0 800 307 555
0 800 307 555

Ми програємо. Євро-2012: "відкати" наближають дефолт України


Ми програємо. Євро-2012: "відкати" наближають дефолт України

Відповідь проста: традиційна недбалість чиновників і, звичайно ж, в першу чергу - все та ж крадіжка бюджетних грошей, схеми відкатів. Про великі махінацї і корупції в будівництві об'єктів чемпіонату Європи.

Згідно з однією з версій про витоки нинішнього переддефолтного положення Греції (чия економіка похитнула Євросоюз і навіть поставила під питання подальшу долю євро), всьому виною - великі фінансові прорахунки, а також невиправдано оптимістичні прогнози в ході підготовки літніх Олімпійських ігор 2004 року. Проведення Олімпіади коштувало Греції 8,9 млрд. євро (близько $11,2 млрд.).

Кілька цікавих для організаторів Євро-2012 фактів. Прямі витрати на проведення чемпіонату світу з футболу в ПАР склали $3,5 млрд. Основна частина цієї суми пішла на будівництво і реконструкцію в цілому десяти сучасних стадіонів (у т. ч. побудовано п'ять нових), трьох аеропортів міжнародного класу, 1,5 тис. км залізничних шляхів і близько 120 тис. додаткових робочих місць, пов'язаних з організацією чемпіонату. Саме проведення турніру обійшлося ПАР в $1,2 млрд., і ще $1 млрд. пішов на розкрутку чемпіонату. Для порівняння: у Кореї та Японії, які брали ЧС 2002 року, на стадіони витратили близько $5 млрд.

Кошториси ростуть і ростуть

Точних витрат на проведення футбольного чемпіонату в Україні вже давно ніхто не називає. Очевидно - в силу того факту, що бюджети більшості найбільших будівництв в рамках Євро-2012 регулярно переглядаються у бік підвищення.

Загальний бюджет на Євро-2012 спочатку був запланований на рівні 10 млрд. дол. Але з часом вартість непомірно збільшилася. Адже двічі-тричі на місяць чинний, як і попереднє, уряд, займаючись підготовкою чемпіонату, переглядає постанову під назвою "Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу". На даний момент документ передбачає загальний кошторис витрат держави (включаючи центральний та місцеві бюджети) у сумі 66,9 млрд. грн.

Сукупно, з урахуванням гіпотетичних вкладень приватних інвесторів, на яких як і раніше чекають, витрати на чемпіонат можуть скласти 145 млрд. грн. ($18 млрд.). Разом тільки видаткова частина держави на Євро-2012 (без урахування коштів інвесторів) становить близько $8,3 млрд. Левова частка цієї суми, за нашими даними, повинна бути витрачена в решту 500 днів до початку чемпіонату - 41,7 млрд. грн. (тобто $5,1 млрд.).

Найбільш яскраві приклади зростаючих витрат - стадіон "Олімпійський" у Києві і термінал F в аеропорту "Бориспіль". Так, початковий кошторис будівництва терміналу становив 80 млн. грн.; але в підсумку було вирішено, що платники податків повинні заплатити майже в п'ять разів дорожче - 370 млн. грн. До слова, квадратний метр нового терміналу в Мадриді (Іспанія), який будувався майже одночасно з нашим, у гривневому еквіваленті обійшовся іспанцям у 15 тис. грн., у нас же - 21 тис.

Реконструкція НСК "Олімпійський" повинна була обійтися нам менш ніж в мільярд гривень. Роком пізніше було вирішено витратити вже два, тоді коли тепер, згідно з кошторисом на середину лютого 2011 р., стадіон буде коштувати 3,8 млрд. грн. (345 млн. євро). Цікаво, що вартість НСК для України вже обійшлася відчутно дорожче, ніж більшість стадіонів, які останнім часом зводилися в Європі: "Олімпія" (Берлін, 2004 р. - 242 млн. євро), "Альянс-Арена" (Мюнхен, 2005 р . - 340 млн. євро), Олімпійський стадіон (Афіни, 2004 р. - 265 млн. євро), "Стад де Франс" (Париж, 1998 р. - 290 млн., євро). Поки тільки стадіон "Емірейтс" у Лондоні, збудований в 2006 р., був дорожчий за наш - 450 млн. євро.

Чому все ростуть і ростуть кошториси на об'єкти Євро-2012? Відповідь проста: традиційна недбалість чиновників і, звичайно ж, в першу чергу - все те ж крадіжка бюджетних грошей, схеми відкатів.

Тим часом держава котрий рік усе глибше занурюється в боргову яму, запозичуючи великі іноземні кредити. За кілька мільярдів гривень щомісяця запозичується і на внутрішньому ринку (у т. ч. через ОВДП), ростуть і борги з невідшкодованого ПДВ. Нарешті, стартували реформи, суть багатьох з них - урізання держвитрат на соціальну сферу.

У даній статті ми хотіли б представити на суд читачів одну досить сміливу, але небезпідставну гіпотезу щодо того, чому борговий тягар України щороку зростає непомірними темпами, однак коштів на багато важливих програми у держави все менше.

У розпорядженні "2000" опинилися деякі документи з мінфінівських кабінетів. Уважно вивчивши їх, ми зробили спробу аналізу виконання програм підготовки Євро-2012. У нас є всі підстави цим документам довіряти. Цифри і факти підтверджують наші попередні припущення: зростаючі дірки в державних фінансах за останні кілька років викликані не тільки потрясіннями в економіці, але і необхідністю великих витрат за програмами Євро-2012: багатомільярдні витрати, які безперервно збільшуються, позитивного ефекту для економіки поки не дають.

Масштаб запланованої суми держвитрат на проекти Євро-2012, що залишилися до початку чемпіонату 500 днів - 41,7 млрд. грн. - найкраще видно в порівнянні з іншими статтями державних витрат. Так, в 2010 р. дефіцит держбюджету склав 64,3 млрд. грн., або 5,9% ВВП. Дефіцит тільки Пенсійного фонду (задля ліквідації якого, до слова, задумана вся пенсійна реформа!) минулого року налічував 37,5 млрд. грн., а цього року планується на рівні 20 млрд. грн.

Виникає питання: чи відповідає така висока ціна за захід тим дивідендами, які, як нам обіцяють, отримає країна, плюс поліпшення іміджу України у світі?

Міжвідомчий хаос

Отже, в цілому приблизно 40% планових заходів з будівництва та реконструкції різних об'єктів чемпіонату до цього часу фактично не реалізовані або фінансування з них не починалося. Десятки мільярдів гривень державі належить знайти протягом цього року.

Діяльність Національного агентства з питань підготовки та проведення в України фінальної частини Євро-2012 і реалізації інфраструктурних проектів (скорочено цей орган іменують Укрєвроінфрапроект) частиною аналітиків у владних кабінетах визнається вкрай незадовільною. Як виявилося, цей держорган, створений Кабміном як основний розпорядник бюджетних грошей на підготовку чемпіонату, фактично не володіє більшою частиною інформації про хід виконання власних програм і в більшості випадків взагалі не має достатніх економічних обґрунтувань доцільності виконання більшості проектів Євро-2012.

Проте кошти на ці програми продовжують витрачатися. І навіть більше того, агентство, не зважаючи на масу порушень у своїй роботі, активно запозичує гроші за кордоном під держгарантії - через спеціально створену для цього дочірню держкомпанію з короткою назвою "Фінінпро". Так, минулого року на зовнішніх ринках під програми Євро-2012 ця організація зайняла близько півмільярда доларів. До 2017 р. тіло і відсотки цих кредитів, які державі доведеться повертати, складуть вже близько $1 млрд. Понад $300 млн. зайнятих коштів, згідно з наявною інформацією "2000", не були витрачені на потреби чемпіонату - замість цього вони прокручуються на рахунках підприємства.

За два роки реалізації програм Євро-2012 з ряду особливо великих з них спостерігається цілковита плутанина і плутанина. Наприклад, у багатьох проектах не врегульовані серйозні юридичні проблеми - під нові об'єкти не оформляються землевідводи, у зв'язку з чим їх реалізація під питанням. Не врегульовані взаємовідносини з багатьма приватними інвесторами, внаслідок чого після завершення будівництв деякі об'єкти (куди інвестувалися передусім державні гроші) можуть перейти в розпорядження приватних структур.

Водночас багато об'єктів, як і раніше фінансуються з перевищенням планових показників і навіть з грубими порушеннями їх проектної документації, тоді коли окремі важливі програми недофінансовуються або не фінансуються зовсім.

З більшості програм Євро держзакупівлі сьогодні здійснюються поза тендерними процедурами (це дозволяє спеціальний закон, не так давно ухвалений Верховною Радою), стосовно принципів відбору підрядників з багатьох проектів більше питань, ніж відповідей. З ряду напрямків має місце неконкурентний відбір підрядників серед невеликих компаній, малозрозумілі безвідсоткові кредити для приватних структур або кредити під держгарантії і т. п.

Стадіони - чорні діри бюджету

Спочатку програми Євро-2012 планувалося фінансувати в основному за рахунок коштів приватних інвесторів, і лише 30% витрат на заходи, пов'язані з чемпіонатом, повинна була здійснювати держава. Проте вже на початку реалізації програм стало зрозуміло: великих приватників проект не привернув.

І якщо не враховувати донецький стадіон "Донбас арена", який почав будуватися за рахунок коштів Ріната Ахметова (близько 3,1 млрд. грн.) задовго до старту програм Євро-2012, а також частково харківського стадіону "Металіст", роль приватного бізнесу в підготовки чемпіонату де-факто близька до нуля.

Тому основну ношу з будівництва та проведення Євро-2012 узяв на себе держбюджет. А ось навколо держскарбниці одразу зібралася маса приватних компаній і афілійованих з ними чиновників, допущених до "годівниці" чемпіонату.

Найбільш великі канали, через які випливали і продовжують витікати мільярди зі скарбниці по програмі Євро, це, звичайно, основні проекти чемпіонату - стадіони та аеропорти у всіх чотирьох українських містах, які приймають Євро.

Так, у трьох стадіонів - харківського "Металіста", донецького "Донбас арена" і київського "Олімпійського" - ряд спільних проблем. По-перше, відсутні адекватні вимогам УЄФА гостьові зони, недостатньо продумані т. зв. зони рекреації та евакуації. По-друге, стосовно харківського та київського стадіонів не прописані інвестиційні договори, за якими було б чітко позначено пайову участь кожного з інвесторів у статутних капіталах цих комплексів. Внаслідок цього - високий ризик того, що майбутні права держави в даних об'єктах будуть просто розмиті.

Кричущою ситуація виглядає на стадіоні "Металіст", який сьогодні належить комунальному підприємству "Обласний спортивний комплекс "Металіст". Строки завершення робіт, встановлені Кабміном спочатку на грудень 2009 р., а потім - на грудень 2010 р., вже двічі зірвані. Стадіон досі не зданий.

Більше того, у зв'язку з тим, що ОСК "Металіст", головний замовник робіт, спочатку не врахував усі вимоги УЄФА щодо стандартів безпеки, проектно-кошторисну документацію довелося кілька разів переробити, в результаті чого і терміни були зрушені, і вартість модернізації стадіону зросла майже удвічі (до 762,6 млн. грн.).

Однак це ще півбіди. У ході реконструкції, за рішенням Харківської облради, було відчужено низку будівель і об'єктів незавершеного будівництва спорткомплексу, які раніше перебували в комунальній власності. У підсумку всі комп'ютерні системи та табло стадіону, а також більш ніж половина підтрибунних приміщень, призначених для забезпечення спортивних змагань (медіацентр, роздягальні для суддів, кімнати для тренерів, допінг-контролю, медичних процедур і т. п.), вже належать приватним структурам.

З іншого боку, частка в статутному капіталі самого ОСК "Металіст", яка переходить у власність держави відповідно до обсягу держінвестицій, не визначена досі. Чинний інвестдоговір від 29 вересня 2009 р., згідно з яким держава профінансувала реконструкцію спорткомплексу на 206,6 млн. грн., в терміни не виконано, а в звітній документації виявлені численні спотворені техніко-економічні показники - тобто явні ознаки нецільового використання грошей державного та місцевих бюджетів.

Одне з джерел "2000", знайоме зі станом справ на ОСК "Металіст", прокоментувало ситуацію, що склалася так: "Юридичний і фінансовий хаос сьогодні працює в інтересах майбутнього власника стадіону "Металіст" , яким стане, цілком ймовірно, відомий харківський бізнесмен Олександр Ярославський.

Можливо, вклавши чималі гроші в реконструкцію стадіону і всю інфраструктуру, держава буде позбавлена ​​прав використовувати побудовані нею ж об'єкти вже після чемпіонату. Приватні структури викупили 56% підтрибунних просторів, і оскільки досі немає чіткого інвестиційного договору, вони отримають всі можливості відсудити у держави весь стадіон. Мабуть, такий план дій".

Схожа проблема і щодо столичного НСК "Олімпійський", де досі не визначений остаточний оператор стадіону, а ступінь готовності самого об'єкта не перевищує двох третин від запланованих робіт.

Грубі порушення є і в будівництві стадіону у Львові. Сам об'єкт в дійсності дуже відстає від термінів: станом на грудень ступінь його готовність не перевищувала третини планових робіт.

Дуже серйозні проблеми у всіх чотирьох регіонах виявлені в підготовці тренувальних баз для майбутніх команд - учасниць чемпіонату.

Як відомо, за вимогами УЄФА Україна зобов'язана забезпечити щонайменше 32 повноцінних тренувальних бази. Чинна Програма з Євро-2012 передбачає будівництво нових, а також реконструкцію або дооснащення чинних баз. Усього таких 19. Проте досі дана стаття профінансована державою та інвесторами (як правило, це власники місцевих спортклубів) лише на третину, що взагалі створює загрозу провалу цієї частини підготовки Євро.

Ще більш гнітюче ситуація виглядає з підготовкою готелів. У містах, які приймають чемпіонат, спочатку планувалося побудувати або реконструювати в цілому 365 готелів на 34,8 тис. номерів, а також гуртожитки різних вузів на 27,9 тис. номерів. Вирішити проблеми всього готельного господарства держава мала намір в основному за рахунок приватних інвесторів, пропонуючи останнім навіть компенсації ставок за кредитами за рахунок держави.

Але мало того, що Україна не справляється з завданнями УЄФА щодо створення п'ятизіркових готелів у Донецьку і Харкові (планувалося ввести в дію таких номерів 730 і 101 відповідно), зараз де-факто в цих містах реконструюються лише 24 готелі і будуються 28 нових. Наприклад, по Києву та області реально реконструюється лише 11% від запланованих об'єктів, в Донецьку - 13%, у Львові - 22%, в Харкові - 9%. При цьому заморожені за різних причин будівництва майже на сотні об'єктів, а по 80 проектам у Агентства у справах Євро-2012, як стверджують мінфінівські співробітники, взагалі відсутня будь-яка достовірна інформація.

Ех, дороги!

Одна з найбільш корупційно-ємних сфер держуправління у всі часи - будівництво доріг. У нас є всі підстави говорити про те, що більшість проектів залізних і автомобільних доріг мають всі шанси не встигнути до початку чемпіонату. Крім того, вражає, що в різних відомствах щодо ступеня готовності одних і тих самих об'єктів статистика різниться буквально в рази.

Згідно з Програмою підготовки до Євро на ремонт залізниць за маршрутами прямування учасників чемпіонату, а також глядачів, які будуть приїжджати в нашу країну як гості, спочатку планувалося витратити 18,3 млрд. грн.

На жаль, у витратах і звітності з найбільших об'єктів мають місце дуже серйозні нестиковки. Так, спочатку в Програмі Євро-2012 передбачалося витратити на добудову залізнично-автомобільного мосту через Дніпро в Києві 4,2 ​​млрд. грн. Але в кошторисній вартості моста фігурує сума вже в 9,1 млрд. грн. Разом для добудови моста, без якого Київ буде не в силах впоратися зі зростаючим потоком приїжджають (в т. ч. під час чемпіонату), не вистачає 5,7 млрд. грн.

Навколо ще одного великого проекту - лівобережного вокзалу Дарниця в Києві - взагалі маса разючих речей. За даними "Укрзалізницi", що є розпорядником грошей за цим проектом, на будівництво необхідного столиці другу вокзалу витрачено поки що лише 40,9 млн. грн. (або всього 1,3% від необхідних будівельних робіт).

Водночас в Мінрегіонбуді вважають, що всі роботи з об'єкту йдуть за графіком, а готовність його за станом на грудень 2010 р. - більше 25%.

Не менш дивні приклади чиновницької маніпуляції з цифрами і звітністю (але ж йдеться про мільярдні витрати), спостерігаються у Донецьку, де до Євро-2012 реконструюють чинний з/д вокзал. За даними "Укрзалізницi", на 1 січня цього року об'єкт профінансовано на 133%, тоді коли за інформацією Мінрегіонбуду, тут все йде згідно з графіком - готовність близько 55%.

Аналогічні "дивацтва" в масовому порядку відбуваються при ремонті та будівництві автомобільних доріг. Тут досить суттєва розбіжність - майже на 2,5 млрд. грн. - між самою Програмою з Євро-2012 і прогнозною кошторисною вартістю будівництва доріг. Так, якщо початковий прогнозний кошторис на добудову, приміром, об'їзної дороги навколо Донецька (26,1 км) становив 772,1 млн. грн., то вже в урядовій Програмі по Євро-2012 значиться сума вдвічі більша - 1,5 млрд. грн.

Вельми неабиякі розбіжності у статистичній звітності щодо виконаних робіт. Так, якщо за даними Мінрегіонбуду, з 25 об'єктів по країні, де заплановані великі дорожні будівництва, реально робота йде на семи об'єктах, то за даними головного бюджетного розпорядника - компанії "Укравтодор" - все набагато краще: використані майже всі кошти держбюджету (99, 8%), за рахунок яких роботи проводяться на 19 з планових 25 об'єктів.

І це незважаючи на те, що за даними ще одного держоргану - Агентства з Євро-2012, - за останні три роки підготовки до чемпіонату держава профінансувала дорожні проекти лише на 15,5%.

Досить слабо ведеться і оновлення міського транспорту - автобусів, тролейбусів, трамваїв. Якщо в цілому за планом до 2012 р. всі чотири міста повинні були серйозно оновити власний комунальний транспорт, закупивши 1,8 тис. одиниць тролейбусів та автобусів, то за фактом план цей виконаний поки менш ніж на 1% - поставлено всього 11 нових машин ( 10 в Київ і 1 - у Львів).

Наші аеродроми зможуть приймати шаттли

Ще більш дивні "феномени" можна спостерігати на прикладі реконструкції аеропортів. Злітно-посадкові смуги у Львові, Харкові та Донецьку споруджуються довшими, ніж це передбачено нормами, в т. ч. в самій Європі.

Так, якщо максимально необхідна смуга для найбільшого в світі пасажирського літака Airbus A380 становить 3,2 км (власне, довжина злітно-посадкових смуг більшості сучасних європейських аеропортів не перевищує цю позначку), то в Україні споруджують майданчики довжиною в 3,8-4 км.

Вочевидь, якщо врахувати загальний кошторис витрат на той же донецький аеропорт за Програмою Євро-2012 (4,7 млрд. грн.), а також витрати на будівництво 4-кілометрової смуги (1,7 млрд. грн.), то кожні зайві 1 тис. метрів - це більше 400 млн. грн., які додатково зароблять профілюючі компанії, близькі, напевно, до тих, хто ухвалював рішення.

По аеропортах мають місце і дуже грубі фінансові нестиковки. Так, на реконструкцію аеродрому у Львові в 2009-2010 рр. було витрачено 611,9 млн. Хоча в первісному титулі будівництва значилося куди менше - 473,7 млн. грн.

Аналогічно і з будівництвом нового аеровокзалу у Львові: було використано 437,9 млн. грн., хоча в титулі будівництва спочатку було закладено на 24,1 млн. грн. менше.

Відносно львівського аеропорту виявлена ще одна історія, яка викликає масу нових питань: викуп приватних земель навколо аеропорту на суму 15,9 млн. грн. У Програмі з Євро-2012 подібні витрати взагалі не були передбачені. Якщо це не чиясь недоробка, то звідки раптом виникла потреба в цих дільницях? Адже потрібне якесь обґрунтування для цього.

P.S.

По ходу маси гнітючих подій, що трапилися з нашою економікою останніми роками, нинішні реформи, та й глобальні катаклізми у світі - все це якось відтіснило тему чемпіонату в Україні на десятий план. Однак сума ще планованих витрат на Євро (41,7 млрд. грн. або $5,1 млрд.) дійсно змушує серйозно задуматися.

Якщо уряд і справді не спробує її секвеструвати (як мінімум) і не проведе глибокої переоцінки змісту всіх проектів Євро-2012 разом з відстороненням жваво налагодженої в цій сфері корупційної спайки, Україна дійсно ризикує зіткнутися з цим, а не вигаданим дефолтом. Причому дефолт цей може статися ще задовго до настання самого Євро-2012.

Бо $5,1 млрд., які здатні з легкістю перекрити весь дефіцит, наприклад, Пенсійного фонду, - сума, просто непідйомна нині для нашого бюджету. А поліпшення загальної економічної ситуації може і не статися (особливо на тлі зростання цін на енергоресурси у світі), тоді коли розтрачені колосальні ресурси на чемпіонат - можуть і не дати скільки-небудь відчутного ефекту.

У результаті проведення Євро-2004 Португалія отримала приблизно $300 млн. А через чотири роки одна з господарок футбольного турніру - Швейцарія - оголосила про власні доходи - всього близько $280 млн.

Звичайно, не хочеться думати, що за гучними тирадами про прибутки, які обіцяє Україні проведення Євро-2012, ховаються всього лише банальні корисливі плани доморощених Остапів Бендерів. Тому як футбол - це футбол, спортивний захід, здатний радувати серця мільйонів. Однак якщо влада сьогодні не проведе ґрунтовний аудит і не відсторонить від "годівниці" "спеців з освоєння грошей" платників податків, в 2012-му Україні буде вже точно не до футболу.

Андрій Новицький

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua