518
Гуманітарний екстримізм
26 грудня стало відомо про закриття єдиної української бібліотеки в Росії. Не зважаючи на оголошене "перезавантаження" в україно-російських економічних і політичних відносинах, у гуманітарній сфері Росія продовжує "воювати" з Україною.
Як українців "закривали"
Єдина українська бібліотека в Москві російські правоохоронні органи зацікавила взимку цього року. 21 грудня співробітники Головного управління МВС Росії по Центральному федеральному округу почали обшук у бібліотеці. "Міліція проводить обшук у державному закладі культури Москви "Бібліотека української літератури", пов'язаний із раніше порушеною кримінальною справою за статтею 282 (підбурення до ненависті або ворожнечі)", - повідомило джерело в МВС РФ інформаційному агентству "Інтерфакс".
"Якийсь час тому було встановлено, що серед відвідувачів бібліотеки поширюється література з елементами екстремізму", - зазначив він. "За висновком психолого-лінгвістичної експертизи, проведеної в інституті мовознавства, матеріали, які поширювались у бібліотеці, можуть бути використані в якості засобів пропагандистського впливу, тому що мають антиросійську спрямованість", - зауважив міліціонер. Зокрема, він розповів, що в бібліотеці поширювалася газета "Нацiя i держава", а також видання "Хай ненавидять, аби любили", до видання якого може мати відношення українська націоналістична організація УНА-УНСО. У підсумку, російські міліціонери забрали близько 50-ти видань на експертизу.
Проте одним лише обшуком в бібліотеці у МВС РФ не задовольнились. 24 грудня у бібліотеці був проведений другий обшук. На відміну від першого, на нього були "запрошені" журналісти російських Першого каналу і РТР, у присутності яких, очевидно, і повинно було статися викриття "підступних екстремістів". Для цього слідчий відділу із боротьби з екстремізмом Центрального адміністративного округу МВС РФ по місту Москві Павло Тимофеєв намагався підкинути на полиці бібліотеки якісь видання, але його дії вчасно помітили співробітники бібліотеки і Тимофеєв змушений був викинути ці видання у сміття Саме у цей день у бібліотеці позбувались від сміття - старих буклетів, вивісок. Після того, як співробітники бібліотеки прибрали згорток Тимофеєва з бібліотечного сміття, російські міліціонери сховали його у своїй машині.
Сам Тимофеєв неодноразово погрожував директору бібліотеки Наталі Шаріній. Сама директор бібліотеки пов'язує такі дії МВС РФ з недавніми подіями на Манежній площі Москви. "Це не пов'язано з будівлею. Це пов'язано з чимось більш серйозним - з останніми подіями в Москві. Президент Росії сказав боротися з екстремізмом і націоналізмом - ось вони і борються", - говорить Шаріна. Директор бібліотеки намагалася захистити свою установу. Так, на її вимогу був складений протокол, в якому описувалися всі "подвиги" слідчого Тимофеєва. Однак бібліотеку все-таки закрили. Заступник начальника Управління культури Центрального адміністративного округу Москви Оксана Гришина заявила, що бібліотеку мали закрити раніше на підставі нібито відправленого факсу на адресу Шаріної. Директор бібліотеки, за її словами, факсу не отримувала.
Українська бібліотека в Москві - єдина на території Російської Федерації бібліотека української літератури. Навіть за часів правління Віктора Ющенка, коли відносини з Росією були гірше нікуди, її не закривали. Більш того, в 2006 році бібліотеці урочисто передали приміщення у відбудованій будівлі на вулиці Трифонівська. Тепер же, в розпал "палкої дружби" між Росією і Україною бібліотеку вирішили закрити. Український МЗС, тим часом, замість захисту інтересів українців намагається зберегти хороший імідж Росії. "Представники російської сторони запевнили, що мова про закриття української бібліотеки в Москві не йде", - сказав ІМК директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України Олег Волошин. За його словами, посольство України в Росії вже займається цією проблемою. Проте факт залишається фактом - Бібліотека української літератури закрита.
При цьому, МВС РФ поки не процитувало ті українські видання, в яких розпалюється міжнаціональна ворожнеча. Також залишається тільки гадати, яким же чином українці пов'язані з подіями на Манежній площі. Може, це українці зарізали Єгора Свиридова, Юрія Волкова і багатьох інших молодих хлопців в Москві, танцювали свої народні танці на Червоній площі, каталися на джипах біля Вічного вогню в Олександрівському саду? Або це українці били таджиків і представників інших неслов'янських етносів у московському метро 13 грудня?
А може, це український муфтій сказав, що "корінне населення Росії не хоче працювати, після отримання зарплати вони зникають на 15-20 днів і в цей час верстати стоять, з цими робочими робити щось неможливо. А мігранти не пиячать , вони дисципліновані, працьовиті, якщо зарплату отримують, то відправляють її додому, щоб нагодувати свої сім'ї "? Ні. Більш того, глава ради муфтіїв Росії Равіль Гайнутдін, що промовив сакраментальну фразу про "деградацію корінного населення" (що характерно, серед корінного населення РФ досить багато мусульман) до цих пір ходить безкарним. Та й про арешти лідерів російських націоналістичних організацій, які брали активну участь у подіях на Манежній площі, щось не чутно.
Політичне підгрунтя гуманітарної війни
Закриття Бібліотеки української літератури в Москві далеко не перша недружня акція щодо України з боку РФ. До цього прем'єр-міністр Росії Володимир Путін вже встиг заявити, що і без України СРСР зміг би перемогти у Великій Вітчизняній війні. "З приводу наших відносин з Україною, я дозволю з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що якщо б ми були розділені, ми не перемогли б у війні, ми все одно перемогли б, тому що ми країна переможців", - сказав Путін , відповідаючи на одне з питань під час щорічного телемосту з громадянами РФ. Ці слова приголомшили не тільки українців, а й росіян.
"Серед тих повідомлень, які прозвучали, мене, чесно, найбільше здивувало повідомлення про те, що Росія виграла б Другу світову війну і без України. Я просто намагаюся зрозуміти, що це означає і не зовсім розумію: - що означає "без України"? Якби її географічно не було? Ну, тоді б Гітлер раніше підійшов до Москви. Тобто, якщо деякі твердження російських націоналістів, які полягають в тому, що ми не окупували Естонію, а ми її звільнили - вони хоча б піддаються фактичній інтерпретації, то не зовсім зрозуміло, що значить "Росія виграла б війну і без України". Особливо дивно звучить на тлі того, що колись Путін говорив, що немає такої держави - Україна ", - прокоментувала у своїй передачі "Код доступу" слова Путіна російська журналістка Юлія Латиніна.
Ці слова були сказані в той час, коли Україна всіляко намагається поліпшити відносини з Росією, роблячи різні дії. Так, саме українська сторона скасувала в односторонньому порядку митний огляд пасажирів експреса "Київ-Москва" на кордоні. Про це восени домовилися український та російський президенти. Що характерно, з російського боку такого кроку не було. Крім того, українські парламентарі вже мало не півроку намагаються продавити закон, що ставить російську мову в привілейоване становище не тільки відносно інших мов, але й навіть до державної української.
Можна також згадати про те, що наприкінці листопада Верховний суд Росії ухвалив рішення ліквідувати "Федеральну національно-культурну автономію українців Росії" - громадську організацію, яка займалася дослідженнями на тему Голодомору 1932-33 років. Позов Мін'юсту РФ базувався в тому числі на скарзі активіста фонду "Вітчизна" Миколи Журавльова, який заявляв, що ФНКА веде політичну діяльність, прославляє бандерівців і ллє "один негатив" на Росію. Вітчизняний МЗС тоді змовчав ...
Очевидно, причина такого ставлення до України лежить у політичній площині. "Гуманітарна" війна Росії проти України розпочалась у той час, коли український президент недвозначно дав зрозуміти - в Митний союз України не увійде. Останнє виправдання Віктора Януковича - мовляв, не вистачить 300 депутатських голосів для зміни Конституції, звучить смішно. Для повернення Януковичу повноважень Кучми голосів вистачило набагато менше. Щоправда, це були голоси суддів Конституційного суду. Економічна непоступливість українців, які не бажають здавати свої позиції, не могла не розлютити росіян. Крім того, палка "нелюбов" до України співпала із відновленням дружніх відносин між Білоруссю і Росією.
Перед президентськими виборами в Білорусі її президент Олександр Лукашенко помирився з російським президентом Дмитром Медведєвим. Очевидно, Україні була мила Росії, поки відносини Білорусь-РФ були напружені. Тепер же, коли Янукович продовжує відстоювати економічні інтереси України, а "бацька" в обмін на лояльність Кремля зазбирався до Митного союзу та ЄЕП, і підписав нафтогазові контракти з Росією так, як вигідно було Кремлю, Росія переглядає свою гуманітарну політику щодо нашої країни. І за результатами цього "перегляду" може виявитися, що Україна була куди як "милішою" Росії при "ворозі" Ющенку, ніж при "другові" Януковичу.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
