4052
Пенсія змолоду. Три способи забезпечити ситу старість
— Казна та Політика
В ООН підрахували, що до 2025 року в Україні зрівняється кількість пенсіонерів та працюючих людей. Хто кого і на які гроші буде годувати - загадка. Перейнявшись цим, Кабінет міністрів розробив проект Пенсійної реформи, до кінця січня депутати Верховної Ради мають намір його доопрацювати і прийняти. Реформа торкнеться в основному тих, хто ще не досяг 35-річного віку, - жінки йтимуть на пенсію в 60 років, чоловіки-держслужбовці - в 62. І це не єдині зміни в пенсійному законодавстві.
Тетяні Немирович - 44 роки, вперше про пенсію вона задумалася ще в школі за наполяганням батька. "Він людина розсудлива і вже у 8-му класі відправив мене працювати в зелене господарство. На думку тата, трудовий стаж почнеться раніше". На канікулах Тетяна доглядала за зеленими насадженнями у скверах. Хто б міг подумати, що все це зараз нікому не знадобиться, дивується вона. "Навіть не цікавлюся, скільки мені нарахує держава. Навіщо? Краще почну відкладати на старість", - говорить пані Немирович.
Згідно з нещодавнім опитуванням компанії GfK, про пенсійні новації, здійснені за останні 6 років, згадали лише 2% українців. Не розраховуючи на державну пенсію, багато хто вирішив самостійно подбати про свою старість.
Дохід мрії
Тетяні Комар зараз 33 роки, на законному утриманні у держави вона буде після 60. Додаткову пенсію зможе мати вже у 53 роки, коли отримає свою страхову виплату. Незрозуміло, правда, у що перетворить накопичені пенсійні тисячі інфляція, але Тетяна не панікує: "Щось же залишиться! Ось на те й проживемо".
Тетяна - менеджер з продажу одягу, чоловік - міліціонер. При місячному доході сім'ї в 10 тис. грн. розраховувати на пристойну пенсію не доводиться. Бентежить її і статистика - сьогодні на 20 млн. працюючих припадає майже 14 млн. пенсіонерів. Ще кілька років, прогнозують експерти, і кожен працівник буде годувати пенсіонера. Тетяна не вірить, що хтось буде гідно годувати її, і вже тим більше не планує висіти на шиї у майбутніх дітей. Втім, питання - чи вистачить у старості на ковбасу з хлібом, для Тані не найактуальніше. Важливіша для можливість займатися улюбленим хобі: вона вишиває, чоловік фотографує, саме в ці захоплення вони мріють інвестувати відкладені гроші.
- Варіант накопичувати в трилітровій банці або на депозиті не розглядався - великий ризик спокуситися черговою "терміновою" покупкою начебто новенького ноутбука або поїздкою за кордон на вихідні, - каже Тетяна. - А страхування - це відповідальність, нікуди від виплат не дітися. Так, на пенсію ми з чоловіком відкладаємо по 4600 гривень на рік, і через 20 років я отримаю свої 135 тисяч гривень. А якщо пощастить, навіть більше - відсоток, який заробить страхова компанія на моїх грошах.
Пенсійне страхування - не єдиний, але поки найпопулярніший в Україні спосіб відкласти на старість. Згідно з даними Держфінпослуг, в Україні вже укладено близько 3 млн. договорів такого страхування. "Шкода, про пенсії, як правило, замислюються після 35, за кордоном це роблять у молодшому віці. Чим раніше, тим більше коштів вдасться відкласти", - говорить член правління Fortis Тетяна Немирович.
Пенсійне страхування - це форма накопичення: все, що вкладається, буде виплачено одноразово або помісячно з моменту закінчення договору. "Крім того, є можливість отримати додатковий інвестиційний дохід - наприклад, 10-15%, крім гарантованих державою 4% доходу в гривні", - додає Немирович. Щоб одержувати по страховці пенсію в 5 тис. грн. щомісячно, доведеться відкладати на особистий рахунок в страховій компанії з 35 років по 1100 гривень протягом чверті століття.
Раніше - більше
Своїми руками. Тетяна Немирович, член правління страхової компанії, у державну пенсію не вірить, тому незабаром почне відкладати гроші на старість. Альтернатива страховки - недержавний пенсійний фонд. Таких в Україні, за даними Держфінпослуг, близько сотні. Зараз на рахунках фондів - близько мільярда гривень. Віктор Суслов, колишній голова Держфінпослуг говорить, що це крапля в морі.
- З 2004 року, коли в Україні з'явилися перші фонди, вони так і не отримали розвитку, - зазначає він. - Та що там - зараз у всьому світі криза приватних пенсійних вкладень. Фонди зазнають величезних втрат, багато внесків так і не вдалося повернути.
Головний плюс таких фондів - шанс заробити високий відсоток на операціях з вкладеними грошима. Мінус - високі ризики: в Україні відсутні будь-які гарантії відшкодування збитків на випадок банкрутства фонду.
- У цьому випадку збирати гроші в банку надійніше - держава гарантовано повертає до 150 тисяч гривень накопичень, якщо банк лопне, - зазначає Віктор Суслов. - Останнім часом в українців повертається довіра до банків, люди активно відкривають депозити, при банках також працюють пенсійні програми. Спритна молодь відкладає собі на пенсію в іноземній валюті, розміщуючи зекономлені гроші на рахунках за кордоном.
У будь-якому випадку головна перевага будь-якого з альтернативних способів накопичень на старість - можливість отримати їх раніше офіційного терміну виходу на пенсію, тобто 60 років. Уклавши договір на 10-30 років, кожен майбутній пенсіонер сам визначає, коли час на заслужений відпочинок. В умовах нової пенсійної реформи вийти на пенсію раніше, ніж туди відправить держава, - велика розкіш. Проблема і в демографії, адже дожити до пенсійного віку зможуть не всі: за даними Кабміну, українські чоловіки живуть в середньому 62 роки, жінки - 74.
Колекція квадратних метрів
Квартирний план. Олександр Александров не вірить у страховку і пенсійні фонди, тому скуповує квартири. Вони - запорука його щасливої старості. "Розкриває конверт, дивишся на накопичені непосильною працею копійки і милуєшся, чи буде тебе це веселити в 60 років? Сумніваюся", - говорить Олександр Александров, якому зараз 41 рік. Про пенсію він задумався 4 роки тому. Вкладення Олександра, який працює в банківській сфері, - квартири, зараз їх у нього п'ять, до виходу на пенсію, переконаний він, буде 10 - для круглого рахунку.
- Я не курю і п'ю мало, сподіваюся як мінімум дожити до пенсії і як максимум - насолодитися нею. Тому придумав схему: беру іпотеку, купую квартиру, але розраховуюся не 25 років, а протягом року-двох, - розповідає він. - Батьки мої ніколи про пенсії не думали, вони ж радянські люди, завжди сподівалися, що держава їх не скривдить. Ось і вийшло, що якби ми з братом їм не допомагали, вони б їли кашу з водою. А оскільки в мене дітей немає, збираю квартири.
На питання, чому не внески, відповідає без роздумів:
- Будь-які пенсійні внески, з якого б віку їх не починати, для організованої та мислячої людини - марна трата грошей. Накопичувальні програми в підсумку дають копійки заощаджень. Та й ризикова ця справа, а ризикувати пенсійними заощадженнями, якщо вже їх зібрався якось накопичувати, - безумство.
Правда, що робити тим, у кого грошей на квартири немає, не знає.
- Якщо навіть на комуналку не вистачає, діло труба. Варіант - не доживати до пенсії. У чоловіків в нашій країні це стара добра звичка, - похмуро жартує Олександр.
Віктор Суслов, колишній голова Держфінпослуг, впевнений, що вклади в нерухомість - для любителів гострих відчуттів.
- Найнадійна інвестиція - це золото. Після дітей, звичайно. Діти - кращий спосіб забезпечити собі старість. Як казали наші батьки, мій пенсійний фонд - це мої діти, особливо якщо їх правильно виховати. Все інше - категорія хитка, - посміхається Віктор Суслов.
Євгенія Даниленко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
