788
Між арештом та підпискою
— Казна та Політика
Практично співпали у часі арешт екс-міністра екології Григорія Філіпчука, допити колишніх учасників акції "Україна без Кучми" і чергова заяву президента Віктора Януковича про євроінтеграційні плани України у зверненні до українських дипломатів. На наступний день із екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко було взято підписку про невиїзд. Її підозрюють у справі про зловживання службовим становищем.
Реакція Тимошенко була прогнозованою - вона розцінила арешт Григорія Філіпчука і підписку для себе самої як "терор проти опозиції". З дня арешту колишнього керівника Держмитниці Анатолія Макаренка і колишнього заступника голови правління "Нафтогазу" Ігоря Діденка влітку цього року експерти та політики сперечалися - добереться чи ні Генпрокуратура до колишнього прем'єра.
Тепер відповідь є. У той же час влада позбавила себе можливості пояснювати кримінальне переслідування опозиції корупційними діями підозрюваних. Адже у справі про учасників акції "Україна без Кучми" 2001-2002 рр.. корупції не відшукають навіть віддані Ренату Кузьміну слідчі. Серед питань, на які поки немає відповіді: чи свідомо Генпрокуратура реанімувала справу, засуджені за якю були визнані Парламентською асамблеєю Ради Європи політичними ув'язненими.
"Я не знаю обставин цієї справи, але думаю, що обов'язково повинні бути враховані строки давності за інкримінованими статтями і пом'якшуючі обставини", - сказав у коментарі "i" депутат Ради від Партії регіонів Валерій Бондик. У той же час він відмовився коментувати можливі мотиви відновлення справи. Сама Генпрокуратура також утримується від коментарів. У той же час заступник керівника парламентської фракції Партії регіонів Михайло Чечетов переконаний в об'єктивності правоохоронних органів. Як аргумент він навів факти арештів кількох чиновників уряду Миколи Азарова. У той же час
Чечетов не зміг пояснити, як узгоджується з євроінтеграційними планами влади повернення до справи, засуджені за якою були визнані політв'язнями.
Нагадаємо, що серед обвинувачуваних у 2002 р. був і нинішній депутат від Блоку Юлії Тимошенко Андрій Шкіль. Він був звільнений зі слідчого ізолятора після того, як був обраний депутатом Верховної Ради в 2002 р. Його соратники, члени УНА-УНСО, за вироком суду отримали реальні терміни ув'язнення від 1 до 5 років. Після перемоги Помаранчевої революції тодішній генеральний прокурор Святослав Піскун звертався до Верховного суду з поданням про скасування вироків засудженим учасникам "України без Кучми", але рішення не було прийнято. "Це досить відома річ, Україна вже 15 років перебуває у процедурі моніторингу ПАРЄ. Тож рішення про поновлення справи могло бути прийняте тільки за наявності серйозних підстав. В іншому випадку це політичне самогубство", - сказала депутат Ради від Партії регіонів Юлія Льовочкіна, що представляє Україну в Європарламенті.
Політолог, заступник керівника київської організації ВО "Свобода" Андрій Іллєнко не вважає слова Юлії Тимошенко про терор влади проти опозиції емоційним перебільшенням. "Я не виключаю, що в діях екс-прем'єра і деяких міністрів є ознаки корупції. Але арешти міністрів тільки попереднього уряду, відновлення старих політичних справ - це свідчить про виборче застосування законодавства, а також про намагання влади залякати опозицію", - сказав Іллєнко. Він додав, що такі дії влади сприяють зростанню рейтингу БЮТ. Екс-міністр регіонального розвитку та будівництва в уряді Юлії Тимошенко Василь Куйбіда був одним з перших, хто потрапив під прес правоохоронних органів після зміни влади. Справу про призначення чиновника середньої руки без конкурсу проти
Куйбіди порушила Служба безпеки України. Але в суді, не зважаючи на підтримку прокуратури, суддя визнав екс-міністра невинним.
"Слідство брало до уваги вигідні йому факти, ігнорувало невигідні, для мене очевидний замовний характер справи. Якщо таке можливо проти мене, то не виключено і у справах проти інших представників нинішньої опозиції", - сказав Куйбіда. Арешт Григорія Філіпчука, завершення розслідування справи проти екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, підписка про невиїзд для екс-прем'єра і відновлення справи з акції "України без Кучми" - не набір випадковостей, а тенденція, вважає Василь Куйбіда.
Директор Київського інституту політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко пояснює дії влади проти опозиційних політиків двома мотивами: особистою неприязню до Тимошенко нинішніх керівників держави і уряду, а також бажанням попередити можливі протести проти планованих непопулярних реформ. "Тут присутній синдром Майдану, який заважає владі зрозуміти - нові протести можливі тільки з новими лідерами", - сказав Фесенко.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
