Кредитні спілки: чи є майбутнє?


Кредитні спілки: чи є майбутнє?

Питання адекватної діяльності кредитних спілок стоїть в Україні дуже давно. Не можна говорити, що всі кредитні спілки - це аферисти і обманщики, але й не можна сказати, що серед кредитних спілок таких немає.

Світова фінансова криза відмінно показала, хто є хто, але не врегулювала питання в принципі. Розібратися, як правильно має працювати кредитна спілка, і захистити громадян від можливих афер та обману мусить держава. Для цього всього лише треба їх "узаконити". Тобто чітко вписати у вже існуючий закон або прийняти новий Закон "Про діяльність кредитних спілок".

Прийняття такого закону не гарантує моментальне визнання обманщиками своєї провини, але вже в самому найближчому майбутньому допоможе уникнути гучних скандалів з кредитними спілками, які лопнули, та зніме "головний біль" міліції, яка до цього займалася подібними скандалами.

У міліції, між тим, є своє бачення проблеми. Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов дотримується, скажімо так, прямо протилежної думки: "Ми внесли пропозицію нагору, щоб кредитні спілки взагалі поховали. Це структури, які дуже слабо впливають на економіку країни. А в нас справи, де тисячі людей.., багатотомні кримінальні справи, і відшкодування збитку під величезним питанням". Про це він заявив з високої трибуни парламенту 14 січня. Поки ніяких конкретних дій його заява не викликала, але за словами Міністра можна легко зрозуміти, з яким настроєм його підлеглі займаються справами, пов'язаними з кредитними спілками.

У Національній асоціації кредитних спілок України відреагували на слова Міністра: "Те, що ця заява Міністра негативно позначилась на довірі до кредитних спілок і спровокувала окремі випадки паніки, це факт. Асоціація не розглядає заяви Міністра як позицію держави. Адже позиція держави базується на результати роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка з липня по грудень 2010 року вивчала ситуацію в системі КС і дала свої оцінки. При цьому оцінки не були настільки категоричні, як висловлювання Міністра".

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Пеклушенко вважає, що слова Могильова - це зайва патетика: "Необхідність кредитних спілок в Україні підтверджується кількістю осіб, які користуються їх послугами. Так, за 9 місяців 2010 року, за даними Держфінпослуг, кредитними спілками було надано понад 227 тисяч кредитів. Іншими словами, такими послугами скористалося 0,5% населення України. Середній розмір виданих кредитів, за даними Держфінпослуг, складає 7 тисяч гривень. Отже, кредитні спілки займають сектор дрібного споживчого кредитування потреб домогосподарств".

Такий інформаційний дисонанс стосовно кредитних спілок з боку законодавчої влади і силовиків наочно показує ситуацію у сфері фінансових послуг в цілому. Адже такий високий рівень користування послугами кредитних спілок (0,5% населення для такого сегмента як кредитні спілки - це дуже багато) свідчить про незадовільну оцінку роботи банківських установ. Банкіри, у першу чергу, повинні ринковими механізмами (конкуренцією) видавлювати кредитні спілки з ринку.

Як тільки це відбудеться, кредитні спілки повинні будуть або надавати набагато якісніший сервіс, ніж банки, або піти з ринку. Не важко припустити, що читач, побачивши в одному ряду словосполучення "якісний сервіс" з одного боку і банки з кредитними спілками - з іншого, лише голосно сміється, тому що український ринок фінансових послуг жодного разу не спотворений якісним сервісом.

Що й говорити, якщо держава навіть після кризи (точніше під час кризи, він далеко ще не закінчився і 2009 - все лише приказка, казка попереду) не спромоглася хоч трохи навести лад у банківському секторі. Досі пересічний позичальник купує під видом кредиту кота в мішку, навіть не припускаючи, з якими проблемами і ризиками він стикається.

Слідча комісія парламенту закінчила свою роботу ще в грудні, але робота досі триває. У даний час Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування обставин і причин сучасного стану справ у системі кредитної кооперації проводить комплексний аналіз для надання правової оцінки нагальних проблем кредитної кооперації, що в результаті повинно привести до вироблення низки цілісних пропозицій щодо усунення законодавчих і інституційних проблем кредитної кооперації.

У Комітеті сподіваються, що завершення роботи Тимчасової слідчої комісії та розгляд Верховною Радою України її остаточних підсумків у результаті призведе до оптимального доопрацювання та розгляду законопроектів про врегулювання діяльності кредитних спілок, які зроблять неможливими масові порушення прав споживачів небанківських фінансових послуг, і нормалізує ситуацію у кредитної кооперації в цілому.

Крім цього, питанням кредитних спілок, можливо, буде займатися один з віце-прем'єрів. Зважаючи на вкрай напружену ситуацію, яка складається на ринку кредитної кооперації, комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності для збільшення ефективності державної політики у зазначеній сфері та вирішення цієї проблеми 11 січня 2011 р. звернувся до Президента України Віктора Януковича з пропозицією про доцільність створення міжвідомчої комісії, яку очолив би віце-прем'єр-міністр України. Яким буде цей закон, ще не відомо, але те, що кредитні спілки будуть жити, вже майже доведено нам.

Нагадаємо, зараз на обліку спеціального департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг перебувають 43 кредитні спілки, а на ринку працює понад 700 КС. Активи кредитних спілок продовжували скорочуватися (у січні-червні 2010 року скоротилися на 29,3% до 2,984 млрд. грн), як і число самих КС (на 7,3% проти 2009 року - до 700, кількість членів КС - на 30, 6%, до 1,521 млн. осіб, зокрема, кількість вкладників скоротилоая на 39,7% - до 70,6 тис. осіб, а кількість боржників - на 20,5%, до 336,7 тис. осіб).

За даними МВС, протягом 2009 року в Україні посадові особи кредитних спілок обдурили своїх вкладників на 132 млн. грн. З цієї суми громадянам було відшкодовано лише 3,5 млн. грн. Крім того, накладено арешт на майно обвинувачених на загальну суму понад 24 млн. грн. Велося розслідування 62 кримінальних справ, пов'язаних з незаконною діяльністю працівників КС в різних регіонах країни. До суду було направлено 19 справ, по яких до кримінальної відповідальності притягувалися 56 осіб.

Роман Бублик

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua