Банкірів і страховиків змусять розкритися по-новому — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Банкірів і страховиків змусять розкритися по-новому

Казна та Політика
2813
Згідно з проектом документа, ПАТ, підприємства-емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, професійні учасники фондового ринку, а також банки, страховики та установи недержавного пенсійного забезпечення зобов'язані не пізніше 30 квітня року, який настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження у вигляді окремих друкованих видань з розміщенням в інтернеті.
Всі ж інші підприємства вправі самостійно визначатися зі стандартами ведення фінзвітності.
Автори документа вважають, що подача та оприлюднення фінзвітності згідно з нормами МСФЗ підвищить впевненість інвесторів в якості інформації про господарську діяльність підприємств, а також сприятиме адаптації українського законодавства до європейського.
Згодні з авторами документа і учасники ринку. "Звітність за МСФЗ - це перша вимога при спробі вийти і працювати на міжнародних ринках", - зазначає директор фінансового департаменту "Ерсте Банку" Ганна Ліщенко.
За її словами, багато банків в Україні готують таку звітність вже зараз. Впровадження норм МСФЗ спростить складання річної звітності фінустанов (не потрібно буде робити подвійну роботу з питань трансформації з одних стандартів в інші, як це відбувається зараз), але, з іншого боку, збільшить вимоги до фахівців з бухгалтерського обліку та банківського програмного забезпечення. Крім того, для банків прийняття даного документа спростить вихід на міжнародні ринки в частині залучення ресурсів і капіталу, забезпечить порівнянність і розуміння звітності фінансових установ, які теж використовують МСФЗ.
Голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук назвав кілька причин, чому банківське співтовариство і, зокрема, Форум провідних міжнародних фінансових установ рекомендують повсюдне запровадження МСФЗ і підтримують дану ініціативу про їх впровадження в банківському та страховому секторах.
Головним аргументом тут є те, що значна частина кредитних та інвестиційних рішень залежать від прозорості і зрозумілості фінансової звітності. "Можна говорити, що перехід на МСФЗ відкриє шлях для більшої прозорості бізнесу, а значить - для великих інвестицій і кредитів в економіку країни", - говорить банкір. За його словами, відмінності українських форм звітності, що базуються на "радянській школі", і міжнародних досить істотні.
До того ж МСФЗ - це економія витрат, стверджує Володимир Лавренчук. Беручи до уваги, що близько 45% активів банківської системи належать банкам, які входять до мережі міжнародних банківських груп, а велика кількість банків з вітчизняним капіталом залучають міжнародні кредитні лінії або співпрацюють з міжнародними організаціями, можна говорити, що переважна частина української банківської системи формує звітність у двох стандартах: вітчизняних і міжнародних.
"Це дуже дорого, бо необхідно утримувати подвійний персонал, формувати подвійні звіти, проводити подвійні аудити цієї звітності тощо. Переведення на єдиний міжнародний стандарт зменшить ці витрати, що вплине на зменшення собівартості банківської діяльності в країні, а в перспективі - на зменшення тарифів і здешевлення кредитів", - упевнений банкір.
Якщо ініціатива Мінфіну все-таки приведе до прийняття законопроекту, який зобов'яже українські банки прозоро, точно і чесно звітувати за МСФЗ, то документ отримає повну підтримку банківського сектора, стверджує член правління з управління фінансами "Банку Форум" Commerzbank Group Андре Вармут.
Разом з тим, зазначає банкір, досі подібні спроби Національного банку зводилися до прийняття актів, що мали неоднозначні трактування і значну кількість винятків, які в результаті не сприяли реальному підвищенню прозорості системи. "Необхідно, щоб законопроект реально, а не декларативно зобов'язував банки звітувати за МСФЗ. І щоб у результаті не вийшло, що банки одержують підтвердження зовнішнього аудитора по звітності, яка, по ідеї, повинна бути за МСФЗ, проте в реальності такою не є", - каже Андре Вармут. При цьому дуже важливо привести у відповідність з новим законом і податкове законодавство.
Крім того, українська реальність така, що деякі гравці ринку не зацікавлені подавати звітність за МСФЗ, оскільки існує так зване прикрашання балансів. "Ймовірно, незабаром на ринку пролунають заяви про те, що повний перехід на МСФЗ передчасний", - прогнозує експерт.
Разом з тим опитані банкіри сходяться на думці, що перехід на звітність за МСФЗ значно підвищив би прозорість як системи в цілому, так і кожного банку окремо, сприяючи поліпшенню відносин банків один з одним, зі своїми клієнтами, партнерами, а також регулятором. Крім того, перехід на міжнародні стандарти звітності полегшив би оцінку ризиків, порівняльний аналіз банків, а в середньостроковій перспективі полегшив би доступ українських банків до міжнародних ринків капіталу.
Згодні з колегами-банкірами і учасники страхового ринку.
За словами генерального директора СК "QBE Україна" Олега Сосновського, сьогоднішня ситуація на страховому ринку України демонструє, що фінансова звітність, що надається страховими компаніями, часто не відображає реального стану СК і, таким чином, не дозволяє клієнтам, регулятору, а також потенційним інвесторам оцінити надійність і стабільність страхової компанії. При існуючій системі звітності зусилля регулятора і гравців ринку щодо захисту клієнтів СК не мають значного ефекту, тому перехід на міжнародну систему фінансової звітності, основна перевага якої - прозорість і відкритість фінансової інформації, це абсолютна необхідність передусім в інтересах страхувальників.
Перехід же на МСФЗ покаже реальний стан українського страхового ринку та сприятиме його подальшій корекції. "У разі переходу на МСФЗ основні кошти страхових компаній будуть переоцінені за реальною ринковою вартістю, що істотно скоротить розмір активів і фінансовий результат більшості гравців страхового ринку", - відзначає експерт. До того ж даний перехід збільшить витрати СК, оскільки значно зміниться амортизація, доведеться сформувати додаткові резерви, яких на сьогоднішній день у більшості СК немає.
Як результат, при переході ринку на МСФЗ ренкінги СК за активами, прибутку і резервів кардинально зміняться, а капіталізація всього страхового ринку значно скоротиться. З іншого боку, зазначає Олег Сосновський, оскільки МСФЗ передбачають прозорість і відкритість фінансової інформації компанії, демонструють реальну інформацію за активами, за окремими видами страхування та їх прибутковістю, надають більше аналітики і можливості оцінити реальну вартість бізнесу, трансформація української звітності в міжнародну сприятиме співробітництву українських компаній з міжнародним страховим ринком.
Новий стандарт фінансової звітності, вважає заступник голови правління СГ "ТАС" Максим Гапчук, може стати хорошим "щепленням" від раптового банкрутства окремих СК. При цьому, відзначає він, для повного запровадження МСФЗ на всьому страховому ринку потрібен певний час, і для багатьох компаній цей процес буде досить болісним.
"Тим з них, які вже кілька років проходять зовнішній міжнародний аудит, достатньо одного року, іншим же знадобиться два-три роки", - прогнозує експерт. Крім того, дуже бажано, щоб всі компанії при впровадженні МСФЗ пройшли зовнішній міжнародний аудит.
Серед можливих проблем впровадження норм МСФЗ на страховому ринку президент Ліги страхових організацій Наталія Гудима зазначає недостатню кількість кваліфікованих аудиторів, які зможуть у короткий термін підтвердити звітність за міжнародними стандартами за 2010 р. для всіх учасників страхового ринку. При цьому варто враховувати, що більшість бухгалтерів страхових компаній в даний час не застосовують міжнародні стандарти, а прописаних чітких методичних рекомендацій щодо переходу на міжнародні стандарти (переоцінка залишків) досі нема.
У зв'язку з цим, за словами директора департаменту маркет-менеджменту СК "Allianz Україна" Діани Туз, перехід на нову систему звітності може бути не дуже позитивно сприйнятий українськими страховими компаніями без участі іноземного капіталу, у випадку, якщо вони раніше не вели звітність за МСФЗ. Для них перехід на новий тип звітності може спричинити додаткові трудовитрати, а також вимагатиме навчання персоналу. "Хоча варто визнати, що з подібними труднощами компанія може зіткнутися лише на перехідному етапі", - запевняє експерт.
Варто відзначити, що більшість опитаних страховиків оцінюють імовірність реалізації ініціативи Мінфіну досить високо. "Оскільки страхування як галузь несе досить істотну соціальну складову, для держави в особі Держфінпослуг важливо довіряти одержуваній від страховиків звітної інформації. Для цього, власне, і приймається закон про переведення на МСФЗ страховиків, оскільки якщо така система обліку працює в усьому цивілізованому світі, повинна працювати і в нас", - вважає фінансовий директор - головний бухгалтер СК "НАСТА" Олена Ковальова, відзначаючи при цьому необхідність поетапного впровадження будь-яких інновацій.
Руслан Кисляк
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас