2603
В казну що
— Казна та Політика
У ДПАУ підбили підсумки судових протистоянь податківців і платників податків за результатами розгляду справ, пов'язаних з визнанням недійсними (недіючими) податкових повідомлень-рішень в 2010 р. І ці підсумки показують, що судові органи все активніше займаються не властивою їм діяльністю з наповнення прибуткової частини бюджету.
У всякому разі, і абсолютна кількість, і доля судових рішень, прийнятих на користь платників податків у 2010 р., істотно скоротилися в порівнянні з попереднім роком. Така ж картина спостерігається і щодо сум донарахувань, які вдалося "відбити" у 2010 р. бізнесу.
Якщо врахувати, що протягом року платники податків змогли досягти успіху лише у 18,3% спорів і при цьому були скасовано лише 13,3% донарахованих податківцями сум, стає ясно, що звернення до суду поступово втрачають для бізнесу сенс.
Найбільш проблемним для платників податків є оскарження донарахувань з ПДВ. Загальна сума виграних бізнесом справ, що відносяться до цієї категорії, по Україні склала 268,8 млн грн. Тоді як в одному лише Києві податківці підтвердили правильність донарахувань 916,8 млн грн.
У цілому ж по країні відповідна сума склала 3,8 млрд грн. Тобто платникам податків вдалося довести неправомірність 6,5% від загальної суми донарахувань ПДВ, за якими судові рішення набрали чинності.
Трохи краща ситуація з податком на прибуток: на 1,4 млрд грн., правомірність яких була підтверджена судами, припадає 603,2 млн грн. (30,2%) донарахувань, визнаних неправомірними.
Несподівано "кровожерливими" виявилися суди в питанні застосування штрафних санкцій за порушення законодавства щодо застосування РРО. Загальна сума підтверджених у судах штрафів склала 333,3 грн., тоді як скасовані штрафи були лише на 14,4 млн грн. (4,1%).
Один з найбільших штрафів такого роду - 69 млн грн. (!) - накладений Луцькою ОДПІ на ТОВ "Фокстрот-Луцьк" за те, що останнє при продажу товарів у кредит не роздруковувало чеки. Податківці наполягали на тому, що РРО призначений для реєстрації не лише операцій, але й кількості проданих товарів.
Колегія суддів ВАСУ погодилася з такою позицією контролерів, вказавши, що товар реалізовувався у місці здійснення роздрібної торгівлі, що зобов'язувало продавця видавати касові чеки.
До речі, по-своєму унікальне те, що оскаржувана сума штрафних санкцій за порушення законодавства щодо застосування РРО поступилася тільки обсягами суперечок, що стосуються ПДВ, податку на прибуток і сукупно всіх штрафів, передбачених Законом "Про порядок погашення...", зайнявши "почесне" четверте місце.
З прийняттям судами рішень про скасування штрафів, застосованих відповідно до Закону "Про порядок погашення...", справа теж йде туго: були скасовані всього лише 8,4% нарахованих санкцій. Ще менше шансів "відбитися" від донарахування ПДФО - 5,1%.
Проте абсолютний рекорд все ж таки належить акцизному збору: домогтися скасування донарахувань за цим платежем в 2010 р. не вдалося нікому. На цьому тлі суперечки, пов'язані з донарахуванням плати за землю, 28,6% яких суди скасували, і вже згаданого податку на прибуток, виглядають найбільш перспективними.
Вивчення переліку найбільш значних перемог, здобутих платниками податків у суперечках з податківцями в 2010 р., також не вселяє особливого оптимізму. У тому сенсі, що більшість подібних перемог здобули або державні підприємства, або підприємства, що належать цілком конкретним олігархам, які не так вже й далекі від влади.
Наприклад, ДК "Укргазвидобування" (очевидний чемпіон-2010 у спорах з органами ДПС) стала не першою "дочкою" НАК "Нафтогаз України", що зуміла переконати суд у тому, що саме дочірнім компаніям НАК необов'язково перераховувати до бюджету так звані держдивіденди (частину чистого прибутку).
Ну а тому ж ЗАЗ вдалося довести правомірність застосування давно скасованих пільг в оподаткуванні підприємств з іноземними інвестиціями в автомобілебудівній галузі.
У випадку ж з ПГЗК суд закрив очі на гучні свого часу пустощі комбінату та АТЗТ "Футбольний клуб "Дніпро-96" у зв'язку з тим, що згодом ПГЗК від цих пустощів відмовився і податковий кредит перерахував у бік зменшення.
Всі наведені перемоги платників податків, безумовно, по-своєму показові. Однак навряд чи вони мають якусь практичну користь для широкого кола платників податків, адже в кожному з наведених випадків приймалися, скажімо так, суто індивідуальні рішення.
У цьому сенсі цікавіше виглядає спір податківців з ВАТ "Дніпрошина", в якому митники зазнали поразки. Спір стосувався нарахування санкцій за порушення законодавчо встановлених термінів отримання товару за імпортними контрактами.
Зокрема, податківці вважали, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо вона, відповідно до законодавства України, підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення вантажної митної декларації. І в зв'язку з тим, що імпортований "Дніпрошиною" товар залишався під митним контролем (тобто процедури розмитнення завершені не були), податківці нарахували підприємству майже 21 млн грн. пені.
Проте суд погодився не з їхніми доводами, а з твердженням позивача, що перетинання товаром митного кордону України є достатнім свідченням ввезення його резидентом на митну територію країни, яке не ставиться законом у залежність від проходження процедур митного оформлення даного товару та їх остаточного завершення.
Суд зробив висновок, що перетинання товарами митного кордону України є первинною умовою здійснення імпорту товару, тому що перебування товару "під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну.
Митне ж оформлення, як наступна процедура після перетину товаром митного кордону України, "має інше правове навантаження, тому поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск товарів через митний кордон" (яким закінчується митне оформлення товарів і яке вказується в ВМД і є датою закінчення оформлення ВМД) не є тотожними".
І, відповідно, момент фактичного перетину товаром митного кордону не ставиться в залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару.
Суд скасував майже всю донараховану податківцями пеню, залишивши лише копійки за іншими епізодами, пов'язаними з дрібними порушеннями в тій же сфері ЗЕД. Показово, що до дисциплінарної відповідальності податківці, які брали участь у донарахування пені і в супроводі справи в суді, не залучалися.
Мабуть, це свідчить про те, що в ДПАУ щодо розглянутого питання залишилися при своїй думці і, очевидно, будуть намагатися довести суду свою правоту в подальшому. У зв'язку з цим знання обставин виграної "Дніпрошиною" справи стає особливо актуальним для зацікавлених осіб.
Що ж стосується грандіозних перемог податківців, то тут цікавого значно менше, бо немає нічого цікавого в вивченні застосування відомого принципу: "Проти лому немає прийому". А ось що буде з виграними мільярдами і яка їх частина надійде до бюджету - питання аж ніяк не порожнє. Як показує практика, надходження ці обмежуються ліченими відсотками від початкових обсягів.
Швидше за все, щось подібне буде відбуватися і щодо перемог 2010 р. Під усякому разі, самі податківці відзначають далеко не рідкісні випадки, коли щодо платників податків, яким було донараховано значні суми, щосили йде провадження у справі про банкрутство.
Марков Олександр
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
