3131
Аптечні кіоски скоро зникнуть
В Україні закрили 149 аптек. Аптечний роздріб в Україні продовжує укрупнюватись - попри відсутність явних лідерів ринку, дрібні формати з кожним днем втрачають власну конкурентоздатність.
За інформацією МФГ "Бізнес-Кредит", за останній рік в Україні стало менше на 840 торгових точок, що займаються роздрібним продажем лікарських препаратів. Переважно це скорочення відбулося за рахунок закриття аптечних кіосків та аптечних пунктів. Їх кількість знизилася на 5 і 17,5% - мінус 240 і мінус 600 точок відповідно. Максимальне скорочення спостерігалося в трьох регіонах - Автономній Республіці Крим, Запорізькій та Одеській областях. У решті областей зменшення було рівномірним. У той же час, не зважаючи на загальне скорочення кількості торгових точок, частка звичайних аптек (до цієї категорії входять і фарммаркети) зросла із 50% в 2009 році до 52% у 2010-у
Бурхливе зростання аптечного роздробу в Україну підштовхував споживачів. Населення великих міст вважає, що розташування аптечних установ на відстані 15-20 хвилин - це дуже далеко. Але після майбутнього скорочення торгових точок малих форматів ходити за ліками доведеться набагато далі. За словами маркетинг-директора ФМГ "Бізнес-Кредит" Ірини Дерев'янко, введення жорсткого рецептурного відпуску, дату початку якого зараз обговорюють у МОЗ, призведе до істотної зміни структури продажів на аптечному ринку. "У результаті відпуску ліків за рецептами постраждає не менше 25% ринку - в першу чергу за рахунок відмирання аптечних кіосків", - пояснює вона.
Як правило, аптечні кіоски - це невеликі за площею торгові точки (10-20 м2), розташовані в місцях підвищеної прохідності (переходах, зупинках, поряд з ринками). Їх особливість в обмеженості асортименту: на відміну від звичайних аптек кіоски не мають права торгувати рецептурними препаратами. Не дивно, що навіть зараз асортимент у них набагато скромніший, ніж у аптек, - кілька сотень найменувань проти 2000-6000 позицій. Тому, не зважаючи на уявну простоту, саме формат кіосків виявився тепер найбільш невигідним для їх власників.
Директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков називає ще один чинник, який ставить хрест на світлому майбутньому аптечних кіосків. "Після набуття чинності нових ліцензійних умов, які зараз доопрацьовуються регуляторними органами, місця на аптечному ринку кіоскам не буде, оскільки вони фізично не зможуть виконувати вимоги навіть за мінімальними площами", - зазначає він. Не говорячи вже про їх оснащеність обладнанням та кваліфікацію персоналу.
У той же час експерти переконані, що аптечні пункти (вони розміщуються на базі лікувальних закладів - лікарень, поліклінік і т.д.) регуляторні нововведення торкнуться в меншій мірі, ніж кіоски. По-перше, тому що їм дозволено займатися реалізацією рецептурної групи лікарських препаратів. А по-друге, як стверджує директор із продажу та маркетингу аптечної мережі "Лінда-Фарм" Ірина Растіхіна, у них є своя власна цільова аудиторія і постійний востребуваний асортимент.
І ще одна цікава деталь: аптечні кіоски та пункти, на відміну від аптек, самостійними юридичними особами не є. "Ліцензія видається на аптеку, а вищеназвані підрозділи відкриваються як структурні філії", - пояснює Ірина Дерев'янко. Тому зараз аптечні мережі, у складі яких було багато кіосків, проводять активну роботу з їх кількісної оптимізації.
Фахівці з "Бізнес-Кредиту" вважають, що в 2011-2012 роках ринок продовжить укрупнюватися - будуть відкриватися нові аптеки і фарммаркет. Причому останні сконцентруються лише у великих містах. У той же час, за прогнозами "Агентства медичного маркетингу", протягом найближчого року приходу стратегічних інвесторів в роздрібний фармбізнес Україні чекати не варто. Це означає, що в операторів є час для наведення ладу у бізнес-процесах. За оцінками Юрія Черткова, на побудову національної мережі з покриттям по всій Україні її власнику має належати хоча б 5-6% ринку. На сьогоднішній день частки лідерів не дотягують навіть до 2%.
Однак інтерес вітчизняних олігархів до аптечного бізнесу вже помітний. Наприклад, "Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ), підконтрольна Рінату Ахметову, нещодавно заявила про плани розширення своєї аптечної мережі. Фармацевтичний бізнес СКМ представлений компанією "Український аптечний холдинг", що володіє й управляє мережею із 240 аптек. З них близько 30 працюють під брендом "Здравиця", інші - без бренда. До 2015 року за рахунок розширення географії присутності компанія має намір збільшити кількість точок мережі на 145 об'єктів - до 385.
Як зазначає маркетинг-директор ФМГ "Бізнес-Кредит" Ірина Дерев'янко, обсяг споживання препаратів українцями в роздробі в 2010 році виріс на $ 5 - середньостатистичний українець у поточному році придбав ліків на $ 45. При цьому більше половини ринку припадає на препарати дешевше 50 грн. за упаковку (13% - до 10 грн. і 43% - 10-49 грн.). Решта структура ринку розподіляється таким чином: 22% становлять препарати в ціновій категорії 50-99 грн., 17% - 100-299 грн. і 5% - від 300 грн. Частка останніх повернулася на рівень 2006 року.
Але не зважаючи на зниження купівельної здатності, частка препаратів низького цінового сегмента зменшується - з 16% у 2006 році до 10% у 2010-му. "Відбувається вимивання дешевих препаратів з аптек - їх власники не хочуть працювати з цими препаратами, оскільки заробіток на них набагато менший", - уточнює Ірина Дерев'янко. Найвища ціна середньозваженої упаковки ліків, природно, у Києві - $ 2,2, у середньому по країні - $ 1,7.
В асортиментній політиці теж є перекоси. Фарммаркету так і не вдалося перейти із лікарського сегмента на парафарму і косметику, як вони спочатку розраховували. "Сьогодні навіть в самих ефективних фарммаркетах її частка не перевищує 30%", - говорить директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков. При цьому лікарські препарати, що займають 37% асортименту, приносять аптекам 84% доходу в грошовому вираженні. А косметика з її часткою в 32% лише 5% доходу.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
