2326
Биті банки
— Казна та Політика
Зафіксувавши величезні збитки, вищеназвані установи продовжують працювати або в "мінус", або з символічним прибутком. І продовжують просити ще: на покриття тільки мінімальних потреб потрібно ще хоча б 16 млрд. грн. ("Родовід" - 5,8 млрд. грн., Укргазбанк - 3,7 млрд. грн., "Надра" - 3,5 млрд. грн., "Київ" - 3 млрд. грн.).
Державна програма рекапіталізації, яку ініціював Світовий банк наприкінці 2008 р., а Кабмін зміг запустити в середині 2009 р., своє завдання виконала: паніку населення було зупинено, подальший відтік вкладів відвернено. Тому продовження фінансування проблемних банків за рахунок коштів платників податків виглядає, як мінімум, невиправданим.
Однак це аж ніяк не очевидно для влади і конкретно для окремих чиновників. Справа в тому, що об'єкти власності, які виявилися майже безгоспними, незважаючи на втрату платоспроможності, залишаються дуже і дуже грошовитими установами.
У заставах будь-якого, навіть найпроблемнішого банку завжди знайдеться чимало дуже вартісних активів. Навіть після кризового знецінення вартість багатьох з них становить 50-70% від записаної в балансі. Тому при їх списанні та реалізації, як це нерідко буває, за 10-20% від номіналу різниця, що залишилася по ходу, дає дуже навіть смачний навар.
Схеми виведення майна із застави деяких проблемних банків були відпрацьовані ще при попередньому уряді. У всякому разі в ЗМІ не раз просочувалася інформація про заміну дорогих квартир в іпотеці на даремні земельні ділянки, заміщення кредитів підприємств на сміттєві векселі і багато інших "операцій".
Причому проводити такі дії керівництво проблемного банку може практично безбоязно, адже, порадившись з "кураторами" банку від влади, будь-який кредит можна виставити як безнадійний і попросити у держави ще трошечки ОВДП у статутний капітал.
А судячи з того, що в бюджеті-2011 на рекапіталізацію проблемних (або одержавлених) банків планується викласти до 20 млрд. грн., можливостей списувати кредити у повноважних представників влади в держбанках буде ще достатньо. Але чи треба це платникам податків?
"Надра Банк"
"Квіточка" фінансового ринку, яка першою зів'яла під впливом фінансової кризи, - найкраща ілюстрація того, що відбувається у банківській системі в кризовий період.
Банк "Надра" в 2008 р. отримав близько 7,1 млрд. грн. рефінансування, а повернув клієнтам усього 3 млрд. грн. (1,1 млрд. грн. з жовтня 2008 р. по січень 2009 р.; 0,7 млрд. грн. з рахунків банку зняли інші банки; 1,1 млрд. грн.- юридичні особи; 1,2 млрд. грн.- приватні клієнти).
Втім, Гіленку і товаришам дісталися не всі гроші. Як мінімум 4 млрд. грн. Нацбанк видав їх "Надра Банку" тоді, коли за його вивіскою з'явилися компанії Дмитра Фірташа. В кінці 2008 р. підприємець гарантував повернення 4 млрд. грн. рефінансування від імені Group DF. І якщо зараз прийняти рішення про ліквідацію цього банку, міжнародній компанії доведеться виконати свої зобов'язання перед Нацбанком.
При цьому, крім рефінансування, у Фірташа є і низка інших зобов'язань. Так, експерти звертають увагу, що значна частина рефінансування була направлена на скупку зовнішніх зобов'язань "Надра Банку" на суму в $630 млн. по 15-20 центів за долар (подейкують, в цій угоді активно брав участь перший заступник голови НБУ на той момент - Анатолій Шаповалов).
Тому багато аналітиків розглядають майбутню рекапіталізацію банку на паритетних засадах зі співвласником RosUkrEnergo як рятувальний круг для окремих людей. "Рекапіталізація - це відмінний спосіб повернути гроші, витрачені цими підприємцями на скупку зовнішніх зобов'язань банку", - говорить представник однієї з найбільших фінансових груп на українському ринку.
Якщо припустити, що Фірташ отримає контрольний пакет акцій банку як погашення акумульованих ним зовнішніх зобов'язань, то банк дістається йому безкоштовно. Так, на викуп оголошеної додаткової емісії акцій банку в розмірі 3,5 млрд. грн. йому буде достаньо витратити лише частину наявних у його портфелі зобов'язань "Надра" на загальну суму близько 5 млрд. грн., які він скупив за 1 млрд. грн.
Борги, що залишилися - на 1,5 млрд. грн. - банк буде змушений погашати, що принесе Дмитру Фірташу додатковий прибуток у розмірі близько 0,5 млрд. грн. Що ж стосується державного вливання в капітал банку "Надра", то гроші казни, швидше за все, будуть використані для списання поганих кредитів.
Втім, їх не так вже й багато. За даними банку "Надра", у нього найменший показник резервів під проблемні кредити серед всіх проблемних банків на 1 січня 2011 р. - близько 22% (проти 33% на середину 2010-го). За словами тимчасового адміністратора Валентини Жуковської, цього вдалося добитися за допомогою постійної роботи з боржниками, а також завдяки збільшенню активів банку в абсолютному вимірі через переведення туди на обслуговування рахунків бізнесу Дмитра Фірташа.
Судячи з усього, для експертів МВФ ці цифри непереконливі. У розрахунках, проведених експертами МВФ і Світового банку в січні (є в розпорядженні "ЭИ"), сказано, що фінансовий стан банку "досить слабкий", його частка на ринку вкладів населення опустилася до 1,64% і "не є системною". Тому МВФ наполягає на тому, щоб Дмитро Фірташ рекапіталізував банк самостійно.
Чим, напевно, і викликаний процес заміщення фінансової гарантії повернення рефінансування, виданої Group DF, на реальні застави, наявні в розпорядженні банку.
"Родовід Банк" і Укрексімбанк
"Родовід", напевно, одна з найбільших дір у державній кишені. Після того, як у жовтні 2009-го БЮТівець Олександр Шепелєв домігся, щоб у банк, що знаходиться під його впливом, влили пасиви Укрпромбанку в розмірі 5,6 млрд. грн., "Родоводу" був підписаний смертний вирок.
Отримавши пасиви - вклади клієнтів, - лобісти "Родоводу" так і не змогли домогтися переведення в свій банк активів "Укрпрому". З чуток, в боротьбу за них втрутився той же Дмитро Фірташ, який зміг домогтися збереження активів в "Укрпромі". Він же надалі зміг передати їх частину в розмірі 3,1 млрд. грн. (в основному заправні комплекси ANP та землі) в дружній "Дельта Банк", який дав гарантію повернення рефінансування Укрпромбанку НБУ на цю ж суму.
У цілому уряд вже витратив на рекапіталізацію "Родоводу" 8,4 млрд. грн. Тобто з кишені кожного громадянина України пішло понад 180 грн. При цьому за два минулі роки установа зафіксувала збиток в 8,4 млрд. грн., Фактично списавши всі гроші, отримані від держави, на проблемні кредити і виплату відсотків по депозитах.
Один з тимчасових адміністраторів, який попрацював у "Родоводі", говорить, що якби банк спочатку прийняв рішення повертати вклади, то ресурси, які були в "Родоводу", пішли б на повернення вкладів, і заборгованість по них була б меншою. А так банку довелося витрачати великі гроші на виплату відсотків (не маючи при цьому відсоткових доходів через те, що до нього не перейшли активи "Укрпрому"). "Тобто банк витрачав гроші на відсотки, замість того, щоб повертати вклади і таким чином зменшувати виплати за відсотками", - розводить руками управляючий.
І це також свідчення ефективності державного менеджменту в банку. Падіння "Родоводу" також не обійшлося без зловживань. За 2009 р. і початок 2010-го "Родовід" виплатив власним і вкладникам "Укрпрому" близько 4,6 млрд. грн. (повернення вкладів плюс відсотки). Тому з урахуванням загального обсягу рекапіталізації в 2009-му (8,4 млрд. грн.) в установи мало залишатися близько 4 млрд. грн. ліквідних коштів. Реально ж станом на 1 січня 2010 р. в балансі установи значилися 3,2 млрд. грн.
Як мінімум, половина від різниці пішла в невідомому напрямку: на ремонт неіснуючого офісу банку (в якому зараз сидить Юрій "Єнакієвський" Іванющенко) і у вигляді гонорарів юридичним фірмам за послуги, яких вони не надавали. За це, власне, і сидить в СІЗО СБУ тимчасовий адміністратор "Родовід Банку" Сергій Щербина.
Навіть міжнародні експерти визнають, що вкладені в "Родовід" гроші, фактично, вже втрачені для бюджету. Експерти МВФ і Світового банку рекомендують НБУ ліквідувати "Родовід Банк", називаючи його "неплатоспроможним банком зі співвідношенням реального капіталу до активів на рівні - 315%". Цією позицією зумовлене бажання НБУ передати пасиви і живі активи "Родоводу" в Укрексімбанк.
Хоча віддавати особливо нічого. З 4,5 млрд. грн. кредитів, виданих "Родоводом" юридичним і фізичним особам, 3,2 млрд. грн. - проблемні. У той же час заборгованість банку перед фізичними особами, вклади яких хочуть перевести в "Укрексім", - 3,9 млрд. грн. Таким чином, розрив між активами і зобов'язаннями банку перед "фізиками" сьогодні перевищує 2,6 млрд. грн. Покрити його також доведеться державі за рахунок чергової рекапіталізації Укрексімбанку. Втім, за словами глави Нацбанку Сергія Арбузова, цю суму можна буде зменшити, передавши Укрексімбанку мережу відділень "Родоводу".
Однак експерти вважають, що оцінити мережу в серйозну суму буде вкрай складно. "Реальна їх вартість не така велика. Вони, швидше за все, належать самому "Родоводу", якщо йде мова про їх передачу в "Укрексім". Але сьогодні відділення "Родоводу" - це не прибутковий актив, а джерело витрат за їх утриманням, охороною і т.д.", - говорить один з авторитетних банкірів.
Він вважає, що з "Родовід Банку" спробують зробити банк поганих активів, куди передадуть усі проблемні позики націоналізованих банків. У тому числі і з "Укрпрому". "Такий варіант сьогодні лобіюють структури Юрія Іванющенка, оскільки вважають, що зможуть ефективно займатися поверненням проблемних боргів", - говорить фінансист.
Укргазбанк і банк "Київ"
Фінансові проблеми Укргазбанку кінця 2008-го - наслідок політики екстенсивного зростання, які його власники активно робили в спробі продати свій банк іноземному інвестору (National Bank of Greece). У результаті банк зазнавав значних витрат на формування нових точок продажів, демпінгував за цінами на кредити і депозити, в результаті чого і опинився під ударом при виникненні панічних настроїв у свого основного клієнта - населення. Тільки за перший кризовий жовтень 2008 вклади населення в банку зменшилися на 12%, а за IV квартал того ж 2008-го - на чверть.
"Проблема в тому, що позиція Нацбанку, який закривав очі на непрозорі дії банків з рефінансуванням, призвела до напруження політичних пристрастей. Після чого кожний транш рефінансування розглядався під мікроскопом і виділявся з величезним трудом, - говорить Василь Горбаль, єдиний з колишніх власників проблемних банків, який погодився говорити. - Укргазбанку обіцяне рефінансування в 1 млрд. грн. виділялося порціями по 40-50 млн., чого було недостатньо, щоб забезпечити своєчасну видачу вкладів населенню". З жовтня 2008-го до лютого 2009 рр. банк отримав від НБУ рефінансування в розмірі 1,78 млрд. грн., в той час як депозитний портфель зменшився на 2,2 млрд. грн.
Різницю між надходженнями з НБУ і відтоком депозитів власники банку покрили за рахунок погашення кредитного портфеля на 510 млн. грн. Крім того, Укргазбанк вклав близько 0,8 млрд. грн. у розвиток Іпобанку, який акціонери спочатку планували зробити іпотечним, а потім - банком для VIP-клієнтів.
Однак у результаті кризи акціонери втратили всі гроші і прийняли рішення про рекапіталізацію Укргазбанку, що дозволило не допустити зупинки діяльності банку та застосування НБУ вимушених санкцій. Це єдиний банк, у якому вводилася тимчасова адміністрація, але не був оголошений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Оскільки досить висока якість активів банку дозволяла уникнути деномінації його капіталу (обнулення за рахунок формування резервів), попереднім власникам спочатку вдалося зберегти контроль над 18% акцій банку, тоді як в інших фінустановах держава забрала під свій контроль понад 99% акцій.
Проблеми банку "Київ", який формально належав родині Марченко, виникли через значні вкладення банку в нерухомість і землю. У період кризи активи втратили ліквідність і не могли генерувати потік грошей для видачі вкладів населенню. Фактично "Київ" і не повинен був отримати державну допомогу. Однак близькість цього банку до Івана Плюща сильно вплинула на рішення Кабміну націоналізувати цю фінустанову.
При цьому не обійшлося без скандалу: через три дні після того як тимчасовий адміністратор банку "Київ" Володимир Пономар повідомив про розкрадання 700 млн. грн. з рефінансування НБУ, він помер від інфаркту в своєму будинку. Чехарда змін адміністраторів НБУ, що була після його смерті, супроводжувалася активною роботою з виведення з банків найбільш легкодоступних активів через заміну застав, після якої в забезпеченні по кредитах банку виявилися не елітні квартири в центрі столиці, а нікчемні земельні ділянки далеко від її меж.
Погіршення ситуації в обох банках після переходу банків від НБУ під контроль Кабміну було пов'язано в тому числі і з політикою, що проводиться менеджментом обох банків стосовно проблемних позичальників. "Націоналізовані банки не були зацікавлені в тому, щоб йти на реструктуризацію кредитів, бо завжди могли розраховувати на вливання капіталу від Кабміну. У результаті чого позичальники, які одержували замість відстрочки пеню і підвищені відсотки, відмовлялися від обслуговування позик, збільшуючи обсяги проблемних кредитів у портфелі банків", - говорить аналітик ІК "Інтерфон" Вікторія Кернеш.
Так, і в Укргазбанку, і в банку "Київ" суми державної рекапіталізації порівнянні з обсягом резервів під проблемні кредити, які сформували банки на 1 січня 2010 р. При цьому якщо Укргазбанк ухитрився, за підсумками 2010 р., отримати прибуток у умовні 10 млн. грн. і залучити понад 1 млрд. грн. вкладів, то "Київ" продовжує працювати зі збитками (за даними НБУ на 1 січня - 220 млн. грн.) і не виконує низку нормативів Центробанку. Хоча і рапортує про позитивну динаміку депозитів фізосіб.
У рекомендаціях МВФ і Світового банку, фінансовий стан банку "Київ" називають "дуже слабким", а Укргазбанку - "слабким, але з перспективою знизити збитки за допомогою підвищення ліквідності".
За словами голови НБУ Сергія Арбузова, "Укргаз" поки єдиний з усіх держбанків, що працює в нормальному режимі. Що й спонукало Нацбанк думати про об'єднання Укргазбанку і банку "Київ" у одну фінустанову. З одного боку, це дозволить зменшити потребу єдиного банку в капіталі, а з іншого - призведе до зниження частки приватних міноритарних акціонерів. І необмежено розширить вплив Кабміну на об'єднаний банк, збільшуючи шанси його подальшої приватизації.
За відомостями "ЭИ", якщо об'єднання банків відбудеться, то нова структура буде концентруватися на реалізації національних проектів у сфері будівництва доступного житла. "І в банку "Київ", і в Укргазбанку в заставі багато будівельних майданчиків, що належать у тому числі і колишнім акціонерам. Розвиваючи ці майданчики, банки зможуть будувати доступне житло, користуючись бюджетною підтримкою", - розповів один з високопоставлених чиновників НБУ.
Анатомія проблемних банків
Навіть найпроблемніші банки мають привабливі активи
За даними НБУ на 1 січня 2011 р.
Олександр Дубинський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
