657
Ъ: Євросоюз виграв тендери
— Казна та Політика
Україна і Європейський Союз домовилися про врегулювання конфлікту, що виник після прийняття поправок до закону про держзакупівлі, через які Брюссель призупинив виділення Києву бюджетної підтримки.
В адміністрації президента (АП) вважають, що вже влітку Україна отримає 126 млн євро в рамках заморожених на сьогоднішній день програм Євросоюзу. В АП пообіцяли, що спірний закон буде змінено. Очікується, що буде спрощена процедура закупівель у природних монополій і створений механізм рамкових угод для регулярних закупівель товарів і послуг.
Про ускладнення у взаєминах України і ЄС стало відомо минулого тижня. Як повідомлялося, Брюссель вирішив призупинити виділення Києву бюджетної підтримки на фінансування програм у секторах енергетики, енергоефективності, транспорту та екології. Причиною конфлікту було прийняття в січні змін до закону "Про державні закупівлі", якими було запроваджено низку винятків з тендерних процедур, у тому числі при закупівлі газу, електричної та теплової енергії, а також послуг з їх транспортування.
Як стало відомо, АП, Єврокомісії і Світовому банку (СБ) вдалося врегулювати цей конфлікт - Київ погодився внести в законодавство про держзакупівлі зміни, на яких наполягає Брюссель, при цьому поправки не обмежаться скасуванням доданих в січні норм. "Зараз ведуться активні робочі дискусії, узгоджується законодавство. За умови якнайшвидшого врегулювання ситуації ми можемо розраховувати на отримання траншів на загальну суму 126 млн євро влітку нинішнього року", заявила перший заступник глави АП Ірина Акімова. Вона зазначила, що загальний обсяг програм, з фінансуванням яких виникли складнощі, перевищує 280 млн євро.
За словами джерела в АП, про рішення Євросоюзу заморозити виділення допомоги в адміністрації дізналися зі ЗМІ. "До цього до діалогу з ЄС були залучені чиновники рангом не вище заступника міністра. Вони, схоже, вирішили, що проблема 'розсмокчеться' сама собою, і не повідомили нас про те, які ускладнення виникли після зміни закону про держзакупівлі", - поділилося з інформоване джерело в АП. Щоб переконати європейську сторону в тому, що тепер Київ дійсно готовий вирішити конфлікт, Акімова минулої п'ятниці подзвонила послу Євросоюзу в Україні Жозе Мануелу Пінту Тейшейра та запевнила його, що необхідні зміни незабаром будуть прийняті парламентом, стверджує співрозмовник.
Ірина Акімова вчора не стала коментувати цю інформацію, але підтвердила, що АП взяла активну участь у вирішенні конфлікту. "За рекомендацією адміністрації президента Мінекономрозвитку 25 лютого направило до представництва Європейського союзу і Світового банку офіційний лист про узгодження норм законопроекту", - повідомила вона.
В українському представництві СБ відмовилися коментувати деталі листування з адміністрацією президента, підтвердивши, що наполягають на зміні закону про держзакупівлі. "Приведення законодавчої бази в цій сфері у відповідність з міжнародними стандартами залишається для ВБ однією з умов надання Україні бюджетної підтримки", заявили в банку, зазначивши, що ще минулого року з Кабінетом міністрів був погоджений проект змін чинного закону. Цей законопроект був внесений до порядку денного засідання Верховної ради 11 січня, але парламент відклав його розгляд на невизначений термін.
Новий законопроект, який зараз погоджується представництвом Євросоюзу і Мінекономрозвитку, відновлює тендерні закупівлі енергетичних товарів і послуг з їх транспортування. Як компроміс ЄС і СБ згодні спростити процедуру проведення тендерів щодо цих позицій, а також щодо інших товарів та послуг природних монополій, зазначає Ірина Акімова.
Як очікується, спрощений порядок закупівель буде встановлений також для телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, за винятком мобільного зв'язку та інтернету; послуг міжнародних фінансових організацій, що надають кредити українським державним органам та підприємствам з часткою держвласності вище 50%.
Євросоюз і Світовий банк схвалили також введення декількох нових винятків із загальної тендерної процедури. Зокрема, держпідприємства і держструктури отримають можливість здійснювати дозакупівлі у того ж постачальника, що і раніше, керуючись мотивами уніфікації та стандартизації. Дозволено не оголошувати тендери при купівлі товарів на товарних біржах, а також при проведенні закупівель, необхідних для забезпечення процедури банкрутства.
У законопроекті також містяться норми, що посилюють тендерні процедури. Одним з ключових вимог Євросоюзу стала зміна положення "Про термінову закупівлю". У чинному законі передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника "як виняток" може застосовуватися "у випадку виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах". У Єврокомісії вважають, що ця норма дозволяє підвести під спрощену процедуру практично будь-яке порушення.
У результаті сторони погодили формулювання, яке допускає проведення тендеру з одним учасником у разі "виникнення особливих економічних або соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовником термінів процедури конкурсних торгів".
Ще одне важливе нововведення, яке має з'явитися в зміненому законі про держзакупівлі, - можливість здійснювати регулярні закупівлі товарів без оголошення тендеру для кожної нової партії придбаних товарів. Для цього в законі буде введено поняття рамкової угоди, що передбачає закупівлю одним або декількома замовниками товарів або послуг у одного або декількох постачальників без чіткої вказівки обсягу здійснюваних закупівель. "Цей механізм широко застосовується в Європі.
Наприклад, кілька міністерств проводять тендер на постачання автомобілів, вибирають кращу пропозицію, а потім, при необхідності, дозакуповують автомобілі у того ж постачальника на тих же умовах взагалі без тендеру", - розповів співрозмовник, який бере участь у переговорах з даного питання з боку ЄС. Передбачається, що в Україні рамкові угоди можна буде укладати на термін не більше 4 років.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
