1142
Малий вперед
— Казна та Політика
За останній рік уряд почав масштабну роботу з дерегуляції, скасувавши багато чинних ліцензій та дозволів. Ці заходи, за оцінками Кабміну, дозволять вже цього року добитися серйозного зростання в світовому рейтингу Doing Business, в якому Україна посідає 145-е місце. Однак, за словами учасників ринку, бізнес поки що не встиг відчути поліпшення умов своєї роботи, тим більше що імплементація багатьох ухвалених норм блокується урядом.
Паперовий прорив
Минулого року уряд поставив завдання провести масштабну регуляторну реформу, домігшись зростання країни в рейтингу Doing Business з непочесного 145-го місця до більш високої позиції - аж до топ-30 країн за легкістю ведення бізнесу. Для виконання довгострокового плану вже проведено низку реформ, які дозволяють розраховувати на поліпшення інвестиційного клімату країни. Зараз Україна не тільки має найгірший рейтинг серед всіх європейських країн, але і посідає другу з кінця позицію серед країн СНД (Україна випереджає лише Таджикистан).
Ключові зміни наступні. Скасовано ліцензування 18 видів економічної діяльності, серед яких - перевезення вантажів, виробництво біогазу та рідкого палива з біомаси, надання туристичних послуг; також спрощено ліцензування будівельних робіт. Крім того, для більшості видів діяльності ліцензії стали видавати на необмежений термін. Відповідно до закону "Про регулювання містобудівної діяльності", кількість дозвільних документів і погоджувальних процедур у будівництві зменшилася майже вчетверо - з 93 до 23, а час їх отримання скоротилася з 12 до 2 місяців.
Ухвалені в грудні закони "Про ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції" і "Про загальну безпеку нехарчової продукції" передбачають перехід від контролю норм стандартів до відповідності технічним регламентам. Визначено також перелік товарів, що підпадають під дію технічних регламентів (наприклад, іграшки, побутова техніка, текстиль та вироби з штучного хутра, послуги громадського харчування).
У дозвільній системі впроваджено декларативний принцип здійснення госпдіяльності на основі подання декларації про наміри, що не вимагає отримання дозволів. Ця норма не поширюється лише на 94 види діяльності, список яких затверджений Кабміном. Ухвалено зміни до закону "Про основи становища державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які передбачають наявність однієї інспекції в складі кожного органу виконавчої влади, що вимагає скорочення інспекції з нинішніх 85 органів на третину. Для спрощення створення/ліквідації бізнесу введена електронна реєстрація юридичних осіб та суб'єктів підприємництва.
Бізнес і нині там
Підприємства поки не відчули наслідків цих реформ. "Можливо, справа в тимчасовому лагу, але бізнес, на жаль, поки не відчув ефекту від цих дій", - зазначив виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев'янко. "У нас великі очікування від набуття чинності закону про ринковий нагляд, а поки бізнес лише скаржиться на заміну форм декларацій та інших документів", - заявила голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром" Валентина Ізовіт.
Проблемою для бізнесу є імплементація норм, яка часто вимагає ухвалення нових підзаконних актів або скасування старих суперечливих положень. "Закони хороші, і ми чекаємо, що вони спростять нам роботу, але через відсутність підзаконних актів вони не набули чинності. Незрозуміло, якими в підсумку будуть ці норми після ухвалення підзаконних актів", - заявив директор Dragon Development Олег Курінний.
Прикладом довгої імплементації є дозвіл про ведення господарської діяльності за принципом мовчазної згоди. Це принцип законодавчо був ухвалений ще в 2009 році, однак його застосування блокувалося дією ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без отримання дозвільного документа. Відповідна стаття кодексу була остаточно скасована лише в березні 2011 року.
За цією ж схемою можуть бути заблоковані інші ухвалені за останній рік акти про дерегуляцію, побоюються народні депутати. "Практично за всіма ухваленими документами існують застереження, які безпосереднім чином спотворюють їх суть", - впевнена заступник голови комітету Верховної ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна ("Наша Україна-Народна самооборона"). За її словами, при ухваленні закону про декларативну принципі Кабінету міністрів було доручено визначити список видів діяльності, ведення яких неможливо без отримання дозвільних документів. "Однак Кабмін вніс у цей список практично всі основні види діяльності, повністю спотворивши зміст ухваленого документа", - зазначила депутат.
За словами Ляпіної, скорочено в основному лише мало використовувані ліцензії: "Виключенням стали ліцензії на турагентську діяльність і на вантажні перевезення - скасування інших ліцензій не полегшить роботу бізнесу". Ксенія Ляпіна побоюється, що набуття чинності принципу ринкового нагляду, заплановане на липень, буде перенесено. "Принаймні, Кабмін не робить нічого, щоб привести свої акти у відповідність з цим принципом", - пояснила вона. З наявністю такої проблеми погодився президент Українського союзу промисловців і підприємців, депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах: "Ті рішення щодо дерегуляції, які вже ухвалені, блокуються тим, що Кабмін відстає у підготовці підзаконних актів, необхідних для набуття чинності норм".
На найвищому рівні
Парламент поки що не готовий підтримувати законопроекти про дерегуляцію, запевняє пані Ляпіна і наводить за приклад голосування від 17 березня про скасування обов'язкового застосування печаток у господарській діяльності: "Незважаючи на те що автором законопроекту №8215 був Кабмін, за нього голосували всього 15 депутатів". За її словами, ухвалення законопроектів про дерегуляцію може гарантувати президент. "Парламент ухвалив закон про ринковий нагляд, адже його автором був президент. Без такого супроводу всі ініціативи щодо дерегуляції, навіть які виходять від Кабміну, повністю ігноруються депутатами", - зазначила Ляпіна.
З цим погодилася екс-глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель: "Дерегуляція - перш за все політична воля. І ми так і не отримали відповідь на питання, наскільки влада зацікавлена в таких реформах". У парламентській більшості вважають причиною неухвалення законів про дерегуляцію їх слабку підготовку. "Візьмемо, наприклад, скасування печаток. Безумовно, такий крок направлений на спрощення роботи бізнесу. Однак необхідно взяти до уваги, що в нинішніх умовах це може ускладнити протидію рейдерству, що викликало негативне рішення депутатів", - пояснив пан Кінах. Його колега по фракції Олексій Плотніков повідомив, що робота над регуляторною реформою почалася лише в кінці минулого року: "Президент заявив про початок регуляторної реформи в листопаді, тому йдеться про повномасштабні реформи, в яких ми поки що перебуваємо на початковій стадії".
Юрій Панченко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
