2193
Крива інвестицій
— Казна та Політика
У листопаді Федеральна резервна система США заявила про те, що знову займеться накачуванням американської економіки грошима: з листопада 2010 року по червень 2011-го у світову економіку надійде $ 600 млрд. Ці гроші відразу ж опиняться в американських банках, а потім - у міжнародних інвестиційних фондах.
Зараз ліквідність у світі зашкалює, інвестиції приходять у розвинені країни. Тільки Україна залишається поза цим трендом: за перші три квартали 2010-го надходження прямих інвестицій склало $ 3,6 млрд - лише на 7% більше, ніж у минулому році.
У що вкладають іноземні інвестори
Один із великих одержувачів прямих іноземних інвестицій в Україну в цьому році - банківська система. На цей сектор економіки було витрачено 34% всіх ПІІ за три квартали поточного року. Іноземні інвестиції у банківський сектор - важлива частина прямих інвестицій, тільки от у 2010-у вони якісно відрізняються від капіталовкладень минулих років.
По-перше, нинішні інвестиції в банки - це поповнення капіталу діючих українських банків їхніми закордонними материнськими компаніями. Під час кризи з'ясувалося, що банкам потрібна серйозна докапіталізація через високий обсяг проблемних кредитів (за оцінками ЄБРР - на рівні 5% ВВП, або 50 млрд грн, дослідження Transition Report 2010), тобто фактично ці гроші потрібні "для підтримки штанів" , на розвиток вони практично не йдуть.
Але ж до кризи інвестиції у фінустанови були пов'язані переважно з тим, що їх купували іноземці, і супроводжувалося це не тільки великими вливаннями капіталу, а й тотальною перебудовою структур, експансією в регіони, поліпшенням технічного забезпечення та запровадженням нових продуктів.
По-друге, обсяг прямих інвестицій в банки насправді мізерний: до кризи банківська система щорічно отримувала по $ 2-3 млрд за рахунок великих покупок.
Угод із придбання українських фінустанов зараз небагато. З початку року тільки російський Газпромбанк придбав невеликий Агропромбанк. Кілька іноземних інвестфондів і банків отримали частки ц Кредитпромбанку (у цілому 49% акцій). Щоправда, останній просто конвертував борги перед кредиторами в акціонерний капітал, про реальні прямі інвестиції не йдеться.
Інша частина прямих інвестицій, що надходять в Україну в цьому році (близько 60%), - це фактично повернення грошей з офшорів (згадаємо, що левова частка прямих інвестицій приходить із Кіпру).
Приватизація у 2010 році провалилась: обсяг угод склав тільки 588 млн грн, або 9,3% від плану. Іноземці у приватизації практично не брали участі.
Портфельні інвестиції в Україні в 2010-му мізерні: $ 70 млн за перші три квартали. У 2009 році надходження інвестицій теж був невеликим - $ 99 млн за весь рік. У 2006-2007 рр.. обсяг портфельних вкладень був значно більшим: $ 3,5-5 млрд щороку.
Портфельні інвестиції - це надходження іноземного капіталу на український фондовий ринок, в боргові цінні папери плюс безпосередньо в компанії (частки в бізнесі купуються на правах міноритарних акціонерів). Український фондовий ринок зараз, м'яко кажучи, не у фаворі в іноземних інвестфондів. За словами торговців, частка іноземного капіталу на нашому фондовому ринку в даний момент становить 25-30% проти докризових 70-80%.
Фонди прямих інвестицій, хоча і роблять вигляд, що Україна для них дуже важлива, вкладати у наші компанії не поспішають. Воно й не дивно: багато фондів, які активно інвестували в Україну до кризи, постраждали від банкрутств місцевих компаній. Шведський фонд East Capital активно інвестував у вітчизняний ритейл і банки, зокрема у Надра Банк (володіє 7% акцій).
На питання, що фонд планує робити зі своєю часткою, аналітик East Capital Марго Джейкобс сумно зітхає: "А ви як думаєте?" Фонд був би не проти продати акції Надра Банку, тільки хто їх тепер придбає? За останній рік East Capital, який колись активно вкладав в українські компанії, не купив жодного пакету акцій у нашій країні.
Мабуть, єдиний інвестиційний інструмент в Україні, який зараз користується популярністю серед іноземних інвесторів, - це державні боргові папери (ОВДП і ПДВ-ОВДП). Держпапери країн, що розвиваються - це взагалі інвестиційне відкриття останнього року. Безумовно, раніше інвестфонди вкладали в облігації внутрішньої держпозики, наприклад, Україна, тільки от місцеві акції та корпоративні облігації давали значно більший дохід, за яким гналися інвестори, тому частка інвестицій в ОВДП в порівнянні з корпоративними була меншою.
Зараз все навпаки: інвестори за прибутковістю більше не женуться - дай Бог після такої руйнівної кризи зберегти наявні кошти. З початку року нерезиденти купили українські ОВДП на суму 10 млрд грн.
Чому не інвестують
Прикметно, що іноземні інвестори охоче купують акції українських підприємств, розміщених на західних біржах. З початку року відбулось чотири IPO українських компаній, кожне з яких мало успіх. Зараз готуються ще три, причому переважно планують розміщуватися відносно невеликі компанії.
Попит на новий випуск єврооблігацій України в цьому році був величезним, папери розміщені за дуже привабливою ціною - практично такою самою, як і просив Мінфін.
Це говорить про те, що за кордоном іноземці готові вкладати в наші папери (коли ті з'являються на іноземних майданчиках), а ось в Україні - ні. Складається враження, що нерезиденти просто бояться заводити капітал в нашу країну.
Це припущення цілком логічне: навряд чи ті, хто втратив на обвалі гривні в 2008-2009 рр.., знову готові зазнавати валютних ризиків при виведенні капіталу з України. Звичайно, хеджування валютних ризиків ще ніхто не відміняв, тільки от відповідні свопи на вітчизняні грошові знаки зовсім не розвинені: торгуються погано, котируються всього декількома банками, купують їх небагато.
"Всі нерезиденти, які інвестують в Україну, волею-неволею несуть ризик гривня/долар", - говорить голова департаменту торгівлі ІК BG Capital Вадим Самар.
Однак є й інші причини небажання іноземних інвесторів вкладати в Україну. Головна з них - величезна кількість цікавих, недооцінених активів за кордоном, у тому числі в Росії, Польщі, Чехії, де інфраструктура фондового ринку набагато краща. За словами Вадима Самара, зараз багато західних інвестфондів готові купувати російські акції і продавати українські.
"Ще одна причина відсутності серйозного надходження інвестицій в Україну - фундаментальна. Наша держава займає 145 із 183 місце у восьмому щорічному звіті з умов ведення бізнесу Міжнародної фінансової корпорації та Світового банку" Doing Business 2011: Making a Difference for Entrepreneurs " , - розповідає начальник відділу інвестиційного банкінгу ІК "Альтана Капітал" Олена Помазан. Крім того, за її словами, у міжнародному інвестиційному співтоваристві існує стійка недовіра до репутації українських бізнесменів. До речі, саме з цієї причини кількість фондів прямих інвестицій в Україну і раніше була невеликою .
"Прораховуючи співвідношення "ризик-прибуток" і порівнюючи з інвестиційними можливостями в інших країнах, іноземні інвестфонди обходять Україну", - говорить співкеруючий партнер Horizon Capital (компанія з управління фондами прямих інвестицій) Наталя Яресько. Топ-менеджер теж вважає , що діловий клімат в Україні не сприяє залученню іноземних інвестицій.
Схоже, зарубіжні інвестори просто розчарувалися в Україні.
Так, США емітує долари, ліквідність на світовому фінансовому ринку зараз зашкалює. Проте до України ці гроші ще просто не дійшли. "І навряд чи дійдуть до тих пір, поки вартість інвестиційних активів в інших країнах, що розвиваються, не досягне своїх справедливих значень", - упевнений Вадим Самар.
Олена Шкарпова
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
Також за темою
Дохідність річних депозитів вперше з початку року перевищила інфляцію (інфографіка)
У серпні імпорт в Україну зріс на 35%: що завозили найбільше
Аналітики знизили прогноз зростання ВВП України на 2025−2026 роки
Кількість небанківських фінустанов у серпні зменшилась — огляд НБУ
184 млрд грн економії: як «Дія» заощадила кошти українцям та державі
З Ужгорода вирушили перші поїзди до ЄС новою євроколією
