976
Депозитарій від депозитарію відрізняється
— Кредит&Депозит
22 березня глава Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФР) Дмитро Тевелєв заявив, що вже в поточному році може почати працювати Центральний депозитарій. А трьома тижнями раніше, 28 лютого, урядом був схвалений план "Заходів щодо створення Центрального депозитарію цінних паперів і запровадження системи клірингу за договорами з цінними паперами на фондовому ринку". Базовою структурою в цьому процесі буде ВАТ "Національний депозитарій України". Вибір, м'яко кажучи, необґрунтований.
В Україні сформована депозитарна система, проте вона потребує підвищення ефективності. Це факт. Мало того, оптимізувати нормативно-правові документи українська влада зобов'язалася перед Міжнародним валютним фондом (був підписаний Меморандум). У ньому, зокрема, говориться, що "з метою покращення функціонування системи обліку та клірингу цінних паперів, підвищення довіри ринків і стимулювання ринків капіталу, ми, Україна, маємо намір об'єднати в 2011 році два чинних депозитарії, створивши єдиний Центральний депозитарій, який повністю буде відповідати міжнародним узгодженим стандартам. Центральний депозитарій буде управлятися найбільш прозорим способом, базуючись на певних принципах корпоративного управління, для забезпечення представництва інтересів учасників ринку і держави. Участь держави буде передбачати створення ефективної відповідної законодавчо-нормативної бази і зведення до мінімуму використання фінансування за рахунок державних коштів".
На сьогоднішній момент в нашій країні операторами ринку депозитарних послуг є ВАТ "Національний депозитарій України" і ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів". Тільки ці дві юридичні особи мають ліцензії ДКЦПФР на здійснення діяльності депозитарію цінних паперів і розрахунково-клірингової діяльності. Створити Центральний депозитарій можна на основі одного з них. Але виникає логічне запитання: яке з акціонерних товариств більше підходить на роль Центрального депозитарію? Спробуємо визначити, який з нині чинних депозитаріїв може взяти на себе таку відповідальну місію.
Звернемо увагу на структуру обслуговування клієнтів українського ринку депозитарних послуг. "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" (ВДЦП) обслуговує 86,2% ринку, а "Національний депозитарій України" (НДУ) - 13,8%. Цифри говорять самі за себе. Думаю, не складно визначити, що у ВДЦП незрівнянно більше підстав стати основою на базі якої уряд може створити Центральний депозитарій. Тим більше, що до складу засновників ВДЦП входять Нацбанк України (володіє державною часткою у ВДЦП), ПФТС, УМВБ, комерційні банки, учасники фондового ринку. Тобто, враховані як інтереси держави, так і операторів ринку.
Але, схоже, що уряд чи то незнайомий з об'єктивною статистикою, чи то оперує невірними даними, чи то переслідує інші, невідповідні інтересам становлення фондового ринку, цілі. А як інакше можна трактувати наміри уряду створити Центральний депозитарій на базі НДУ? До речі, робиться це в плані реалізації ініціативи заступника голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Віктора Івченка, який володіє пакетом акцій НДУ.
Що собою являє НДУ? Держава через ДКЦПФР контролює 86% акцій НДУ, 1% належить операторам ринку цінних паперів, а 13% перебуває під контролем згаданого заступника голови Держінформнауки, голови наглядової ради НДУ Віктора Івченко.
Відомо, що на створення і діяльність НДУ виділялися кошти з державного бюджету. Відомо, що діяльність НДУ частенько ставала предметом розглядів контрольних органів. Перевірки Головного контрольно-ревізійного управління України неодноразово виявляли у діяльності ВАТ "Національний депозитарій України" "нецільове використання бюджетних коштів". А Рахункова палата України у 2006 році в своєму звіті підкреслювала: "НДУ за роки, що минули з часу його заснування, так і не став повноцінним захисником прав інвесторів та професійних учасників фондового ринку. (....) За 6 років діяльності (тобто з моменту заснування до дати підготовки звіту СПУ - автор) діяльність НДУ принесла збитки в розмірі 10 мільйонів гривень".
Чи не обділила своєю увагою роботу НДУ та Контрольно-ревізійне управління України, яке виявило нецільове витрачання коштів депозитарієм. Справа в тому, що з 20 мільйонів гривень держбюджетних коштів, які були виділені з цільовим призначенням "створення автоматизованої системи обліку цінних паперів", 6,2 мільйонів гривень було незаконно витрачено на заробітну плату. А ще була цікава ситуація, коли на балансі НДУ опинилася ділянка землі в районі Ялти, на якому колись був розташований колишній командний пункт Південного командування часів СРСР. Або, земельні махінації теж є статутним напрямом діяльності НДУ?
Тепер Віктор Івченко намагається на базі аутсайдера ринку, яким є НДУ, створити Центральний депозитарій. Івченко на нещодавній прес-конференції зазначив, що вже затверджено організаційний комітет та план заходів щодо створення Центрального депозитарію на основі очолюваної ним сумнівної структури. У зв'язку з цим варто відзначити, що Центральний депозитарій отримає виняткові повноваження з обслуговування емітентів за всіма випущеними ними в Україні цінних паперів у бездокументарній формі. Тобто штучними методами створюється монополіст на ринку депозитарних послуг, на чолі якого хоче стати Івченко.
Міжнародним організаціям відомо про наміри Івченко. За словами старшого фінансового спеціаліста Світового банку Анжели Пригожиної, Світовий банк рекомендував українському уряду створити в Україні центральний депозитарій на базі "Всеукраїнського депозитарію цінних паперів". Вона також заявила, що згідно зі світовим досвідом більшість центральних депозитаріїв є недержавними. Тому, за словами Пригожиної, Світовий банк настійно рекомендує українському уряду мінімізувати роль держави в майбутньому центральному депозитарії (нагадаємо, що схвалені Кабміном плани Івченко діаметрально протилежні). Керівник проекту USAID розвитку фондового сектора Роберт Бонда в свою чергу стверджує, що USAID має єдину точку зору з Світовим банком, і вона полягає в тому, що український уряд "має визнати реалії ринку і підтримати створення центрального депозитарію на основі ВДЦП".
А нещодавно стало відомо, що посол США в Україні Джон Тефт направив листа віце-прем'єр-міністру Сергію Тігіпку, в якому недвозначно заявив - "можливе створення Центрального депозитарію на базі Національного депозитарію суперечить домовленостям України з Міжнародним валютним фондом". Справа в тому, що одним із зобов'язань України перед МВФ є створення в нашій країні єдиного депозитарію цінних паперів. При цьому Україна підписалася під зобов'язанням наступного змісту - "Центральний депозитарій буде управлятися прозорим чином, базуючись на принципах корпоративного управління для забезпечення представництва інтересів учасників ринку і держави. Участь держави зведеться до створення відповідної ефективної нормативно-правової бази і мінімізації фінансування за рахунок державних коштів" . І як же участь держави зведеться до мінімуму, якщо згідно зі схваленою Азаровим ініціативи Івченка Центральний депозитарій буде створено на базі НДУ, держчастка в капіталі якого становить 86%?
Перед урядом країни стоїть завдання правильно розставити пріоритети в питанні створення Центрального депозитарію, прислухавшись до розумних рекомендацій міжнародних інстанцій, врахувавши думку операторів фондового ринку.
Якщо ж Україна не виконає взяті на себе зобов'язання перед МВФ, це може істотно ускладнити співпрацю Фонду з Україною. Думаю, не варто говорити, до чого це може призвести. Але ж економічна ситуація в нашій країні така, що страшно уявити, що ми будемо робити без грошей від МВФ...
Станіслав Любимов
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
