2642
Герман Хан і Вагіт Алекперов приїдуть до Києва для захисту своїх інтересів
Відразу дві російські компанії займуться захистом українського ринку нафтопродуктів від імпорта. Те, що Герман Хан і Вагіт Алекперов планують відвідати Київ для обговорення з владою перспектив введення імпортних мит, неофіційно підтверджують в офісах їхніх компаній. "Однак точна дата зустрічей на високому рівні ще невідома", - повідомили в московському офісі "Лукойлу". Таку ж відповідь ми отримали і в прес-службі російського підрозділу TNK-BP.
Також в обох компаніях заявили про підтримку ідеї українського Кабміну щодо мит на імпортні нафтопродукти. Це, по суті, позбавляє сенсу прогноз, озвучений деякими експертами минулого тижня, про можливий початок нової енерговійни між Москвою і Києвом, якою поступляться місцем традиційні газові розгляди.
Як пояснювали раніше в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, в ідеї з імпортними митами уряд не тільки прагне забезпечити додаткову статтю доходів для держбюджету і знизити залежність внутрішнього ринку від імпорту, а й оптимізувати роботу нафтопереробної галузі, показники якої знизилися під впливом кризових явищ в економіці і опустилися нижче точки беззбитковості.
У ситуації, що склалася, власники провідних українських НПЗ, враховуючи тенденції в економіці свого бізнесу, можуть ухвалити рішення про їх зупинення, оскільки це принесе їм менші збитки, ніж робота НПЗ за незначного завантаження. Як протистояти подібному розвитку подій - основна тема переговорів під час запланованого приїзду в українську столицю Германа Хана і Вагіта Алекперова.
У прес-службі київського підрозділу TNK-BP - "ТНК-ВР Коммерс" - у коментарі для "і" з цього приводу зазначили, що компанія виступає за рівні і прозорі умови роботи на місцевому ринку для всіх його учасників. "У ТНК-ВР поділяють цю позицію. Якщо умови не вирівняти, то належить компанії в Україні Лисичанський НПЗ через збитків може бути зупинений вже в першому кварталі поточного року. У разі введення мит вдасться уникнути негативного розвитку подій, завантажити Лисичанський НПЗ нафтою на повну потужність і акумулювати кошти для модернізації заводу. Довгострокова стабільна робота НПЗ відповідає інтересам України, Росії і, звичайно, ТНК-ВР як комерційної організації", - говориться в коментарі.
Очевидно, нинішні інтереси Германа Хана і Вагіта Алекперова в Україні знайдуть підтримку в Ігоря Коломойського, співвласника групи "Приват", якій належить один з найбільших НПЗ країни в Кременчуці ("Укртатнафта"), а також два невеликих заводи в західному регіоні - "Нафтохімік Прикарпаття" (Надвірнянський НПЗ) і "Галичина" (Дрогобицький НПЗ). Таким чином, два провідних російських бізнесмена стануть опосередкованими лобістами інтересів українського мільярдера, у якого є серйозні опоненти в Кремлі через конфлікт з татарськими акціонерами "Укртатнафти", витісненими з підприємства групою "Приват".
Противниками ж введення мит в Україні виступають не тільки імпортери нафтопродуктів на зразок Shell чи Білоруської нафтової компанії, а й, на думку деяких ринкових експертів, бізнесмен Ігор Єремєєв, власник Херсонського НПЗ, нині закритого на реконструкцію. Однак, як розповів один з учасників ринку, Ігор Єремєєв зацікавлений у збереженні свого бізнесу, який він веде в роздробі нафтопродуктів, пов'язаного з імпортними поставками.
Незважаючи на загострення пристрастей, яке розвернулося через плани Кабміну ввести через півтора місяці імпортні мита, експерти передрікають компромісний результат цього протистояння для основних його дійових осіб, за якого може бути посилено вплив держави на ринок нафтопродуктів.
Імпортні мита на нафтопродукти вже діяли в Україні. Зокрема, за даними Мінекономіки, в 2004 р., до скасування імпортних мит, українські НПЗ займали 92% внутрішнього ринку і виробили 11,4 млн. т світлих нафтопродуктів (бензин і дизельне паливо), з яких понад 1,6 млн. т експортували. Експерти прогнозують, що в 2011 р. рівень споживання світлих нафтопродуктів в Україні перевищить 9 млн. т, тобто задіяних зараз потужностей НПЗ в країні достатньо, щоб покрити внутрішній попит.
Однак при введенні мита Кабмін повинен врахувати також потреби місцевих споживачів у світлих нафтопродуктах преміум-класу, які в Україні не виробляються, тому імпортуються, зокрема, з Литви. Але відносно країн ЄС уряд обмежений в ухвалі рішень щодо захисту внутрішнього ринку: Україна є членом Всесвітньої торговельної організації (СОТ), що накладає на неї певні зобов'язання за максимально допустимими розмірами і термінами дії мит на ті чи інші товари. А в разі їх порушення ЄС має право вжити відповідні заходи, які можуть негативно відбитися на інших важливих галузях економіки, які забезпечують не тільки наповнення держбюджету, але і прибутковість підприємств, підконтрольним найбільшим вітчизняним бізнесменам.
Втім, навіть у разі компромісного рішення з імпортних мит в доступному для огляду майбутньому уряду не уникнути ще однієї суперечки на ринку нафтопродуктів, прогнозує Сергій Дубов з інвесткомпанії "Профіт Гарант". За його словами, досі не втратила актуальності проблема якості виробленого в країні палива, тому що не всі власники НПЗ модернізували свої активи і готові випускати пальне, що відповідає європейським стандартам, як того вимагають домовленості Києва і Брюсселя щодо інтеграції національних ринків.
Українське пиво проти білоруського бензину
Рішення Кабміну з імпортних мит може стати відповіддю на рішення голови російського уряду Володимира Путіна субсидувати білоруську нафтопереробку, що дозволить білоруським постачальникам, по суті через недобросовісну конкуренцію, витісняти конкурентів з українського ринку, а також створить передумови для монополізації.
Минулого тижня прем'єр РФ за підсумками зустрічі зі своїм білоруським колегою Михайлом Мясниковичем пообіцяв, що Білорусь отримає від Росії субсидій на більш ніж $ 4млрд. у рамках безмитної поставки нафти в 2011 р. В обмін на скасування мит Мінськ погодився зараховувати до бюджету РФ мита з експортованих нафтопродуктів. "Механізм надання нафтових субсидій ще варто погоджувати - можливо, він буде реалізований, у тому числі, шляхом здешевлення нафти, що поставляється", - пояснив Михайло Мясникович. Якщо домовленості будуть досягнуті, обсяги субсидій білоруської економіки в нафтовому секторі наблизиться до рівнів 2007-2009 рр..
Водночас, за даними білоруських інформагентств, поширеним 20 січня, Мінськ веде переговори про умови поставок українського пива, а Київ почав спеціальне розслідування щодо імпорту білоруських нафтопродуктів.
Видача ліцензій у 2011 р. на постачання українського пива здійснюється тільки після підписання цінових угод між виробниками і концерном "Белгоспищепром". Концерн зажадав від українських пивоварів збільшити мінімальну ціну поставок на 50-60% замість запропонованих постачальниками 9-15%. Своє рішення "Белгоспищепром" ухвалив виходячи з результатів антидемпінгового розслідування щодо поставок українського пива, в результаті якого було з'ясовано, що ціна українського пива на кордоні з Білоруссю становить близько 25 центів за літр.
Українські пивовари попереджають про те, що у разі обмеження поставок своєї продукції до Білорусі вони будуть вимагати від уряду аналогічних дій. Одним з варіантів застосування санкцій розглядається ринок нафтопродуктів. Майже чверть білоруського експорту припадає на нафтопродукти, а Україна є одним з основних споживачів.
Україна стала єдиною країною в 2010 р., що збільшила поставки білоруського палива. Білоруські трейдери планували в 2011 р. збільшити поставки нафтопродуктів на український ринок і придбати в Україні мережу АЗС.
Минулого року імпорт нафтопродуктів в Україні зріс з 3,8 до 4,5 млн. т, у тому числі на частку країн Митного союзу (Білорусь, Казахстан і Росія) довелося 68% імпорту.
Імпортне пиво становить 30% білоруського ринку. Загальний імпорт пива за 11 місяців 2010 р. склав 12,9 млн. декалітрів, з яких частка України - 4,3 млн.
Світлана Долінчук
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
