471
Бюджет Києва: тягнемо-потягнемо...
— Казна та Політика
Власне, це головний фінансовий документ столиці, а по суті - болванка для торгу з Кабміном. Чого, взагалі-то, ніхто й не приховує.
Востаннє планові показники бюджету Києва були виконані у 2006 році. А далі все було сумно. Другу половину 2008-го і весь 2009-й місто взагалі балансувало на межі фінансового обвалу, уникнути якого вдалося тільки обрізанням всього і вся і наростанням неплатежів за виконані роботи. Борги зависли і в кращому випадку будуть закриті лише в нинішньому році.
Загалом, в Київраді сподіваються, що бюджет через три місяці буде переглянутий.
Мова йде, перш за все, про долю зібраного податку з доходів фізичних осіб. Якщо раніше його повністю залишали місту, то тепер половину змусили віддавати до держбюджету. Ціна питання дуже висока: згідно з державним бюджетом, 50% - це 6,77 млрд. грн. Що становить понад 40% бюджету міста.
Закрити цю дірку нічим. Не кажучи вже про те, що в бюджеті зяє ще парочка потенційних дірочок. Наприклад, в ньому враховані доходи від приватизації комунального майна - 1,38 млрд. грн.
У 2009 році за цією статтею надійшло близько 500 млн. Минулого року (судячи з показників 11 місяців) буде і того менше. Чи вірить влада, що в 2011-му надходження від приватизації потрояться? А що їм залишається?
А от збирання податку з доходів фізосіб досить стійке - близько 80-85%, і на нього припадає приблизно три чверті всіх податкових надходжень.
До речі, Кабмін і місто мали різні оцінки цих дискусійних 50%. Місто наполягало, що надходження від податку з доходів фізосіб досягнуть 11,5 млрд. грн. (план 2010-го - 10,4 млрд.) Кабмін вважав, що 13,5 млрд. грн., і саме цю цифру взяв за основу.
Втім, торги ще не закінчені. Зараз існує джентльменська домовленість з урядом, що до кінця першого кварталу до питання повернуться.
Міськадміністрація змогла добитися і появи 28 грудня доручення президента України про розробку проекту закону про внесення змін до чинного законодавства, яким передбачається зарахування до бюджету м. Києва 100% податку з доходів фізичних осіб. Хоча протилежні зміни, які серйозно обкраяти дохідну базу Києва, були прийняті парламентом паралельно з держбюджетом, тобто лише 23 грудня.
Проблема в тому, що Кабмін не дуже хоче йти назустріч Києву, бо тоді розширюється пролом в і без того небездоганному держбюджеті. А Київ, за мізерними українськими стандартами, і так дуже непогано живе: ті ж спірні 50% в 2,8 рази перевищують весь бюджет Дніпропетровська.
Загалом, існує ризик того, що питання спробують спустити на гальмах або відкладуть його рішення до наступного бюджетного року. Подібних прецедентів повно.
У будь-якому випадку, процеси утрясання будуть ненудними...
Секретар Київради вже заявляв, що інакше "Київ не може не лише розвиватися - він не може навіть дихати, виконувати елементарні функції, навіть зарплату виплачувати... Це жах, і я думаю, що цей момент буде обов'язково відкоректований". Втім, наскільки Довгий представляє зараз міську владу, не знає, напевно, і він сам.
Позиція глави міськадміністрації Олександра Попова помітно оптимістичніша: "У нас бюджет міста без урахування державних субвенцій - 12,4 млрд. грн. Цього буде достатньо для того, щоб фінансувати бюджетну сферу... Що стосується вилучень з бюджету, то Київ захистить свої інтереси".
Попов упевнений, що в поточному році столиця додатково отримає до 8 млрд. грн. в результаті реалізації державних програм, що мають стосунок до Києва. І що ці ресурси підуть, перш за все, на стимулювання розвитку економіки міста.
Правда, в міськадміністрації розуміють, що 8 млрд. грн. в кошторисі держпрограм - це далеко не те саме, що 8 млрд. грн. надходжень до міського бюджету. Крім того, ці гроші доведеться видирати у того ж Азарова. Доручення президента - річ непогана, але щоб вийти на результат, знадобляться величезні зусилля... і стимули для чиновників. Причому навряд чи лише моральні.
Між тим місту гостро потрібні гроші. Адже крім витрат з традиційним бюджетними статтями, доведеться оплачувати і боргові зобов'язання. Так, на обслуговування і погашення наявних боргів планується направити 895,9 млн. грн., у тому числі 632 млн. підуть на виплати за зовнішніми позиками.
І заборгованість буде зростати - в цьому столиця, на жаль, не оригінальна. Якщо граничний обсяг боргу Києва на 31 грудня 2010 року був встановлений у розмірі 6,75 млрд. грн., то до кінця поточного року планується його зростання до 7,92 млрд. грн.
У 2011-му місту потрібно погасити єврооблігації на 200 млн. дол. І щоб розрахуватися, передбачається залучення нових позик на суму близько 2,45 млрд. грн. (300 млн. дол.), що буде не так просто і не факт, що дешево, забезпечити. Причому в 2012-му чекає чергова виплата по єврооблігаціях - 250 млн. дол.. Потім, правда, за зовнішніми боргами буде перерва на рік.
Звичайно, на тлі боргів Москви чи Варшави цифри майже смішні, але, на жаль, у Києві й доходи не дуже веселі. Останні єврооблігації випускалися, коли міський бюджет перевищував 20 млрд. грн.
і планувався його подальше зростання. У 2011-му його реальне наповнення становитиме в найкращому разі 16 млрд. грн. Якщо згадати, що і курс долара сильно змінився, стає ще сумніше.
Також, крім 8 млрд. грн. міського боргу, існують і борги комунальних підприємств - приблизно на половину цієї суми. Наскільки важко це питання вирішується, можна судити з нескінченної історії розрахунків за тепло перед "Київенерго".
У 2010 році понад 2 млрд. грн. заборгованості перед енергетиками оформили векселями, першу партію яких належить погашати вже з жовтня цього року. Тим часом вже стрімко наростають свіжі газові борги...
Зараз місто з допомогою Агентства США з міжнародного розвитку збирається впроваджувати програмно-цільовий метод бюджетування.
Річ справді корисна. Тільки варто пам'ятати, супердерибан останніми роками стався не тому, що Леонід Черновецький і його команда не вміли користуватися сучасними методами. Просто "програмно-цільові" установки були дещо іншими.
Заступник голови Київської міськадміністрації Руслан Крамаренко, віднедавна фінансового сектора, сказав, що "у більшості випадків ціни за договорами з підрядниками були завищені... на 20-30%". Такі фокуси "бюджетування по-київськи" і пояснюють, яким чином вартість реконструкції стадіону "Олімпійський" майже потроїлася. Комп'ютерними програмами і тренінгами тіньові потоки такої товщини точно не усуваються...
Так, на шанси дорого продати землю, мабуть, краще вплине, хто і як відповість за попередні "художества" з нею. Якщо ж на сесії Київради знову почнуть з голосу виносити рішення вартістю в десятки мільйонів для "потрібних" людей, то місто це вже проходило.
А в цілому - бюджет як бюджет. Революційним його не назвеш, але точно краще такий, ніж ніякого.
Ігор Маскалевич
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
