1109
Уроки історії: Від першого газопроводу до втрати труби
— Енергетика
Дебати про форму передачі української газотранспортної системи іноземним орендарям змушують згадати, що перший в Європі газопровід був побудований саме в Україні. І саме український газ 30 років обігрівав москвичів.
"Хохли тирять наш газ", "Дірку вам від бублика, а не газ по п'ятдесят", - ці фрази стали прозивними в минулому десятилітті не лише для російського люмпену, а й для представників тамтешнього істеблішменту, і навіть у вищих ешелонах влади не гребують використовувати подібні штампи. І мало хто з жителів двох країн знає, що ще якихось 35 років тому Україна видобувала майже 70 млрд. кубометрів газу, а москвичі й ленінградці варили борщ і обігрівалися за допомогою газу, видобутого в самому "бандерівському лігві".
А ще 30 грудня 1967 року в листі до ЦК КПРС перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест писав: "Геологами республіки відкриті великі родовища, що дозволило в короткі терміни збільшити видобуток природного газу і забезпечити постачання ним не лише промислових центрів республіки, але і подавати його у великій кількості в Москву, Ленінград, Білорусію, Литву і Латвію, а також у сусідні соціалістичні країни - Польщу і Чехословаччину.
...Планом на 1968-1970 рр. встановлено значне зростання видобутку газу по Українській РСР. Вже в 1968 році намічено видобути 51 млрд. кубометрів, або на 8,5% більше, ніж у 1967 році, і до кінця п'ятирічки довести видобуток до 60 млрд. кубометрів.
Для забезпечення такого зростання видобутку в республіці є необхідні умови. Прогнозні запаси газу зараз становлять 4 трильйони кубометрів, які зосереджені, головним чином, на глибинах понад 3 тис. метрів. З таких глибин вже отримані промислові припливи газу на 17 родовищах. Найбільш велике з них Єфремівське, розташоване поблизу Харкова із запасами понад 100 млрд. кубометрів газу.
...Незважаючи на наявність в республіці розгалуженої мережі магістральних газопроводів, низка великих промислових центрів, особливо Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів та інші міста західних областей України в зимовий період відчувають серйозні труднощі в забезпеченні газом комунально-побутових споживачів і промислових підприємств.
Держпостачання цих міст можна покращити за рахунок створення великих буферних підприємств, що працюють на газі й резервному паливі й передусім за рахунок прискорення будівництва магістрального газопроводу Єфремівка-Київ з наступним продовженням його до західних областей України. Проте планом на 1968 рік передбачено будівництво тільки 93 км цього газопроводу при загальній протяжності 490 км".
Петро Юхимович знав, що говорив, але трохи лукавив. Вже в 1967 році працювали на повну потужність газопроводи Дашава - Київ (на той час був найбільшим газопроводом в Європі). Ще в 1951 році газопровід був подовжений до Москви, а в 1959 році його потужність стала максимальною - 5 млн. кубометрів газу на добу.
Містечко Дашава, розташоване за півтора десятки кілометрів від Стрия, стало предтечею Нафтоюганська для Європи ще в 1924 році, коли був побудований газопровід Дашава-Стрий. Це будівництво розвінчує ще один міф, який свідчить, що на Галичині нічим не займалися, окрім вирощування буряків.
Газопроводи Дашава - Мінськ - Вільнюс - Рига - Ленінград зараз виглядають казкою, але в середині минулого століття вони були, і реально давали "вогник" братнім містам. Крім того, газ з Прикарпаття йшов до Чехословаччини і Польщі. А потім, коли були розвідані родовища на Шебелинці, Москва обігрівалась газом звідти (газопровід Шебелинка - Брянськ - Москва).
За найскромнішими підрахунками, тільки з прикарпатських родовищ, викачано близько 500 мільярдів кубометрів газу. За них в соціалістичній країні не платили. Не заплатять і зараз, але згадати про це варто, коли сусіди говорять про те, що хтось "тирить газ", обов'язково згадуючи, що сусіди той самий газ "поцупили" у ханти, мансі, ненців, та інших "друзів" "Газпрому".
Перша в історії світової газової промисловості міждержавна передача газу була розпочата з родовищ Львівської області до Республіки Польща у березні 1945 року. Розташований у Львові трест "Укргаз" тоді почав експорт газу з родовищ Львівщини через газопровід Опари-Самбір-Перемишль-Стальова Воля (довжина - 210 км, діаметр - 300 мм). Газопровід був побудований під час німецької окупації та реконструйований силами "Укргазу" протягом 1944-1945 років.
Історія внутрішніх постачань у колишньому СРСР почалася через рік, в 1946 році, коли був запущений в експлуатацію магістральний первісток - газопровід Саратов-Москва протяжністю 843 км, що належав тресту "Мострансгаз". Пізніше, в 1950 році, відбувся поетапний пуск газопроводу Дашава-Київ-Брянськ-Москва, який на 30 років став основною магістраллю постачання столиці колишнього СРСР.
Генеральний директор ТОВ "Мострансгаз", кандидат економічних наук Олександр Сергійович Голубничий згадує, що в історії відображено момент, коли подача по газопроводу Саратов-Москва взагалі припинилася. "Це сталося в перші місяці після введення газової нитки в експлуатацію. Причиною були гідратні пробки, які утворилися всередині труб при мінусових температурах. Це явище раніше ніхто не знав і не прогнозував. Проте ефективний спосіб боротьби з ним був знайдений швидко - в магістраль закачали спирт, який зруйнував гідратні утворення. "Цей спосіб застосовний і до цього дня. З тією лише різницею, що замість спирту використовується метанол", - повідав Голубничий.
За матеріалами: FundMarket
Поділитися новиною
