2628
Жорсткий пресинг
— Енергетика
Експерти готують групу "Приват" до жорсткого пресингу з боку уряду. Причиною конфлікту державних чинів із ФПГ є контроль "Привату" над великими вітчизняними нафтогазовими активами: компаніями "Укрнафта", "Укртатнафта", а також трьома нафтопереробними заводами. Представники групи впевнені, що уряду не вдасться повернути активи у держвласність. А от експерти впевнені у зворотному, аж до того, що Ігоря Коломойського може спіткати доля опального російського олігарха Михайла Ходорковського.
Історично склалося так, що в нафтовій галузі України вже давно зміцнилась група "Приват", яка доклала максимум зусиль для того, щоб закріпити за собою ключові нафтові активи країни. Співвласники групи довгий час вели боротьбу за контроль над транснаціональною компанією "Укртатнафта", яка володіє найбільшим нафтопереробним заводом країни - Кременчуцьким. Збільшуючи свій пакет акцій відсоток за відсотком, група із середини 2007 року збільшила свою частку в Укртатнафті з 1,27% до 50,8%. У результаті татарські акціонери були витіснені із компанії, а Приват став її повністю контролювати.
У найбільшій нафтовидобувній компанії країни "Укрнафті" Приват володіє 43% акцій, 50% +1 акція належить НАК "Нафтогаз Україна". Компанія забезпечує 75% національного видобутку нафти і газового конденсату. У НПК "Галичина", який експлуатує Дрогобицький НПЗ, Привату належить 53,9% акцій, 25% - Фонду держмайна України. Ще в одному нафтопереробному активі - ВАТ "Надвірнянський нафтопереробний завод "Нафтохімік Прикарпаття"- Приват володіє 72% акцій. Контроль над прикарпатськими заводами група отримала внаслідок рейдерського захоплення, переписавши на себе акції групи "Континіум" і Watford Petroleum Ukraine.
Прикарпатські заводи Привату дуже довгий час простоювали або працювали на мінімальну потужність. Проблема полягала не тільки в критичній зношеності основних фондів, але і в постачаннях нафти на підприємства. Обидва ці фактори взаємопов'язані, адже щоб отримати банківський кредит на модернізацію заводів, фінансовим установам необхідно було надати гарантії окупності у вигляді стабільних постачань сировини на заводи. Цього можна було досягти лише після переведення нафтопроводу Одеса - Броди в аверсний режим. Саме у безпосередній близькості від нього і перебувають прикарпатські НПЗ.
Однак коли нафтопровід Одеса - Броди нарешті був запущений в аверсному режимі, на прикарпатські НПЗ накинув оком уряд. У принципі, це логічно, оскільки зусилля для завантаження нафтопроводу доклав саме уряд. І не дивно, що Кабмін вирішив прибрати до рук нафтові компанії та переробні заводи, які до того ж були придбані групою "Приват" не зовсім ринковими методами. Однак для старту програми із відбирання майна у Привату потрібен привід. І такий привід уряд придумав.
Зокрема, днями міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявив, що уряд не влаштовують фінансові показники ВАТ "Укрнафта". "Тому ми відновлюємо переговори із приватними акціонерами. І якщо буде потрібно, проведемо кадрові зміни", - заявив міністр. Це можна вважати початком державної кампанії проти групи "Приват" у нафтовому секторі. Наміри держави слід розцінювати як дуже серйозні, тому що для цього є кілька обставин.
По-перше, це створення державної вертикально інтегрованої нафтової компанії. Іншими словами, можлива поява аналога НАК "Нафтогазу", чиї активи можна буде легко перевести в нову ВІНК при форс-мажорних ситуаціях. А по-друге, враховуючи переговори Газпрому і Нафтогазу про злиття компаній і створення спільних підприємств, форс-мажору слід очікувати в дуже недалекому майбутньому.
Таким чином, Бойко прямо натякнув І. Коломойському і Геннадію Боголюбову, що в найближчому майбутньому буде проведена ротація на керівних посадах кількох нафтових активів, і біля керма встануть вже не приватівські менеджери. У результаті Приват повністю втратить контроль у цьому секторі. За словами Бойка, уряд розраховує на всі активи групи "Приват". "Ми розглядаємо напрямки реформування галузі і створення вертикально інтегрованої компанії, яка об'єднає активи у видобутку, переробці, продажі", - сказав міністр.
Експерти вважають, що у Міністерства енергетики та вугільної промисловості є всі підстави для критики менеджменту Укрнафти. Так, за 9 місяців поточного року обсяги видобутку нафти і газового конденсату компанією різко знизилися: нафти і газового конденсату - на 12,9%, до 1,89 млн тонн, природного газу - на 17,6%, до 1,87 млрд куб . м. Однак експерти пояснюють це тим, що виснаженість запасів родовищ, на яких працює Укрнафта, в окремих випадках дорівнює 75-80%.
Причини раптового рішення уряду про створення вертикально інтегрованої компанії експерти пояснюють ще й тим, що Нафтогаз зовсім нещодавно програв судову суперечку RosUkrEnergo і в балансі НАК утворилася газова діра. "Набагато більше, ніж створення ВІНК, Бойку потрібен газ "Укрнафти". В даний час Укрнафта має у своєму розпорядженні 7090 млн куб. м газу у підземних сховищах. І успішно бореться з інертними юристами НАК "Нафтогаз Україна", виграючи суди за судами. Так , у вересні 2010 Вищий госпсуд дозволив Укрнафті використовувати 1050 млн куб. м газу з цього обсягу для постачань приватівському Дніпроазоту. 26 листопада Госпсуд Києва санкціонував постачання 157 500 000 куб. м газу Укрнафти із ПСГ для промспоживачів. Протягом усього 2010 року Укрнафта відмовлялася продавати видобутий газ НАК "Нафтогаз Україна", мотивуючи це заниженою ціною на паливо ", - пояснює експерт Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
Укрнафта щорічно видобуває більше 3 млрд куб. м газу. На думку експерта, враховуючи "дірку" в газовому балансі країни, яка утворилася після повернення RUE 12100 млн куб. м газу, Міненерго набагато дешевше було б взяти під контроль норовливих менеджерів Укрнафти, ніж купувати газ у Газпрому за ринковою ціною в 2011 році. "Тим більше, що в 2011 році на обсяги, яких бракує, 30% "харківська" знижка не поширюється", - нагадав Марунич.
Експерт припускає, що анонсована Бойком атака на Укрнафту пов'язана не тільки із планами створення повноцінної ВІНК, про яку мріяли чиновники з кінця 1990 років. "Приват, по суті, вже створив ВІНК, отримавши контроль над Укрнафтою, Укртатнафтою (не в останню чергу завдяки компромісу з Ю. Бойка на зборах акціонерів 14 липня 2010),"Нафтохіміком Прикарпаття", "Галичиною", Укртранснафтою, численними нафтобазами, 1 , 5 тис. АЗС і Одеською нафтоперевалкою. Тому дніпропетровських хлопців буде дуже непросто переконати у необхідності повернути частину активів державі. Хіба що натякнувши Ігорю Коломойському про можливість кардинальної зміни його життєвого шляху за прикладом пана Ходорковського ", - говорить Марунич.
Експерти вважають, що якщо Бойко отримає схвалення (або, принаймні, гарантії невтручання) з боку "старших товаришів", у І. Коломойського і його бізнесу можуть виникнути проблеми. "На підході в парламенті законопроект № 6504 про зниження до 50% кворуму при проведенні зборів акціонерів. Набуття чинності цього закону вибиває з рук приватівців основний козир, який дозволяв їм неодноразово зривати збори акціонерів Укрнафти і не допускати прийняття невигідних рішень, в тому числі зі зміни менеджменту ", - розповідає Марунич.
Не зважаючи на подібну рішучість, в уряду все ж можуть виникнути проблеми з Укртатнафтою, а саме - із Кременчуцьким НПЗ. Група "Приват" у разі атаки уряду на їхні нафтові активи може вивести з ПАТ "Укртатнафта", яке воно вже довгий час успішно банкрутить, майновий комплекс Кременчуцького НПЗ і успішно продати його. Як варіант, уряд може викупити у Привату не тільки Кременчуцький НПЗ, але і Дрогобицький і Надвірнянський заводи. Про можливий продаж цих підприємств вже неодноразово заявляв Боголюбов.
Серйозність намірів уряду щодо атаки на нафтові активи групи "Приват" не варто недооцінювати. Адже це тільки на перший погляд здається, що рішення про створення державної ВІНК є раптовим. Однак якщо ретельно проаналізувати ситуацію, то можна дійти висновку, що уряд готувався до цього рішення досить серйозно. Про це говорить кілька фактів.
Перший факт - це, природно, завантаження нафтопроводу Одеса - Броди і запуск його в аверсному режимі, що дозволяє завантажити два прикарпатських НПЗ. Другим фактом є домовленості з Азербайджаном щодо гарантій повного завантаження нафтопроводу. Днями Бойко заявив, що Азербайджан запропонував постачати по нафтопроводу Одеса - Броди до 8 млн тонн нафти на рік у прямому напрямку. Відповідно до визначеної інформації в 2011 році нафтопровід буде завантажений на повну потужність, тобто в напрямку Бродів буде транспортовано 14 млн тонн нафти на рік. Азербайджан з цього обсягу надасть 5 млн тонн на білоруські НПЗ, 3 млн тонн - на Дрогобицький і Надвірнянський НПЗ. Ще 6 млн тонн нафти буде експортувати Венесуела на білоруські НПЗ.
Крім того, рішення про створення державної нафтової ВІНК дає відповідь на ще одне питання. Незадовго до цього НАК "Нафтогаз Україна" звернулася до Антимонопольного комітету з проханням надати дозвіл на придбання 100 автозаправних станцій в Україні. Експерти задавалися питанням про те, навіщо Нафтогазу чимала мережа автозаправних станцій, якщо у компанії немає видобувних активів, наприклад, як у Укрнафти. А також хто виступить продавцем такої великої мережі АЗС? Тепер відповіді на запитання отримані. Це свідчить про те, що плани із повернення контролю над Укрнафтою і низкою активів Кабмін детально розробляв вже досить давно.
А необхідність отримання контролю над прикарпатськими нафтопереробними заводами залежить від ще однієї обставини - від рішення Росії скасувати мита на нафту, що постачається до Білорусі. Цього слід було очікувати, хоча причин для такого раптового скасування мит у Росії після гучного скандалу на вищому рівні не було. Росіяни пояснюють факт скасування вступом Білорусі до ЄЕП. Однак, якщо на дане рішення Росії поглянути з іншого боку, то можна зрозуміти, що Україна є для Росії найвищим пріоритетом, заради якого навіть варто забути міжнародний скандал із Білоруссю. Мова йде про незацікавленість Росії в економічній незалежності України, в даному випадку - нафтової незалежності.
Після того як Україна налагодила нафтові відносини із деякими країнами без участі Росії, Кремль поквапився "виправити" ситуацію скасуванням мита для Білорусі. Олександр Лукашенко обіцяє прийняти рішення щодо імпорту російської нафти напередодні Нового року. Що виявиться важливішим для білоруського президента: його домовленості із Венесуелою, Азербайджаном, Україною чи прагнення "бути помилуваним" Кремлем, - покаже час.
Однак при відмові Білорусі транспортувати нафту через Україну, у Кабміну є альтернатива - про своє бажання споживати азербайджанську нафту вже заявили поляки. Тому весь обсяг азербайджанської нафти, призначений для Білорусі, з успіхом можна перенаправити до Польщі і далі до Європи, а також завантажити і українські заводи. І тоді, в разі нового російсько-білоруського конфлікту, Лукашенку буде непросто "втиснутися" у постачання нафти по нафтопроводу Одеса - Броди.
Єдиною проблемою в нафтовій схемою для України можуть стати "раптові" труднощі у в Азербайджану. Причиною їх виникнення можуть виявитися російсько-азербайджанські переговори на вищому рівні, очікувати яких слід у найближчому майбутньому.
Тарас Жирош
За матеріалами: FundMarket
Поділитися новиною
Також за темою
У вересні зростуть тарифи на електроенергію для деяких споживачів
Reuters підрахувало, скільки потужностей нафтопереробки втратила рф після українських атак
До опалювального сезону Україна готова вже на 70% - Кулеба
Google інвестує у перший у США проєкт із закупівлі електроенергії від реактора Gen IV
Норвегія знайшла велике родовище нафти в Північному морі
В рф заявили, що мають «особливі механізми» постачання нафти в Індію
