свідчить низка фактів. Для прояснення цього достатньо запитати кожного суддю, скільки він витрачає в місяць на купівлю паперу, марок, конвертів, канцелярського приладдя, картриджів для принтерів і т. д. або хто реально постачає всі ці речі в суд.
По-друге, чому судді, незважаючи на такі вже навіть не спартанські умови роботи, залишаються в судовій системі і не шукають більш вигідної для себе сфери діяльності? Співробітники судів реагують на те, що відбувається цілком логічно і адекватно - у тих же адмінсудах на відповідних посадах існує велика плинність кадрів. Але самі судді, всупереч здоровому глузду, нікуди не йдуть. Як наслідок доводиться припускати, що відповідь на друге глобальне питання може неминуче розкрити ті речі, які багато служителів Феміди, швидше за все, воліли б не виносити на публічний огляд. Адже мова йде про реальні мотиви, чому певні люди стають суддями, а також про реальні джерела доходів нині чинних вершителів правосуддя.
У зв'язку з цим вже не виглядає безглуздим припущення, що в Мінфіні не тільки володіють інформацією про реальне фінансове становище судів і суддів, а й вважають, що з частиною фінансово-матеріальних проблем судді цілком здатні впоратися самостійно і безболісно.
Ось і виходить, що фінансування судової системи - це не лише корінь, з якого виростають багато проблем вітчизняних судів. Це ще й ключ до пізнання основоположних тенденцій у сфері правосуддя.
Українським громадянам важливо розуміти всі вищеназвані тенденції в судовій системі, оскільки фінансові проблеми судів будуть, швидше за все, вирішуватися саме за їх рахунок. Мова йде про підвищення ставок різного роду судових зборів і мит, а також про введення нових зборів. Відповідні законодавчі ініціативи йдуть через парламент, про що "ЭИ" вже неодноразово писали. Враховуючи, що мова йде про мільярдні суми (до 10 млрд. грн.), щодо цих законодавчих ініціатив йдуть хоч і кулуарні, але, втім, запеклі торги між зацікавленими сторонами. Але альтернативи саме такого рішення проблеми з фінансуванням судів, швидше за все, не буде.
Додаткові кошти, необхідні для задоволення первинних потреб судів у 2011 р. (млн. грн.)
|
Джерело: Державна судова адміністрація
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
