5707
П'ять варіантів майбутнього євро
— Валюта
Головна фінансова інтрига року: що буде з євро. Ми відібрали 5 найймовірніших варіантів майбутнього європейської валюти і оцінили їх вплив на українську економіку.
У той час як планета святкувала початок другого десятиліття XXI століття, глава Європейського центробанку Жан-Клод Тріше, голова Ради міністрів фінансів країн Єврозони Жан-Клод Юнкер та Ангела Меркель - канцлер Німеччини, найсильнішої економіки ЄС, приміряли на себе роль лікарів-реаніматологів, які намагалися знайти засіб вивести Європейський валютний союз зі стану, близького до коми. Європейська боргова інфекція у вигляді сумнівів ринків у платоспроможності країн ЄС як смертельне захворювання вражає одну країну за іншою. Полегшення не принесли навіть різдвяні свята: кінець грудня та початок нового року єврозона зустріла в стані сильної гарячки. Температура тіла у вигляді курсу європейської валюти знизилася до мінімуму за останні чотири місяці.
Тепер боргова інфекція поширилася на Португалію та Іспанію. Незважаючи на обіцянки в черговий раз скоротити держвидатки і знизити бюджетний дефіцит, спреди по суверенних бондах цих країн різко зросли. Інвестори сумніваються в здатності Лісабона погасити близько 20 млрд. євро в поточному році, адже співвідношення держборгу і ВВП Португалії складає вже близько 80%. У результаті керівництво інших європейських держав вже спробувало нав'язати Португалії допомогу в розмірі 60 млрд. євро. Завдання Іспанії набагато масштабніше. Їй, за даними агентства Moody's, в поточному році потрібно буде залучити близько 170 млрд. євро, тобто п'яту частину загального випуску держоблігацій у всій зоні євро (за даними інвестбанку Natixis, уряди єврозони випустять облігації на 824 млрд. євро). Щоправда, стан бюджетного дефіциту в Іспанії викликає менші побоювання, зате перші ознаки ураження загальної хворобою демонструє вже Бельгія.
Усі свята єврозону лихоманило так сильно, що допомогти не змогли навіть обіцянки Китаю і Японії підтримати об'єднання. Китай, один з найбільших власників суверенного боргу Іспанії (близько 10%), заявив, що "упевнений в іспанському фінансовому ринку, а це означає купівлю держборгу Іспанії", що Пекін і пообіцяв зробити в майбутньому. Його порив підтримали і в Токіо. Міністр фінансів Японії Йосіхіко Ноду заявив, що його країна купить понад 20% облігацій іншої проблемної країни - Ірландії. Незважаючи на це, минулого вівторка пара євро/долар торгувалася біля позначки 1,2929 проти 1,3355 на початку січня.
Правда, минулого тижня деяке полегшення приніс несподівано успішний вихід двох проблемних країн на боргові ринки. У середу це зробила Португалія. За результатами виходу на борговий ринок вона змогла продати 10-річні облігації на 599 млн. У середньому під 6,72% річних - значно нижче, ніж 6,81% за минулого продажу в листопаді 2010-го. Багато в чому своїм успіхом вона зобов'язана Китаю, який викупив левову частку її паперів. У четвер успіх Португалії повторили Італія та Іспанія. Остання успішно продала на аукціоні держоблігації на суму 3,65 млрд. євро з прибутковістю нижче, ніж на вторинному ринку.
Але ринок побоюється, що це полегшення буде нетривалим. Цього року країни єврозони повинні рефінансувати в цілому 560 млрд. євро. Це на 45 млрд. євро більше, ніж у 2010-му, і найбільший обсяг погашення з моменту запуску єдиної європейської валюти.
"Якщо ми не зможемо розібратися з нинішнім фіскальним бардаком, це віддасть Європу на милість ринкових сил", - пророкує Оллі Рен, єврокомісар з питань економіки та монетарної політики. А держави, які поки що відчувають себе здоровими, розробляють сценарії порятунку єврозони від можливого краху. Президент Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу заявив, що розмір спеціально створеного в травні фонду порятунку може бути збільшений. Німеччина пропонує перекласти частину боргових проблем країн на плечі їх кредиторів. Але розглядаються і більш жорсткі варіанти. У тому числі - створення такої собі карантинної зони, з якої будуть виключені хворі країни з єврозони (або, навпаки, в якій будуть "закриті" заражені борговими проблемами держави, а здорові покинуть її). Для України будь-який з цих варіантів означає негативний вплив на торговельний баланс і її фінансову стабільність. До того ж наша країна надовго випаде з поля зору європейських інвесторів.
Сценарій 1: Вихід сильних
Назад, у майбутнє!
Повернення країн-донорів до своїх національних валют економічно виправдано і можливо технічно. Але - не політично
Повернення країн-донорів до своїх національних валют економічно виправдано і можливо технічно. Але - не політично
Ще недавно багато хто вважав такий результат подій абсурдною фантазією. Тепер питання про вихід країн-донорів, насамперед Німеччини, з Європейського валютного союзу і про повторне введення національних валют постає на порядку денному все частіше. За даними останніх досліджень, сьогодні 57% німців вважають, що Німеччина мала зберегти німецьку марку, а 60% знаходять в євровалюті більше недоліків, ніж переваг.
"Якщо де-небудь в єврозоні трапляється пожежа, фінансові пожежні поспішають на допомогу. Це ми", - жартує Олів'є Велке, відомий німецький комік. У результаті велика частина німецького населення не довіряє діям Європейського центрального банку. За словами валютного експерта Каліфорнійського університету Баррі Айхенгрін, "Німеччина є однією з тих країн, які можуть повторно впроваджувати свою стару валюту і не думати про фінансову кризу". Після виходу з єврозони центробанки країн-донорів зможуть наповнити свої комерційні банки ліквідністю. Німецький Бундесбанк, приміром, має доступ до національних резервів у розмірі близько 150 млрд. євро. Дослідження професора Дармштатського технічного університету Фольчера Ніча про розпад валютних союзів говорить про те, що більшість з них припиняють свою діяльність у зв'язку з політикою впровадження єдиної валюти.
Переваги
Технічно вихід країн-донорів з валютного союзу має низку економічних переваг. Перш за все сильний євро може девальвувати не лише, скажімо, щодо німецької марки, але й щодо долара, ієни, фунта і Ко. Це простимулює експорт і економіку в решті єврозони. В результаті девальвації ВВП єврозони, за підрахунками європейських експертів, може збільшитися на 2,5%.
У свою чергу, центробанки країн-донорів, які залишили зону євро, зможуть приймати рішення щодо своєї відсоткової ставки без оглядки на інші європейські держави і не подавати "руку трансфертної допомоги" країнам Південної Європи. Крім того, для громадян держав, що вийшли з єврозони, цей крок буде означати зменшення інфляції та підвищення реальних доходів населення. Наприклад, Німеччина, як країна з високим рівнем профіцитного експорту, в останнє десятиліття вклала багато грошей за кордон. Чисті активи Федеративної Республіки за кордоном в 2009 році склали близько 895 млрд. євро. Сюди належать цінні папери, нерухомість та інвестиції. При впровадженні німецької марки її співвідношення до інших валют скоротиться, що, у свою чергу, скоротить обсяг іноземних активів.
Недоліки
Вихід країн-донорів, насамперед Німеччини, з єврозони може призвести до політичної нестабільності в Європі. А на думку Дмитра Боярчука, директора CASE-Україна, може спровокувати і зовсім розвал ЄС. "Німеччина є одним з основних донорів цієї структури. А немає грошей - немає і ЄС", - говорить він.
Не уникнути негативних наслідків і самим країнам-відступницям. Для них вихід із єврозони виллється у втрати, пов'язані з іноземною власністю, і ризик політичної ізоляції "країн-зрадниць". Повернення до національних валют призведе до різкого припливу капіталу в економічно сильні держави, що неодмінно позначиться на вартості їх експорту (хоча затяжне падіння експорту виглядає малоймовірним). Так, економетричні дослідження показують, що валютний курс не є вирішальним фактором для німецького експорту, оскільки німецькі компанії є світовими лідерами на нішевих ринках, постачають свою продукцію головним чином найвищої якості і з урахуванням вимог замовника.
Вихід сильних країн з єврозони спричинить, до того ж, збільшення вартості валюти і хеджування валютних ризиків. У випадку Німеччини, скажімо, ці витрати можуть скласти від 0,5 до 1% ВВП, що еквівалентно 12-24 млрд. євро. З іншого боку, за словами фахівця в галузі фінансів професора економіки Кая Конрада, трансфертний союз, ідея якого зараз витає в повітрі, обійдеться Німеччині в 20 млрд. євро на рік.
Наслідки для України
Вихід з єврозони провідних європейських держав призведе до значного погіршення поточного рахунку платіжного балансу регіону та девальвації євро відносно інших основних валют. Крім того, валюти країн, які гіпотетично можуть вийти з єврозони, зміцняться.
"Для українських підприємств подорожчає імпорт інвестиційних товарів, величезна частка яких поставляється з Німеччини", - говорить Віталій Ваврищук, аналітик ІК BG Capital. У результаті загальний вплив на торговельний баланс України буде негативним. Дмитро Боярчук, розглядаючи найгірший варіант розвитку даного сценарію, і зовсім вважає, що певний час мало хто буде цікавитися нашою країною і взагалі регіоном, адже європейський ринок, що є одним з основних ринків збуту для нашої країни, по суті розвалиться. Україна це буде загрожувати відтоком інвестицій і довгостроковою нестабільністю в цілому.
Сценарій 2: Вихід слабких
Прощавай, євро!
Вихід південно-європейських країн з єврозони зміцнить євро, хоча політично цей сценарій наразі неможливий
Вихід південно-європейських країн з єврозони зміцнить євро, хоча політично цей сценарій наразі неможливий
Щоб визнати фіктивність своєї статистики й величезні проблеми з державними фінансами, Греції знадобилося більше року. Коли масштаби неспроможності країни стали очевидними, багато економістів почали вимагати, щоб Греція покинула зону євро і повернулася до своєї драхми. Однак хоча Лісабонський договір і регулює вихід з ЄС, правил для виходу з єврозони не існує.
Переваги
Для економічно слабких країн, таких як Греція, вихід із зони євро відкриє можливість для девальвації своєї валюти і стимулювання експорту. Вони також зможуть серйозно заощадити на проведенні реформ, які можуть призвести до соціальних конфліктів. До того ж вихід слабких держав дозволить знизити тиск ринків на інших представників єврозони.
Недоліки
Потенційні кандидати на вихід повинні враховувати можливість майбутнього банківського ажіотажу, стрибків інфляції і зростання збитків. "Випадання" з єврозони може увергнути країну в хаос.
З поверненням до старої валюти громадяни країни зіткнуться з різкою девальвацією. Щоб уникнути цього, вони будуть вимагати виплату своїх банківських вкладів у євро. Головний економіст Commerzbank Йорг Кремер впевнений, що "немає такої фінансової системи, яка змогла б протистояти подібній банківській паніці, яка може поширитися й на інші периферійні країни". Крім того, заборгованість для країн, що розвиваються, залишається вираженою в євро. Девальвація призведе до різкого подорожчання обслуговування боргу, і шансів уникнути банкрутства у держав, які покинули єврозону, практично не залишиться. В результаті інвестори різко збільшать відсоткові ставки по позиках у євро для "країн-відступниць", і економіка обвалиться. Експерти голландського ING Bank підрахували, що вихід Греції з валютного союзу скоротить ВВП цієї країни на 7,5%. У результаті ослаблення валюти підвищать ціни на імпорт. У зв'язку зі зростанням заробітної плати експортери будуть змушені підняти ціни. Конкурентні переваги девальвації відразу зійдуть нанівець.
Наслідки для України
Девальвація місцевих валют ненадовго погіршить позиції українського експорту на цих ринках. Якщо таке рішення приймуть лише в Греції, експорт у яку складає менше десятої відсотка в українському експорті, наслідки будуть невеликі. Але якщо таким шляхом вирішить піти Італія, в яку в січні-жовтні минулого року українські компанії поставили продукції майже на $2 млрд., або 4,6% від загального експорту, це буде підніжкою для незміцнілої економіки України.
Ще більш сірими виглядають перспективи для України через неминучі банківські проблеми у регіоні, що може призвести до проблем з ліквідністю в дочірніх банках європейських фінансових інститутів у країні.
Щоправда, це лише одна сторона такої валютної медалі. Друга принесла б Україні кілька позитивних моментів. Якщо слабкі держави вийдуть з єврозони, країни-донори зможуть зітхнути з полегшенням, а євро - набрати вагу. "Для України це означає, що криза в Єврозоні закінчилася, і ми можемо очікувати збільшення попиту на наші "болванки" і посилення інтересу системних інвесторів до нашого ринку", - говорить Дмитро Боярчук. Щоправда, про інтеграцію в ЄС Києву доведеться забути.
Сценарій 3: Відмова фінансових інвесторів від частини своїх претензій
Пройдіть на касу, будь ласка!
Поступки банків допоможуть державам-боржникам знову економічно стати на ноги
Поступки банків допоможуть державам-боржникам знову економічно стати на ноги
Ідея виглядає правдоподібно і перспективно: фінансові ринки зробили свій внесок у розвиток кризи єврозони і тепер повинні взяти участь у витратах на ліквідацію надзвичайного стану. Тому останні кілька місяців експерти обговорюють варіант так званої "стрижки" - щоб приватні фінансові інвестори, які володіють позиками проблемних країн єврозони, відмовилися від частини своїх вимог. Наприклад, щоб відсоткові платежі по їхніх позиках були зменшені або припинені, терміни погашення боргу збільшено або, наприклад, частина боргу була звільнена від сплати.
Переваги
"Стрижка" змусить приватних кредиторів, в першу чергу банки і страхові компанії, розділити витрати невиплат країн єврозони по кредитах. Прихильники цього сценарію стверджують, що банки стали досить стійкими і зміцнили основний капітал настільки, що можуть витримати певні витрати від невиплат. Завдяки цьому потреба в трансфертному союзі, який насторожує багатьох, може бути зменшена. Таким державам, як Ірландія та Греція, які потопають у боргах, цей сценарій дасть можливість інвестувати вивільнені гроші в оздоровлення своїх бюджетів, що допоможе зробити їх більш конкурентоспроможними і повернутися на шлях стійкого зростання.
Недоліки
Країнам-боржникам доведеться рахуватися з тим, що через фактичне визнання своєї неплатоспроможності вони можуть бути на роки відрізані від ринків капіталу. Крім того, критики побоюються, що автоматична відмова від боргових зобов'язань може стати непосильним навантаженням для окремих банків, що виллється в дестабілізацію банківської системи. "Все залежить від того, наскільки ці інвестори відкрили свою позицію на такі ризиковані папери. Якщо це просто незначна частина портфелів під назвою "ризиковані активи" і в їх прибутковість вже закладена можливість неповернення, тоді проблема невелика", - вважає Дмитро Боярчук. Якщо ж проблемна позика займає значну частину активів, говорить він, тоді самим банкам доведеться або звертатися по допомогу до уряду, або шукати покупця.
Щоб мінімізувати цей ризик, банки як компенсацію за "стрижку" можуть отримати додаткові позики на решту боргових зобов'язань, які були б гарантовані іншими державами зони євро. Аналогічний підхід був застосований у кінці 1980-х для вирішення боргової кризи в Латинській Америці, де були випущені облігації Брейді.
Наслідки для України
Результатом "стрижки" буде те, що європейські інвестори будуть зайняті більш важливими, ніж Україна, питаннями - порятунком європейських активів. "Якщо зобов'язання країн по боргових інструментах будуть серйозно урізані, на міжнародному ринку капіталу відбудеться різке зниження ліквідності, - говорить Віталій Ваврищук. - Українському уряду і приватному сектору буде складніше позичати ресурси за кордоном, приплив ПІІ в Україну скоротиться, а значить, погіршиться баланс пропозиції-попиту валюти на міжбанківському ринку". Все це призведе до значного посилення ризиків девальвації гривні.
Сценарій 4: Трансфертний союз
Перерозподіл
Порятунок євро влетить у копієчку європейським платникам податків. Але багато хто не бачить цьому альтернативи.
Порятунок євро влетить у копієчку європейським платникам податків. Але багато хто не бачить цьому альтернативи.
Розроблений європейськими країнами механізм боротьби з неспокійним ринком облігацій - Фонд європейської фінансової стабільності - почав приносити свої плоди. Втручання Євроцентробанку в ринок державних облігацій трохи стабілізувало ситуацію, але вона все одно залишається досить хиткою. Багато хто сподівається, що для заспокоєння ринку ЄЦБ буде скуповувати державні облігації особливо проблемних країн. І правда, останнім часом хранителі валюти збільшили свої покупки. Але це таїть у собі велику небезпеку, адже якщо Греція і Ко виявляться неплатоспроможними, центробанк повинен буде списати їхні облігації в своєму балансі. Щоб вирішити цю проблему, глава Єврогрупи Жан-Клод Юнкер пропонує конвертувати величезний держборг всієї єврозони в євробонди. Загальні облігації, які випускав би ЄЦБ, продавалися б за середньозваженою відсотковою ставкою. Таким чином, країни-донори розділили б із країнами-напівбанкрутами відповідальність на фінансових ринках і підштовхнули для них відсоткові ставки вниз. Але зворотною стороною такого процесу було б зростання відсоткових ставок для самих донорів, тому Німеччина та Франція категорично виступають проти цього.
Таким чином, чи не єдиний реальний варіант запобігти розпаду Європейського валютного союзу - це трансферти і прямий перерозподіл коштів між країнами єврозони. Перший крок у цьому напрямі вже зроблено. Зараз Брюссель повинен постійно вливати гроші в такі європейські держави, як Ірландія та Греція, економіка яких постраждала від кризи найбільше. З точки зору економіки це і є трансферт. Якщо держави не в змозі розібратися зі своїми боргами, вони повинні вибрати таку країну, як, наприклад, Німеччина чи Франція, як валютного донора і гаранта. За користування цією допомогою обидві держави виплачують відсотки, але ці відсотки значно нижчі від тих, що пропонує ринок. Крім того, в жовтні Німеччина запропонувала розширити обсяг коштів Фонду європейської фінансової стабільності за рахунок грошей Єврокомісії і зробити його постійно діючим інститутом. Створений він буде самими країнами-членами, і гроші в ньому будуть переадресовуватися безпосередньо, а не надходити у вигляді кредитів для проблемних країн (хоча допомога, як і раніше, буде обумовлюватися жорсткими умовами, а значить, не буде легким вибором для країни-жертви).
Переваги
Економічні та політичні витрати створення трансфертного союзу високі, але в короткостроковій перспективі вони все-таки менш небезпечні, ніж повний розпад єврозони. Обмежені трансферти і втручання ЄЦБ допоможуть стабілізувати ситуацію на ринках короткострокових облігацій. Це дасть Ірландії та країнам Південної Європи невеликий тайм-аут для реструктуризації їхніх бюджетів і запровадження структурних реформ.
Недоліки
Трансферти європейських країн-донорів будуть дуже дорогими. На думку німецьких експертів, для створення трансфертного союзу в Німеччині знадобиться рік, а витрати складуть близько 20 млрд. євро на рік. Все це може призвести до соціальних і політичних конфліктів між донорами та одержувачами допомоги. Головний економіст Deutsche Bank Томас Майєр застерігає від можливої появи в країнах-донорах аналогів американського Товариства чаювання, які будуть лобіювати вихід цих країн з єврозони.
Наслідки для України
Хоча цей сценарій і є економічно дорогим і політично ризикованим, проте в даний час він один з найбільш реальних варіантів. На думку Віталія Ваврищука, в цілому цей сценарій припускає зниження ризиків реструктуризації боргів проблемних країн єврозони, а значить, підвищення довіри до євро та зміцнення валюти. Для України це означає поліпшення показників балансу торгівлі з єврозоною. Але якщо PIІGS не зможуть скоротити свої дефіцити - наслідки для України будуть прямо протилежними. "Це створить системну проблему на багато років. Підтримка цих країн за рахунок ЄС буде тримати у відносному напруженні європейський ринок і інвесторів, - говорить Дмитро Боярчук. - У результаті євро буде волатильним. А це означає, що інвестиції в Україну будуть помірними і будуть дуже залежати від мінливої інформації з Європи, а можливості для розширення обсягів збуту будуть обмежені.
Сценарій 5: Північ-Південь
Шляхи розходяться
Поділ валютного союзу на дві частини надасть додаткові можливості, але в той же час не виключить ризики
Поділ валютного союзу на дві частини надасть додаткові можливості, але в той же час не виключить ризики
Розкол валютного союзу на Євро-Північ і Євро-Південь - один з найбільш малоймовірних варіантів розвитку подій. Колишній глава Barclays Capital британець Мартін Тейлор ініціював цю ідею в березні 2010 року, хоча і не запропонував детального плану її реалізації. Зате це зробив Ганс-Олаф Хенкель, колишній голова Федерації німецької промисловості, у своїй новій книзі "Врятуйте наші гроші!" Він запропонував створити в єврозоні союз твердої валюти на чолі з Німеччиною (північний союз), до якої також увійдуть Нідерланди, Австрія, Люксембург, Фінляндія - тобто держави, які зуміли утримати високий суверенний кредитний рейтинг. Щоправда, Мартін Тейлор пропонував приплюсувати до них і Францію, але Хенкель впевнений, що вона повинна очолити південний союз, який об'єднає в собі переважно південні країни єврозони, і зможе девальвувати свою валюту, щоб відновити втрачену конкурентоспроможність. Обмінний курс між Півднем і Північчю буде плаваючим.
Переваги
Поділ єврозони допоміг би уникнути розростання трансфертного союзу. Оскільки на Півдні відбуватиметься девальвація, то завдяки слабкому обмінному курсу південні країни змогли б наростити свій експорт і з відносною легкістю повернути втрачену конкурентоспроможність. З іншого боку, здійснити структурні реформи, які очікують зараз такі країни, як Португалія або Італія, буде дуже тяжко.
У той же час північні країни зможуть стати однорідною групою оптимальної валютної зони з відповідною грошово-кредитною політикою. "Краще дві ефективні єврозони, ніж одна неблагополучна", - говорить Мартін Тейлор, додаючи, що "мільйони південноєвропейців зможуть знову влаштуватися на роботу".
Недоліки
Те, що в теорії звучить просто, на практиці містить важкопередбачувані ризики. Європейські країни настільки фінансово і економічно взаємопов'язані, що розкол єврозони на Північ і Південь може викликати серйозні спотворення. Німецькі та інші північно-європейські банки, страхові компанії й пенсійні фонди істотно інвестували в облігації країн PIIGS. Отже, частина пенсії та заощаджень жителя Німеччини або Австрії втратить у ціні.
У свою чергу, жителі півдня можуть зіткнутися з проблемою банківської паніки, коли інвестори і населення почнуть відкликати банківські вклади в південних державах. Крім того, існує ризик того, що вихід на ринок капіталу буде для них настільки дорогим, що обслуговувати свій борг вони не зможуть.
Наслідки для України
Наслідки цього сценарію для нашої країни будуть містити в собі весь негатив від першого і другого сценаріїв. Валюта північної зони зміцниться, що призведе до подорожчання інвестиційних товарів, хоча і допоможе стимулювати український експорт для "мешканців" півночі. "Південне" євро подешевшає, що призведе до зворотного ефекту для товарообороту між регіоном і нашою країною. До того ж виникає питання, хто буде субсидіювати Південь. Не кажучи вже про те, що, на думку Дмитра Боярчука, такий крок підірве саму економічну та ідеологічну основу єврозони. Для України це означатиме нестабільність західного сусіда і, відповідно, погіршення можливостей для збуту і пасивність європейських інвесторів у нашій країні.
Дарія Рябкова, Олексій Харченко, Ельке Пікартц, Мальте Фішер
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
