751
Кредитні спілки стали жертвами популістських заяв
— Кредит&Депозит
Як вже писали "ЕІ", під час свого спічу міністр заявив, що кредитні спілки не роблять істотного впливу на економіку країни і завдають шкоди своїм клієнтам. Окрім того, міністерство "внесло пропозицію нагору, щоб кредитні спілки взагалі поховали".
Після цієї заяви учасники ринку вважали за потрібне поінформувати Могильова, що членами КС сьогодні є понад 1,5 млн. громадян України, що поклали на депозитні рахунки більше 2,1 млрд. грн. і отримали більше 3 млрд. грн. кредитів. Причому кредитування здійснювалося в тому сегменті, де неохоче працюють системні банки, - для пенсіонерів, малозабезпечених верств населення та дрібних підприємців. До того ж система кредитної кооперації набагато менше постраждала від фінансової кризи в силу своєї специфіки: кредитна спілка не має права проводити валютні операції, не залежить від іноземного інвестування, не пов'язана з ринком цінних паперів та фінансуванням будівництва.
Як показали результати піврічної роботи тимчасової слідчої комісія Верховної Ради з питань розслідування обставин і причин поточного стану справ у системі кредитної кооперації, тільки 6% від загального числа кредитних спілок мають проблеми з розрахунками за зобов'язаннями перед вкладниками через нестабільний фінансовий стан і недостатній рівень платоспроможності.
На думку учасників ринку, єдине, що може погубити живий після кризи кредитний союз, - це паніка серед його членів, яку спровокували надмірно гучні висловлювання міністра.
Глава Держфінпослуг Василь Волга розуміє, через що Могилів так розхвилювався, але вважає, що "взагалі поховати" - не найефективніший спосіб вирішення проблеми непрозорості ринку кредитної кооперації. "Мені зрозуміло, з якої причини міністр виступив так. Дійсно, кількість проблем у системі кредитної кооперації вже давно перетнула ту межу, після якої це стає значною соціальною проблемою, і нереагування на цей виклик може призвести до негативних наслідків у політичній і соціальній сферах. Однак викреслити з економічного життя країни всю кредитну кооперацію, на мою думку, буде помилкою", - висловився він на захист КС.
Зокрема, упевнений Волга, саме кредитні спілки повинні виконувати функцію мікрокредитування, яку банки на себе не беруть через дороге адміністрування, але потреба в якому, за оцінками Держфінпослуг, досягає 50-70 млрд. грн.
На думку учасників ринку і представників регулятора, для гарантій ефективності та прозорості роботи КС необхідно зрештою внести зміни до нормативної бази: ухвалити в цілому закон про фонд гарантування вкладів, законодавчо закріпити механізм рефінансування у разі виникнення проблем у кредитних спілок, створити санаційну установу, а також передбачити рефінансування за рахунок коштів державного бюджету або Нацбанку 1,5 млрд. грн. в якості кредиту.
А ось правоохоронним органам, вважають учасники ринку, не завадило б взятися за свої прямі обов'язки, зокрема - активізацію роботи з реального протидії шахрайству посадових осіб КС і притягнення їх до відповідальності. Якщо, звичайно, після гучних заяв Анатолія Могильова цей ринок не впаде під натиском наляканих вкладників.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
