1430
Українців заганяють в нові "колгоспи"
— Казна та Політика
Останнім часом з'являється все більше інформації про масове створення в містах Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Найчастіше - у добровільно-примусовому порядку, оскільки масовість ця забезпечується не бажанням українців створювати такі Об'єднання, а бажанням чиновників виконати "спущені" згори плани і орієнтири.
Про перспективи переведення сфери житлово-комунального господарства від радянської моделі з комунальними Житлово-експлуатаційними організаціями до ринкової моделі з ОСББ в Україні говорять не перший рік. Написані та затверджені програми, закони, розпорядження, які регулюють цю сферу. У першому читанні затверджено зміни до базового закону "Про ОСББ" та проект Житлового кодексу. Нарешті, схоже, що вже ніхто не сумнівається щодо лейтмотиву такого завзяття влади - держава фактично відвертається від своїх громадян, визнаючи банкрутство чинної системи держпідтримки житлово-комунальної сфери і розписуючись у банальній відсутності коштів на підтримку порядку.
До речі, минулого тижня це визнав і заступник профільного міністра Григорій Семчук. За його словами, система, яку влада має намір зламати, сформувалася за Радянського Союзу, коли комунальні будинки обслуговувалися комунальними ЖЕКами, дотували на 95% державою. Сьогодні ж, коли близько 90% квартир у житлових будинках приватизовано громадянами, а допоміжні приміщення будинку (сходові клітини, вестибюлі, міжквартирні коридори, ліфтові шахти, вентиляційні камери, технічні приміщення в підвалах і на горищі, нарешті, сам дах) і прибудинкові території перебувають на балансі ЖЕО, очікувати від останніх на якісні послуги не доводиться. По-перше, ці організації практично не отримують допомоги від держави або муніципалітетів, а по-друге, зазначив заступник міністра, тільки 35% загального обсягу платежів населення ЖЕО направляють на поточний ремонт або модернізацію майна, що перебуває у них на балансі. В основному всі отримані кошти йдуть на заробітну плату співробітникам і на розрахунки з природними монополістами, які постачають воду, електрику, тепло або газ.
Очевидно, що в сформованій ситуації необхідно вдосконалювати законодавчу базу в цій сфері. Ось тільки заявлені до ухвалення документи тільки посилюють поділ жителів одного конкретно взятого будинку фактично на два сорти - тих, хто підтримає створення ОСББ, і тих, хто залишиться проти. Останні ж, навіть за чинним законодавством, позбавлені будь-якої альтернативи. Так, при реєстрації Об'єднання, профільне міністерство стверджує його Статут, ґрунтуючись на Типовому статуті, який закріплений наказом Держкомітету з питань ЖКГ ще у 2003 році. А в ньому чітко прописано, що якщо якийсь несвідомий громадянин відмовляється вступати в ОСББ і, відповідно, не оплачує обов'язкові платежі на утримання та ремонт допоміжних приміщень і прибудинкових територій, то Об'єднання може по закінченні 60-ти днів з моменту відмови подати на нього до суду. Наголошуємо, йдеться про людину, яка не погодилася вступати в ОСББ і не брала на себе зобов'язання по вказаних відрахувань. Ще більш революційним є ухвалений за основу проект Житлового кодексу, в якому закріплено обов'язок забудовника житлового будинку самостійно створювати ОСББ у разі, якщо новосели не створили такого самі.
В цілому, полемізувати можна з цілого ряду пунктів, як базового закону та Типового статуту, так і проекту Житлового кодексу. Проте останнім часом з Києва, мабуть, пішли рознарядки чиновникам на місця прискорити процес створення Об'єднань. Очевидно, що населення не із захватом ставиться до ринкової моделі управління галуззю, а влада ще в позаминулому році задекларувала перехід 60% житлового фонду країни в ОСББ до 2014 року (в цілому, по країні має бути створено близько 45 тис. ОСББ, тоді коли станом на 1 листопада 2010 року їх було 11656 шт., або 26% від потрібної кількості). Крім того, в держави просто немає грошей ремонтувати за свій рахунок труби в будинках і латати дахи. Природним ж монополістам, за якими сьогодні ховаються аж ніяк не чиновники, а живі акціонери зі своїми інтересами, набагато легше буде працювати через суди з юрособами, якими є ОСББ, а не з комунальними ЖЕО, у разі несплати за надані послуги за тарифами, механізм формування яких прихований за сімома печатками. Втім, виходячи з недавніх доручень Президента, в країні просто відсутня єдина методика формування тарифів.
Як повідомив нещодавно портал "Харків "Коментарі", в грудні в одному з районів цього міста в подібне Об'єднання мешканців будинку загнали обманом. "Щоб, як вони висловилися, знати точну кількість людей, які прийдуть (на збори з приводу капремонту за кошти міськради), нас просили розписатися на листку паперу. Мене як найактивнішу попросили взяти печатку, щоб контролювати якість ремонту, мовляв, без печатки не можуть ні дах залатати, ні комунікації поміняти. Як тільки я розписалася, виявилося, що це був статут новоствореного ОСББ, я призначалася його керівником, а листок з підписами мешканців прикріпили до статуту", - розповіла мешканка будинку.
Такі випадки в країні відбувалися ще у 2005 році. Зрідка, аналогічні історії з переходу галузі на ринкові рейки ставали надбанням преси. Останнім часом поведінка чиновників стала все більше нагадувати роки, коли селян масово зганяли до колгоспів. У місцевих ЖЕО вішаються повідомлення про подорожчання тарифів, про відновлення практики нарахування пені та, одночасно, з рекомендаціями створити ОСББ, що нібито пом'якшить тарифний тягар: "За умови створення ОСББ мешканці будинків мають право самостійно формувати тариф на утримання будинку та прибудинкової території", - підкреслюється в одному з подібних матеріалів. Коли ж "пряника" не вистачає, в справу йде "батіг". Голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов підписав 18 лютого розпорядження, яким затвердив план-графік створення в столиці ОСББ на 2011 рік. В окремих графах прописано завдання зі створення Об'єднань для кожної районної адміністрації, а також для двох підконтрольних місту забудовників - "Київміськбуду" і "Житлосервісу". Другий пункт зазначеного розпорядження, яке, до речі, досі не оприлюднено, зобов'язує районні влади та профільне управління "забезпечити ефективну роз'яснювальну роботу з переваг і необхідності створення ОСББ".
У розрахунок не беруть тільки одне - ментальність у населення зовсім не аналогічна ментальності прибалтів чи поляків, на досвід яких так люблять кивати чиновники з Києва. Важливий і грошовий чинник. Зібратися і домовитися про питання тарифів, додаткових відрахувань на ремонт даху і фарбування стін у під'їзді для українців незрівнянно важче, ніж для консервативного католицького населення Польщі або Литви. В такій практиці масового створення ОСББ, перед якою безапеляційно ставлять неготовою на це населення, більше від колективізації 30-х років XX століття, ніж від спроби логічно завершити процес приватизації житла, який триває з 90-х. Хоча, безсумнівно, завершувати його необхідно.
Андрій Сантарович
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
