2763
Накопичення царя Соломона
— Казна та Політика
Парламентарії та урядовці не послаблюють залізну хватку в процесі реформування різноманітних сфер економіки: 16 лютого у Верховній Раді відбулися парламентські слухання, присвячені пенсійній реформі. Розглядався урядовий законопроект № 7455 від 13.12.10 р. "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Старим тут місце
Головна новація, запропонована в документі, - давно анонсоване збільшення пенсійного віку для жінок до 60 років. Як і передбачалося раніше, підвищувати його планують поступово: щороку на 6 місяців. Родзинка в тому, що перший етап, згідно з текстом законопроекту, повинен початися вже з 1 лютого цього року.
Такий зрив графіків - не найвдаліший старт. Очевидно, в остаточний варіант законопроекту впишуть іншу дату, але ця маленька деталь свідчить про те, в якому поспіху і секретності готувалася "реформа".
Адже, незважаючи на те що законопроект внесений до парламенту більше двох місяців тому, доступ до нього у громадськості з'явився зовсім недавно.
Схоже, спочатку планувалося прийняти пенсійний закон "кавалерійським наскоком" і ознайомити громадян з ним постфактум, як і у випадку з Податковим кодексом.
Прихильники зрівнювання пенсійного віку для обох статей стверджують, що нинішнє законодавство дискримінує і чоловіків, яким доводиться працювати на п'ять років більше, і жінок, які отримують невеликі пенсії.
"Середня зарплата чоловіків майже вдвічі перевищує середню зарплату жінок, а оскільки розмір зарплати впливає на розмір пенсії, то і після закінчення трудової діяльності жінки отримують менше грошей. До того ж при нинішній системі в них коротший трудовий стаж, а це ще більше скорочує розмір пенсії", - пояснює провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко.
Щоб жінкам не було так прикро, у законі передбачено підвищення пенсійного віку і для чоловіків - але тільки для працюючих на державній службі. Їм пенсійний вік підвищать до 62 років, але почнуть це робити не зараз, а з 2013 р.
"Пропозиція виділити державних службовців чоловічої статі в якусь окрему соціальну групу з окремим статусом... позбавлене логіки. Це пропозиція, яка активно пропагується як реформаторське, не відповідає ні юридичним, ні етичним, ні економічним, ні медико-біологічним, ні демографічним, ні будь-яким іншим критеріям", - обурюються співробітники Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради, аналізували законопроект.
Хоча трохи медицини й економіки в ініціативі все-таки є. "Економлячи на пенсіях, ми не повинні забувати про збільшення бюджетних витрат на обслуговування хворих, на лікарняні листи. З віком захворюваність зростає, це всім відомо", - пояснює директор Інституту геронтології Національної академії медичних наук України Владислав Безрукий. За його словами, лише трохи більше 1% літніх українців здорові.
Примітно, що ініціатори реформи запевняють, що вона призведе до зниження рівня безробіття в країні. Так, віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко заявив: "Завдяки пенсійній реформі ми змінимо співвідношення працюючих і пенсіонерів. І через десять років зможемо отримати 1,7-1,8 млн додаткових робочих місць".
Однак якщо збільшення пенсійного віку і впливає якось на рівень безробіття в країні, то, швидше вже, навпаки, провокує його підвищення: люди, які могли б звільнити робочі місця, вийшовши на пенсію, будуть продовжувати їх обіймати, і список вакансій скоротиться.
Про це ж говорить і заступник співголови Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президенті України від всеукраїнських об'єднань роботодавців Олексій Мірошниченко: "З одного боку, ми збільшуємо період перебування на ринку праці літніх людей, а з іншого - закриваємо перші робочі місця для молодих".
Ця ж проблема турбує і главу парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерія Сушкевича: "Чи готовий ринок праці для використання робочої сили нового передпенсійного віку? Наскільки захищені будуть ці особи, чи не поповнять вони лави безробітних і одержувачів різних видів державної допомоги? А це ті ж державні гроші". Спостереження депутата підтверджує колишній міністр соціальної політики і праці Людмила Денисова. За її словами, 60% жінок передпенсійного віку вже зараз не працюють - їх скоротили.
На вітчизняному ринку праці спостерігається чіткий поділ на "молодіжні" і "старечі" види економічної діяльності, вважає Сушкевич. Молоді дістаються найбільш високооплачувані види діяльності, а пенсіонери працюють в бюджетних установах з маленькою зарплатою. Це компенсується для останніх наявністю іншого джерела доходів - пенсії.
"Чи захочуть наші жінки працювати на таких посадах без пенсії?" - задається риторичним питанням депутат. Між тим гідної зміни їм наше суспільство в багатьох галузях за 20 років так і не підготувало.
По самі...
Крім того, в законопроекті передбачено ще низку кроків, спрямованих на скорочення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ), витрати якого ніяк не можна назвати прийнятними для національної економіки.
Старший фахівець з соціального захисту представництва Світового банку в Україні Катерина Петріна наводить такі дані: на виплату пенсій в 2009 р. в нашій країні було витрачено майже 17% ВВП і ще близько 5% ВВП йдуть на інші види соціальної допомоги.
"Частка ВВП, що перерозподіляється на пенсії і соціальні виплати, вища тільки в Боснії та Герцеговині і в Хорватії, в яких щедро підтримують ветеранів балканської війни", - говорить Петріна.
Сильний тиск пенсійного тягаря на держбюджет свого часу пережили й США. І як зараз на Балканах, це було пов'язано з ветеранами. У 1894 р. на виплату пенсій ветеранам Громадянської війни було витрачено 37% федерального бюджету США, що стало причиною подальшої значної девальвації долара.
У ГНЕУ ВР зазначають: "Законопроект, що знаходиться в парламенті, пропонує існуючий механізм змінити докорінно. Будуть переглянуті вік виходу на пенсію, нормативний страховий стаж, умови призначення та перерахунку пенсії, переведення пенсії з одного виду на інший, виплати пенсій працюючим пенсіонерам і т.д.".
На думку експерта Фонду суспільної безпеки, позаштатного консультанта Комітету ВР з питань соціальної політики і праці Юрія Гаврилечка, запропонований законопроект не може називатися пенсійною реформою: "Це не реформа, а банальний секвестр витратної частини бюджету. По суті нічого не змінюється".
Більше того, "урізати" таким чином можна буде сущі копійки: за словами народного депутата Андрія Павловського (фракція БЮТ-"Батьківщина"), в результаті підвищення пенсійного віку для жінок можна буде заощадити 554 млн грн. на рік. А всі разом узяті "урізання" збільшать заощаджену суму максимум до 1,7 млрд грн. (це при тому, що дефіцит бюджету ПФУ становить 34,4 млрд грн.).
У той же час з цього року скасовано додатковий збір до ПФУ у розмірі 2% з безготівкових валютно-обмінних операцій. Якщо вірити урядовим макроекономічними прогнозами, за підсумками поточного року надходження до ПФУ лише від цього збору становили б 10-12 млрд грн. "Я розумію, що потрібно задовольнити банківське лобі, але так же не можна", - обурюється Павловський.
Треба відзначити не лише незначний фінансовий ефект від пенсійних новацій, але і крайню непопулярність цих заходів серед населення. За даними компанії TNS, проти них виступають 93% українців. Конституція також на стороні населення: ст.22 забороняє звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод громадян.
Тобто навіть якщо закон буде прийнятий, суспільство цьому буде не раде, опозиція не забуде скористатися цим і постарається добитися скасування "реформи" в Конституційному Суді.
Але уряд, схоже, хоче неодмінно увійти в історію як "команда реформаторів", тому намагається протягнути закон. В ролі "пряника" населенню пропонується "стеля" максимального рівня базової пенсії (тобто не рахуючи усіляких надбавок і доплат): він повинен скласти 12 прожиткових мінімумів. Заковика в тому, що ця міра буде діяти тільки для "новачків", а ті хто встиг оформити собі пенсію до набрання чинності нового закону будуть насолоджуватися статком, посилаючись на ту ж ст.22 Конституції.
Ще одна заковика в тому, що пенсії в Україні виплачуються не за одним, а за 28 різними законами, стверджують експерти. І якщо в більшості випадків всілякі доплати та надбавки надходять з держбюджету (для держслужбовців, міліціонерів, військових і т.д.), то фінансування додаткових пенсій за вислугу років і за роботу на підприємствах зі шкідливими умовами праці здійснюється за рахунок пенсійних внесків.
Урядовий законопроект не вирішує це питання, хоча для виплати таких пенсій потрібно створювати професійні та корпоративні фонди (про недержавні ПФ див. стор.22, 23).
Інстинкт накопичення
Реформаторський запал уряду не був вгамований підвищенням пенсійного віку. У тому ж законопроекті запропоновано ввести другий, тобто накопичувальний рівень пенсійної системи. Прем'єр-міністр Микола Азаров і віце-прем'єр Сергій Тігіпко впевнені, що зможуть впровадити накопичувальну систему вже з 1 січня 2013 року.
"Протягом 2011-2012 рр. буде наведений порядок у солідарній системі, тобто практично ми вийдемо на бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду. Починаючи з 2013 р. реформа вийде на завершальний етап, і люди відчують перевага нової кількаповерхову пенсійної системи", - випромінює оптимізм прем'єр-міністр.
Треба відзначити, що впевненість чиновників в успіху накопичувальної системи збігається з бадьорими настроями в системі недержавних пенсійних фондів.
Щоб скоріше ввести накопичувальну систему, в уряді навіть відмовилися від одного з попередніх умов - обов'язкового зростання ВВП протягом, принаймні, двох років. Залишилося виконати лише одну вимогу: ліквідувати бюджетний дефіцит ПФУ.
Більш цікаве питання: як уявляють собі автори законопроекту функціонування накопичувальної системи? У законі пропонується надати ПФУ статус фінустанови і створити Накопичувальний фонд, куди і будуть перераховуватися з зарплат пенсійні вклади в розмірі до 7% - природно, у такому ж примусовому порядку, як зараз вони перераховуються до солідарної системи.
Ми вже писали про прагнення чиновників вивести ПФУ з його колосальними фінансовими потоками з-під контролю платників податків. Тепер вони, здається, стали на крок ближче до своєї мрії.
І якщо розпорядники пенсійних грошей при новій системі однозначно будуть "в плюсах", то стосовно вкладників це не можна сказати з такою ж упевненістю.
Фінансова криза 2007-2008 рр. переконливо показала всі ризики накопичувальної пенсійної системи: тоді прогоріли десятки європейських пенсійних фондів, що інвестували в "надійні" інструменти, рекомендовані їм найбільшими світовими гравцями.
Виходячи з самої природи фінансових ринків, ніхто не може гарантувати, що через 30 років гроші, що відкладаються, хоча б будуть індексовані відповідно до інфляції, що вже казати про доходи.
Що робити
Концентруючись на "накопичувальних" ініціативах, уряд самоусунувся від виправлення згаданих перекосів солідарної системи. Замість того щоб підвищувати навантаження на зарплати, вилучаючи все більше на користь пенсіонерів, непогано було б постаратися збільшити розмір зарплати - тоді і грошей до ПФУ буде більше, і розлучатися з ними платникам буде не так шкода.
"Зараз у структурі собівартості зарплата не складає і 17%. Це вдвічі менше, ніж у радянські часи, коли зарплату доповнювали безкоштовна освіта, медицина, квартири та дешеві кредити. Тобто трудящим зараз недоплачується 250-300 млрд грн., а це ще 100 млрд грн. до Пенсійного фонду", - підрахував заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець. Він нагадує, що, за підрахунками уряду, в Україні частка витрат на робочу силу у собівартості в кілька разів нижча, ніж у ЄС.
"Давайте підвищимо частку зарплат в собівартості з 17% до 20%, і після цього всі розмови про дефіцит і дотації для ПФУ відпадуть. Після цього можна обговорювати зменшення навантаження на фонд оплати праці", - пропонує він. На ще більше замахнувся Юрій Гаврилечко: він запропонував розраховувати частку зарплати не в собівартості, а у продажній ціні товару, яка може в рази перевищувати його собівартість.
Дивно, але з таким підходом, схоже, погоджується і Олексій Мірошниченко: "Чим краще будуть забезпечені майже 14 млн українських пенсіонерів, тим краще буде розвиватися внутрішній ринок. Ми в цьому прямо зацікавлені".
Крім підвищення зарплат і створення нових робочих місць, варто було б легалізувати існуючі. За даними Сергія Українця, в "тіні" знаходяться зарплати в обсязі не менше 120 млрд грн., і їх легалізація принесе до ПФУ, щонайменше, 40 млрд грн.
"Ми порахували: як тільки піднімемо зарплату в економіці до рівня бюджетної сфери, то відразу отримаємо збільшення внесків до ПФУ приблизно на 20 млрд грн.", - навів дані Сергій Тігіпко. За його словами, щоб вирішити питання з нелегальними робочими місцями, необхідно посилити адміністративну відповідальність.
Є ще багато способів ліквідації пенсійних проблем за рахунок держбюджету. Наприклад, народний депутат Володимир Каплієнко (група "Реформи заради майбутнього") звертає увагу на те, що варто скористатися регуляторні повноваження держави у сфері видобутку природних ресурсів: "Ведеться видобуток нафти, газу, коштовностей, слюд і т.д. Чому б людям, які володіють цим бізнесом, не відраховувати, наприклад, $5 з 1 т на покриття дефіциту ПФУ? Це ресурс, який можна використовувати".
Дійсно: якщо вже затягувати пояси - то всім разом. У свою чергу, Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Україна, пропонує ввести "пенсійний податок" на ті основні фонди компаній, які були створені ще за часів СРСР. За його розрахунками, загальна залишкова вартість таких основних фондів підприємств складала на кінець 2010 р. майже 1,3 трлн грн.
"Всього 2.5% цієї суми було би достатньо, щоб з лишком перекрити існуючий дефіцит ПФУ", - вважає експерт. Що ж стосується новостворених виробничих потужностей, то їх слід звільнити від пенсійного податку. "Мало хто зміг би звинуватити такий податок у зниженні стимулів для інвестування", - говорить Дубровський.
Основні положення "пенсійного" законопроекту
◦ Створення Накопичувального пенсійного фонду з моменту ліквідації дефіциту бюджету ПФУ
◦ Надання ПФУ статусу фінансової установи
◦ Встановлення максимального розміру базової пенсії на рівні 12-кратного прожиткового мінімуму
◦ Виплата спеціальних пенсій тільки після досягнення пенсійного віку
◦ Збільшення необхідної вислуги для військовослужбовців та деяких інших одержувачів пенсії за вислугою років
◦ Заборона перерахунку пенсій для працюючих пенсіонерів
◦ Підвищення необхідного страхового стажу на 10 років
◦ Підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, а для чоловіків-держслужбовців - до 62 років
Денис Горбач
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
