2510
Хто контролює нафту в Іраку
— Енергетика
Вісім років тому - напередодні американського вторгнення в Ірак - гамбурзький тижневик Spiegel не сумнівався в істинних мотивах адміністрації США. Головна тема номера від 13 січня 2003 року була винесена на обкладинку, на яку помістили видозмінений прапор США і заголовок: "Кров заради нафти. Про що насправді йдеться в Іраку". Стаття закінчувалася цитатою колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера: "Нафта дуже важлива, щоб залишати її арабам".
Про нафтові інтереси США і Заходу в арабському світі написано сотні статей і коментарів. Деякі теорії виглядають дуже переконливо. Наприклад, публікація Джима Холта в Le Monde Diplomatique.
Теорії змови
Пару років тому, коли війна в Іраку вже закінчилася, Холт написав про створення в цій країні американських баз, мета яких, за його словами, - встановлення і підтримання контролю над іракськими запасами нафти. Фактів автор не навів, але для нього ситуація очевидна, як і наслідки: позитивні для США і Європи - стабільні ціни на "чорне золото", і негативні для Росії, країн ОПЕК, Ірану, які в разі посиленою викачування американцями нафти з надр Іраку втратять передові позиції на світовому ринку і можливість диктувати європейцям ціни на енергетичну сировину. Китай, на думку Холта, теж опиниться в програші, оскільки буде повністю залежати від Вашингтона, який контролюватиме левову частку світових запасів нафти.
Теорія красива, от тільки дійсність її не підтверджує. Ірак справді має в своєму розпорядженні колосальними запасами нафти. За новітніми оцінками, їх - більше 143 мільярдів барелів, тобто на чверть більше, ніж вважали раніше. Таким чином, Ірак входить до п'ятірки (за іншими розрахунками - навіть до трійки) найбільш "нафтових" країн світу. Причому йдеться тільки про розвідані запаси. Але обстеження і пробні буріння проведені поки менш ніж на чверті з тих 530 територій, в надрах яких іракські геологи припускають наявність цінної сировини.
Проте це - музика майбутнього. А хто контролює родовища зараз? Американці, які нібито саме з такою метою вторгалися до Іраку?
Національне надбання
До літа 2010 року він був послом ФРН в Іраку і знає, про що говорить. "Теза про те, що американці вторглися до Іраку заради нафти, - це не тільки спрощений, але і хибний погляд на речі", - заявив він в інтерв'ю Deutsche Welle. Доступ до іракської нафти можна отримати завдяки поставкам нафтовидобувних фірм, у тому числі американських, але не в результаті окупації країни, пояснив фон Мальцан.
Стаття 108-а конституції Іраку, ухваленої в 2005 році, проголошує нафту і газ "надбанням громадськості в усіх областях та адміністративних округах" країни. На практиці це означає, що енергетична сировина перебуває під контролем виключно іракської держави, а не будь-яких закордонних концернів. Те, що в самому Іраку тривають суперечки між центром і регіонами, курдами і шиїтами про нафтовому поділі, суті справи не міняє.
Нафта залишається національним надбанням Іраку, і жодне з рішень колишнього диктатора Саддама Хусейна не викликає настільки позитивного ставлення, як ухвалене ще в 1972 році про націоналізацію іракської нафтової компанії - Iraq Petroleum Company, що належала західним концернам ExxonMobil, Shell, Total і BP. Всупереч поширеним міфам, західні енергетичні концерни не особливо прагнуть в Ірак. По-перше, в країні небезпечно. А по-друге, і це головне, в Іраку досі не створено режим найбільшого сприяння іноземним інвестиціям в нафтогазові галузі економіки.
Такі інвестиції міг би полегшити закон про поділ праці з іноземними нафтовими компаніями. Законопроект передбачає введення фіксованої формули для розподілу нафти і доходів від її продажу в залежності від капіталовкладень. В оптимальному випадку іноземна фірма, яка за свій рахунок цілком освоїла родовище і надала всю необхідну техніку, могла б отримувати до половини підсумкової прибутку. Але закон ще не ухвалений: проти нього заперечують парламент і деякі міністри, які вважають його поверненням до колоніального минулого.
Два тендери
Тим не менш, в Іраку, якому інвестиції потрібні як повітря, вже двічі проводилися міжнародні тендери на "технічну" участь іноземних фірм в розробці родовищ. Перший пройшов у червні 2009 року і фактично зазнав фіаско. З двох десятків виявили інтерес зарубіжних компаній тільки одна в результаті зважилася брати участь в нафтовому бізнесі на іракських умовах - два долари з кожної проданої бочки. На ризик пішов консорціум британського BP і китайського CNPC. Інші іноземні учасники хотіли отримувати велику частку майбутнього прибутку - від 4 до 27 доларів з бареля, в залежності від рівня складності освоєння того чи іншого родовища.
Другий тендер був більш успішним. За його підсумками було підписано десять контрактів, у тому числі з російським ЛУКОЙЛом, фірмами з Китаю, Нідерландів, Великобританії, Малайзії, Норвегії, Південної Кореї. Американським компаніям теж дещо перепало - одна-єдина угода.
За що боролися?
І заради цього американці вторгалися до Іраку? Поклали в ході військової кампанії тисячі життів і витратили на неї неміряні мільярди доларів? "Ми зацікавлені в стратегічному партнерстві з США, - говорив офіційний представник уряду Іраку Алі Даббах, - але тільки один з 11 нафтових контрактів із зарубіжними фірмами отримали США. Нам ніхто не може диктувати умови - ні США, ні країни регіону".
Для Пауля фон Мальцана факт вельми скромної участі США в розробці іракських родовищ служить додатковим доказом того, що американці вторглися до Іраку з цілого ряду причин, але явно не для того, щоб прибрати до рук нафту. "Якщо нафтові компанії США і розраховували на якісь пільгові для них умови, завдяки американській присутності в країні, то такі сподівання виявилися ілюзорними. Їм доводиться діяти на загальних підставах", - заявив фон Мальцан в інтерв'ю Deutsche Welle.
Микита Жолквер
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
Також за темою
Україні необхідно імпортувати 4,6 млрд куб. м газу до опалювального сезону
Гринчук розповіла, чому Україна повинна розвивати атомну генерацію
Норвегія виділила Україні майже 100 мільйонів доларів на закупівлю імпортного газу
«Тіньовий флот» перевозить менше російської нафти, ніж танкери G7+
Tesla планує постачати електроенергію британцям
Українці отримають гроші на оплату електроенергії: хто може розраховувати
