Вздовж і впоперек


Вздовж і впоперек

Останнім часом ситуація із ліквідністю банківського сектора радикально змінилась - обсяг вільних ресурсів почав різко зменшуватись. У минулий понеділок, 6 грудня, залишки на кореспондентських рахунках банків склали 14,5 млрд грн. - Це мінімальний показник із початку поточного року. Ще місяць тому (на початку листопада) він коливався на рівні 20 млрд грн.

Причини ...

Нагадаємо: пік ліквідності банківського сектора цього року припав на середину липня, коли в окремі дні залишки на коррахунках фінустанов перевищували 30 млрд грн. Останнім часом цей показник зменшився удвічі. Учасники ринку переконані, що ліквідність банківського сектора знизилась внаслідок дій НБУ та Мінфіну, спрямованих на придушення інфляції.

"Схоже, це свідома скоординована політика Нацбанку і Мінфіну із зв'язування гривневої ліквідності. Такі заходи необхідні для зменшення тиску на валютний ринок і курс, а також мінімізації рівня інфляції. Уряд хоче за підсумками року досягти інфляції менше 10%, тому, ймовірно, Мінфін притримує зібрані до бюджету гроші на рахунках Держказначейства ", - вважає Володимир Кравченко, директор казначейства "Райффайзен Банку Аваль".

Згоден із думкою колеги і Сергій Олексієнко, заступник голови правління банку "Контракт": "Гроші із банківської системи вимиваються в результаті здійснення клієнтами бюджетних платежів. Думаю, що дефіцит гривневої ліквідності буде відчуватися до 20 грудня ".

Припущення банкірів підтверджуються статистикою. Так, за підсумками листопада НБУ несподівано зафіксував відтік із банківської системи коштів юридичних осіб майже на 2,8 млрд грн. Тоді як у попередні місяці спостерігалось стабільне надходження цих ресурсів у банки. Справа в тому, що після здійснення бюджетних платежів (податки тощо) ці кошти фактично залишили банківську систему і зосередилися на рахунках Держказначейства.

За даними Нацбанку, до початку грудня залишок коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) досяг 10,9 млрд грн., що майже вдвічі більше, ніж на початок листопада. У той же час у повідомленні регулятора підкреслюється, що збільшення відбулося лише завдяки надходженням в останній день листопада 6,4 млрд грн. Володимир Кравченко нагадує, що останнім часом НБУ переважно продає валюту на міжбанку, отже, вилучає з обігу гривню.

Про зменшення банківської ліквідності свідчить також те, що банки почали купувати менше депозитних сертифікатів НБУ - протягом листопада таких ЦП купили всього на 7 млрд грн. Тоді як, наприклад, у липні поточного року вкладення банківського сектора у депозитні сертифікати перевищили 40 млрд грн.

Втім, деякі банкіри дають інші пояснення зниженню банківської ліквідності. "Щоб купити валюту для розрахунків за російський газ, НАК" Нафтогаз України "здійснила РЕПО-угоду (продаж ОВДП з наступним викупом) із держбанками на 7,5 млрд грн. Тобто гроші пішли з банківської системи, внаслідок чого зменшилися і залишки на коррахунках ", - вважає Дмитро Золотько, заступник голови правління Дочірнього банку Сбербанка России.

... і наслідки

Так чи інакше, слід визнати, що дії монетарної влади щодо зв'язування ліквідності досягли своєї мети. За підсумками листопада зафіксовано скорочення обсягу грошової маси на 0,2% - до 575 млрд грн. Тоді як підсумкове зростання цього показника з початку року досягло 18%. Крім того, не без допомоги монетарних "лещат" за підсумками листопада вдалося добитися рівня інфляції лише 0,3%, тоді як у вересні цей показник склав 2,9%.

За спостереженнями Валерія Литвицького, голови групи радників голови НБУ, інфляція в 0,3% - це історичний мінімум для листопада за всі роки існування гривні. У той же час Нацбанк не планує підвищувати облікову ставку і робочі ставки рефінансування банків.

Так, минулого тижня Литвицький заявив: "Найближчим часом не варто очікувати змін у відсоткових ставках: вони однаково сприятливі для підтримки економічної активності та протидії інфляційному тиску". Нагадаємо: з початку поточного року (січень - листопад) рівень інфляції досягав 8,2%. Тому в Нацбанку вважають можливим утримати інфляцію за підсумками 2010 р. на рівні нижче 10%. Тоді як Мінекономіки прогнозує двозначну інфляцію, але менше 13%.

У той же час заходи Нацбанку негативно вплинули на вартість кредитних ресурсів. Поки мова йде про міжбанківські позики. Цілком логічно, що зниження ліквідності банків призвело до активізації ринку міжбанківського кредитування, щоденні обсяги якого збільшилися в середньому до 3 млрд грн., що відповідає докризовому рівню. Підвищення попиту на короткострокові міжбанківські ресурси викликало різке підвищення їх вартості.

Так, за даними НБУ, 8 грудня середньозважені відсоткові ставки за "міжбанку" підскочили до 9,9% річних, при цьому вартість найпопулярніших позик overnight досягла 9,1% річних. Відзначимо: ще місяць тому "нічні" гроші коштували в середньому 2-2,5% річних. Таким чином, можна констатувати подорожчання міжбанківських кредитів у 3 рази. Не виключено, що вже найближчим часом почнуть підвищуватись відсоткові ставки і за вкладами населення і компаній з подальшим подорожчанням кредитів. Втім, слід зазначити, що не у всіх фінустановах ситуація з ліквідністю однакова.

"Найбільші банки з іноземним капіталом не мають проблем із ліквідністю", - запевняє Кравченко. У свою чергу, Алексеєнко зазначає: "У деяких невеликих банків є надлишок ліквідності, тому вони готові здійснювати міжбанківське кредитування. Правда, йдеться про невеликі обсяги пропозиції, які погоди не роблять. Є одиниці, і серед великих банків, у яких з гривнею все добре. Багато великих банків шукають гривневі ресурси ".

Учасники ринку не виключають, що окремі банки активно позичають гривню у своїх колег під спекулятивні операції на валютному ринку.

"Банки намагаються грати на курсі, тому скуповують долари, щоб потім продати їх дорожче", - припускає один із банкірів. За даними Асоціації українських банків, безперечним лідером на ринку міжбанківського кредитування є ПриватБанк. Станом на 1 листопада 2010 р. портфель виданих цим банком міжбанківських позик склав 13,5 млрд грн. Результати Ощадбанку набагато скромніші - всього 2,7 млрд грн. Третє місце - в "Альфа-Банку" (1,7 млрд грн.).

У той же час фінустанови із західним капіталом майже не помітні на міжбанку. До речі, не варто забувати, що дуже часто банки використовують міжбанківське кредитування для штучного роздування активів.

Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик"

- Мені здається, що ситуація, що склалася з ліквідністю є очікуваною і прогнозованою. Завжди в кінці року активізуються розрахунки корпоративних клієнтів, тому залишки на рахунках зменшуються, ліквідність знижується. Як результат, дорожчають міжбанківські ресурси. Тому, думаю, надалі ситуація вирівняється. Загалом, ми не очікуємо, що подорожчання "коротких" грошей спровокує підвищення процентних ставок із клієнтських депозитів і кредитів для населення і компаній.

Андрій Рожок, голова правління Фінбанк

- Наприкінці року завжди спостерігається активізація міжбанківського ринку. Справа в тому, що клієнти активізують розрахунки з бюджетом, у зв'язку з цим залишки грошей з поточних рахунків у банках перекочовують до органів Держказначейства. Причому цей процес має хаотичний характер. Тому банкіри змушені оперативно заповнювати ліквідність, залучаючи ресурси із міжбанківського ринку.

Зараз банки мають у своєму розпорядженні надлишкову ліквідність у валюті і, навпаки, відчувають брак гривні. Тому найбільш поширені операції на міжбанку - це свопи (обмін кредитами в різних валютах). Є багато охочих поміняти валюту на гривню, тому різниця в ставках (так звані диференціали) сягає 20%, тоді як протягом року вона не перевищувала 3-5% річних. На мій погляд, ажіотаж на міжбанку має ситуативний характер, що не повинно сильно позначитися на вартості кредитів для кінцевих позичальників.

Дмитро Гриньків

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Вздовж і впоперек» на Finance.ua - 2.0
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua