1566
Чиновники стануть завгоспами та секретарями
— Казна та Політика
Звільнені внаслідок адмінреформи держслужбовці у 2011 році почнуть шукати вакансії на відкритому ринку праці. Адаптуватися у комерційних структурах зможуть не всі.
Для вітчизняного ринку праці реалізація адмінреформи обернеться справжнім кадровим переворотом. Адже якщо держапарат зменшиться хоча б на 20%, то з 300 тис. нинішніх чиновників без роботи залишиться близько 60 тис. людей. Причому для цієї категорії претендентів роботодавці комерційного сектору здатні запропонувати не занадто широку альтернативу нового працевлаштування.
За словами консультанта Львівського підрозділу рекрутингової компанії Dopomoga Оксани Сіряк, колишні держслужбовці, як правило, не особливо цікаві роботодавцям. Адже багато хто з них використовує у роботі переважно застарілі методи і технології і не мають достатньої кількості практичних результатів. "Інформація про таких претендентів запитує невеликий відсоток компаній", - уточнює вона.
Так, за спостереженнями консультанта із рекрутингу компанії Brain Source International Дмитра Шкурка, при підборі персоналу набагато частіше доводиться стикатись із протилежною умовою з боку роботодавця - претендент не повинен мати досвіду роботи в якості держслужбовця.
У той же час керівник рекрутингової компанії "Форсаж" Олена Грищук вважає, що зростання кількості відкритих вакансій на кадровому ринку в 2011 році дозволить вирішити питання із працевлаштуванням частини колишніх держслужбовців. Їм оптимально підійдуть вакансії, пов'язані із адміністративною і господарською діяльністю.
При цьому екс-чиновники високого рангу, на думку Оксани Сіряк, за наявності диплома фінансиста або юриста і необхідних знань у відповідній сфері можуть розраховувати на керівні посади у комерційних компаніях фінансового сектора і на виробничих підприємствах (комерційний директор, фінансовий директор, керівник юридичного департаменту). Крім того, ця категорія претендентів буде затребувана комерційними організаціями багато в чому завдяки особистим, роками напрацьованим контактам і зв'язкам у держапараті. З їх допомогою приватні фірми будуть прагнути вирішувати питання адміністративного характеру.
У багатьох компаніях (причому не тільки транснаціональних), зараз, крім відділів із зв'язків із громадськістю, відкриваються вакансії із зв'язків із держустановами та органами влади. "На ці позиції потрібні люди, які мають авторитет у держсекторі і добре знають його роботу зсередини", - говорить Дмитро Шкурко. У той же час екс-чиновникам середнього і високого рангу, які знайдуть собі місця в комерційних структурах, доведеться заново доводити свій авторитет і підтверджувати власний професіоналізм.
Що стосується пересічних службовців, їм, швидше за все, доведеться починати у комерційних компаніях з низів - освоювати нові сфери діяльності на початкових посадах, поступово опановуючи нові знання і адаптуючись до нових обставин. Вони можуть претендувати, наприклад, на вакансії офіс-менеджерів, секретарів та асистентів.
"Необхідність знизити власні претензії та амбіції з точки зору назви посад (замість спеціаліста вищої категорії в держструктурі - секретар в комерційній компанії) стане серйозним викликом для вчорашніх чиновників", - переконана Олена Грищук. Причому цю "ломку" їм доведеться долати вже безпосередньо на новому робочому місці.
Ще одна глобальна проблема, яка здатна перешкодити працевлаштувати колишніх чиновників в комерційні структури, - це їхня психологічна неготовність до того, що відтепер потрібно не просто відсиджувати належний час, як це було на колишній службі, а багато, важко і ефективно працювати. Часто з ненормованим робочим днем. "Для багатьох співробітників, які більшу частину свого робочого життя прожили за одними законами і правилами, буде дуже важко переналаштуватись і працювати за новими правилами", - говорить Оксана Сіряк.
Звикнути до іншої, ніж у держсекторі, систему оплати праці, також буде непросто. Колишнім держслужбовцям доведеться навчитися бути гнучкими і адаптуватися у мінливих умовах, працювати "на результат", від якого безпосередньо залежатиме їхній дохід.
Адже якщо у держструктурі вони щомісячно могли розраховувати на стабільний рівень доходу (заробітна плата чиновників складається переважно з окладу, до якого приплюсовуються надбавки), то тепер зарплату їм доведеться дійсно "заробляти". У багатьох компаніях значна частина оплати припадає не на фіксовану ставку, а на бонус, розмір якого залежить безпосереднього від результату трудової діяльності конкретного працівника та його особистого внеску в роботу організації.
Проте Оксана Сіряк переконана, що пропозиції із зарплат для колишніх держслужбовців, як втім, і їхні запити по грошах, будуть трохи нижчими, ніж для претендентів на ту ж посаду для фахівців недержавного сектора.
"Самі претенденти (пересічні виконавці та представники середньої управлінської ланки) розуміють, що в більшості випадків при наявності кількох кандидатів, вибір роботодавця буде зроблений не їх на користь, тому свідомо будуть занижувати свою вартість", - зазначає експерт. Таким чином, колишні держслужбовці спробують привернути увагу роботодавців до своїх кандидатур.
У найважчому становищі опиняться скорочені чиновників у віці за сорок "з хвостиком". "Фахівцям передпенсійного віку влаштуватися заново на роботу буде дуже проблематично", - зазначає Оксана Сіряк. Навіть якщо в оголошенні про вакансію вік не вказаний, перевагу, як правило, віддають молодшим претендентам.
"Комерційні компанії на позиціях рядових спеців і середніх управлінців хочуть бачити молодих людей - не старше 35 років", - додає Дмитро Шкурко. Винятки все ж бувають. Приміром, у будівельній сфері цінуються практичний досвід і знання набагато більше віку потенційного працівника.
Світлана Попель
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
