1708
Бюджет в трубу
— Енергетика
В "Нафтогазі" крали завжди. І завжди безкарно. Люди, які коли-небудь працювали в цій структур, відзначають, що основною комерційною таємницею компанії, до якої допущені одиниці, є первинні дані газового балансу, процедура його формування та відомості про кількість і рух газу в сховищах. Саме коригування цих даних дозволяє керівництву держкомпанії контролювати офіційні та неофіційні фінансові потоки. І "наварювати" мільярди. Доларів. На рік. Подробиці.
Система непрозорих державних закупівель завдала шкоди не тільки бюджету України, але і її міжнародному іміджу. 11 січня Верховна Рада вивела з-під тендерної процедури цілий сектор економіки - енергетику. У відповідь Єврокомісія заморозила надання нашій країні фінансової допомоги. Україна не отримає майже 107 млн. євро за те, що депутати дозволили закупівлю електрики, теплової енергії, природного і теплового газу в обхід тендерів.
Мотивувалося це тим, що деякі екстрені закупівлі енергії в зимовий період треба здійснювати спішно. На думку ж європейців, таке рішення фактично стало для України відкотом назад у питанні прозорості держзакупівель.
"Європейців можна зрозуміти, - відзначає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар, - щороку вони виділяють гроші на вдосконалення законів під стандарти ЄС. І коли на їх же кошти влада створює передумови для корупції, терпець може увірватись".
Проте тут слід визнати, що зміна закону фактично легалізувало ситуацію, яка і так існує на ринку: енергетичну продукцію, яку в більшості своїй контролює ряд регіональних приватно-державних монополій, останнім часом всі бюджетні підприємства закуповували в єдиного продавця.
"В звичайний рік корупція завдає з фінансового балансу "Нафтогазу" удар не менший, ніж борги неплатників", - відзначає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Якщо це так, то щорічно з НАК вимиваються до 6-7 млрд. гривень.
Купи дорожче
Схеми з держзакупівлями стандартні для всіх сфер економіки, і нафтогазова галузь - не виняток. Останній яскравий приклад - закупівля дизельного палива за завищеною у півтора рази ціною донькою НАК - "Чорноморнафтогазом".
"Схеми такі ж, як скрізь. Тільки обсяг більше. Хто з неспеціалістів знає реальну ціну специфічної гайки або датчика? - пояснює Фокусу людина, яка тривалий час працювала в системі "Нафтогазу".
- На моїй пам'яті були різні схеми. Іноді перемагала заздалегідь узгоджена компанія, іноді та, яка пропонувала найкращі умови". Тільки от після цього ціна змінювалася з "об'єктивних ринкових причин". Наприклад, як розповів співрозмовник Фокуса, у 2004 році "Нафтогаз" закупив за мінімальною ціною партію тракторів. Але нові за накладними машини виявилися уживаними. Загалом, потім зуміли нажитися і на їх ремонті.
"Нафтогаз - вкрай закрита організація. Люди, які коли-небудь працювали в цій структурі, відзначають, що основною комерційною таємницею компанії, до якої допущені одиниці, є первинні дані газового балансу, процедура його формування та відомості про кількість і рух газу в сховищах.
Саме коригування цих даних дозволяє керівництву держкомпанії контролювати офіційні та неофіційні фінансові потоки. Єдиний скандал, пов'язаний з цими порушеннями, відгомони якого проникли за стіни НАК, трапився в 2009 році. Очевидці подій розповідають про те, що Костянтин Єфименко, прийшовши в держкомпанію "Укртрансгаз" (вона здійснює транспортування блакитного палива), виявив, що частина газу, призначеного для постачання населенню, компанія "Чорноморнафтогаз" продала ряду підприємств співвласника "РосУкрЕнерго" Дмитра Фірташа.
Оформлено все це було, за даними тодішніх керівників галузі, заднім числом, тому операція не була видна з балансу. Саме в цей період Юлія Тимошенко вела активну війну проти Фірташа. Тому з "Нафтогазу" був звільнений заступник голови правління Володимир Триколич, що відповідав за газовий баланс, а пізніше зі своєї посади злетів і керівник "Чорноморнафтогазу" (нинішній губернатор Київської області) Анатолій Присяжнюк.
Практично всі махінації з газом відбуваються за схожою схемою. Населення платить за газ 725 грн. за тисячу кубів (до підвищення 483), підприємства - майже 2000 грн.Інтерес бізнесу - отримати призначений населенню газ. Борг газовика - допомогти вітчизняному виробнику за скромний (або не дуже) відкат.
Газова пила
"Схеми в нашій галузі щороку стають все заплутанішими, - визнає один із джерел Фокуса. - Наприкінці дев'яностих все було просто: Бакай (екс-глава НАК у 1998-2000 рр. - Фокус) підписував багатомільйонну угоду на "наукові дослідження".
Потім, в 2000-х, всі активно почали грати з комерційними втратами. Справа в тому, що за втрати газу відповідає облгаз. Але раніше їм дозволяли компенсувати втрати за цінами нижче за відпускну ціну газу для промисловості. Керівництву облгазу було вигідно штучно сформувати втрату, продати лівий газ підприємству, віддати державі гроші за втрати, а різницю покласти собі в кишеню. З приходом в "Нафтогаз" Юрія Бойка (2002-2003 рр.) цю лазівку прикрили, зрівнявши ціни".
В сьогоднішніх схемах активно використовуються недоліки мережі вимірювальних приладів і прогалини в нормативних актах. Починається все з основи - з видобувною вишки. "На вітчизняних нафтогазових полях поряд можуть стояти приватна і державна вишки, - розповідає Фокусу один з колишніх співробітників газової сфери. - Іноді вони мають загальну трубу. А датчик один - на врізку в газотранспортну систему.
Приватнику цікавіше добути більше і продати газ заводу, тоді коли державному чиновнику, за великим рахунком, до лампочки, чи отримає населення здобутий ним державний газ. Ось вони і домовляються, що в звітах видобуток госвишкі занижуватиметься, а видобуток приватника - завищуватиметься. При цьому і баланс дотриманий, і нічого не порушено, адже цифри не розходяться з показанням датчика. А прибуток потім ділиться".
Другий тип схем пов'язаний з облгазами. Формально їх завдання - обслуговування газорозподільних мереж та постачання газу населенню, яке, за версією самих газовиків, платить погано. Незрозуміло в такому разі, чому всі частково державні облгази в країні контролюються великим бізнесом. Істинний інтерес володіння облгазом в іншому: це прямий контроль над газовим вентилем, вимірювальною системою і трубою.
А отже, можливість гарантувати своїм підприємствам безперебійне постачання блакитним паливом, а за необхідності - не помічати втрати газу. "На кожне підприємство, як правило, проведено два трубопроводи - основний і опломбований запасний, на якому часто не стоїть датчик обліку. Підприємства просто підключалися до резервних ліній, знижуючи споживання газу по основній магістралі. І перед перевіркою хтось з керівництва заводу сам навішував на лінію пломбу", - говорить Фокусу колишній газовик.
Ще одна поширена схема - махінації з технологічним газом, який необхідний для забезпечення роботи системи. Облгази закуповують його дешевше, ніж газ за тарифом для промислових підприємств. І коли в область приїздить комісія з НАК, з нею можна домовитися і завищити обсяг необхідного технологічного газу. Надлишки палива підлягають тіньовій реалізації. "Багато схем ґрунтуються на недоліках системи звітності, - відзначає колишній співробітник "Нафтогазу".
- У НАК звіти подаються в кінці місяця. Відповідно, в середині можна маніпулювати балансами, комусь переправляти газ, десь скорочувати його споживання, закривати недостачі авансовими платежами, списувати на технічні втрати, в загальному, головне - до кінця місяця закрити всі діри.
У будь-якому випадку, як стверджують численні співрозмовники Фокуса, зведення всього газового балансу здійснюють декілька високопоставлених чиновників центрального апарату НАК. Вони не можуть не помічати дивності і деякі невідповідності у роботі газової системи України. Однак з якихось причин точні факти про махінації на газовому ринку приховані в документах під грифом "Для службового користування".
Сергій Висоцький
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
