682
Агрострахування - в дію
15 українських страховиків об'єдналися і створили агрострахове бюро, повідомляє Національний прес-клуб "Українська перспектива". Мета створеної організації, відзначають там, - упорядкувати страхування аграріїв, об'єднавши зусилля у створенні нових, більш досконалих страхових продуктів, які відповідають потребам аграріїв.
Необхідність створення такого об'єднання вже не перший рік обговорюється, як на бізнесовому, так і на державному рівнях. Адже в системі агрострахування є багато функцій, які окремим страховим компаніям, говорять експерти, важко "потягнути" самостійно. Мова йде про актуарні розрахунки, розробку нових продуктів (адже останніх потрібно безліч: сільськогосподарських культур багато, кожна має свою специфіку та ще й регіональні особливості вирощування), спільної роботи з перестрахування...
За задумом засновників, членство в бюро має стати свого роду гарантією якісного страхування, яке відповідає кращим світовим стандартам. Крім того, вважають страховики, це може полегшити лобіювання їхніх інтересів і отримання державної підтримки. Очікується, що новостворене бюро буде служити стимулом для відродження програми державного субсидування, яка необхідна для стабілізації доходів аграріїв, забезпечення доступу до кредитних ресурсів і ритмічної роботи всієї сільськогосподарської галузі, відзначають експерти. За їхніми оцінками, без субсидування лише невелика частина сільгоспвиробників (3-5%) буде мати можливість застрахуватися, тоді як за наявності субсидій ця частина може зрости до 30-40%, а при реалізації найбільш оптимістичного сценарію-до 70% українських аграріїв отримають якісну страховий захист.
Відкриваючи установчі збори новоствореного бюро, керівник Проекту IFC, який свого часу був одним з ініціаторів створення професійного агрострахового об'єднання, Гаррі Роше зазначив: "Україні потрібно рішуче рухатися вперед у розвитку агрострахування, адже усі країни світу, які роблять ставку на аграрний сектор, сприяють розвитку агрострахування. Без останнього українські аграрії втрачають конкурентну перевагу в порівнянні з аграріями цих країн".
У свою чергу, підкреслив Роше, Проект IFC всіляко сприятиме роботі цього бюро і тих страхових компаній, які увійдуть до його складу. "Це буде нашою інвестицією", - зазначив експерт.
Про перспективи діяльності агрострахового бюро і користь від нього для сільгоспвиробника і страховика розповів голова правління страхової компанії "Брокбізнес", яка є одним із співзасновників об'єднання, члена правління Ліги страхових організацій України Вадим Загребний:
"Бюро створювалося з метою вирішувати дійсно складні аграрні питання. Адже в аграрному страхуванні важко спрогнозувати ризики. Якщо, наприклад, в автострахуванні ми знаємо, що кожні 10 автомобілів зі ста застрахованих потраплять в аварію, то можемо визначити, скільки потрібно коштів страховику, щоб погасити збитки. А в агрострахуванні все набагато складніше: може бути один рік сприятливий, другий, третій, а потім "вдарить грім" - і відшкодувати потрібно всі застраховані збитки. Тому страховик, який займається агрохеджуванням, повинен мати надійну фінансову міцність.
На жаль, офіційних даних про нинішні обсяги і динаміку страхування фермерів за останні два роки немає. Ані Міністерство аграрної політики, ні Держфінпослуг не веде такої статистики. Є лише не зовсім коректна (тому що надходить не від усіх страховиків) інформація, яку готує Проект розвитку агрострахування в Україні IFC. Відповідно до неї, страхування озимих та ярих культур в 2009-2010 роках становило трохи більше 400 гектарів. Зрозуміло - це лише частина відсотка можливого потенціалу. А все через те, що ось вже 2 роки держава припинила фінансово підтримувати агрострахування, переставши відшкодовувати сільгоспвиробникам 50% страхової премії. Хоча ринок агрострахування дуже затребуваний через численні природні катаклізми, які спостерігаємо в останні роки. Вітчизняні аграрії ж не страхуються на власні кошти, тому що не можуть знайти достатньо грошей, щоб оплатити страховку.
Безумовно, питання ціни субсидій агрострахового ринку повинна вирішувати держава: які культури вона хоче страхувати, від яких ризиків і в яких регіонах... Історія ж вітчизняного агрострахового ринку не знала суми більш ніж 100 мільйонів гривень державних дотацій. Саме стільки сьогодні реально готовий освоїти ринок. В Україні все ще недостатньо фахівців та страхових компаній, які здатні не тільки фінансово, а й кваліфікаційно освоїти великі обсяги аграрного хеджування.
За матеріалами: День
Поділитися новиною
Також за темою
Toyota фіксує рекордні продажі автомобілів
TikTok дозволить надсилати зображення та голосові записи в особистих повідомленнях
Нідерланди офіційно перейшли на чотириденний робочий тиждень
Українці стали лідерами серед іноземців, які отримали польське громадянство
Як нотаріально засвідчити переклад документів
Карʼєрні очікування молоді не відповідають потребам ринку праці
