Наша рубля!


Наша рубля!

Після дворічної паузи вітчизняні банки знову пропонують населенню кредити у валюті - 31 грудня 2010 р. закінчилася законодавча заборона на таке кредитування, передбачена антикризовим Законом №1533 від 23.06.09 р. "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи".

Виключення в документі були зроблені тільки для кредитів на оплату освіти або лікування за кордоном. Відзначимо: спочатку документ передбачав безстрокову заборону на валютне кредитування населення. Однак 27 квітня 2010 парламент ухвалив поправки до цього Закону, якими обмежив дію мораторію до 1 січня 2011 р.

Реанімація

Цікаво, що нове керівництво Нацбанку вважає за доцільне встановлення постійної законодавчої заборони на надання банками валютних позик населенню.

Така норма, зокрема, міститься в законопроекті №7351 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав кредиторів і споживачів фінансових послуг", що знаходиться зараз на розгляді в Комітеті ВР з питань фінансів і банківської діяльності.

Втім, в кінці минулого року новий голова НБУ Сергій Арбузов допускав, що, як варіант, парламент може продовжити мораторій на валютне кредитування ще на п'ять років - до 2016 р. Проте цього не сталося - депутати пішли на канікули до 1 лютого.

Тим часом, користуючись невизначеністю, банки почали реанімувати валютне кредитування. Піонером у цьому напрямку ризикнув виступити Дочірній банк Сбербанку Росії в Україні, який почав пропонувати іпотеку та автокредити в російських рублях.

Відсоткова ставка за автокредитом на п'ять років з початковим внеском у розмірі 30% вартості транспортного засобу складе 14% річних плюс 2% - одноразові комісійні. Для порівняння: кредитна ставка за аналогічною програмою в гривнях - на рівні 21% річних.

Банк також готовий кредитувати в російських рублях купівлю житла на термін до 20 років з первинним внеском у розмірі 40% заставної вартості нерухомості за ставкою не менше 14,5% річних.

При цьому вартість гривневого кредиту становить не менше 18% річних. В Сбербанку вважають, що валютний ризик у разі використання рубля для кредитування прийнятний для пересічних громадян.

"За останні п'ять років коливання гривні проти російського рубля складали не більше 20%. Це прийнятний валютний ризик для кредитування населення на довгостроковий період", - запевняє Олександр Ведяхін, перший заступник голови правління Дочірнього банку Сбербанку Росії.

Не виключено, що за прикладом цієї фінустанови підуть й інші банки з російським капіталом. "Це правильне і своєчасне рішення. Коли ми будемо готові технологічно, почнемо надавати такий продукт", - відзначає Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку.

З урахуванням таких настроїв росіян саме рубль може стати основною валютою кредитування. "З огляду на події 2008-2009 рр., я б все-таки розглядав як валюту кредитування тільки рубль. Це "м'яка" валюта, але вона не так сильно коливається по відношенню до долара і євро, як гривня. Тому кредитування в рублях - це золота середина, компроміс між дорогою і короткою гривнею і дешевим, але дуже небезпечним, з точки зору курсових ризиків, доларом", - пояснює Кравець.

При цьому банкір відзначає, що основним джерелом рублевого фондування виступить російський ринок, оскільки залучити необхідні обсяги за прийнятною ціною в Україні не представляється можливим. За інформацією Бізнесу, найближчим часом рублеві кредити фізособам може запропонувати і "ВТБ Банк".

Цікаво, що фінустанови не зупиняють навіть підвищені вимоги НБУ до формування резервів за такими кредитами.

Згідно з постановою Нацбанку №279 від 03.08.2000 р., якщо валютний кредит видається громадянину, який не має доходів у валюті кредитування, банк зобов'язаний формувати резерв у розмірі 50% суми заборгованості за вирахуванням вартості застави.

Однак якщо врахувати, що Сбербанк Росії приваблює в Україні депозити в рублях на рік-півтора всього під 6,3% річних, то маржа у 8% цілком достатня, щоб з лишком компенсувати невигідні умови резервування.

Тихий Захід

Керівники банків із західним капіталом, які до кризи левову частку кредитів видавали в доларах, також не виключають поновлення програм валютного кредитування.

"Банки будуть брати на себе ризики в певних дозах, диверсифікуючи портфелі за рахунок кредитів в гривнях. Не завжди ж гривня буде девальвувати. Позичальникам важко обслуговувати гривневі кредити за нинішніх ставках. З цієї точки зору, позики у валюті більш привабливі", - говорить Михайло Кузьмін, член правління "ОТП Банку".

Трохи іншої думки дотримується Тарас Кириченко, заступник голови правління Правекс-Банку: "Можливо, деякі банки відновлять валютне кредитування, у нас таких планів немає. Це неправильно, оскільки курсові ризики перекладаються на плечі позичальників".

При цьому банкіри відзначають, що за правильного розрахунку ризиків цінова перевага доларових кредитів у порівнянні з гривневими стає не такою очевидною.

"При кредитуванні у валюті необхідно враховувати можливу зміну курсу в ході оцінки платоспроможності позичальника. Якщо всі ризики правильно підрахувати і закласти у вартість кредиту, може виявитися, що кредит у валюті не такий вже й дешевий для позичальника в порівнянні з аналогічним кредитом у гривнях", - міркує Кириченко.

Так чи інакше, представники фінустанов із західним капіталом найчастіше виступають проти відновлення масового валютного кредитування фізосіб.

"Я не бачу перспективи довгострокового кредитування населення в доларах. Вибірково - так, на перехідний період, але це не повинно бути предметом масового відновлення кредитування у валюті. Деякі банки, які входять у великі міжнародні групи, не підтримують відновлення масового кредитування в доларах, вважають його ризикованим", - заявляє Володимир Лавренчук, голова правління "Райффайзен Банку Аваль".

Втім, деякі учасники ринку впевнені, що подібні заяви - це чистої води лукавство, оскільки модель роботи іноземних банків в Україні передбачає саме валютне кредитування.

"Наскільки мені відомо зі спілкування з представниками іноземних банків, що працюють в Україні, вони мають намір і далі фондувати своїх "дочок", щоб ті нарощували обсяги кредитування. На їхню думку, гривневих ресурсів, які є в країні, явно недостатньо, - розповідає Євген Матрос, незалежний експерт у сфері банківського ризик-менеджменту. - Впевнений, що банки з іноземним капіталом будуть серйозно лобіювати можливість кредитування населення у валюті. При цьому абсолютно незрозуміло, як поведе себе нове керівництво НБУ". Цікаво, що серед експертів теж є прихильники відновлення видачі валютних позик.

Наприклад, проти адміністративних заборон у цій сфері виступає Олександр Савченко, колишній заступник голови НБУ: "Якщо в людини є дохід у валюті, чому вона повинна бути позбавлена права взяти валютний кредит? Замість того щоб впроваджувати інструменти хеджування валютних ризиків, ми йдемо шляхом банальних заборон".

Вільне падіння

В умовах дії заборони на валютне кредитування можна констатувати різке скорочення об'ємів видачі позик громадянам. До початку кризи, за станом на 1 жовтня 2008 р., заборгованість населення за валютними кредитами перевищувала $25 млрд. До початку 2011 р. вона скоротилася на 28% - до $18 млрд.

Водночас портфель гривневих кредитів за аналогічний період зменшився на 19,5% - до 62,2 млрд грн. Це відбулося незважаючи на те, що минулого року банки активізували споживче кредитування (PoS-і cash-кредити, кредитні картки), авто-і навіть іпотечне кредитування. Однак, як бачимо, обсяги кредитування в гривнях настільки скромні, що їх не вистачає навіть на підтримку портфеля.

Разом з тим, як виявилося, неплатежі населення за валютними кредитами, зумовлені девальвацією гривні, - аж ніяк не єдина проблема для банкірів. Валютне кредитування пов'язане з колосальними юридичними ризиками.

Так, минулого тижня стало відомо, що Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ визнав незаконність видачі банками валютних кредитів без наявності індивідуальної валютної ліцензії НБУ. При цьому юристи констатують, що оскаржити таке рішення до Верховного Суду України практично нереально.

У зв'язку з цим слід також зазначити, що нормативна невизначеність має місце і щодо валютного кредитування юридичних осіб, що не має валютної виручки. Як вже писав БІЗНЕС, воно стримувалося підвищеними резервними вимогами НБУ до подібного роду позик.

Однак у травні 2010 р. парламент ухвалив законопроект №2275 "Про внесення змін до деяких нормативних актів". Документ зобов'язує Нацбанк пом'якшити резервні вимоги з валютних кредитів юридичним особам.

Закон був підписаний Президентом України Віктором Януковичем 14 червня 2010 р., проте НБУ досі так і не виконав розпорядження глави держави.

Олексій Руднєв, директор з продажу та маркетингу банку "Фінанси та Кредит"

- Якщо законопроект №7351, що передбачає постійну заборону на валютне кредитування, ініційований Кабміном, то рано чи пізно парламент його ухвалить.

Безумовно, окремі банки можуть скористатися цим "вікном" і реанімувати кредитування у валюті, але це не вплине на ринок у цілому. Взагалі, кредити потрібно видавати в тій валюті, в якій позичальники отримують основний дохід. Тому слід намагатися формувати кредитний ринок у гривні.

Щоб такі позики стали більш доступними, необхідно домогтися здешевлення гривневого кредитного ресурсу до 12-14% з нинішніх 20% річних. Це непросто, але вирішувати такі завдання необхідно, щоб не наступити вдруге на ті самі граблі.

Зараз ставлення населення до валютних кредитів настільки негативне, що проблема навіть не в пропозиції таких кредитів, а у відсутності споживчого попиту на валютні позики. Водночас якщо взяти, наприклад, ринок автокредитування, то в рамках численних акційних пропозицій є можливість вже зараз отримати позику під 10% річних у гривнях.

Іван Кузовкін, заступник голови правління Банку Кіпру

- Процес відновлення валютного кредитування якщо й почнеться, то дуже обережно, оскільки влада зберігає намір відновити заборону на видачу таких позик. Саме тому багато банків зайняли вичікувальну позицію.

Можливо, хтось запустить програми, але на активне кредитування очікувати не варто. Крім того, розвитку валютного кредитування заважає чинна система резервування.

Витрати на формування резерву підвищують собівартість кредиту. Якщо ставка по валютному кредиту без урахування резервування могла б становити 10-12% річних, то необхідність формування резерву за чинними правилами підвищує вартість позики для кінцевого позичальника до 15-16% річних.

Це ненабагато менше за вартість гривневого кредиту. Наявність же курсових ризиків і зовсім зводить нанівець переваги валютного кредитування.

Дмитро Гриньків

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua