1352
Ризики і можливості найзагадковішої валюти світу
— Валюта
Ось уже третій рік Китай стимулює лідерство своєї національної валюти на міжнародних ринках, при цьому штучно стримуючи зростання її вартості. Чи вдасться Пекіну поєднати несумісне і "проштовхнути" юань у компанію зоряних валют?
Вам доводилося бувати в ситуації, коли ви позичали у кого-небудь гроші? Звичайно ж, ви сподіваєтеся почути від цієї людини: "Так забудь про це!" А уявіть тепер, що це країна, а сума, яку ви їй винні, це майже... трильйон доларів, - намагався уявити собі, що відчував президент США Барак Обама під час січневого візиту до цієї країни глави КНР Ху Цзіньтао, популярний американський комік Джон Стюарт, ведучий щоденної політичної передачі The Daily Show. - І що? Жодних проблем! Якщо країна винна вам мільярд доларів, то великі проблеми є у неї. Але якщо країна винна вам трильйон доларів - проблеми вже у вас".
Комік частково має рацію, але миритися з цим Пекін, в руках якого сьогодні знаходиться майже на $1 трлн. держоблігацій Сполучених Штатів, не збирається. Навпаки, свою трильйонно-доларову проблему він почав використовувати як метод шантажу США в досягненні ключової мети Китаю. Пан Ху хоче зробити китайський юань глобальною валютою. Але це - не самоціль. Так глава китайської держави сподівається захистити юань від всесвітніх нападок через його недооціненість.
Як стати зіркою?
Прямуючи в кінці січня в Вашингтон, Ху Цзіньтао знав, який козир є в нього в рукаві. Варто Китаю продати накопичені ним держоблігації США - і долар неминуче обвалиться нижче нікуди. У 2010 році Пекін вже влаштовував Вашингтону демонстрацію сили. Після восьми років фінансування бюджетного дефіциту США КНР стала активно розпродавати американські боргові зобов'язання. Якщо раніше Китай був чистим покупцем, який придбав кожну п'яту з усіх казначейських облігацій США і витратив на них $900 млрд., у минулому році він перетворився в чистого продавця, який збув з рук $36 млрд. боргу. $12 млрд. з них - за один лише листопад.
Насправді ніякого скидання облігацій не було - Пекін просто перевів їх на свої рахунки під управлінням британських менеджерів. Але сигнал був однозначним: "Не тисніть на нас і не заважайте нам!" А все для того, щоб США не перешкоджали реалізації грандіозного плану китайського президента.
Суть плану напередодні візиту сформулював сам Ху Цзіньтао. Домінування долара в глобальній фінансовій системі - це елемент минулого, заявив він у своєму січневому інтерв'ю Wall Street Journal. Вже два роки Пекін грає в гру під назвою "зроби юань новою резервною валютою", і масштаб цієї гри стає дедалі глобальнішим.
Однією з перших спроб "експортувати" юань був випуск Пекіном держоблігацій. Вони стали одним з резервних активів для Asian Bond Fund 2 - фонду, створеного у 2004 році одинадцятьма країнами Східної Азії та Тихоокеанського регіону у вигляді пулу з частини своїх резервів, завданням якого були інвестиції в держоблігації та облігації держпідприємств. Ці папери були деноміновані у восьми місцевих валютах, у тому числі і в юані.
Ринок приватних облігацій, деномінованих у юанях і прозваних Dim Sum, тільки зароджується: випускати бонди в юанях нефінансовим компаніям Пекін дозволив лише в лютому 2010 року. На цьому ринку обертаються папери, емітенти яких мають потребу в китайській валюті. Першою серед некитайських нефінансових компаній деноміновані в юанях бонди в серпні 2010-го випустила компанія McDonald's. У Китаї, найбільшому для неї ринку, розміщено 1100 ресторанів цієї мережі. Для інвестицій у її розширення ще на 900 одиниць компанія випустила облігації на суму 200 млн. юанів ($29 млн.). Слідом за McDonald's в чергу на розміщення облігацій в юанях вишикувалися десятки інших іноземних компаній, зацікавлених у розширенні своєї діяльності в Китаї. Серед них - американська мережа магазинів WalMart, BP, Rusal і ін Тепер в хвіст черги стали прилаштовуватися і неурядові організації. Так, у січні випустити облігації, деноміновані в юанях, вирішив Світовий банк.
Роботу з глобалізації своєї валюти за кордоном Пекін зосередив у Гонконгу. Тут працює ринок боргових зобов'язань, деномінованих у юанях, тут же знаходиться і найбільший валютний ринок юаня. Ще у 2005 році Народний банк Китаю запустив у Шанхаї валютну торговельну систему China Foreign Exchange Trade System, яка стала майданчиком для міжбанківського валютного ринку і через яку центробанк надає валютні кредити і валютні свопи. Сьогодні на цьому майданчику юань торгується в обмін вже на сім світових валют. Щоденний обсяг торгів тут становить $37 млрд. І хоча це лише мізерна частка від обсягу торгів всіх валютних ринків світу в $4 трлн., сама торгівля юанем дуже інтернаціоналізована. Якщо в самому Китаї денний оборот торгівлі цією валютою становить $10 млрд., то інші $24 млрд. - оборот за межами Китаю.
Зі створенням валютного ринку безпосередньо пов'язано ще одне починання КНР. У середині 2009 року Пекін запустив пілотний проект, в рамках якого 270 китайським компаніям було дозволено використовувати юань для торговельних угод поза Китаєм. Ця пропозиція виявилася досить привабливою для частини партнерів китайських компаній за кордоном. Проводячи розрахунки в доларах, країни і компанії залежать від валютної політики США, до того ж їм доводиться проводити подвійний обмін - з юаня в долар, а потім у свою національну валюту. Взаєморозрахунок в юанях вирішує обидві проблеми. Спочатку схема поширювалася лише на кілька азіатських країн. Трохи пізніше до числа "обраних" увійшли Бразилія і Росія, а в середині минулого року ця схема працювала вже в масштабах усього світу. За даними китайської митниці, до початку листопада 2010 року обсяг транзакцій у юанях перевищив 200 млрд. юанів (близько $30 млрд.). Тому вже в грудні 2010-го КНР надав право торгувати в нацвалюті вже 67 тис. китайських підприємств.
За прогнозами HSBC, до кінця 2012 року обсяг торговельних розрахунків в юанях може скласти $2 трлн. - Майже половину обсягу зовнішньоторговельного обороту Китаю. Благо, додатковим двигуном китайської експансії стали найбільші міжнародні банки. Минулого літа Citigroup, JPMorgan, HSBC, Standard Chartered і низка інших найбільших фінустанов світу за участю представників китайського центробанку влаштували роуд-шоу в Лондоні, Франкфурті, Парижі, Токіо і Сеулі з метою залучення компаній для здійснення трансакцій в юанях.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
