2647
Скасування копійок - економія чи девальвація?
— Валюта
Незабаром гаманці українців можуть у буквальному розумінні стати легшими. Національний банк пропонує вилучити з обігу монети номіналом 1 і 2 копійки. Цей крок регулятор аргументує тим, що їх функціональне навантаження як грошових знаків мінімальне, а випуск - справа витратна. "Ці монети перестали бути мірою вартості, мірою накопичення. Практично ми їх додаємо і вже 4-5 років вони не повертаються в банківську систему, в обіг", - пояснив в інтерв'ю УНІАН заступник голови Національного банку України Володимир Кротюк.
Самостійно таке рішення Нацбанк прийняти не може, воно повинно бути погоджене з Кабінетом міністрів. Але, за словами Кротюка, з урахуванням реалізації в даний момент адміністративної реформи процес дещо затягується. У випадку схвалення ініціативи НБУ обіцяє врахувати міжнародний досвід для захисту населення від можливих негативних наслідків. Тобто, "копійчане анулювання" не позбавлене інтриги. Може, за такими "копійчаними" змінами стоїть не тільки економія державних коштів, але і плавна девальвація?..
Дрібна економія
На сьогодні в гаманцях українців побрязкують монети номіналом в 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок (не рахуючи металевої гривні). На практиці, монети в 1, 2, 5, 10 копійок використовуються виключно як засіб для видачі здачі при розрахунку за товар. Купити щось за монетку можна, починаючи з 25 копійок - саме стільки коштує коробка сірників.
Як відзначають експерти, НБУ може заощадити на карбуванні дрібних грошей 30-40 млн. грн. на рік, але якщо 1 і 2 копійки скасувати в один момент, то ціни округлять до 5 копійок, а це додасть до річної інфляції 0,1-0,2%. Якщо їх просто перестати виробляти, то вони самі собою зникнуть через декілька років.
Але світова практика свідчить, що монети справді стали великою проблемою для багатьох країн. Їх карбувати невигідно не лише в Україні. Наприклад, Центробанк Росії вже звернувся з відповідним запитом до Держдуми, його головний аргумент - виробництво дрібних монет дуже збиткове.
У 2005 році Фінляндія, Бельгія та Нідерланди перестали карбувати монети в 1 і 2 центи, пояснивши це тим, що їх виробництво потребує великих енерговитрат, вартість яких монети не окупають.
1 січня 2007 року уряд Швейцарії вивів з обігу мідну монету в 1 сантим. Причиною стало зростання цін на мідь. Швейцарські фінансисти підрахували, що на виготовлення 1 сантима витрачається 11 монет того ж номіналу. Уряд хотів відмовитися і від монети в 5 сантимів, але більшість споживчих організацій, побоюючись підвищення цін, виступили на її захист.
З високими цінами на мідь зіткнулася і Великобританія, але вона не зважилася на скасування дрібних грошей, а замінила матеріал, з якого вони робляться. Так, з 1 січня 2011 року монети номіналом 5 і 10 пенсів зміняться новими зі сплаву сталі і нікелю.
У березні 2008 року Угорщина розлучилася з монетами в 1 і 2 форинти, які перестали вважатися "ходовими" грошима і годилися лише на утилізацію.
З 1 жовтня 2008 року Данія відмовилася від використання монет цінністю 25 ере. Виробництво цих монет було занадто дорогим, до того ж вони втратили свою купівельну спроможність.
З жовтня 2008 року резервний банк Фіджі вивів з обігу монети номіналом 1 і 2 центи, випустивши нові - 5, 10, 20 і 50 центів, які менші за розміром і легші від своїх попередниць.
У Норвегії з обігу були вилучені монети в 1, 2, 5 і 25 ері. Можливо, в країні відмовляться і від монет в 50 ере: вони майже не використовуються, а ціни в магазинах округлюються до 1 крони.
З жовтня 2010 року від 50 ере відмовилася Швеція.
Втім, звертає на себе увагу той факт, що масова відмова від дрібних монет у різних країнах почалася приблизно через рік після початку світової фінансової кризи, яка триває донині і, судячи з усього, триватиме і далі. Для українців зникнення на той момент "радянських" монет з гаманців міцно пов'язується зі знеціненням грошей і початком супер-гіпер-інфляції першої половини 90-х років. Тож у масовій свідомості мешканців пострадянських держав, відмова країн "далекого зарубіжжя" від своїх "копійок" є непрямим і невеселим натяком на нашу недавню історію, і поштовхом до роздумів про стан і перспективи світової фінансової системи.
Нагадаємо, Україна пережила гіршу інфляцію в період між 1993 і 1995 роком, коли максимальний рівень інфляції в місяць досягав 1400%. До 1993 року найбільшою купюрою була 1000 купонів. До 1995 року це був уже 1 млн купонів. У 1996 році купони вилучили з обігу і поміняли на гривні за курсом 1:100 000 (на той час - приблизно 20 американських центів).
Без копійки гривню не зберегти?
Приклад прикладом, але деякі експерти попереджають: відмова від копійок - сигнал для населення, що існує загроза дестабілізації грошової системи...
Між тим, заяви про вилучення з обігу монет дрібного номіналу звучали неодноразово з вуст посадовців Нацбанку різного рівня. Так, у 2006 році виконавчий директор з питань готівково-грошового обігу НБУ Олександр Толстой озвучив ініціативу регулятора відмовитися від монет номіналом менше 10 копійок, оскільки їх виробництво збиткове.
У березні 2010 р. директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків НБУ Сергій Круглик зазначав, що згідно з дослідженням громадської думки, проведеним Нацбанком у 2009 році, відмова від випуску 1 і 2 копійок підтримує 93% опитаних, а понад 65% респондентів взагалі не приймають такі монети як здачу. Щоправда, надалі прес-служба регулятора спростувала заяву Круглика.
Можливо, пропозиція НБУ не позбавлена здорового глузду, а необхідність наявності в обігу копійок - інерційна звичка з часів СРСР, коли за 1 копійку можна було купити пачку сірників або випити газованої води з автомата (якщо захотілося б з сиропом, то довелося б розщедриться на 3 копійки), за 2 копійки подзвонити з телефону-автомата, за 5 копійок покататися в автобусі і метро. Дрібні монети були в ті часи затребувані й у водіїв вантажівок, які робили своєрідний "тюнінг" автомобілю, засовуючи їх між ущільнювачем і лобовим склом. Між тим, з самого початку введення української валюти за 1 або 2 копійки щось придбати було неможливо.
"Сьогодні, коли йдеш по вулиці, бачиш, скільки на землі лежить цих монет, ніхто їх навіть не підбирає. Я думаю, що правильно, якщо монети дрібного номіналу будуть виведені з обігу", - вважає директор департаменту грошового обігу і касових операцій банку "Фінанси та Кредит" Галина Калашнікова. За її словами, НБУ продає ці монети по 10 гривень за 1000 штук, що набагато дешевше вартості їх виготовлення.
Голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук зазначає, що вилучення з обігу монет дрібного номіналу дасть ефект економії як на загальнодержавному рівні, так і для фінансових установ. Будуть скорочені витрати на їх випуск, обіг та обслуговування.
Одним з банківських піонерів у питанні "не витрачатися на дріб'язок" ще рік тому став ПриватБанк, який реалізував у своїх відділеннях технологію "Без монет". З 1 лютого 2010 року в його касах здачу видають не монетами, а електронними ваучерами або зараховують в електронну скарбничку. При отриманні здачі на рахунок, прив'язаний до мобільного телефону, дрібні гроші підсумовуються автоматично. Ці гроші можна витратити на оплату послуг зв'язку, комунальні платежі, зберігати на ощадному рахунку або отримати готівкою в банкоматах і касах.
"Намалюємо" і 1000 гривень...
Безумовно, українці ще довго віддаватимуть перевагу звичному "теплому" шелесту купюр, а не "холодній" банківській картці. Тому тема готівкового обігу грошей - як монет, так і банкнот - буде актуальною завжди, можна сказати на період "неосяжного майбутнього".
У цьому питанні Національний банк має своє бачення перспектив. Як заявив Кротюк, зараз регулятор проводить аналіз достатності існуючих номіналів для обслуговування готівкового обігу грошей.
"Якщо результати аналізу покажуть, що є необхідність випуску банкноти номіналом 1000 гривень, то будемо вносити пропозиції. Поки таке рішення не прийнято, і пропозиції такі не вносилися", - сказав Кротюк.
Банкіри єдині в думці, що перспектива введення такої банкноти - справа далекого майбутнього. Можливо, враховується і певний психологічний момент - зростання кількості номіналів купюр в обігу і фахівці, і населення небезпідставно вважають свідченням знецінення національної валюти. Зараз в Україні в обігу 9 номіналів купюр (1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень), і експерти вважають перевищення порогу в 9 номіналів порушенням "гарного тону".
На сьогодні найбільша купюра номіналом в 500 гривень не є популярною, широко використовується 100- і 200-гривневі банкноти.
А ось удосконалення захисту паперових грошей, про що заговорив НБУ, експерти вважають справою необхідною і насущною. І це незважаючи на те, що в Україні на 1 млн. банкнот припадає 5 підробок, в ЄС цей показник набагато вищий - 67. У 99,5% випадків українські фальшивомонетники використовують дорогі принтери, сканери, а для досягнення більш високої якості підробки і друкарський верстат. Щоб убезпечити гривню, в перспективі Нацбанк при виготовленні банкнот планує використовувати спеціальний елемент, який буде робити неможливим копіювання на принтері.
Згідно з міжнародною практикою, один раз на 4-5 років треба переглядати систему захисту банкнот. За цим принципом, в 4 кварталі поточного року регулятор має намір випустити купюру номіналом 200 гривень із вдосконаленим рівнем безпеки. При цьому дизайн банкноти істотно не зміниться.
Дмитро Бобесюк
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
