2223
Ерзац-реформатор
— Казна та Політика
У своє довгоочікуване президентство Віктор Янукович увійшов жваво і з ентузіазмом. Перше півріччя після інавгурації запам'яталося як суперпродуктивний час. Після вибудовування чіткої управлінської вертикалі у виконавчій владі Янукович розсіяв прогнози про наступаючий дефолт. Політичний реванш, весна і перші позитивні дані Держкомстату надали главі держави впевненості і підштовхнули вгору рейтинг Партії регіонів. Однак після цінових стрибків, провалу суспільної підтримки Податкового кодексу і невиразною адміністративної реформи популярність Віктора Януковича та його команди почала різко знижуватися.
Цей рік для четвертого президента України може стати останнім шансом провести реформи і забезпечити собі гідне політичне майбутнє. В іншому випадку на нас чекає нескінченна політична криза і болісний пошук нового кандидата на роль людини, який виведе країну на шлях ефективного розвитку.
Як підсобив МВФ
Сформований у березні 2010-го Кабінет міністрів на чолі з Миколою Азаровим у першу чергу відновив стосунки з Міжнародним валютним фондом. У цілому підтримка курсу нового президента з боку міжнародних кредиторів стала сигналом для інвесторів і закордонних партнерів українських бізнесменів. Янукович добився денонсації попередньої кредитної угоди з МВФ, підписаної урядом Юлії Тимошенко, і укладення нового меморандуму на надання кредиту stand by на загальну суму 15,15 млрд доларів протягом двох з половиною років. Зобов'язання перед фондом і визначили курс майбутніх реформ - бюджетної, податкової, пенсійної.
Другим базовим документом, що стверджують реформаторський курс президента, стала програма економічних реформ на 2010-2014 роки "Благополучне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". У ній на 87 сторінках описані етапи і пороги реформування країни - бюджетна та фінансова сфери, гуманітарна політика й охорона здоров'я з освітою. Через місяць після ухвалення цього документа Кабмін розпочав виконання ключових меседжів, закладених у президентській програмі, багато з яких були продубльовані в меморандумі з МВФ.
У період між наданням першого і другого траншу (з липня по грудень 2010 року) уряд виконав цілий набір зобов'язань перед фондом - підвищило для населення і теплокомуненерго ціни на газ та послуги ЖКГ, провів через парламент Податковий кодекс, ухвалив закон про відновлення справляння пені за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг. Крім того, Янукович пішов на безпрецедентний секвестр держбюджету-2010 з метою довести дефіцит держбюджету до встановленого МВФ показника. Тимчасово була вирішена проблема і з відшкодуванням ПДВ шляхом випуску держоблігацій.
Однак незабаром заборгованість з відшкодування податку стала накопичуватися знову. Згідно з підписаним з МВФ меморандуму, Кабмін повинен був повністю розрахуватися з експортерами ще до кінця минулого року. Але зробити це не вдалося, тому він попросив міжнародний фонд пролонгувати зобов'язання з погашення боргів з ПДВ до завершення першого кварталу 2011-го.
З початком року грошей в казні більше не стало, і зараз проблема з невідшкодуванням тільки посилилася. Джерело "Експерта" в Державній податковій службі стверджує, що ПДВ відшкодовують у точковому порядку, а сума простроченого боргу з цього податку постійно зростає, вже перевищивши п'ять мільярдів гривень. Делегатам МВФ про це не розповідають, акцентуючи увагу на досягнутих результатах. Разом з тим, як повідомили в Мінфіні, в ході останніх переговорів з представниками фонду уряд вкотре підняв питання про можливість випуску ПДВ-облігацій, оперуючи успішним досвідом минулого літа: тоді фінансовий ринок з апетитом "проковтнув" новий борговий папір. Випущені ОВДП швидко розійшлися серед банкірів та інвесткомпаній, а експортерів в цілому влаштував запропонований ринком (від 10 до 22%) дисконт з ПДВ-облігацій.
Тим не менш кредитори з Вашингтона залишилися непохитні, виключивши можливість випуску чергового траншу боргових паперів, який поглиблював дефіцит держбюджету-2011. Тому в березні на нас, ймовірно, чекає гучна PR-кампанія, яка буде супроводжувати запуск механізму автоматичного відшкодування ПДВ. Вже очевидно (виходячи з критеріїв ДПСУ до експортерів), що список потенційних претендентів на автоматичне відшкодування дуже вузький, і нововведення торкнеться лише обраних.
Непроста "спрощенка"
Процес ухвалення Податкового кодексу і деякі його норми призвели до масових акцій протесту, тому влада змушена була піти на поступки і підкоригувати цей документ. Зокрема, під тиском натовпу з проекту виключили статті, які фактично ліквідують спрощену систему оподаткування. Податковий кодекс став першим гучним провалом Януковича - президент виявився нездатним реформувати єдиний податок, відступивши перед загрозою бунту малого і середнього бізнесу.
Тоді Янукович пообіцяв вже в першому кварталі 2011 року повернутися до питання єдиного податку та довести розпочату справу до кінця. Проте робочі групи з розробки закону про спрощену систему оподаткування працюють в уповільненому режимі, а єдиної точки зору на те, якою має бути "спрощенка", у влади немає.
Податкового кодексу. Влада у Віктора Януковича, і він не має наміру її віддавати
Частково це обумовлено прийдешньою пенсійною реформою - ще одним викликом для Віктора Януковича. Поетапне підвищення пенсійного віку для жінок (з 55 до 60 років), зміна шкали нарахування пенсій та інші пункти анонсованої пенсійної реформи значаться обов'язковою умовою меморандуму з МВФ. Влада ризикує зібрати новий Майдан, вже із страйкуючих людей передпенсійного віку.
Шельф, казино і опозиція
Взявши владу в свої руки, Віктор Янукович також не забув денонсувати рішення уряду Юлії Тимошенко, нівелюючи її успіхи. Так, він переграв ситуацію навколо компанії RosUkrEnergo, що належить українському бізнесменові Дмитру Фірташу, яку екс-прем'єр витіснила з газового ринку. Світле ім'я партійного спонсора обілили спочатку Стокгольмський арбітраж, а потім і вітчизняна судова система. При цьому бюджетна криза і дефіцитна діяльність НАК "Нафтогаз України" не стали перешкодою для реваншу Фірташа. В кінці 2010-го компанія "Нафтогаз" вже повернула RosUkrEnergo 780 млн кубометрів відчуженого при Тимошенко природного газу; залишився (всього - 12,1 млрд кубів) бізнесмен отримає протягом цього року. На довершення всього Янукович благословив Фірташа на громадську посаду співголови Національної тристоронньої соціально-економічної ради при президенті.
Великий галузевий бізнес в очевидному фаворі у президента Януковича. У переліку "добрих" справ поряд з RosUkrEnergo - вирішення конфлікту з компанією Vanco Prykerchenska (читай - конфлікт з бізнесменом Рінатом Ахметовим), якій раніше Окружний адмінсуд відмовив у визнанні переможцем конкурсу по Прикерченській ділянці. Глава держави ініціював підписання мирової угоди між Vanco та Кабміном.
Зі справ, які дісталися Януковичу в спадок від попередньої влади, але так і не завершені, - ринок азартних ігор, де як і раніше діє всеукраїнський мораторій, а також сфера державних закупівель. На тлі публічної кампанії проти корупції за часів Тимошенко сьогодні теми грального бізнесу і закупівель для потреб держави Янукович навмисне ігнорує. Заборону на проведення азартних ігор парламент затвердив ще в 2009-му, однак профільний закон, який по-новому регулює цей ринок, так і не з'явився. Два роки тому Юлія Тимошенко також ліквідувала Тендерну палату. Янукович добився ухвалення профільного закону про державні закупівлі (що плюс), проте не ліквідував корупцію в цій сфері (мінус). Наприклад, досі немає чітких правил придбання товарів і послуг у природних монополістів, непрозора процедура закупівлі в одного учасника та в цілому процес проведення тендерів не став чистішим.
Частково це обумовлено адміністративною реформою, яка наразі проводиться. Через кадрову рокіровку в уряді, оптимізації та скорочення бюрократичного апарату багатьма питаннями просто нікому зайнятися: чиновники Кабміну думають не про реформи, а про власне працевлаштування. Тисячі співробітників звільнені, багато хто пішов у декретну відпустку або оформили документи про інвалідність. Ризик жорсткої пенсійної реформи змушує чиновників, особливо в силових відомствах, масово йти у відставку, оформляючи пенсію за нинішніми, досить ліберальними правилами. Адміністративна реформа посіяла легкий хаос у системі виконавчої влади: заміна кураторів реформ впливає на терміни, напрями, інтенсивність реалізації перетворень. Приміром, профільний щодо грального ринку, а також спрощеної системи оподаткування Держкомітет з питань підприємництва та регуляторної політики ліквідується (його голова Михайло Бродський був звільнений, а потім був призначений урядовим уповноваженим з дерегуляції господарської діяльності), що автоматично уповільнює хід цих двох реформ.
До кінця 2010 року посилилася концентрація влади на боротьбі з непримиренною опозицією. Після візиту Віктора Януковича до Японії стало зрозуміло, що японська сторона не буде гостро ставити питання про нецільове використання кіотських коштів. Тема торгівлі квотами на викид вуглекислого газу в рамках Кіотського протоколу з успіхів уряду Тимошенко перекочувала у площину кримінальних справ проти лідера БЮТ і її команди. Генеральна прокуратура порушила безліч справ про корупцію попередньої влади. Щоправда, список висунутих звинувачень виглядає для широкої громадськості смішними, а дії влади - незграбними. Абсурдність багатьох кримінальних справ очевидна: матеріальна допомога, виписана колишнім міністром внутрішніх справ своєму водієві і деяким співробітникам відомства, закупівля урядом і обладміністраціями автомобілів "швидкої допомоги", в які не влазять носилки, використання кіотських грошей для виплати пенсій. На думку "Експерта", в цій сфері чинна влада отримала найбільший інформаційний провал, оскільки вона дала можливість Тимошенко щоденно піаритися в ЗМІ, вказуючи на дріб'язковість і абсурдність висунутих їй звинувачень.
Наступник Януковича
Весь минулий рік супроводжувався наростаючою боротьбою між різними групами впливу в оточенні Віктора Януковича. З одного боку, на президента тиснули регіонали-бізнесмени на чолі з Рінатом Ахметовим, з іншого - заслужені партійці-бюрократи під проводом Миколи Азарова. Не відставали від них голова адміністрації президента Сергій Льовочкін і його соратник Дмитро Фірташ. Боротьба між цими групами впливу все сильніше стопорить ухвалення найважливіших політичних рішень.
У результаті Фірташ майже рік домагався повернення газу для RosUkrEnergo, зустрічаючи серйозний опір з боку інших регіоналів. Ахметов більше року не міг розблокувати процес запуску роботи Vanco Prykerchenska. Через суперечності всередині Партії регіонів досі не вирішено питання з рекапіталізації банків (у тому числі банку "Надра"), приватизації "Луганськтепловозу", "Укртелекому", Одеського припортового заводу і теплової генерації.
Багато експертів пророкували Віктору Януковичу долю третього президента Віктора Ющенка, який був змушений у 2005 році відправити у відставку уряд Юлії Тимошенко через зростання протиріч усередині команди президента. Однак Янукович поки утримує під своїм контролем ситуацію, не надаючи переваги жодній з конкуруючих груп. Це йому вдається, зокрема, завдяки різкому посиленню впливу його старшого сина - Олександра Януковича. Він консультує батька з багатьох ключових економічних та кадрових питань на зразок призначень на посаду глави Національного банку Сергія Арбузова і керівника Державної податкової служби Віталія Захарченка. Пострадянська звичка концентрації влади у власній родині (згадайте Тетяну Дьяченко, дочку Єльцина чи зятя Кучми Віктора Пінчука) може зіграти з Януковичем злий жарт, оскільки зазвичай симпатій виборців це не додає.
Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій
- Резюме річного президентського правління залежить від того, наскільки ми асоціюємо Януковича з урядом, а дії влади розцінюємо як особисту заслугу президента.
Крім того, важливі акценти. Наприклад, як оцінювати харківські угоди? З одного боку, Україна в обмін на пролонгацію перебування Чорноморського флоту на території нашої країни отримала знижку на газ від Росії. З іншого боку, наскільки велика ця знижка?
Настільки ж суб'єктивна точка зору з приводу результативності ухвалення Податкового кодексу. З точки зору кодифікації податкового законодавства, безумовно, ухвалення кодексу - крок вперед. Однак податкова реформа не доведена до кінця. Поки що Януковичу не вдалося поліпшити систему збору податків. Серед викликів, що стоять перед президентом, - спрощена система оподаткування, так і не реформована Податковим кодексом.
Крім того, до логічного завершення не доведена система державних закупівель. Так, взяли профільний закон, однак не довели його до досконалості: проблема складності та корумпованості тендерів так і залишилася проблемою. Відмови Європейського союзу і Світового банку фінансувати проекти такого напрямку говорять про загрози у цій сфері. Паралельно спостерігається посилення присутності держави в окремих галузях економіки. Можна допомагати бізнесу, але при цьому повинен існувати чіткий закон про державну допомогу. Без такого закону дуже складно обмежити апетити галузевих лобістів. Ми вступаємо на шлях волюнтаризму.
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку
- Основна заслуга президента полягає в умінні задати вектор реформ, їх перелік і структуру. Янукович дав країні правильні тематичні імпульси: дієздатність держави, реформа соціального сектора, антикорупційна кампанія. Головний мінус - неправильне трактування сутності державної політики, значимості малого і середнього бізнесу. У чинної влади характеристика малого бізнесу лаконічна: "дрібні торговці", а це - промах, оскільки цей клас населення відіграє країноутворюючу роль по всьому світу. Нерозуміння соціальної ролі малого та середнього бізнесу - велика помилка, яка може трагічно обернутися для самої влади.
Якщо Янукович бере приклад з Росії, то йому слід пам'ятати, що в цієї держави існує незалежне джерело доходів у вигляді природних ресурсів. У нас його немає, що ще більше підвищує значущість середнього класу і малого бізнесу.
Адміністративна реформа президента як інструмент боротьби з корупцією - помилка. Нерозуміння природи демократичної влади як системи стримувань і противаг теж, на мій погляд, свідоцтво невдачі у цій сфері. Всі реформи Януковича надто забюрократизовані. А значить, вони будуть або перекручені, або припинені через непопулярність.
З інших помилок президента - помилкове поєднання інфраструктурних реформ з чинною гуманітарною політикою влади. За складних економічних перетворень влада зобов'язана консолідувати суспільство, а гуманітарна політика Януковича створює зворотний ефект. Багато політологів перекручено вважають, що за допомогою такої навмисної тактики президент намагається відволікти суспільство від суті та гостроти економічних реформ. Однак, на мій погляд, помилки влади у гуманітарній сфері тільки ускладнюють проведення економічних реформ.
Анатолій Гальчинський, колишній голова Ради Національного банку України
- З важливого і позитивного - Януковичу вдалося запобігти розпаду держави. Президент призупинив прогресуючу втрату дієздатності держави, яка спостерігалася за часів правління помаранчевої влади.
Інша справа, в якому напрямі держава рухається сьогодні. Визначеності немає, економічна стратегія не зрозуміла. Існує серйозна загроза втрати демократії і застосування тоталітарних інструментів розвитку суспільства.
У президента немає розуміння основ розвитку економіки. Влада не усвідомлює, що цим базисом є макроекономічна стабілізація, а значить, грошова і фінансова політика, що створює однакові для всіх правила гри.
Перелік презентованих урядом інвестиційних проектів у мене викликає сумніви. Я - прихильник ліберальних методів управління економікою. Розподіл галузей на пріоритетні та непріоритетні - помилковий шлях. Їх визначає не чиновник, а ринок, кон'юнктура. Ми це вже проходили. У минулому влада активно підтримувала металургів, однак за фактом складно було визначити, куди йшли ці гроші: в офшори чи на розвиток футбольних клубів. За моїми попередніми оцінками, витрати на інновації були меншими, ніж на будівництво стадіонів і купівлю дорогих машин.
Аналогічна ситуація може повторитися і зараз: не дивно, що перелік пріоритетних інвестиційних проектів досі так і не опублікований.
Світлана Крюкова, Андрій Блінов
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
