1881
Чи варто брати кредити з плаваючою ставкою
— Кредит&Депозит
Як це працює на Заході
В європейських країнах і США велика частина кредитів для населення видає на умовах плаваючої ставки. За такими кредитами ставка розраховується, як базова. Це, як правило, ставка LIBOR плюс індивідуальна надбавка, яка встановлюється по кожному позичальнику індивідуально. Розмір цієї надбавки дуже сильно залежить від кредитної історії позичальника. Одна або дві затримки з оплатою чергових відсотків за кредитом, може істотно зіпсувати кредитну історію позичальнику і призвести до зростання його індивідуальної надбавки.
Але, якщо кредитна історія позичальника не має "проколів", то ця надбавка може бути 1-1,5 п.п. Хоча ставка LIBOR теж не стоїть на місці - за останні роки вона коливалася від 0,5% до майже 9%. Тому в розвинених країнах за ставкою LIBOR стежить не тільки фінансист, але і прості позичальники, які дуже зацікавлені в зниженні цієї ставки.
В свою чергу, Центробанк ЄС і ФРС за рахунок регулювання своїх ставок впливає на динаміку рівня LIBOR і та обставина, що під час кризи 2007-2009 років ставка LIBOR істотно знизилася багато в чому і є монетарне управління економікою, коли уряди країн, таким чином, полегшують доля позичальників під час кризи.
Як це намагаються реалізувати в Україні
В Україні кредитування за плаваючими ставками тільки починає розвиватися. Фактично криза 2008-2009 років змусила задуматися й банки і позичальників про нові методи формування процентних ставок по кредитах.
Це перш за все стосується довгострокових кредитів. Коли в 2005-2008 роках ставки за кредитами знижувалися, позичальники активно вимагали зниження ставок за "старими" кредитами, але не всі банки на це погоджувалися. Коли в 2009-2010 роках банки почали підвищувати ставки за "старими" кредитами, це викликало хвилю конфліктів з позичальниками. В тому й іншому випадках кредити з фіксованою ставкою показали свою неефективність. Водночас, хоча кредити із плаваючою ставкою і виглядають більш привабливими для довгострокового кредитування, вони ще новинка для нашого ринку і для багатьох потенційних позичальників залишаються загадкою.
На сьогоднішній день вісім банків пропонують кредити з плаваючою ставкою, це як правило, банки з іноземним капіталом. Вони намагаються накопичений досвід роботи такого роду кредитів у зарубіжних країнах впровадити в нашій країні. Перш за все кредити із плаваючою ставкою пропонуються для купівлі нерухомості, оскільки ці кредити за своєю суттю вважаються довгостроковими. Хоча є і кредитні програми автокредитування з плаваючою ставкою і навіть споживче кредитування під заставу майна, теж з плаваючою ставкою.
Два банки пропонують якийсь варіант гібрида кредиту з плаваючою ставкою. На початку кредит видається з фіксованою ставкою, але лише на перші два роки, а от вже з третього року ставка ставає плаваючою. Знову таки такого роду гібридні кредити пропонуються для покупки нерухомості для населення.
І все ж варто чи ні брати кредити з плаваючою ставкою
Головна проблема, яка стримує розвиток кредитування з плаваючою ставкою в Україні є відсутність на українському фінансовому ринку аналога LIBOR. Як результат виникає проблема вибору адекватної бази для розрахунку плаваючої ставки, щоб вона задовольняла і позичальників і банкірів. Банки по-різному шукають вихід з цієї проблеми.
Кілька банків, як базу розрахунку плаваючої ставки за кредити пропонують брати, середню ставку за гривневими депозитами на термін до одного року, яка офіційно публікується НБУ щомісяця. Станом на січень 2011 року ця ставка складає 13,5%, в січні 2010 року ця ставка була 20,4%.
Дійсно певну динаміку вартості грошей у банківському секторі цей показник враховує, але явно не повною мірою і не з усіх сторін. Ставка LIBOR має іншу природу формування, і вона показує вартість міжбанківських кредитів і більш адекватно відображає вартість саме кредитних ресурсів, а не депозитних грошей. Тому в позичальника і виникають питання, а чи не станеться так, що ставки за депозитами будуть змінюватися не так, як вартість грошей на ринку кредитування.
Існують банки, які як базу для розрахунків плаваючої ставки пропонують використовувати ставку за їх депозитними програмами, це може бути або конкретний вид депозиту або середня ставка по групі депозитів банку. Можливо і спрощує процес розрахунку плаваючої ставки, але для позичальника завжди виникає побоювання, щоб банк не почав зловживати такою залежністю. Все ж таки ставка LIBOR мало залежить від бажання і волі окремого банку. Хоча останнім часом і цей показник піддається критиці за підозрою у маніпулюванні їм з боку великих світових банків. Але при цьому, авторитет LIBOR як незалежного показника залишається високим на світовому ринку.
Окремі банки, задекларувавши, що вони видають кредити із плаваючою ставкою, при цьому не розкривають методику розрахунку цієї плаваючої ставки. У цьому випадку банки в міру необхідності перераховують ставку за своєю методикою і доводять інформацію до позичальника. Такий підхід вкрай негативно сприймається позичальниками, оскільки в даному випадку, велику роль відіграє суб'єктивний чинник.
У цій ситуації, поки український банківський ринок не одержить аналог LIBOR проблема з розвитком ринку кредитів із плаваючою ставкою буде залишатися. При чому цей орієнтир повинен бути максимально об'єктивним і мало залежати від бажання окремих суб'єктів банківського ринку. Хоча за своєю суттю, довгострокові кредити з плаваючою ставкою більше привабливі і для банків і для позичальників, ніж кредити з фіксованою ставкою. Ось таке протиріччя нашого кредитного ринку.
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
