Велика приватизація розігріє ринок цінних паперів
Фондовий ринок показав непогане посткризове зростання. Індекс українських акцій, що розраховується Українською біржею, вже демонструє докризові рівні. Сьогоднішні 2300 пунктів - рівень травня 2008 року, коли до кризи залишалися ще три місяці. Як наслідок результат 2010-го перевершив всі сподівання - більше 50%. Втім, всі розуміють, що зліт ринку став можливий завдяки декільком чинникам.
По-перше, ефект низької бази: фактично всі українські цінні папери помітно впали в кризу і довго знаходилися на мінімальних рівнях. По-друге, у всіх емітентів в 2010 році значно покращився фінансовий стан. По-третє, і це, напевно, найголовніше, в багатьох компаній очікується (або очікувалися) помітні зміни в акціонерному капіталі - інакше кажучи, зміна власника, що і стало основним драйвером зростання.
"Вже сьогодні можна відзначити майбутні позитивні зміни на українському фондовому ринку. Технічний аналіз індексу Української біржі - це свого роду погляд в майбутнє. Акції завжди відіграють найпозитивніший або найбільш негативний сценарій - тут не буває середини. На сьогоднішній день, судячи із технічного аналізу, індекс УБ показує зростання в 2011 році в середньому на 40%", - говорить керівник портфелем акцій ІГА "Спарта" Кирило Пелех.
Про те, що в 2011-у можна чекати появи на фондовому ринку не лише спекулятивних грошей свідчить і оголошення "великої приватизації". Вже оголошена приватизація енергогенеруючих компаній, "Укртелекому" і ОПЗ. Крім того, за словами Кирила Пелеха, в рамках підготовки до Євро-2012 буде реалізовано безліч інфраструктурних проектів, що створює хороші можливості для іноземних інвесторів. Залученню портфельних інвесторів сприятиме і реформа акціонерних товариств, яка значно розширює можливості міноритаріїв.
У компанії Astrum найбільший потенціал зростання бачать в акцій енергетичного сектора. Майбутня приватизація в українській електроенергетиці повинна стати чинником підвищення вартості активів підприємств галузі. Більш того, акції електроенергетичного сектора можуть стати новим локомотивом українського фондового ринку на тлі відновлення економіки і збільшення вжитку електроенергії. Приватизація також повинна підвищити ефективність роботи компаній, що вплине на їх фінансові показники.
У КУА також є привід для радості: рік, який прийнято іменувати посткризовим, вже повернув в лексикон керівників і вкладників словосполучення "інститути спільного інвестування", переламали тенденцію зниження рівня депозитних ставок в банках і стрімке зростання українського ринку акцій. Тепер компанії із управління активами найбільше хвилює посилення конкуренції.
"Це незвичайна для сектора ситуація. Зниження податку від операцій з цінними паперами фондів з 15 до 5%, зростання доходів населення і падіння ставок із депозитів спровокували попит на фонди з різною інвестиційною стратегією", - зазначають керівники. Проте позитивний тренд доки дуже крихкий - інвестиційний горизонт вкладників залишається вельми коротким, що привносить в ринок колективних інвестицій сильну спекулятивну складову. Що за словами керівників, статистику "псують" вкладники, що залишилися у фондах ще з докризових часів, які часто виходять з ринку, бачивши, що вони трохи "відіграли" збиток або отримали невеликий прибуток. Але керівники чекають не лише відновлення інтересу інвесторів до ІСІ. Цей сегмент незрівняний за важливістю з ринком пенсійних накопичень, особливо напередодні пенсійної реформи, з якою гравці зараз пов'язують основні надії.
2010 рік заклав хорошу базу і для українських компаній, які планують розміщення. З січня 2010 року за допомогою публічних інструментів (IPO і євро-облігацій) в економіку України було притягнено більше $5,27 млрд. На 2011-й інвестбанкіри сміливо закладають збільшення цієї цифри як мінімум удвічі. Хоча, як показали IPO минулого року, багато хто з них не виправдав очікувань в тому, що стосується попиту з боку інвесторів, досягнення запланованих фінансових показників і утримання котирувань акцій на привабливих рівнях. Та і не у всі українські сектори готові заходити інвестори. Як і раніше, серед лідерів аграрна галузь і споживчий сектор.
А ось із внутрішніми корпоративними позиками не все так гладко. Ця "історія хвороби" як і раніше насичена не найприємнішими спогадами, коли в період 2008-2009 років на ринку було зареєстровано більше 20 дефолтів на суму, що перевищує 2,2 млрд. грн. Три чверті емітентів, що не допустили дефолту, провели добровільно-примусові реструктуризації. В результаті тисячі приватних і інституційних інвесторів зазнали збитків, і навіть було порушено кілька гучних кримінальних справ. Тому немає нічого дивного, що на гроші інвесторів зможуть розраховувати лише компанії з ефективним бізнесом і бездоганною репутацією. А попит матимуть хіба що папери з квазісуверенним статусом випусків, такі як "Укртелеком", Ощадний банк України, "Укрзалізниця" та ін.
Що стосується вартості позик, то першокласні позичальники зможуть розраховувати на гроші за ціною 14-15%, а емітенти другого ешелону - на 17-19% річних. Обсяг випусків, які здатний прийняти ринок, більшою мірою залежатимуть від розміру емітента.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною