137
У Конституційного суду не зійшовся бюджет
— Казна та Політика
Вчора, за місяць до закінчення бюджетного року, Конституційний суд (КС) позбавив Кабінет міністрів права переглядати розміри виплат, а міністра фінансів - здійснювати запозичення і надавати держгарантії. Втім, це не означає, що уряд і парламент прислухаються до думки КС - реальних механізмів впливу на них в країні не існує. Але суб'єкти, які постраждали від протиправних дій, тепер зможуть домогтись компенсацій в судовому порядку, зазначають експерти.
Кілька норм бюджету на 2010 рік є незаконними, вважають у КС. Зокрема, такими визнані норми ст. 14, 24, 64 і п. п. 7-13 завершальних положень закону "Про держбюджет на 2010 рік". Рішення було прийняте за поданням 54 народних депутатів (переважно опозиційних).
Судді вважають, що ні уряд при розробці документа, ні Верховна Рада не мали права законом про держбюджет вносити поправки або відміняти дію інших законів. Зокрема, таким чином на поточний рік було припинено дію закону "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат", а також окремі статті закону "Про порядок виплати зобов'язань платника податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" і Кодексу про надра, що регламентує умови надання спецдозволів і розмірів збору при використанні надр. Ще сімома пунктами внесені зміни до закону про акціонерні та госптовариства (із зобов'язаннями сплати дивідендів), а також про податкову службу (ДПАУ отримала право стягати борги із кредитів, притягнених державою або під держгарантії).
Крім того, держбюджет-2010 встановив можливості для Кабінету міністрів переглядати розміри деяких виплат, визначених законодавством, з метою скорочення дефіциту, а для міністра фінансів - здійснювати запозичення і надавати держгарантії. Держбюджет також визначив, кого слід вважати членами сім'ї пільговиків. "Законом про держбюджет повинні визначатися витрати держави на загальнообов'язкові потреби, розмір та їх цільовий напрям. Але всупереч конституційним вимогам про наочне регулювання закону про держбюджет і правові позиції, зміни і доповнення внесені до ряду законодавчих актів і встановлено правове регулювання стосунків, що є предметом інших законів", - говориться у рішенні КС.
Суддя-доповідач за цим поданням Анатолій Головін нагадав, що подібні рішення вже приймалися у КС - в липні 2007 року і травні 2008-го, - проте уряд систематично їх порушував. За словами депутата, одного з ініціаторів подачі конституційного подання Юрія Кармазіна, тепер Кабмін повинен внести поправки до бюджету і передбачити компенсацію на реалізацію всіх скасованих норм. "Мені зараз складно підрахувати, але мова може йти про декілька десятків мільярдів (додаткових витрат бюджету)",- зазначив він. Отримати коментарі від постійного представника Кабінету міністрів в КС Володимира Вознюка не удалося - він перебуває у відпустці. Але, як повідомило джерело в секретаріаті Кабміну, після того, як уряд отримає рішення суду, швидше за все, доручить Мінфіну і Міністерству юстиції відпрацювати питання компенсації. "Хоча питання компенсацій завжди дуже складне, і винести ухвалу до кінця року навряд чи удасться", - додав співрозмовник.
Юристи зазначають, що до відміни норм Конституційним судом положення бюджету-2010 були законні, тому відносини держави і платників, кредиторів здійснювалися в правовому полі. "Лише з моменту публікації рішення вони стають незаконними", - пояснює старший юрист юридичної компанії Integrites Артур Яловий. Партнер юридичної компанії Astapov Lawyers Олег Мальський розповів, що згідно із законодавством порушення, яке призвело до збитків держави, може загрожувати кримінальною відповідальністю, а якщо втрат бюджету не було - адміністративною. Проте на практиці реальних механізмів впливу на уряд і притягнення до відповідальності немає. "У цьому питанні покладати все на Кабмін не можна. Верховна рада повинна визнати свою неправоту і з врахуванням рішення КС внести поправки до бюджету. Забороняти уряду вносити зміни не можна, потрібно звернути на цю увагу депутатів", - вважає партнер юридичної компанії "Василь Кисиль і партнери" Олег Макаров.
Але в той же час суб'єкти,які постраждали в результаті таких обмежень, можуть вимагати в судовому порядку від уряду компенсацій. І такі позови можуть мати позитивний результат, упевнений пан Яловий. Хоча процедура їх розгляду і процес стягнення коштів можуть затягнутися, додає Мальський.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
