568
Фінансисти задоволені Податковим кодексом
— Казна та Політика
Остання версія Податкового кодексу, прийнята Верховною Радою з поправками президента Віктора Януковича, передбачає введення податку на дохід з депозитів за ставкою 5% з 2015 р. Банкіри задоволені: за найближчі п'ять років вони встигнуть переконати клієнтів у тому, що податок на дохід депозитів - це не трагедія. "Термін, який нам дано, необхідно використовувати для того, щоб правильно комунікувати з вкладниками: навіщо цей податок потрібен і як він адмініструється", - говорить голова правління "ОТП Банку" Дмитро Зінков.
Спочатку планувалося ввести податок на дохід з депозитів на суму більше 200 тис грн. Але банкіри і податківці дійшли до висновку, що це призведе лише до розпорошення вкладів по великій кількості банків, але ніяк не до зростання податкових надходжень до держбюджету.
Під час обговорення кодексу влітку цього року вирішили ввести податок на всі вклади незалежно від їх суми, причому вже з 2011 р. Банкіри забили тривогу: мовляв, введення такої міри вже з наступного року призведе до відтоку вкладів з банківської системи.
Крім того, фінансистів хвилювало, як податкова планує адмініструвати збір цього податку. Банкіри побоювалися, що банкам, як податковим агентам, доведеться перераховувати гроші до держбюджету по кожному вкладнику окремо, розкриваючи, таким чином, дані про суму вкладу і самого банківського клієнта (що призвело б до розкриття банківської таємниці). Інший варіант більш прийнятний для банкірів - щомісячні відрахування до держбюджету з загальної суми вкладів без розкриття даних про клієнтів.
Втім, за словами народного депутата ВР Станіслава Аржевітіна, відтермінування до 2015 р. може бути і скасоване. "На 2015 р. не варто орієнтуватися. Відтермінування, прийняте в кодексі, може бути скасоване, наприклад, при прийнятті держбюджету на 2011 або 2012 рр.", - вважає депутат.
Банкіри запевняють: якщо відстрочку дійсно скасують, то можливий відтік вкладів, особливо які належать забезпеченим фізособам, оскільки вони побоюються, що дані про їхні рахунки будуть надані в Податкову. За словами співробітника департаменту Private Banking одного з великих банків з іноземним капіталом, відразу після введення в Податковому кодексі норми про податок на депозити почався відтік вкладів забезпечених клієнтів і лише завдяки затяжному обговоренню кодексу вдалося переконати клієнтів почекати з вилученням коштів з рахунків.
Втім, за словами Дмитра Зінкова, остання версія Податкового кодексу, прийнята Верховною Радою 18 листопада, містить досить м'які норми щодо адміністрування податку на депозити. Тобто передбачається, що податок буде сплачуватися без розкриття банківської таємниці. Крім того, банкір не побоюється, що норму про відстрочення введення податку на депозити дійсно скасують: це буде просто нелогічно.
Податковий кодекс зберігає норму про те, що банки можуть відносити на валові витрати резерви, сформовані в розмірі 30% кредитного портфеля (до 2012 р.) і 20% (з 2012 р.). На даний момент банки відносять на валові витрати резерви, сформовані на 40% кредитного портфеля. "30% - це немало. І я не думаю, що це (зниження норми резервування, яку відносять на валові витрати) фіскальна міра, тобто метод для Податкової зняти з банків побільше грошей. Швидше, дана міра - це метод впливу на банки, що стимулює зростання економіки: найпростіший спосіб для банків зменшити рівень резервів - видати більше кредитів", - говорить Дмитро Зінков.
До речі, банкіри говорять, що планують знижувати частку проблемки в кредитних портфелях всіма доступними їм способами: за допомогою передачі боргів колекторам або факторам, а також шляхом активнішого стягнення кредитів власними силами.
Про списання безнадійних боргів поки не йдеться. Згідно з нормами Податкового кодексу, банкам дозволяється списувати проблемну заборгованість за методикою НБУ (опублікована в жовтні, постанова №424). Тобто, з одного боку, податкова, нарешті, визнала право банків списувати безнадійні борги, але, з іншого боку, прийнятий Податковий кодекс не вирішує проблеми подвійного податкового навантаження на банки при списанні боргів. Формально банки, як і раніше, зобов'язані сплатити 25% податку на прибуток при списанні кредиту, оскільки раніше при формуванні резервів банк зменшив свій дохід на суму резерву і фактично відклав свої податкові зобов'язання. Крім того, податкова може вимагати від банків, як податкових агентів, сплатити податок на доходи фізосіб за ставкою 15% (не повернувши кредит, фізособа фактично отримує дохід).
Тільки от банки, хоч і отримали відмашку від ДПАУ щодо списання боргів, що не планують цього робити, оскільки поки що не врегульоване питання про оподаткування такої операції. "До цих пір ми активно не використовували такий інструмент, як списання боргів. Чекаємо роз'яснень податкової", - говорить голова правління банку "Форум" Ярослав Колесник.
Втім, банкіри і не думають, що зможуть істотно зменшити рівень резервів по простроченій заборгованості протягом наступного року. "Зібрати багато проблемних боргів за рік складно, особливо враховуючи, що в портфелях багатьох банків великий обсяг іпотечних позик", - говорить Дмитро Зінков. Тож в першу чергу банки повинні йти по шляху нарощування кредитування, вважає він. "Крім того, банки можуть продавати проблемну заборгованість", - резюмував банкір.
У фондовиків теж немає принципових претензій до Податкового кодексу. "Більше немає ніяких перешкод для проведення IPO в Україні (раніше при купівлі цінних паперів за ціною вище номіналу різниця не включалася у валові витрати). Також зняті перешкоди для інтенсивної торгівлі цінними паперами на фондовому ринку для фізосіб (в першу чергу для інтернет-трейдерів) . До цих пір діяла норма, коли збитки по коротких операцій не ставилися на зменшення доходів", - роз'яснює віце-президент ІК "Кінто" Анатолій Федоренко. Крім того, фондовики не проти введення податку на дивіденди для фізосіб у розмірі 5%, оскільки раніше такі доходи оподатковувалися за сумарною ставкою 40% (25% прибуткового податку + 15% податку на доходи фізосіб). Втім, залишається невирішеною проблема оподаткування за привілейованими акціями: такі дивіденди прирівнюються до заробітної плати з усіма соціальними відрахуваннями. Крім того, незважаючи на те, що весь фінансовий ринок давно звільнений від сплати ПДВ, фондові біржі, як і раніше, платять цей податок. Також, за словами члена наглядової ради ПФТС Ірини Зорі, як і раніше, не прописаний податковий механізм операцій РЕПО (торгівля цінними паперами із зобов'язанням зворотного викупу).
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
