1200
Чим відгукнеться посилення впливу російських інвесторів на фінринок України
— Казна та Політика
2010 запам'ятається українському фінансовому ринку посиленням впливу російських інвесторів, безсиллям держави у порятунку проблемних банків і відставкою з посади голови НБУ Володимира Стельмаха. Чим відгукнеться це у 2011 році?
2010 рік став поворотним у діяльності російських банків в Україні. Після президентських виборів вони поволі зайняли своє VIP-місце на банківському ринку, і, судячи з агресивної політики, поступатися ним у найближчі роки не збираються.
Банки наступають
До десятки найбільших фінустанов України входить три російських банки - ВТБ Банк , Промінвестбанк, Альфа-Банк (Україна) - займаючи, відповідно, сьоме, восьме і дев'яте місця за обсягом активів. Ще один представник російського капіталу і "дочка" найбільшого банку Східної Європи - Дочерний банк Сбербанка России - за обсягом активів займає поки 27 місце, однак банкіри переконані, що така "віддалена" позиція від лідерів - явище тимчасове, і вже в наступному роц Сбербанк России, ймовірно, переміститься до топ-10 українських банківських установ.
На сьогоднішній день, за даними НБУ, частка власного капіталу чотирьох найбільших російських фінустанов становить трохи більше 8%, у той час як активи росіян перевищують 10%, сумарного обсягу корпоративних позик, які обслуговуються в російських банках, - більше 14%. А частка кредитів фізосіб в два рази менша. Розподілилися і позиції банків: Промінвестбанк лідирує серед своїх колег за розміром власного капіталу, ВТБ Банк - за обсягом активів, а Альфа-Банк - за обсягом кредитного портфеля фізосіб. Цікаво те, що російські банки "приводять" на ринок свої інвестиційні підрозділи. І якщо історично склалося так, що фінансовий бізнес Альфа-Груп починався в Україні з інвестиційної компанії "Альфа-Капітал", то ВТБ Банк у цьому році "привів" на наш ринок свою інвесткомпанію - VTB Capital. А щ ж стосується Сбербанка Росії, то не перший рік ходять чутки про можливу покупку цією фінустановою інвесткомпанії "Трійка Діалог", підрозділ якої працює і в Україні.
За інформацією ВТБ Банку, до кінця 2010-го загальний портфель групи ВТБ в Україні наблизиться до $ 10 млрд. Найважливішими клієнтами, профінансованими банком, стали ВАТ "Дніпроенерго", Донецька залізниця, "Чорноморнафтогаз", ЗАТ "ЗАЗ" та інші. Активно працював на українському ринку й інвестиційний бізнес групи - компанія VTB Capital. Крім урядового кредиту на $ 2 млрд., VTB Capital профінансував на $ 441 млн. "Укравтодор", на $ 400 млн. - НАК "Нафтогаз", виступив одним з організаторів випуску суверенних єврооблігацій України на $ 2 млрд. і єврооблігацій компанії "Метінвест" на $ 500 млн .
У 2010 році істотно поліпшив свою ринкову позицію, збільшивши частку ринку, і Дочерний банк Сбербанка России. Багато в чому це сталося завдяки участі у фінансуванні ним найбільших українських позичальників та участі у великих спільних проектах з материнським банком у Росії. Середня сума операції, за словами заступника голови правління Дочерний банк Сбербанка России Марини Бикової, становила $ 30-40 млн. За участі Сбербанка Росії дочірнім банком в Україні профінансовано два проекти на суму понад $ 200 млн. Основними пріоритетами для участі банку у великих проектах були підприємства енергетичної , транспортної та хімічної галузей. Підводячи підсумки року, можна відзначити, що приріст кредитного портфеля тільки за рахунок великих угод у 2010 році склав 2,5 млрд. грн., зазначає пані Бикова.
Крім чотирьох найбільших російських банків, в Україні також працює кілька менших структур, що мають російських акціонерів - БМ Банк, Енергобанк, банки "Петрокоммерц-Україна" і "Російський стандарт". Кілька місяців тому з'явилися чутки про вихід на український ринок ще одного великого гравця - Газпромбанку, але, швидше за все, остаточне рішення про присутність цієї фінустанови буде прийнято вже у наступному році.
"Приблизно кожна 10-а гривня, інвестована банками в економіку Україну, припадає на фінустанови з російським корінням. Сьогодні відзначається тенденція активного проникнення російського капіталу в український банківський сектор. З метою збільшення клієнтської бази та закріплення на українському ринку російські дочірні структури часто пропонують найбільш вигідні умови клієнтам - наприклад, підтримують досить високий рівень ставок із депозитів або пропонують більш лояльні умови із кредитів. Ми вважаємо, що дана тенденція буде зміцнюватися в наступному році ", - зазначає аналітик ІК Dragon Capital Анастасія Туюкова.
За її словами, зростання зарубіжних (російських) інвестицій в українську економіку має у короткостроковій перспективі позитивний характер, проте в більш тривалій перспективі у зв'язку з цим можуть виникнути нюанси, пов'язані із політизацією прийняття бізнес-рішень, особливо при розширенні впливу російських державних банків. Експерти вважають, що в майбутньому році посилиться вплив російських інвесторів в Україні.
Українські банки з російськими акціонерами
Фондові перспективи
Позмагатися у впливі російського капіталу з банківським ринком може хіба що фондовий. Два найбільших фондових майданчика країни - ПФТС і Українська біржа - належать російським гравцям (і основним конкурентам на російському ринку) Московській міжбанківській валютній біржі і Російській торговій системі. Саме в 2010 році остаточно була закрита угода із придбання ММВБ екс-лідера серед українських майданчиків - біржі ПФТС.
"Так як двома провідними біржами країни зараз володіють російські біржі, біржова торгівля однозначно відчуває вплив "нової крові ", - зазначає директор аналітичного департаменту ІК Dragon Capital Андрій Беспятов. За словами експерта, оскільки ММВБ тільки починає реалізацію своєї стратегії на ПФТС, перші результати діяльності можна буде відчути вже у наступному році. Фондовий ринок також був схильний до активізації українсько-російських зовнішньополітичних та комерційних відносин. Всі новини ринку газу, спільних бізнес-проектів (авіабудування, нафта і газ і т.д.), а також інвестиції російського бізнесу в українські торговельні компанії (або їх купівля) мали пряме відображення у вигляді коливань біржових котирувань. Андрій Беспятов вважає, що обидва ці "прояви" себе не вичерпали і знайдуть продовження у майбутньому році.
Старший аналітик Concorde Capital Микита Михайличенко оцінює прихід довгострокового іноземного капіталу на український фінансовий ринок як позитив. "Очевидно, що саме російські інвестори проявляють інтерес до українських активів, оскільки вони зможуть реалізувати синергію в силу того, що у корпоративних клієнтів російських банків вже є активи в Україні, а також існують торговельні зв'язки між двома країнами. Однак той факт, що більшість інвестицій приходить з однієї країни, означає меншу диверсифікацію і потенційно піддає Україні додатковим ризикам цієї країни ", - підсумовує експерт.
Висновки і надії-2011
Крім збільшення частки російського капіталу, фінансовий ринок відзначився й іншими цікавими тенденціями. Головною позитивною новиною стало переломлення в динаміці зміни депозитного портфеля.
"Гроші почали повертатися в систему, що фактично вивело її з кризи ліквідності і зняло значну частину загроз. Цей процес зумовив другий важливий тренд: в 2010 році почав оживати ринок кредитування. І хоча поки зарано говорити про докризові рівні, кредитування поновилося" , - зазначає голова наглядової ради банку "Національний кредит" Андрій Оністрат. Ще один важливий тренд цього року, на думку банкіра, це лобіювання банками-нерезидентами своїх інтересів через міжнародні фінансові інститути шляхом впливу часом навіть на законодавчий процес. Як показав досвід - небезуспішно. На тлі згаданої тенденції не можна не відзначити тренд консолідації та скорочення банківської системи. Це виражається не тільки у фактичному зменшенні кількості банків, а й у зменшенні мереж, робочих місцях.
Важливим моментом є і той факт, що у 2010-у соціум припинив вважати банки одними з головних винуватців всіх проблем у період економічної кризи. Разом з тим, наслідками кризи все ще залишаються чотири фінустанови з тимчасовими адміністраціями - Надра Банк, Родовід Банк, Соцкомбанк і Діалогбанк ". Крім того, за словами Андрія Оністрата, за підсумками 2010 року можна з повною упевненістю сказати, що прийняте раніше рішення про рекапіталізацію банків "Київ", "Родовід" і Укргазбанку було помилковим. Можна розмірковувати про причини, обставини і винних, але не це головне. Головне, що цей вантаж країні доведеться нести ще не один рік.
"Я переконаний, що вітчизняна система управління державними банками вичерпала себе. На сьогоднішній день вона жорстко асоціюється з крадіжками і корупційними схемами, що багато в чому і визначає долю таких фінустанов. Мені складно судити, винна в цьому власне система управління держбанками, або в основі лежить ментальна звичка брати хабарі, але результат від цього не змінюється. А в результаті ми отримуємо необхідність знову і знову підгодовувати націоналізовані банки фінансовими ресурсами ", - говорить банкір, додаючи ще один важливий висновок за підсумками року: українські банки потребують захисту держави від системи.
У світі вважається нормальним захищати вітчизняного виробника, утримувати контроль над стратегічними галузями економіки. Але на поточний момент ці принципи забуті країною по відношенню до банківського сектору.
"Якщо зараз не усвідомити необхідність прийняття відповідних заходів, вже через кілька років може бути пізно. Під прапорами стабільності і рядом інших можна втратити контроль над банківською системою. Вже зараз банки-нерезиденти контролюють близько половини системи, а внаслідок успішних дій останніх, спрямованих на монополізацію банківського сектора, їх частка може збільшитися. Звичайно, можна згадати про регулятора, але у випадку з банками-нерезидентами його можливості не безмежні. Навіть якщо не згадувати корупційних схем, в останніх є маса способів ефективно впливати на рішення влади, наприклад, шляхом лобіювання своїх інтересів через міжнародні фінансові інститути. Але і це ще не все. Контроль влади над великими банками-нерезидентами дуже органічний, ви не зможете змусити їх, наприклад, кредитувати сільське господарство. Все так чи інакше залежатиме від рішення материнської структури. Так, банки-нерезиденти представляють різні геополітичні зони, але цієї диверсифікованості недостатньо. Ринку все одно потрібен значний за часткою в системі приватний сектор, який і визначає ринкові умови ", - зазначає Андрій Оністрат.
Банкіри сподіваються, що в 2011 році з'явиться реальна можливість для зростання економіки, а з нею і кредитних портфелів банків. Крім того, 2011 рік - хороший рік з точки зору перспектив зростання невеликих українських банків. Якщо не створювати для них штучних перешкод у вигляді обмежень депозитного портфеля, кредитування, то він може виявитися дуже істотним і, як наслідок, надати вагому підтримку економіці країни. За підсумками року видно, що більшу частину приросту кредитного портфеля у 2010 році давали російські банки, державні Укрексімбанк та Ощадбанк і малі банки. Ймовірно, що в 2011 році для банків, нарешті, закінчиться ера тимчасових адміністрацій. Також варто очікувати збільшення капіталізації банківської системи, і в першу чергу за рахунок докапіталізації українських держбанків і російських структур.
To be continued ...
Мабуть, найрезонанснішою подією 2010-го на банківському ринку стала поява в червні поточного року постанови Національного банку під № 273, котра регулює регулятивний капітал, і законопроекту під № 0884 про збільшення вимоги до мінімального розміру статутного капіталу створюваних банків. Постанова забороняла банкам, що мають регулятивний капітал менше 120 млн. грн., нарощувати депозитну базу. Законопроект же вимагав від банків збільшити мінімальний розмір статутного капіталу створюваних банків майже в сім разів - з 75 млн. грн. до 500 млн. грн. Разом з тим Нацбанк повинен був отримати можливість самостійно встановлювати "капітальний" мінімум і для вже діючих банків. До кінця року протистояння між учасниками ринку і регулятором вже іменували не інакше, як "війна з малими і середніми банками". Приміром, лише 50 з 180 українських фінустанов мали у своєму розпорядженні відповідний капітал (більше 500 млн. грн.). Щоправда, історія протистояння поки ще не закінчилася.
Що стосується документа з номером 273, то Антимонопольний комітет заступився за невеликі банки, рекомендувавши Нацбанку переглянути введені в липні 2010 року обмеження для недокапіталізованих банків, аргументувавши своє заступництво тим, що усунення з депозитного ринку малих банків призведе до його монополізації. У грудні Окружний адміністративний суд Києва призупинив дію постанови № 273. Однак процес, швидше за все, затягнеться на три-чотири місяці.
З документом 0884 не все так зрозуміло. Його розгляд Верховною Радою у другому читанні було заплановано на 23 грудня, тому що 14 грудня він був знятий з розгляду, оскільки суперечив вимогам статті 116 Регламенту ВР. Проте кадрові зміни в Національному банку відклали його розгляд на невизначений термін. Втім, в таборі противників цього документа вже знаходяться Європейська комісія і профільний комітет ВР з питань фінансів і банківської діяльності. А "справа № 0884" буде продовжена в 2011 році.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
