883
Нацбанк крутить рублем
— Казна та Політика
Днями голова Національного банку Володимир Стельмах заявив про намір регулятора включити російський рубель до складу валютних резервів, підвищуючи тим самим диверсифікацію золотовалютних запасів країни. За його словами, Україна вже отримала згоду на такий крок з боку Міжнародного валютного фонду. Крім того, Стельмах зазначив, що на міждержавному рівні зараз обговорюється можливість посилення ролі національних валют у торговельно-економічному обігу.
Варто зазначити, що за даними Державного комітету статистики за станом на жовтень, обсяг українсько-російської торгівлі товарами і послугами склав близько $29 млрд., а це 32,2% сукупного обсягу експортно-імпортних операцій України. Крім того, за січень-червень частка розрахунків у рублях в структурі розрахунків із операцій поточного рахунку платіжного балансу України трохи росла порівняно із першим півріччям минулого року: з 8,2% до 12,6% - зі вступів і з 4,5% до 6,4% - із виплат.
На думку голови правління банку "Хрещатик" Дмитра Гриджука, цей крок регулятора - це, перш за все, монетарний інструмент регулювання ринку. Банкір упевнений, що навряд чи головним завданням НБУ в даному випадку є диверсифікація валютних ризиків. А політичних мотивів у рішенні Нацбанку він не бачить.
Разом з тим, за словами екс-заступника голови НБУ Сергія Яременка, в України є усвідомлення того, що Росія - далеко не "останній" торговельний партнер для нашої країни. "Останні події на світовому ринку демонструють тенденцію зростання економічного впливу Росії", - зазначає фінансист. Проте, заявляє він, рубель не є вільно конвертованою валютою, тому окрім як на російському ринку застосувати його ніде.
В тому, що в даному рішенні Нацбанку є здоровий глузд, упевнений і голова правління "Райффайзен Банка Аваль" Володимир Лавренчук. "Якщо між Україною і Росією великий об'єм торгового обігу в рублях, то, значить, є сенс в подібних діях регулятора", - упевнений банкір.
Разом з тим президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає ініціативу Нацбанку не більше ніж економічним експериментом. За його словами, перед регулятором стоїть завдання "перевірити ліквідність рубля на ділі". "Це експеримент. У резерв куплять зовсім трохи рубля. Це буде мікробна величина, адже рубель - неконвертована валюта. Його важко купити, але ще важче продати", - упевнений експерт.
Погоджується із банкірами і заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валерій Новицький. Рішення НБУ він пояснює необхідністю диверсифікувати валютні ризики на тлі нестабільності світових валют, а також тим, що Росія є ключовим гравцем у торгівлі з Україною. Проблема лише в тому, вважає експерт, що кошти золотовалютних резервів неграмотно витрачаються. "Гроші просто накопичуються, а не інвестуються в розвиток технологій. Політика НБУ завжди була і залишається недостатньо прозорою", - нарікає він.
Не у всьому згоден із колегами заступник голови правління банку “Фінанси і Кредит” Ігор Львов. Рішення Нацбанку купувати російський рубель він вважає результатом українсько-російських домовленостей на вищому рівні, пов'язаних із "газовими питаннями". Чи "буде від цього для України користь - складно сказати", - говорить банкір, зазначаючи, що цей крок навряд чи серйозно захистить Україну від валютних ризиків. Проте погоджується з колегами в тому, що не враховувати зростаючий вплив Росії на світових ринках не можна.
А ось директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає намір НБУ включити російський рубель до складу валютних резервів абсолютною дурістю і не більше ніж бажанням України продемонструвати Російській Федерації свою лояльність. "Резервними можуть бути лише надійні, стійкі валюти. Крім того, далеко не всяка надійна валюта стає "широким" резервом, що має абсолютну ліквідність, яку всі готові тримати і в якій легко вести розрахунки", - говорить експерт. За його словами, рубель такою валютою не є, оскільки російська економіка залишається украй нестабільною: з одного боку, вона не має чітких і зрозумілих конкурентних переваг, а з іншого - не є стабільною в довгостроковій перспективі.
За словами директора економічних програм Центру Разумкова, рішення НБУ має, швидше, відтінок політизації, ніж якесь відношення до реальних економічних процесів.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
