1776
"Азартний" законопроект залишить гральний бізнес без правил?
Півтора роки минуло відтоді, як в Україні заборонили гральний бізнес. На думку експертів, найважливішим пунктом закону, який "ліквідував" з червня 2009-го зали ігрових автоматів і казино, було зобов'язання Кабінету міністрів протягом 3-х місяців з моменту набрання документом чинності розробити законопроект, що регламентує організацію тих азартних ігор, які не потрапили під табу.
Всім було зрозуміло, що напередодні президентських виборів займатися такою непопулярною в народі темою як азартні ігри не буде жодна політична сила. Однак, вже без малого рік країна живе з новим президентом, а гральний бізнес, як і раніше, поза законом. При цьому ні для кого не секрет, що держава фактично не впоралося із забезпеченням заборони.
Казино і зали гральних автоматів (хай і під іншою вивіскою) можна легко знайти не лише в Києві, але і в самому зубожілому райцентрі. Нарешті, у листопаді проект закону "Про азартні ігри", розроблений Мінфіном, опинився на розгляді Кабміну. Документ є, але, зосередившись на лотереях і казино у п'ятизіркових готелях, його автори залишили без відповіді найголовніше питання - що робити з нелегальним гральним бізнесом в Україні...
Держава візьме в гру всіх?
ЗМІ вже неодноразово повідомляли про те, що законопроект "Про азартні ігри" закріплює право організовувати азартні ігри виключно за державою. Варто нагадати, що після заборони грального бізнесу єдиним легальним видом цієї діяльності в нашій країні залишилися лотереї.
Всі вони і так мають статус державних, а приватниками можуть бути тільки їх організатори, які отримали ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Аналогічний підхід до лотерей зберігся і в новому законопроекті. Враховуючи, що заборону на гральний бізнес ніхто не знімав, логічно припустити, що законопроект "Про азартні ігри" стосується виключно лотерей, бо під заборону у нас потрапили навіть букмекерські контори і тоталізатори.
Разом з тим, документом пропонується підняти вартість ліцензій на проведення азартних ігор до 40 млн. грн. і видавати їх лише на 7 років. Зауважте, ліцензію будуть надавати на проведення азартних ігор в цілому, а не тільки лотерей. Тут виникає явне протиріччя з законом про заборону грального бізнесу. Відвідали 7 грудня круглий стіл "Проблеми та шляхи легалізації грального бізнесу в Україні", який був присвячений обговоренню законопроекту "Про азартні ігри", для себе з'ясували, що розібратися в суперечностях цього документа не під силу навіть експертам. Учасники заходу поставили запитання, які ж саме види грального бізнесу повинні бути легалізовані в Україні, але так і не змогли знайти відповіді на це питання.
Під час круглого столу екс-заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко (звільнена з державної служби 6 грудня 2010 року в зв'язку з досягненням пенсійного віку) справедливо зазначила, що практично всі оператори грального бізнесу, які сьогодні працюють в Україні, перебувають "у тіні" .
"Це стосується як заборонених видів діяльності, так і організаторів лотерей. У зв'язку з цим основне наше завдання - створити мотивацію для тих, хто зайнятий у цій сфері, працювати легально і наповнювати бюджет. Ми прислухалися до порад фахівців і прийняли за основу модель побудови даної сфери бізнесу за зразком Словаччини, де регулювання азартних ігор здійснюється державною компанією. Перший крок, який нашим законопроектом запропоновано здійснити в Україні, - створити державну структуру, яка буде виконувати функцію організатора грального бізнесу", - сказала Т.Єфименко й додала, що "всі, хто готовий працювати за правилами держави, зможуть знайти своє місце в легальному бізнесі. Для них будуть створені певні перехідні умови".
Разом з тим, Т.Єфименко визнала, що спірним моментом в законопроекті Мінфіну є те, що він охоплює всі види грального бізнесу, що існують в Україні.
"У проекті закону йдеться про лотерейну діяльність та інші види грального бізнесу. Однак існує думка, що варто було б окремими законами обумовити нормативне забезпечення кожного виду грального бізнесу, які на сьогодні в Україні заборонені", - уточнює експерт.
Як хочете, так і розумійте - законопроект начебто виключно лотерейний, але при цьому його автори не забувають і про "інші види грального бізнесу". Так само не зовсім зрозуміло, для чого колишній заступник міністра постійно посилалася на досвід Словаччини, де, за її словами, при населенні в 8 разів меншому, ніж в Україні, доходи держави від грального бізнесу в 10 разів вищі, ніж вони були в нашій країні до заборони. Навіщо такі приклади, коли кожному ясно - такої корупції, як в Україні, немає навіть у розвинутих африканських країнах, і в цьому наша головна відмінність від Словаччини.
Єдине, що абсолютно ясно з мінфінівського законопроекту, так це бажання держчиновників взяти гральний бізнес під жорсткий контроль. Але тут знову постає питання щодо спроможності наших держструктур контролювати хоч щось, крім освоєння бюджетних коштів.
Словацький велосипед по українських дорогах не проїде
Своєю присутністю обговорення законопроекту "Про азартні ігри" вшанував радник Президента України Роман Шпек. Апелюючи Тетяні Єфименко, яка кілька разів наголосила, що в питанні контролю грального бізнесу України не варто винаходити велосипед, а достатньо вивчити досвід європейських країн, він заявив - винаходити все-таки доведеться.
"Дискусія не зовсім коректна - нам вже вибрали велосипед і дорогу, але умови Словаччини - аж ніяк не умови України. Функція регулювання - це святий обов'язок держави, але якщо на сьогодні держава не може контролювати виконання заборони грального бізнесу, то про що можна говорити. Я дуже сумніваюся, що ми зможемо контролювати гральний бізнес, що перебуває "в тіні", нам потрібно виходити з українських реалій, а не закордонного досвіду. Я не впевнений, що у держави сьогодні є досвід і гроші для того, щоб розвивати той же лотерейний бізнес", - підкреслив Р.Шпек.
При цьому він нагадав досвід Росії, в якій гральний бізнес був заборонений раніше, ніж в Україні, але зараз держава не в змозі контролювати його тіньовий оборот.
Р.Шпек вважає, що для початку в Україні треба розібратися з тіньовими операторами азартних ігор, і тут з ним не можна не погодитися.
У свою чергу, народний депутат (Партія регіонів), віце-президент Національного олімпійського комітету України Віктор Корж вважає неприпустимим об'єднання в одному законі питань, що стосуються казино і лотерейного бізнесу.
"У Європі лотерейний бізнес, як правило, спрямований на соціальні цілі, підтримку спорту, він позиціонується як досить чистий і прозорий. Гральний бізнес мені просто не хочеться коментувати", - сказав народний депутат.
Він досить довго розхвалював свій власний законопроект "Про регулювання діяльності з проведення лотерей в Україні", зареєстрований ВР ще 15 грудня 2009 року. На думку В.Коржа, його ідеї на відміну від мінфінівських дійсно дозволять залучити у вітчизняний лотерейний бізнес інвестиції, і будуть сприяти його розвитку.
"Я представляю більшість, владу, і в цьому законопроекті (мінфінівському) для мене проглядається той самий шаблон, який використовувався при підготовці Податкового кодексу. До чого це призвело, ми всі добре знаємо, і мені не хотілося б повернутися до непереборного бажання відрізати собі палець після того, як я проголосував за Податковий кодекс", - заявив народний депутат з неприхованим пафосом.
Для тих, хто не в курсі, нагадаємо, що Т.Єфименко, яка була звільнена з посади заступника міністра фінансів за розпорядженням Президента, була розробником не тільки законопроекту "Про азартні ігри", але й одним з основних авторів горезвісного Податкового кодексу. На думку експертів, її звільнення було безпосередньо пов'язане саме з провалом ПК. Тож у противників законопроекту "Про азартні ігри" з'явився "вагомий" аргумент у суперечці з колишнім заступником міністра, яким так не по-джентльменськи скористався нардеп.
У результаті проходження законопроекту через парламент дуже сумнівне. Що ж стосується традиції японських мафіозі-якудза відрізати собі фалангу пальця на знак визнання провини, то впровадження подібної практики в лавах народних депутатів України може досить швидко привести до їх повної недієздатності...
Невтішні підсумки
У цілому обговорення законопроекту проходило в досить нервовій обстановці. Виступи зарубіжних фахівців, таких як керуючий директор GLI Austria GMBH - компанії-розробника програмних комплексів для грального обладнання Хайнца Вінкельбауера, переривалися обуреними репліками із залу. "З ким він розмовляє, з самим собою?", - на повен голос питав у сусідів один із присутніх.
Таким чином він мабуть давав зрозуміти, що суто технічні нюанси роботи операторів грального бізнесу в Європі абсолютно не цікавлять українських "ігровиків", опинилися поза законом.
Ми так само не маємо наміру заглиблюватися в тонкощі технологій та термінології грального бізнесу. За великим рахунком, українському громадянину абсолютно все одно - спробують "однорукі бандити" легалізуватися під виглядом лотерейних терміналів, чи так і продовжать прикидатися частиною обладнання "просунутих" інтернет-клубів. Так само не варто занадто багато уваги приділяти лотерейній темі, адже самі оператори вже не раз говорили про те, що готові працювати за тими правилами, які встановить держава, головне, щоб це нарешті сталося.
Симптоматичним виглядає той факт, що до обговорення законопроекту були запрошені керівники компаній-операторів лотерей, народні депутати, зарубіжні експерти, але не було жодного реального представника розгромленого, але не переможеного грального бізнесу України. На круглий стіл чомусь не покликали Українську асоціацію діячів грального бізнесу (УАДГБ). Хоча з ким, як не з цією організацією обговорювати законопроект. У результаті складається враження, що учасники круглого столу за замовчуванням погодилися, що абсолютно неприйнятна ситуація з нелегальними гральними закладами в країні не підлягає обговоренню.
Цікаво, що в коментарі УНІАН віце-президент УАДГБ Григорій Трипульський, незважаючи ні на що, зазначив, що вже сама поява законопроекту "Про азартні ігри" є позитивом.
"Всі розуміють, що в Україні у величезних масштабах існує нелегальний бізнес, який продовжує збільшуватися. З цією проблемою треба боротися і добре, що Мінфін хоч якось намагається звернути увагу на це питання. Але в законопроекті представлена лише одна з концепцій регуляції грального бізнесу, яка абсолютно не дозволяє ефективно боротися з нелегалами. Документ буде вигідний дуже невеликій кількості казино, які зможуть легально працювати у п'ятизіркових готелях, і вплине на переділ ринку лотерей. Я не так добре розбираюся в останньому, щоб говорити, кому конкретно це на руку, але переділ ринку відбудеться", - зазначив експерт.
Він також висловив здивування відсутністю в законопроекті Мінфіну згадки про букмекерство, яке дозволене навіть у тих країнах, де гральний бізнес максимально обмежений.
"Тоталізатори і великі букмекерські контори не несуть соціальної небезпеки. Не зрозумілі обмеження щодо казино, яким заборонено встановлювати гральні автомати. Тим не менше, я буду дуже радий, якщо цей законопроект потрапить до Верховної Ради, і до його обговорення будуть залучені експерти", - зазначив віце-президент УАДГБ.
Що стосується боротьби з тіньовиками, то Г.Трипульський переконаний, що в разі прийняття закону про азартні ігри і отримання від держави дорогої ліцензії на здійснення цієї діяльності, легальні оператори будуть зацікавлені в зачистці нелегалів.
"Звичайно, їм знадобиться допомога держави, яка могла б створити спеціальний орган, покликаний контролювати легальних операторів і припиняти діяльність нелегальних гральних закладів", - підсумував експерт.
Логіка віце-президента УАДГБ цілком зрозуміла - за півтора роки держава продемонструвала свою повну нездатність забезпечити виконання заборони на гральний бізнес. У багатьох містах України правоохоронні органи не змогли встояти перед спокусою взяти під своє крило тіньових "ігровиків". Не важко здогадатися, що така ситуація цілком влаштовує останніх. Продовжувати розмірковувати про швидке викорінення цього явища настільки ж безглуздо, як чекати зникнення з нашого життя хабарів.
PS Автор є непримиренним противником відновлення роботи залів ігрових автоматів і казино в Україні. Це безумовне зло, поламані життя тисячам українців. Але пора зізнатися самим собі - заборона грального бізнесу в Україні вже дуже схожа на "сухий закон" у США. Чим все закінчилося в Америці, добре відомо, у нас, правда, не стріляють, але від цього не набагато легше...
Антон Лосєв
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
