4772
Економічні підсумки десятиліття
— Казна та Політика
За десять років відбулось чимало змін у багатьох сферах життя України, зокрема, в економічній. Про головні економічні підсумки десятиліття, що минає, про основні досягнення і невдачі цього періоду "Главреду" розповіли, а також поділилися своїми оцінками розвитку України в 2000-2010 роках президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, доктор економічних наук Володимир Лановий, заслужений економіст України , екс-міністр економіки України Віктор Суслов, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко та керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Бурхливе десятиліття
Керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський виділив декілька, на його погляд, найважливіших подій десятиліття в Україні та світі.
Що стосується знакових економічних подій у світі, економіст зазначив, що першою помітною подією десятиліття стало 1 січня 2002 року, коли в єврозоні з'явилась готівкова валюта євро. "Це ознаменувало якісно новий етап економічної інтеграції в Європейському Союзі і певну зміну балансу монетарних сил. Тобто виникла колективна валюта, це дало поштовх до нових євроочікувань не тільки в Україні, а й в усьому світі", - зазначив експерт.
Друга подія сталася в 2005 році, коли набув чинності відомий Кіотський протокол. На думку Бураковського, це означало, що питання захисту навколишнього середовища і безпосередньо боротьби з викидами стали частиною виробничо-комерційної діяльності. "Ми перейшли в нову еру у відносинах природи з бізнесом", - додав фахівець.
Третя знакова подія відбулось у 2007 році: саме тоді виникли перші проблеми в американських фінансових компаніях, і тоді ж почалися розмови про питання, пов'язані із фінансуванням придбання житла та операціями з іпотечними цінними паперами, зауважив Бураковський. А вже в 2008 році світ занурився у фінансову кризу, зазначив економіст.
Далі - 2008-2009 роки - роки кризи. Тоді, за словами експерта, сталося безпрецедентне втручання держави в економіку, яке здійснювалося на різних рівнях і призвело, зокрема, до зміни мандата діяльності МВФ. "Вони відмовилися від підтримки золотовалютних резервів, почали більше говорити про необхідність підтримки державних фінансів, тобто про фінансування дефіцитів", - уточнив Бураковський.
2010 рік став роком першої в історії фундаментальної кризи єврозони, яка почалась у Греції. "На сьогоднішній день це перша криза валюти, що почалась у фінансовій сфері. Вона поставила великі виклики перед Європейським Союзом", - зазначив експерт.
Що стосується Україні. Першою важливою подією, на думку Ігоря Бураковського, став 2003 рік, коли спробували провести пенсійну реформу. Тоді прийняли кілька законів про пенсійну систему України, зокрема Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення", зауважив економіст. "Сама постановка цього питання була революційною для того часу і залишається такою до цих пір. Але пенсійна реформа не пішла. Хоча ідеї, пов'язані з трьома рівнями, вже були закладені", - додав експерт.
Друга важлива подія відбулася у 2005 році - повторна приватизація "Криворіжсталі". "Це показало, що в певних умовах і в реальному конкурентному середовищі можна отримати значно більше, ніж за будь-яких інших умов. Фактично це один із найбільш вдалих продажів великих промислових об'єктів", - зазначив фахівець.
Третє - 2008 рік, на думку Бураковського, ознаменувався двома подіями. По-перше, Україна стала членом Світової організації торгівлі. "Наслідки цієї події, значення і можливості, з нею пов'язані, залишаються недооціненими", - зауважив експерт. По-друге, у четвертому кварталі 2008 року сталася жорстка посадка української економіки - в Україні прийшла криза, зазначив економіст. "Протягом перших трьох кварталів 2008 року ми мали зростання внутрішнього валового продукту на рівні 7,1-7,2%. Але в результаті в 2008 році ми отримали всього 2,3% зростання ВВП, тому що четвертий квартал пішов у дуже глибокий "мінус", - пояснив фахівець.
Четверте - 2009-2010 роки. За словами Ігоря Бураковського, ключовими економічними подіями, які на багато що вплинули, стали газові угоди Тимошенко-Путіна від 19 січня 2009 року і Харківські угоди між Україною і Росією. "Це було перші в історії України угоди, де ми обміняли певні політичні інтереси на певні економічні пільги. До цього я не пам'ятаю таких угод, де були б тісно переплетені економічні і великі політичні моменти", - зазначив економіст.
Таким чином, експерт зазначив, що десятиріччя було досить бурхливим і має три відмінних риси.
По-перше, за цей час відбувся перерозподіл глобальних економічних сил. "На перші позиції вийшов Китай, динамічно збільшився азійський регіон. Ми бачимо позитивні результати у країнах, які до цього часу не розглядалися як лідери. І разом з тим ми бачили падіння сильних економік", - зауважив фахівець. На його думку, це говорить про те, що нічого заздалегідь обумовленого в сучасній економіці немає.
По-друге, істотно посилилася конкуренція на світовому ринку. "Тепер успішними будуть ті країни, які будуть успішно конкурувати на світовому ринку. Іншого шляху немає. І без щоденної участі в конкуренції при певній підтримці держави ми нікуди не підемо", - зазначив Ігор Бураковський.
І по-третє, минуле десятиліття поставило кілька запитань щодо функцій держави в галузі економічної політики та відповідальності держави за прийняття середньо-і довгострокових рішень, вважає економіст. "У цьому сенсі почалось переосмислення суто ринкових сил і державного регулювання", - додав він.
Соціально-економічний дрейф
В останнє десятиліття в Україні відбувався безцільний і некерований соціально-економічний дрейф, вважає президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, доктор економічних наук Володимир Лановий.
"Не було ніякого курсу, ніяких цільових установок, ніяких механізмів, інституційної цілеспрямованої зміни ринкової економіки, лібералізації, вільного руху капіталу та інших факторів", - додав економіст.
Порівнюючи економічний розвиток України в 1990-х і 2000-х роках, експерт зазначив, що в 90-х відбувалися хоч якісь нововведення - інституційні, структурні, податкові. У 2000-х роках, за словами Ланового, ми спостерігали "плавний дрейф невідомо куди". До того ж економіст переконаний, що показники 2000-го і 2010 року абсолютно однакові. "За десять років ну нічого не змінилося в Україні", - зауважив він.
За це десятиліття, на думку Володимира Ланового, в Україні підтвердилася теорія монетаризму. "Протягом десятирічного періоду в країні відбувалася безрозсудна капіталізація економіки за рахунок її насичення монетарними коштами. На наших очах божевільними темпами зростали ціни на житло, земельні ділянки, товари", - зазначив фахівець.
Економіст задається питанням: чи було взагалі можливе здійснення технічної модернізації, структурних змін, перехід на нові технології і підйом галузей з високою доданою вартістю? Лановий вважає, що це навряд чи було можливим, оскільки у 2000 році десятиліття почалося з колапсу банківської системи. "Цей колапс був пов'язаний із 90-ми роками, коли багато підприємств були на картотеці, тобто їм були заборонені будь-які фінансові операції через свої рахунки", - додав він. При цьому експерт зазначив, що через десять років маніпуляцій з банківською системою, грошовою масою і кредитами ми прийшли до того ж. "Сьогодні банки не кредитують економіку. Ми маємо колапс банківської системи та параліч емісійної політики Національного банку. Тому що запущена методологія сприяє лихварству й ломбардним операціям, а зовсім не сучасним процесам кредитування економіки", - пояснив Володимир Лановий.
Щодо прибутковості та збитковості економіки економіст заявив, що в 2000 році Україна мала прибутковий фінансовий результат і отримувала 13 мільярдів гривень прибутку. А в 2009 році ці показники зменшилися до мінус 1 мільярда, тобто в цілому по економіці був негативний результат.
Крім того, Лановий заявив, що за цей період в Україні зросла і зміцнилася олігархічна модель. За його словами, останній рік додав до цієї моделі те, що держава стала активним учасником економічних процесів. "Ми вже можемо говорити про спробу запровадження державного капіталізму в Україну через державні банки, підприємства, бюджет. Але це, на жаль, призведе до краху системи. Це повторення шляху багатьох країн - франківської Іспанії, кайзерівської Німеччини, частково - Росії. Але Росія має надприбутки. У нас же - збитки і борги, боргова, марнотратна модель, яка не може давати ресурси для розвитку економіки ", - зазначив економіст.
В Україні будуть знижуватися стандарти життя
Перед урядом України стоїть завдання за бідь-яку ціну збалансувати фінансову систему, вважає заслужений економіст, екс-міністр економіки України Віктор Суслов. "Для цього ведуться переговори із кредиторами і битви за кожний транш МВФ. Також вживаються заходи для забезпечення обслуговування боргів і для запобігання їх збільшенню", - зазначив економіст. Крім того, уряду доведеться зважитися на жорстку програму економії, додав він.
Найближчим часом, на думку екс-міністра, будуть знижуватися стандарти життя, оскільки колосальні кошти підуть на обслуговування боргів. "Уряд йде на програму жорсткої бюджетної економії. Адміністративна реформа розглядається, насамперед, як спосіб скорочення витрат. Проблема дефіциту Пенсійного фонду поставлена. У планах - підвищення комунальних тарифів і ціни на газ", - зазначив експерт.
Крім того, Суслов вважає, що влада правильно проводить програму залучення зарубіжних інвесторів до країни та активізацію приватизації.
Щодо реформ економіст зауважив, що вони дійсно розпочаті, але погано пояснені суспільству. "Уряду необхідно докласти чималих зусиль, щоб кожен крок робився публічно - обговорювався і приймався", - додав Віктор Суслов.
Проблеми минулих років
Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко переконаний, що всі нинішні проблеми в Україні - це не проблеми 2008-2010 років. "Вони досить довго накопичувалися в країні", - зазначив він.
Протягом десятиліття, на думку економіста, економіка Україна показувала непогане зростання. "За 2000-2007 роки ми виросли на 7%. У 2008 році було незначне падіння - 2,3%. У 2009 році ми впали більш ніж на 15%. Зараз спостерігаємо невелике зростання - близько 4%. На наступний рік ми прогнозуємо зростання економіки країни, який складе 4,5% ", - розповів фахівець.
Олег Устенко також зазначив, що за 2001-2010 роки економіка України виросла на 50%. На його думку, це серйозне зростання. Але разом з цим в економіці накопичувалися різні проблеми, наприклад дефіцит бюджету. За словами економіста, це - саме проблема початку цього десятиліття.
Крім того, інфляція в Україні у 2000-2007 роках була однією з найбільших у світі і становила більше 11% в середньому за рік. У 2008 році, за словами експерта, більш ніж в України, інфляція була тільки в Зімбабве. "Розрив між показниками країн був колосальний: у Зімбабве це були тризначні цифри, а в Україні - більше 20%, але все одно - ми були на другому місці", - зауважив Устенко.
Відносно зростання ВВП у країні економіст зазначив, що новітню економічну історію України можна розділити на кілька етапів. Він розповів, що на початку 2000-х років економіка росла за рахунок експорту. Із середини 2000-х років тренд змінився, і економіка стала рости не тільки за рахунок експорту, а й за рахунок споживання. "Коли споживання зростає, воно стимулює економічне зростання, і економіка показує непогані результати", - зауважив експерт. Далі, з 2008 року, за словами фахівця, все кардинально змінилося - почалася криза.
Сьогодні, на думку Олега Устенка, в Україні чимало проблем, які потребують якнайшвидшого вирішення. Для цього потрібні широкомасштабні реформи, вважає він. При цьому він зазначив, що необхідні заходи вже ініціює правляча команда. "Це дає підстави очікувати, що влада буде змінювати ситуацію на краще. Однак із багатьох напрямках ми бачимо тільки правильну риторику, а хотілося б бачити більше конкретних дій і більш артикулювати позиції правлячої команди", - зауважив Устенко.
Боргова пастка
2000-2010 роки заслужений економіст України, екс-міністр економіки України Віктор Суслов вважає важливим періодом, оскільки це - перше десятиліття ХХІ століття і половина строку розвитку України як незалежної держави.
На думку економіста, ці десять років можна умовно розділити на три етапи. Перший з них - це період закінчення повноважень президента Леоніда Кучми, який охоплює 2001-2004 роки. "Це - період відновлення економіки і початку її розвитку після кризи 1998 року", - зазначив експерт.
Другий - це час, "коли радикально змінилася політика", і цей час президентства Віктора Ющенка, вважає Суслов.
Третій етап - це пережитий нами зараз. "Це переломний період. Вже є підстави для обговорення та оцінки першого року президентства Віктора Януковича", - додав економіст.
Отже, після кризи 1998 року Україна пережила чимало економічних труднощів і зважилась на серйозну девальвацію валюти. "Якщо в 1998 році торговельний баланс України був негативним і становив 1 мільярд 207 мільйонів доларів, то з 2001 року він був вже позитивним і становив 613 млн доларів. А в 2004 році торговельний баланс досяг плюс 4 мільярдів 908 мільйонів доларів, а рахунок поточних операцій - 6 мільярдів 909 мільйонів доларів. Це - найкращі показники за роки незалежної України ", - зауважив експерт.
За його словами, в 2005 році політика переорієнтувалася головним чином на збільшення споживання та імпорту, і навесні того ж року Національний банк пішов на ревальвацію національної валюти. З 2006 року почався період масових запозичень з-за кордону, і, таким чином, почалося стрімке накопичення зовнішніх боргів, зазначив Віктор Суслов.
"Якщо за весь період незалежності до початку президентства Ющенка Україна накопичила валовий зовнішній борг близько 30 мільярдів доларів, то тільки за п'ять років правління Віктора Андрійовича вона його збільшила на 70 мільярдів. Це була принципово інша політика", - зазначив екс-міністр . Тоді, за словами експерта, і почалося катастрофічне розвиток економіки України.
"У цьому випадку Україна не могла уникнути кризи. На те були й внутрішні підстави. А світова економічна криза стала детонатором розвитку цієї внутрішньої важкої кризи", - зазначив економіст.
За його словами, під час такого складного становища девальвація гривні була неминуча. Суслов додав, що із ситуації, в яку потрапила країна, ми не можемо вийти до цих пір. "В однаково складному становищі перебував уряд Тимошенко і знаходиться уряд Азарова зараз", - зазначив фахівець.
Крім того, Віктор Суслов зауважив, що станом на 1 жовтня 2010 року валовий зовнішній борг досяг нового рекорду і становить 111 млрд 623 млн доларів. "Нацбанк повідомляє, що за три місяці зовнішній борг виріс на 7 мільярдів доларів. І в основному за рахунок кредитів МВФ", - уточнив експерт.
Україна потрапила в складну боргову пастку, вважає Віктор Суслов. І, на його думку, головним завданням подальшої політики буде пошук виходу з цієї пастки.
Надія Майна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
